Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва, 11 грудня 2023

Полонений правозахисник Максим Буткевич став лавреатом Національної правозахисної премії

“Війна — це страшна штука, але я все-таки сподіваюся, що вона не зробить нас настільки грубими й жорстокими, що після неї ми відсунемо права людини на другий чи на третій план”, — писав Максим Буткевич у листах до батька.

10 грудня 2023 року. Національна правозахисна НеКонференція. Батько Максима Буткевича отримує відзнаку замість сина, який перебуває у російському полоні. Фото: Центр громадянських свобод.

10 грудня 2023 року. Національна правозахисна НеКонференція. Батько Максима Буткевича отримує відзнаку замість сина, який перебуває у російському полоні. Фото: Центр громадянських свобод.

Цьогоріч платформа “Правозахисний порядок денний” — коаліція організацій Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, зокрема Центр громадянських свобод і проєкти “Без кордонів” та “Євромайдан SOS” — присудила Національну правозахисну премію Максиму Буткевичу. 

Національна правозахисна премія — недержавна нагорода, яку призначають за особистий внесок у захист прав людини в Україні. Нагородження відбувається 10 грудня — у День захисту прав людини — під час Національної правозахисної НеКонференції, організованої Центром громадянських свобод. Минулого року лавреатами премії стали керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна та адвокат Юрій Білоус. 

Відзнаку отримував батько правозахисника, Олександр Буткевич. 

Пан Олександр згадав листи, які раніше писав йому син. “Війна — це страшна штука, але я все-таки сподіваюся, що вона не зробить нас настільки грубими й жорстокими, що після неї ми відсунемо права людини на другий чи на третій план. Боротьба відбувається за права людини, за ті демократичні цінності, які відсутні в Російській Федерації і які ворог намагається знищити у нас”, — цитував Олександр Буткевич слова сина.

Олександр Буткевич, батько Максима Буткевича. Фото: Центр Громадянських свобод.

Олександр Буткевич, батько Максима Буткевича. Фото: Центр Громадянських свобод.

У жовтні цього року Максим Буткевич також отримав спеціальну відзнаку імені Анни Франк від Посольства Нідерландів у США, якою вшановують за вагомий внесок у справу захисту прав людини, боротьбу з антисемітизмом, расизмом і мовою ворожнечі.

Полонений правозахисник

До повномасштабного російського вторгнення Максим Буткевич спеціалізувався на допомозі біженцям і переселенцям, а також на протидії дискримінації. Він також був співзасновником Центру прав людини ZMINA, проєкту “Без кордонів” і “Громадського радіо”. Понад 20 років свого життя Максим Буткевич присвятив правозахисній діяльності. У березні 2022-го Буткевич вступив до лав ЗСУ, аби захищати українські землі від російських окупантів. Проте вже у червні 2022-го він потрапив до російського полону. Це сталося на Луганщині, в районі Золотого та Гірського.

10 березня 2023 року так званий “суд”, розташований на окупованій території Луганської області, незаконно засудив Максима Буткевича до 13 років позбавлення волі. Підконтрольні Кремлю “судді” інкримінували правозахиснику “жорстоке поводження з цивільним населенням і застосування у збройному конфлікті заборонених методів”. Також Буткевича звинуватили у “замаху на вбивство двох осіб і умисному ушкодженні майна”. При цьому звинувачення базувалося на самообмові, яку могли отримати унаслідок катувань. 22 серпня Перший апеляційний суд в Москві залишив чинним нелегітимний “вирок”.

Згідно з Женевською конвенцією, військовополонених не можна судити, якщо вони не скоювали воєнних злочинів. Проте нелегітимні “суди” окупованих територій України та російські суди не вперше “виносять вироки” українським військовополоненим. Харківська правозахисна група писала про морського піхотинця Антона Чередника, якого у Ростові-на-Дону засудили до 19 років колонії суворого режиму, та інші судилища РФ. 

