Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Ірина Скачко, 31 січня 2024
доступно: in English

Наші вдома: з полону повернули 207 українців

31 січня з російської неволі вдалося повернути понад дві сотні воїнів та цивільних.

Фото з телеграм-каналу Володимира Зеленського [обмін полоненими]

Фото з телеграм-каналу Володимира Зеленського
“Наші — вдома. 207 хлопців. Повертаємо попри все. Пам’ятаємо про кожного й кожну в полоні. Воїни та цивільні. Маємо повернути всіх. Працюємо над цим”, — написав Володимир Зеленський у своєму телеграм-каналі.

Серед тих, кого сьогодні вдалося повернути, — цивільні та військові, зокрема, медики з Маріупольського металургійного комбінату та Азовсталі, оборонці Зміїного, двоє полонених братів. Також додому їде воїн, дружина і доня якого загинули під час ракетного удару в Дніпрі.

“З ворожого полону вдалося врятувати молодшого сержанта Захара. Він потрапив до рук російських терористів разом зі своєю дружиною Тетяною після евакуації з Азовсталі у травні 2022 року. Менш ніж за пів року жінку вдалося обміняти й повернути в Україну. Тетяна оселилася разом з двома доньками у Дніпрі. Однак 14 січня росіяни вдарили ракетою у багатоповерхівку, де мешкала родина. Захисниця загинула під завалами разом з молодшою донечкою та матір’ю чоловіка. Старша 19-річна донька Руслана сьогодні чекає на повернення тата”, — розповідають у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

“Далі у повернутих воїнів — тепла вечеря, отримання чистого одягу, медичний огляд, відновлення документів, банківських карток та реабілітація”, — наголосив Омбудсман Дмитро Лубінець.

Очікування обміну було затьмарене падінням транспортного літака Іл-76, яке сталося 24 січня в Бєлгородській області. Російська влада запевняє, що на ньому перебували 65 українських військовополонених, і звинувачує у авіатрощі ЗСУ. Через пропагандистські ресурси росіяни розповсюдили “список загиблих українців”, в якому згодом виявили невідповідності, зокрема, прізвище полоненого, обміняного ще 3 січня.

Крім того, на оприлюднених Росією світлинах з місця падіння літака не видно тіл загиблих. Викликає питання й озвучена РФ кількість росіян, які мали охороняти українців, — усього троє осіб. За свідченнями звільнених раніше військовополонених, під час попередніх обмінів охоронців зазвичай було на порядок більше. Україна звернулася до ООН з вимогою провести незалежне розслідування авіатрощі. Проте, як заявили в СБУ, Росія відмовилася допустити міжнародних експертів до розслідування катастрофи Іл-76. Українська сторона наголошує, що Росія не попереджала її про плани транспортування полонених саме цим літаком і за маршрутом, яким зазвичай росіяни доправляють зброю на лінію фронту.

Слід зазначити, що відповідно до статті 46 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, “держава, що тримає в полоні, уживає відповідних запобіжних заходів, особливо у випадку перевезення морем або повітряним шляхом, щоб забезпечити їхню безпеку в ході переміщування, а також складає повний список переміщуваних військовополонених перед їхнім вибуттям”.

Під час сьогоднішнього обміну з російського полону повернули українців, яких мали обміняти ще 24 січня, окрім 65 осіб, яких російська сторона називає загиблими. Про це у коментарі Укрінформу заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов. Доказів загибелі українських військовополонених в української сторони досі немає, тіла ймовірно загиблих Росія не повертає.

Фото з телеграм-каналу Володимира Зеленського [обмін полоненими]

Фото з телеграм-каналу Володимира Зеленського

Нагадаємо, останній обмін полоненими відбувся 3 січня, коли додому повернулися 230 українських громадян — як військовослужбовців, так і цивільних. Це був перший обмін після великої паузи, що затяглася п’ять місяців. “Серед повернутих були як ті, хто мав офіційний статус військовополоненого (182 особи), так і ті українські військовослужбовці, які вважалися зниклими безвісти (48 осіб), — розповідали 3 січня у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. — Більшість звільнених — чоловіки (225), п’ятеро жінок. До рядового та сержантського складу належать 213 осіб, одинадцятеро — офіцери”. Серед них — захисники Маріуполя, “Азовсталі” та острова Зміїний. 90% полонених, яких вдалося тоді повернути, зазнали в Росії катувань.

“Їхній стан здоров’я досить поганий, тому що російський полон — це не те місце, де можна поправити здоров’я, м’яко кажучи. І більшість потребує, якщо не негайної допомоги, але реабілітації; мають хронічні захворювання, які потребують так само медичної допомоги”, — заявляв пісял обміну 3 січня очільник пресслужби Координаційного штабу Петро Яценко.

Від початку повномасштабного вторгнення з російської неволі визволили вже 3035 захисників та захисниць. Всього, за даними Коордштабу, достеменно відомо, що в полоні перебувають понад вісім тисяч українців — і військових, і цивільних, місцеперебування яких було підтверджено. “Але десятки тисяч людей, і цивільних, і військовополонених, перебувають у статусі зниклих безвісти”, — цитує Інтерфакс представника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрія Таранюка.

поширити інформацію

Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Російські військові використовують українських військовополонених як ‘живі щити’

Такий випадок зафіксував безпілотник під час бойових дій під селом Роботиним у Запорізькій області. Обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження щодо порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК України).

• Події   • Російсько-українська війна

Били прикладами зброї та ставили на коліна

До 10 років позбавлення волі та довічного ув’язнення засудили чергових військовослужбовців російських Збройних сил. Один з них бив і знущався над людьми. Інший застрелив беззбройного літнього чоловіка. Це відбувалося під час окупації частин Київщини у селах Бучанського району. Більше про нові вироки — у статті ХПГ.

• Події   • Російсько-українська війна

Полонений правозахисник Максим Буткевич став лавреатом Національної правозахисної премії

“Війна — це страшна штука, але я все-таки сподіваюся, що вона не зробить нас настільки грубими й жорстокими, що після неї ми відсунемо права людини на другий чи на третій план”, — писав Максим Буткевич у листах до батька.

• Російсько-українська війна   • Моніторинг

Українські правоохоронці виявили 104 російські катівні у восьми областях України

Про російські катівні, більшість з яких окупанти створили на Харківщині, катування як сплановану державну політику РФ, цивільних полонених Кремля та вже засуджених воєнних злочинців — у статті Харківської правозахисної групи.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти