MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Старт зимового терору. Підсумки тижня

11.12.2023   
Ірина Скачко
Росія повертається до руйнування енергетичної інфраструктури України? UNICEF надасть допомогу малозабезпеченим багатодітним сімʼям і родинам, де є діти з інвалідністю. У Верховній Раді розширили перелік осіб, які мають право на отримання одноразової допомоги у разі загибелі військового. ХПГ коротко розповідає про події тижня, що минув.

Наслідки падіння уламків ракет у Київській області 8 грудня 2023 року. Фото: Національна поліція

Наслідки падіння уламків ракет у Київській області 8 грудня 2023 року. Фото: Національна поліція

Знову ракетні обстріли

Вночі 8 грудня Росія вперше з 21 вересня здійснила масований ракетний обстріл України. Близько шостої ранку з семи стратегічних бомбардувальників Ту-95МС у районі Саратовської області РФ було випущено 19 крилатих ракет Х-101/Х-555. Українська ППО впоралася з 14 з них. Внаслідок падіння уламків було пошкоджено кілька приватних будинків на Київщині.

За кілька годин до того російські військові завдали шість ракетних ударів ракетами С-300 по Харкову. Є пошкодження цивільної житлової інфраструктури: вибито понад 200 вікон, зруйновано дахи. У британській розвідці вважають нічний обстріл 8 грудня ймовірним початком узгодженої кампанії Росії, спрямованої на руйнування енергетичної інфраструктури України.

Пошкодження в Шевченківському районі Харкова після російського обстрілу 8 грудня 2023 року. Фото: Харківська обласна прокуратура

Пошкодження в Шевченківському районі Харкова після російського обстрілу 8 грудня 2023 року. Фото: Харківська обласна прокуратура

Лише за перший рік війни росіяни завдали 255 ударів по 112-и обʼєктах критичної цивільної інфраструктури, зокрема енергетичної. Понад 77% цих ударів було завдано з жовтня по лютий: 197. Світовий банк підрахував, що минулої зими українській інфраструктурі електро-, газо-, теплопостачанню та видобутку вугілля завдано збитків на суму понад 10 млрд доларів США.

Війна і діти

• До України вдалося повернути рідним ще вісьмох дітей, яких незаконно вивезли російські загарбники. Спочатку журналісти писали, що з Росії до України мають повернути шістьох дітей, та зрештою Дмитро Лубінець повідомив, що до України повернули вісьмох дітей. Це стало можливим за посередництва Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Катару. Повідомлялося, що йдеться про дітей віком від восьми до вісімнадцяти років. Мама одного з хлопчиків — військова і перебуває в російському полоні. Батько дитини помер, тому дитина житиме з тіткою.

За інформацією Олени Зеленської, сьогодні Україні вдалося повернути лише 387 із майже 20 тисяч викрадених РФ дітей. “Кожне повернення — не статистика, а унікальна спецоперація, причому міжнародна. Росія не йде на прямий контакт із нами. І тому діти їдуть додому через треті країни, за посередництва багатьох небайдужих людей”, — заявила вона.

Українські діти у євпаторійському таборі

Українські діти у євпаторійському таборі

• Малозабезпечені багатодітні сімʼї та малозабезпечені сімʼї з дітьми з інвалідністю, що проживають в зоні бойових дій, отримають кошти на підготовку до зими, повідомили у Мінсоцполітики. Кошти — 333 млн грн — надасть UNICEF.

Йдеться про певні райони Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей, визначені програмними документами UNICEF. “Допомога надаватиметься на три місяці в розмірі 3 600 гривень на місяць на кожного отримувача державної соціальної допомоги та додатково 6 660 гривень на кожну дитину. Орієнтовно проєкт охопить близько 5 тис. родин”, — кажуть в міністерстві.

Журналіст, правозахисник, учений — в полоні Кремля

• Платформа “Правозахисний порядок денний” — коаліція організацій Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Центр громадянських свобод і проєкти “Без кордонів” та “Євромайдан SOS” — присудила Національну правозахисну премію Максиму Буткевичу. Відзнаку отримав батько правозахисника, Олександр Буткевич.

Олександр Буткевич, батько Максима Буткевича. Фото: Центр Громадянських свобод.

Олександр Буткевич, батько Максима Буткевича. Фото: Центр Громадянських свобод.

Нагадаємо, співзасновник Центру прав людини ZMINA, проєкту “Без кордонів” та “Громадського радіо”, журналіст та правозахисник Максим Буткевич у перші дні повномасштабної війни вступив до лав ЗСУ. У червні минулого року він потрапив у російський полон в Луганській області, в районі Золотого та Гірського. Його звинуватили у “жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів”: нібито 4 червня у Сєвєродонецьку Максим зробив постріл із протитанкового гранатомета по цивільних. При цьому відомо, що 4 червня журналіст взагалі перебував у Київській області. 10 березня 2023 року так званий “суд” на тимчасово окупованій росіянами території Луганської області засудив Максима Буткевича до тринадцяти років ув’язнення.

• Українського журналіста УНІАН Дмитра Хилюка, якого минулої весни викрали російські військові і досі тримають у полоні, нагородили відзнакою “Платформи європейської пам’яті та сумління” (Platform of European Memory and Conscience). Ця некомерційна міжнародна неурядова організація досліджує діяльність та злочини тоталітарних режимів у ХХ столітті. Нагороду у Варшаві вручили колезі Дмитра, кореспондентці УНІАН Тетяні Поляковській. Вона передасть її родині журналіста.

“Ця премія присуджується особі чи особам, які борються проти тоталітаризму, за ідеали демократії, основні права і свободи людини та верховенство права. Переможцем премії може бути будь-яка країна світу, — повідомляють в УНІАН. — Премія Платформи має підтримувати її переможців у їхній боротьбі, допомагати захищати їх від переслідувань та сприяти міжнародному розголосу їхньої справи”.

© Тетяна Поляковська / УНІАН

© Тетяна Поляковська / УНІАН

Нагадаємо, Дмитро Хилюк зник ще на початку березня минулого року. Відтоді окупанти відмовляються визнавати, що чоловік перебуває у них у полоні. Згідно з розслідуванням “Репортерів без кордонів”, російські військові забрали Дмитра 3 березня. Після цього Хилюка тримали у кількох місцях, перетворених на тимчасові в’язниці. “Репортери без кордонів” змогли знайти свідків перебування Дмитра в кожному з цих пунктів. Уже 21 березня Дмитро був у Брянській області, у СІЗО № 2 на  Новозибкова. При цьому Слідчий комітет Російської Федерації, відповідальний за розслідування у федеральних установах, стверджує, що “не має інформації про кримінальне провадження” проти Дмитра Хилюка.

• У російській виправній колонії побили кримськотатарського в’язня Вадима Бектемирова. Магістр ісламських наук і арабської філології перебуває з листопада цього року у ВК №6 у Санкт-Петербурзі. Співробітники установи не тільки побили чоловіка, але й забрали в нього Коран і ліки, повідомляє “Кримська солідарність” із посиланням на дружину в’язня Лемару Бектемирову. “Зараз його самопочуття задовільне. Йому дозволяють читати намаз. Працював за верстатом на виробництві харчових пакетів. Начебто мають перевести на збирання ручок”, — розповіла жінка.

Вадим Бектемиров, фото: «Кримська солідарність»

Вадим Бектемиров, фото: «Кримська солідарність»

Вадим Бектемиров — філолог, перекладач, випускник факультету арабської мови і літератури університету “Аль-Джинан” у Лівані. До арешту працював перекладачем. 7 липня 2020 року в окупованому Росією Криму сімферопольське управління ФСБ затримало шістьох людей — Сейрана Хайрединова, Олександра Сизикова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суфьянова, Закір’ю Муратова та Вадима Бектемирова — за звинуваченням в участі в ісламській організації “Хізб ут-Тахрір”. У лютому 2022 року Південний окружний військовий суд Росії засудив Вадима Бектемирова — до 11 років ув’язнення в колонії суворого режиму.

Зміни в законодавстві

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт 9226 про виплату грошової допомоги в разі загибелі військового. Цей документ надає право військовим і працівникам критичної інфраструктури визначати частки отримувачів одноразової грошової допомоги за заповітом, а також розширює перелік осіб, які мають право на отримання одноразової допомоги. Виплати зможуть отримати:

  • діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблого та народжені після його смерті;
  • діти, щодо яких загиблого було позбавлено батьківських прав;
  • батьки (усиновлювачі);
  • онуки;
  • один із подружжя, який пережив загиблого;
  • жінка або чоловік, з яким загибла особа мешкала разом без реєстрації шлюбу, за умови, що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
  • утриманці загиблого.

“Одноразова грошова допомога за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за особистою заявою відповідної особи або її законного представника”, — пояснив народний депутат Олексій Гончаренко.

© Drop of Light / Shutterstock [цвинтар військовий загиблі війна жертви дитина сирота]

© Drop of Light / Shutterstock


Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 10 грудня 2023 року ініціативою зафіксовано 59054 ймовірні воєнні злочини, вчинені російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати. 

© Сергій Приткін

© Сергій Приткін

 Поділитися