З серпня місяця ані родичі, ані адвокати Буткевича не могли дізнатися, де і в якому стані він перебуває. Надіслані Максиму Буткевичу листи та посилки вертали назад. Проте днями адвокат Леонід Соловйов сповістив, що нарешті отримав відповідь від Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) Російської Федерації. Як повідомили у ФСВП, Максим Буткевич “відбуває міру кримінального покарання у ВК-2”. Ця колонія розташована на окупованій Луганщині, в місті Вахрушеве (з 2016 року — Боково-Хрустальне) поблизу Красного Луча (українська назва міста — Хрустальний). Більше про полоненого захисника можна почитати у статті Харківської правозахисної групи.

Війна РФ проти українських журналістів

Раніше Харківська правозахисна група писала, що від початку російського повномасштабного вторгнення представники Російської Федерації скоїли 543 злочини проти українських журналістів і ЗМІ. 

У серпні цього року окупанти викрали адміністраторів телеграм-каналів запорізького регіонального видання “РІА-Мелітополь” і “Мелітополь — це Україна”. Росіяни тримають медійників у полоні та звинувачують у “тероризмі”. При цьому відео затримання українців були оприлюднені в російських пропагандистських медіа і телеграм-каналах лише 29 жовтня, хоча українців незаконно взяли у полон ще 20 серпня. Росіяни оприлюднили такий список затриманих: Олександр Малишев, Георгій Левченко, Максим Рупчов, Яна Суворова, Марк Каліуш, Костянтин Зиновкін. Усіх їх звинувачують за кількома статтями Кримінального кодексу РФ: українцям інкримінують публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Незаконно затриманим медійникам загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі. Крім цього, у російському полоні перебувають Сергій Цигіпа, Владислав Єсипенко, Дмитро Хилюк, Ірина Данилович та інші медійники.

10 грудня, в День захисту прав людини, українські правозахисники вчергове наголосили, що світова спільнота має продовжувати тиск на Росію та вимагати звільнення як Максима Буткевича, так і всіх несправедливо ув’язнених українських військових і цивільних. 

Як нещодавно зазначав Генпрокурор України, наразі українські правоохоронці ідентифікували понад чотири з половиною сотні представників РФ (463), яких підозрюють у вчиненні воєнних злочинів. При цьому 159 з-поміж них підозрюють саме у незаконному утриманні цивільних. Ба більше, майже половину з підозрюваних у воєнних злочинах, справи яких наразі слухають у судах, обвинувачують у незаконному утриманні цивільних. 133 підозрюваним з 300 пред’явили саме такі обвинувачення. Крім цього, 25 окупантів із 70 засудили за незаконне утримання українців.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Моніторинг

Українські правоохоронці виявили 104 російські катівні у восьми областях України

Про російські катівні, більшість з яких окупанти створили на Харківщині, катування як сплановану державну політику РФ, цивільних полонених Кремля та вже засуджених воєнних злочинців — у статті Харківської правозахисної групи.

• Події   • Російсько-українська війна

Уперше в історії: США висунули обвинувачення 4 військовим, що воювали на боці РФ

Міністерство юстиції Сполучених Штатів звинуватило пов’язаних з російськими Збройними силами військових у викраденні та катуванні американця, який під час повномасштабного вторгнення РФ жив на Херсонщині.

• Події   • Російсько-українська війна

Пролежав 30 годин без тями, а потім дійшов до бази ЗСУ

У червні 2022-го російські військові розстріляли автівку біля села Велика Комишуваха Ізюмського району. На щастя, подружжю вдалося врятуватися. Дружина побачила коптер і, прямуючи за ним, вийшла до бази українських оборонців. Чоловік втратив свідомість, тож окупанти вирішили, що він помер. Одного з причетних до воєнного злочину засудили до 15 років позбавлення волі.

• Події   • Російсько-українська війна

Окупанти шукають проукраїнськи налаштованих людей під виглядом комунальників

Що відбувається на тимчасово окупованих частинах Запорізької та Херсонської областей України — у статті ХПГ.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти