MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Обмін полоненими, різдвяні ракети, російське громадянство викрадених дітей — підсумки тижня

08.01.2024   
Ірина Скачко
З російського полону додому повернулися 230 українців — вперше за кілька місяців. Путін спростив процес надання російського громадянства викраденим в Україні дітям. У Покровську та селі Рівному російські ракети вбили сім’ї з дітьми. Коротко розповідаємо, як минув перший тиждень нового року.

Обмін полоненими 3 січня 2024 року. Фото: телеграм-канал Президента України

Обмін полоненими 3 січня 2024 року. Фото: телеграм-канал Президента України

Великий обмін

3 січня в рамках обміну з російського полону додому повернулися 230 українських громадян — як військовослужбовців, так і цивільних. Це найбільший обмін за час повномасштабного вторгнення. За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, серед звільнених українців — 224 військовослужбовців: 130 представників ЗСУ; 55 — Національної гвардії; 38 — Державної прикордонної служби; один поліціянт. Крім того, вдалося звільнити шістьох цивільних заручників.

“Серед повернутих були як ті, хто мав офіційний статус військовополоненого (182 особи), так і ті українські військовослужбовці, які вважалися зниклими безвісти (48 осіб), — розповіли у Координаційному штабі. — Більшість звільнених — чоловіки (225), п’ятеро жінок. До рядового та сержантського складу належать 213 осіб, одинадцятеро — офіцери”. Серед них — захисники Маріуполя, “Азовсталі” та острова Зміїний.

Керівник пресслужби Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко повідомив в ефірі Radio NV, що 90% полонених, яких вдалося повернути цього разу, зазнали в Росії катувань.

“Їхній стан здоров’я досить поганий, тому що російський полон — це не те місце, де можна поправити здоров’я, м’яко кажучи. І більшість потребує, якщо не негайної допомоги, але реабілітації; мають хронічні захворювання, які потребують так само медичної допомоги”, — заявив Яценко.

Обмін третього січня відбувся вперше після кількамісячної паузи: востаннє полонених повертали 7 серпня 2023 року.

Українські діти в Росії

4 січня Путін підписав указ про “Про визначення окремих категорій іноземних громадян та осіб без громадянства, які мають право звернутися із заявою про прийняття до громадянства Російської Федерації”. Це ще більше спростить процес надання російського громадянства викраденим в Україні дітям. Як зазначили в МЗС України, “документ передбачає, що діти-сироти та діти, які залишилися без батьківського піклування та є громадянами України, можуть отримати громадянство РФ за особистим рішенням президента Російської Федерації, без врахування всіх або окремих вимог федерального законодавства”. Зокрема тепер заяву на вступ у російське громадянство зможуть подавати очільники російських організацій, в яких примусово перебувають українські діти. “Такі дії порушують норми міжнародного гуманітарного права, є нікчемними та не створюють жодних правових наслідків. Запровадження РФ нових норм законодавства про громадянство має на меті позбавлення викрадених українських дітей можливості повернутися на Батьківщину”, — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ України.

Марія Львова-Бєлова звітує Владіміру Путіну про викрадення українських дітей, джерело фото: АрміяInform

Марія Львова-Бєлова звітує Владіміру Путіну про викрадення українських дітей, джерело фото: АрміяInform

Тим часом СБУ повідомила про підозру Ані Григорян, “заступницю” голови окупаційного “комітету молодіжної політики Криму”. Її звинувачують в тому, що вона закликає кримських дітей готуватися до війни з Україною, а також очолює центр військово-патріотичного виховання “Авангард”.

Ані Григорян, фото: окупаційний

Ані Григорян, фото: окупаційний "Державний комітет молодіжної політики Криму"

4 січня стало відомо, що з тимчасово окупованої частини Херсонщини вдалось повернути до сім’ї, що мешкає на підконтрольній Україні території 12-річного підлітка. До “Української мережі за права дитини” по допомогу в поверненні хлопця звернулася його старша сестра: під час окупації, влітку 2022 року померла мама дитини, хлопець жив із бабусею. “В окупації вони відчули на собі всі «переваги російського світу»: залякування, психологічний тиск, візити представників окупаційної влади. Хлопчика погрожували відібрати у бабусі й влаштувати до дитячого будинку, оскільки він залишився без законного представника”, — розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Фото: Офіс Омбудсмана

Фото: Офіс Омбудсмана

Різдво під обстрілами

Незважаючи на різдвяні та новорічні свята, ворог без упину обстрілює українські міста і села. Вже зранку 2 січня російські війська атакували Київ і Київську область, Харків та інші населені пункти. Станом на 8 січня відомо про шістьох загиблих, понад сотню поранених. Подробиці можна прочитати в нашому матеріалі.

У переддень Різдва за Юліанським календарем, 6 грудня, російські військові гатили по Херсонщині, Дніпру, Донеччині. Посеред дня вони обстріляли цивільну автівку в Херсонській області, поранень зазнали діти. “9-річні близнюки разом з батьками їхали в машині між Дар’ївкою та Федорівкою, коли ворог відкрив вогонь, — написав очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін. — Хлопчиків доставили до лікарні. Їхній стан стабілізували. В одного — травма стопи, в іншого — м’яких тканин передньої черевної стінки”.

Фото: Херсонська ОВА

Фото: Херсонська ОВА
Того ж дня під обстрілом опинилася Тягинська громада, було знищено модульні будинки, де мешкали переселенці. Також зруйнована будівля сільради, склад з гуманітарною допомогою, автівки. Поранень зазнали двоє чоловіків, у п’ятьох людей, серед яких 14-річний підліток, — контузії та гострі реакції на стрес. “Їх врятувало укриття, до якого вони встигли дістатися до моменту ворожого обстрілу”, — розповів Олександр Прокудін. Загалом за добу 6 січня російські військові обстріляли Херсонщину 90 разів.

Вранці 6 січня ворог вдарив з артилерії по Нікополю Дніпропетровської області: загинув чоловік, поранень дістало двоє людей, серед яких — дівчина-підліток. У місті було пошкоджено 13 приватних будинків та 6 господарських споруд, автівки, лінії електропередач, газогін.

Нікополь, 6 січня 2024 року. Фото з телеграм-каналу Сергія Лисака

Нікополь, 6 січня 2024 року. Фото з телеграм-каналу Сергія Лисака

А у Святвечір 6 січня російський безпілотник поцілив у гуртожиток у Дніпрі. В будівлі мешкали переселенці — всього 22 родини. За медичною допомогою звернулися двоє осіб. Також пошкоджено освітній заклад, дві багатоповерхівки та адмінбудівлю.

Дніпро, 6 січня 2024 року. Фото: Дніпро оперативний

Дніпро, 6 січня 2024 року. Фото: Дніпро оперативний

Шостого ж січня росіяни обстріляли ракетами місто Покровськ та село Рівне Донецької області. Загинуло щонайменше 11 людей, серед них п’ятеро дітей. В селі Рівному ракета влучила просто в приватний будинок, де три покоління родини зібралися святкувати Різдво. У Покровську у знищених будинках мешкали родини переселенців. Поранено 10 людей.

Покровськ, 6 січня 2024 року. Фото: ДСНС

Покровськ, 6 січня 2024 року. Фото: ДСНС

Загалом Росія випустила по Покровському району вісім ракет С-300. Зруйнувано або пошкоджено 75 будинків, фельдшерсько-акушерський пункт та адмінбудівлю.

Статистика T4P

Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 7 січня 2024 року ініціативою зафіксовано 61131 ймовірний воєнний злочин, вчинений російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.

© Сергій Приткін

© Сергій Приткін

 Поділитися