Святвечір у Херсоні, суди над українськими полоненими, хімічна зброя — підсумки тижня

Річниця трагедії в Херсоні

Грудень став особливо тяжким місяцем для мешканців Херсона. 19 грудня російські військові вдарили по місту, пошкодивши заклад освіти, гаражі та будинок. Поранення зазнали члени однієї родини: мама та троє її доньок.

У ніч проти 20 грудня окупанти поцілили в склад Українського Червоного Хреста. На щастя, ніхто не постраждав, але було знищено всю гуманітарну допомогу: вона згоріла.

Протягом доби з 23-го на 24 грудня армія РФ 88 разів завдавала ударів по Херсону. Було випущено понад чотири сотні снарядів із мінометів, артилерії, танків, безпілотників. Також місто пережило два ракетні удари. Четверо людей загинули, дев’ятеро дістали поранень, серед них — 15-річна дитина.

Були пошкоджені житлові квартали  Херсона та області. Зокрема ворог поцілив по газорозподільчій мережі, залишивши без газопостачання один із районів міста. Також пошкоджені школа, лікарні, котельня, тепломережі міста, житлові приватні та багатоповерхові будинки.

Нагадаємо, минулого року 24 грудня російські окупанти вчинили справжній теракт: вони завдали по обласному центру 41 удару. Тоді загинуло 10 та дістали поранень 62 людини.

Росіяни б’ють по гірниках

21 грудня армія РФ скинула авіабомби на шахти Торецька на Донеччині. В результаті загинуло троє цивільних, п’ятеро — поранені. “Дві бомби влучили по території однієї з шахт Торецька. Загинула одна людина, ще двоє дістали поранення. Підприємство знеструмлене. Під землею перебували 32 гірники, вони вже підняті на поверхню, — розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. — На територію іншої шахти влучили ще дві авіабомби. Двоє людей загинули, троє — поранені. Внаслідок ударів пошкоджені адміністративні будівлі та обладнання”.

Діти їдуть додому

Ще кількох дітей повернули минулого тижня з Росії та тимчасово окупованих українських територій.

21 грудня стало відомо, що в межах проєкту “Шлях додому” з ТОТ вдалося повернути українського підлітка. “Близько місяця тому до Мінреінтеграції звернувся директор Маріупольського фахового будівельного коледжу Антон Білай. Він просив допомогти вивезти з ТОТ 17-річного Михайла, — розповіли в Міністерстві. — Антон Білай вже має досвід — раніше йому вдалося вивезти на підконтрольну територію до вільної України двох студентів-сиріт коледжу. Незважаючи на небезпеку для себе, він особисто поїхав за ними до тимчасово окупованого Донецька”. Хлопець уже у Хмельницькому.

22 грудня Омбудсман Дмитро Лубінець розповів про 12-річного хлопчика, який у лютому 2022 року поїхав в Луганську область до батька — всього на три дні — і потрапив в окупацію на довгі півтора року. А потім йому довелося провести в Росії ще чотири місяці, навіть навчатися в російській школі. Мама підлітка — українська військова, це ускладнювало процес повернення. “Жінка звернулася до нас із проханням допомоги повернути її сина, — написав Дмитро Лубінець. — Офіс Омбудсмана напрацював шлях повернення, подбавши про логістичний, безпековий та інші напрямки. Це було непросто, але результат того вартий: хлопчик — вдома!”

Колишній Уповноважений президента України з прав дитини, засновник фонду Save Ukraine Микола Кулеба 24 грудня повідомив про завершення 14-ї рятувальної місії, завдяки якій додому повернулися 14 дітей, семеро з яких — діти, позбавлені батьківського піклування. Він розповів про трьох хлопців, які щойно дісталися України — восьмирічного Єлисея та двох 18-річних братів. “8-річний Єлисей на початок повномасштабного вторгнення проживав разом з бабусею на окупованій частині Херсонщини. Мама жила в Одесі. Але бабуся померла, й окупаційна влада одразу помістила дитину в інтернат. За станом здоров’я мама не могла поїхати за сином, тому за ним поїхала двоюрідна сестра жінки. Проте дитину їй не віддали, нічого не пояснивши, хоча всі необхідні документи жінка мала, — зазначив Кулеба. — Потрібно було діяти, бо якщо дитина пів року перебуває на території рф без батьківського піклування, їй надається відповідний статус, що дозволяє віддати в російську сімʼю або обрати інший спосіб влаштування”. В результаті мама все ж таки сама поїхала за сином, перенесла багатогодинні допити у ФСБ і повернулася з сином додому. 

18-річні брати Андрій та Михайло — сироти, які до повномасштабного вторгнення виховувалися в прийомній родині на тимчасово окупованій території. Вони не хотіли потрапити до російської армії та воювати проти своїх. Всього команда Save Ukraine повернула в Україну 226 дітей.

Судилища минулого тижня

19 грудня незаконний суд так званої “ДНР” виніс вироки чотирьом українським військовим, повідомляє Суспільне із посиланням на Слідчий комітет РФ. Одного з них судили заочно, троє перебувають у полоні. Всіх українців звинуватили в жорстокому поводженні з цивільними поблизу Маріуполя навесні минулого року: буцімто вони обстрілювали житлові будинки, цивільні автівки, вбивали мирних мешканців. Сергію Палійчуку заочно призначили 28 років суворого режиму. Андрія Кристофовича засудили до 25 років колонії, Яна Данилова — до 24 років, а Сергія Бензю — до довічного ув’язнення.

Наступного дня стало відомо про вироки ще дев’ятьом українським полоненим військовослужбовцям. Як повідомила ZMINA, в окупованому Донецьку так званий “верховний суд ДНР” присудив Миколі Кузьменку та Богдану Печку 25 років ув’язнення, Олексію Качуєвському, Анатолію Могильному, Владиславу Сигису, Миколаю Святому, Вадиму Логошу та Максиму Дуброву — по 24 роки, Ярославу Безменову — 23 роки ув’язнення у колонії суворого режиму. Їх також звинуватили в обстрілі цивільних об’єктів у Маріуполі з 25 лютого до 17 березня 2022 року. За останні місяці у так званому “ДНР” було ухвалено понад півсотні вироків українським полоненим військовослужбовцям.

Тим часом не припиняються судилища і на території Російської Федерації. Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив 55-річного мешканця Старобільська Володимира Удовику до п’яти років колонії суворого режиму у справі про “участь у терористичному угрупованні”, розповідає “Меморіал”. Його звинуватили лише в тому, що у 2017 році він почав службу в батальйоні “Айдар”. З 2018 року чоловік перебував у резерві.

У тому ж суді минулого тижня тривали слухання у справі мешканця Мелітополя Ярослава Жука. Його обвинувачують у тому, що він нібито планував вчинити “акт міжнародного тероризму” 17 червня 2022 року. Чоловік заперечує свою провину і наголошує, що співробітники ФСБ катуваннями вибили з нього зізнання. Росіяни викрали мелітопольського волонтера Ярослава Жука у червні 2022 року і вивезли його до окупованого Криму. Його змусили зізнатися на камеру, що він “скоїв замах на директора департаменту освіти Мелітополя Олену Шапурову”.

Сльозогінний газ в окопах

Російські військові використовують на лівому березі Херсонщини хімічну зброю. Про це 24 грудня повідомив Інститут вивчення війни (ISW). “810-та бригада морської піхоти Чорноморського флоту Росії підтвердила, що навмисно використовує хімічну зброю проти українських військ, що є очевидним порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї, учасником якої є Росія”, — йдеться у свіжому звіті Інституту. У телеграм-каналі російського військового підрозділу було опубліковано допис, в якому стверджувалося, що бригада в районі Кринок застосовує нову тактику “скидання гранат К-51 з безпілотників” на українські позиції. Це підтверджувало і фото, на якому видно таке скидання К-51 на наших військових, імовірно в Кринках. “Аерозольні гранати К-51 наповнені подразливим газом CS (2-хлорбензальмалононітрил), різновидом сльозогінного газу, який використовується для боротьби з масовими заворушеннями”, — зазначають у ISW. Конвенція про заборону хімічної зброї забороняє використання таких сполук. Хоча Росія є державою-учасницею Конвенції з 1997 року, вона неодноразово вдавалася до використання хімічної зброї. Зокрема, за інформацією ISW, гранати К-51 росіяни застосовували у Донецькій області в листопаді 2022 року.

Викрадене мистецтво

Достеменно відомо про 77 творів мистецтва, які окупанти викрали в Херсонському обласному художньому музеї ім. Олексія Шовкуненка і вивезли до тимчасово окупованого Криму. Минулого тижня співробітники закладу помітили в пропагандистському сюжеті, знятому в Центральному музеї Тавриди у вересні цього року, ще один свій експонат: картину Георгія Курнакова “Над Дніпром”. “Раніше ми вже інформували про роботи херсонського майстра, які потрапили на фото і відео, зняті в цьому музеї: «Мокрий луг» (1947), «Осіння пора» (1965), «Бузок на вікні» (1965) та «Дорога» (1952), — заявляють херсонські музейники. — На полицях новоствореного фондосховища у концертній залі музею зберігається ще багато творів, викрадених окупантами з Херсонського художнього музею в листопаді 2022 року. І ми працюємо далі, щоб розпізнати їх і надати чергові конкретні докази злочинів росіян проти української культурної спадщини”.

Статистика T4P

Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 17 грудня 2023 року ініціативою зафіксовано 60104 ймовірні воєнні злочини, вчинені російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.