MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Українські правоохоронці виявили 104 російські катівні у восьми областях УкраїниУперше в історії: США висунули обвинувачення 4 військовим, що воювали на боці РФПролежав 30 годин без тями, а потім дійшов до бази ЗСУ Окупанти шукають проукраїнськи налаштованих людей під виглядом комунальниківВизнання людини померлою: для зниклих безвісти на війні строк можуть скоротитиБили прикладами зброї та ставили на колінаРосійські військові використовують українських військовополонених як ‘живі щити’Наші вдома: з полону повернули 207 українців Розстріл українських військовополонених: прокуратура почала розслідуванняМинулого року російські війська використовували заборонені фосфорні бомби у ПопаснійРосія використовує заборонені гранати з отруйними речовинамиРосійські окупанти анулюють перепустки українських працівників ЗАЕС З-поміж українських біженців у Німеччині є ‘вкрай багато свідків’ злочинів РФ Грубі порушення міжнародного права і воєнні злочиниЗастрелили собаку одного з затриманих, аби залякати Російські окупанти хочуть ставити на військовий облік підлітків у Маріуполі

Полонений правозахисник Максим Буткевич став лавреатом Національної правозахисної премії

11.12.2023   
Марина Гарєєва
“Війна — це страшна штука, але я все-таки сподіваюся, що вона не зробить нас настільки грубими й жорстокими, що після неї ми відсунемо права людини на другий чи на третій план”, — писав Максим Буткевич у листах до батька.

10 грудня 2023 року. Національна правозахисна НеКонференція. Батько Максима Буткевича отримує відзнаку замість сина, який перебуває у російському полоні. Фото: Центр громадянських свобод.

10 грудня 2023 року. Національна правозахисна НеКонференція. Батько Максима Буткевича отримує відзнаку замість сина, який перебуває у російському полоні. Фото: Центр громадянських свобод.

Цьогоріч платформа “Правозахисний порядок денний” — коаліція організацій Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, зокрема Центр громадянських свобод і проєкти “Без кордонів” та “Євромайдан SOS” — присудила Національну правозахисну премію Максиму Буткевичу. 

Національна правозахисна премія — недержавна нагорода, яку призначають за особистий внесок у захист прав людини в Україні. Нагородження відбувається 10 грудня — у День захисту прав людини — під час Національної правозахисної НеКонференції, організованої Центром громадянських свобод. Минулого року лавреатами премії стали керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна та адвокат Юрій Білоус. 

Відзнаку отримував батько правозахисника, Олександр Буткевич. 

Пан Олександр згадав листи, які раніше писав йому син. “Війна — це страшна штука, але я все-таки сподіваюся, що вона не зробить нас настільки грубими й жорстокими, що після неї ми відсунемо права людини на другий чи на третій план. Боротьба відбувається за права людини, за ті демократичні цінності, які відсутні в Російській Федерації і які ворог намагається знищити у нас”, — цитував Олександр Буткевич слова сина.

Олександр Буткевич, батько Максима Буткевича. Фото: Центр Громадянських свобод.

Олександр Буткевич, батько Максима Буткевича. Фото: Центр Громадянських свобод.

У жовтні цього року Максим Буткевич також отримав спеціальну відзнаку імені Анни Франк від Посольства Нідерландів у США, якою вшановують за вагомий внесок у справу захисту прав людини, боротьбу з антисемітизмом, расизмом і мовою ворожнечі.

Полонений правозахисник

До повномасштабного російського вторгнення Максим Буткевич спеціалізувався на допомозі біженцям і переселенцям, а також на протидії дискримінації. Він також був співзасновником Центру прав людини ZMINA, проєкту “Без кордонів” і “Громадського радіо”. Понад 20 років свого життя Максим Буткевич присвятив правозахисній діяльності. У березні 2022-го Буткевич вступив до лав ЗСУ, аби захищати українські землі від російських окупантів. Проте вже у червні 2022-го він потрапив до російського полону. Це сталося на Луганщині, в районі Золотого та Гірського.

10 березня 2023 року так званий “суд”, розташований на окупованій території Луганської області, незаконно засудив Максима Буткевича до 13 років позбавлення волі. Підконтрольні Кремлю “судді” інкримінували правозахиснику “жорстоке поводження з цивільним населенням і застосування у збройному конфлікті заборонених методів”. Також Буткевича звинуватили у “замаху на вбивство двох осіб і умисному ушкодженні майна”. При цьому звинувачення базувалося на самообмові, яку могли отримати унаслідок катувань. 22 серпня Перший апеляційний суд в Москві залишив чинним нелегітимний “вирок”.

Згідно з Женевською конвенцією, військовополонених не можна судити, якщо вони не скоювали воєнних злочинів. Проте нелегітимні “суди” окупованих територій України та російські суди не вперше “виносять вироки” українським військовополоненим. Харківська правозахисна група писала про морського піхотинця Антона Чередника, якого у Ростові-на-Дону засудили до 19 років колонії суворого режиму, та інші судилища РФ. 

З серпня місяця ані родичі, ані адвокати Буткевича не могли дізнатися, де і в якому стані він перебуває. Надіслані Максиму Буткевичу листи та посилки вертали назад. Проте днями адвокат Леонід Соловйов сповістив, що нарешті отримав відповідь від Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) Російської Федерації. Як повідомили у ФСВП, Максим Буткевич “відбуває міру кримінального покарання у ВК-2”. Ця колонія розташована на окупованій Луганщині, в місті Вахрушеве (з 2016 року — Боково-Хрустальне) поблизу Красного Луча (українська назва міста — Хрустальний). Більше про полоненого захисника можна почитати у статті Харківської правозахисної групи.

Війна РФ проти українських журналістів

Раніше Харківська правозахисна група писала, що від початку російського повномасштабного вторгнення представники Російської Федерації скоїли 543 злочини проти українських журналістів і ЗМІ. 

У серпні цього року окупанти викрали адміністраторів телеграм-каналів запорізького регіонального видання “РІА-Мелітополь” і “Мелітополь — це Україна”. Росіяни тримають медійників у полоні та звинувачують у “тероризмі”. При цьому відео затримання українців були оприлюднені в російських пропагандистських медіа і телеграм-каналах лише 29 жовтня, хоча українців незаконно взяли у полон ще 20 серпня. Росіяни оприлюднили такий список затриманих: Олександр Малишев, Георгій Левченко, Максим Рупчов, Яна Суворова, Марк Каліуш, Костянтин Зиновкін. Усіх їх звинувачують за кількома статтями Кримінального кодексу РФ: українцям інкримінують публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Незаконно затриманим медійникам загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі. Крім цього, у російському полоні перебувають Сергій Цигіпа, Владислав Єсипенко, Дмитро Хилюк, Ірина Данилович та інші медійники.

10 грудня, в День захисту прав людини, українські правозахисники вчергове наголосили, що світова спільнота має продовжувати тиск на Росію та вимагати звільнення як Максима Буткевича, так і всіх несправедливо ув’язнених українських військових і цивільних. 

Як нещодавно зазначав Генпрокурор України, наразі українські правоохоронці ідентифікували понад чотири з половиною сотні представників РФ (463), яких підозрюють у вчиненні воєнних злочинів. При цьому 159 з-поміж них підозрюють саме у незаконному утриманні цивільних. Ба більше, майже половину з підозрюваних у воєнних злочинах, справи яких наразі слухають у судах, обвинувачують у незаконному утриманні цивільних. 133 підозрюваним з 300 пред’явили саме такі обвинувачення. Крім цього, 25 окупантів із 70 засудили за незаконне утримання українців.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися