MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Били прикладами зброї та ставили на коліна

13.12.2023   
Марина Гарєєва
До 10 років позбавлення волі та довічного ув’язнення засудили чергових військовослужбовців російських Збройних сил. Один з них бив і знущався над людьми. Інший застрелив беззбройного літнього чоловіка. Це відбувалося під час окупації частин Київщини у селах Бучанського району. Більше про нові вироки — у статті ХПГ.

Ілюстративне зображення.

Ілюстративне зображення.

10 років позбавлення волі російському командиру бойової машини

Заступника командира взводу — командира бойової машини 1-го десантно-штурмового взводу 5-ї десантно-штурмової роти 2-ї батальйонної тактичної групи російських Збройних сил — заочно засудили до 10 років позбавлення волі.

Судді визнали російського командира винним у порушенні законів та звичаїв війни (частина перша статті 438 КК України). Під час російської окупації частин Київщини засуджений скоював злочини проти місцевих мешканців.

Фото оприлюднене Офісом Генпрокурора.

Фото оприлюднене Офісом Генпрокурора.

У суді прокурори довели, що у березні 2022-го, коли село Луб’янка (розташоване у Бучанському районі Київської області) перебувало під контролем російської армії, засуджений зупинив трьох місцевих жителів на одній з вулиць села. Російський військовий направив на людей автоматичну зброю і, погрожуючи вбивством, “наказав їм пройти до господарського приміщення на території одного з домоволодінь для допиту”.

Російський командир одягнув на голову одного з затриманих мішок, зав’язав йому руки за спиною та бив прикладом автомата по голові. Після цього він поставив трьох чоловіків на коліна та продовжив бити по різних частинах тіла. Усе це відбувалося під час проведення так званого “допиту”.

Як і багато інших представників РФ, російський військовий здійснював постріли в напрямку потерпілих, аби імітувати страту. Він також по черзі відводив незаконно затриманих людей до підвалу, де змушував роздягнутися. Командир російських Збройних сил шукав татуювання, які б свідчили про проукраїнські погляди.

До імітації страти вдавалися і військові, які катували громадянина Сполучених Штатів. Міністерство юстиції Сполучених Штатів уперше в історії звинуватило пов’язаних з російськими Збройними силами військових у викраденні та катуванні американця, який під час повномасштабного вторгнення РФ жив на Херсонщині. Детальніше про це можна прочитати у статті ХПГ.

Довічне позбавлення волі російському капітану 

11 грудня в Офісі Генпрокурора повідомили про інший вирок. Капітана російських Збройних сил, який під час окупації частин Київщини вбив 70-річного мешканця, заочно засудили до довічного позбавлення волі. Російському військовослужбовцю інкримінували жорстоке поводження з цивільним населенням, поєднане з умисним вбивством (частина друга статті 438 КК України).

Засуджений капітан російських Збройних сил. Фото оприлюднене Офісом Генпрокурора.

Засуджений капітан російських Збройних сил. Фото оприлюднене Офісом Генпрокурора.

Як довели прокурори, у березні 2022-го, коли село Гавронщина (також розташоване у Бучанському районі Київської області) перебувало під контролем російської армії, засуджений спільно з іншими військовослужбовцями російських Збройних сил направив автоматичну зброю на 70-річного беззбройного мирного мешканця, який прямував вулицею.

Російський капітан заборонив чоловікові йти далі. Після цього військовий вдарив чоловіка прикладом зброї у щелепу. Від завданого удару потерпілий впав на землю.

Тоді російський капітан “з автомата здійснив три смертельні постріли у безпорадного чоловіка”.

Загальний контекст 

Харківська правозахисна група писала, що під час окупації Київщини деякі російські військові отримували наказ розстрілювати усі цивільні автівки та/чи мирних людей, які опиняться на вулиці. Під час окупації Бучі російський військовий наказав ідентифікувати усіх одягнених у чорне людей як ворогів. 

Житомирська траса, 2 квітня 2022 року. Фото: Михайло Палінчак

Житомирська траса, 2 квітня 2022 року. Фото: Михайло Палінчак

У лютому 2023-го Генеральний прокурор України зазначав, що на той час було відомо про понад 9 000 воєнних злочинів, які російські військові скоїли у Бучанському районі Київської області. “Після звільнення ми виявили масові поховання з понівеченими тілами чоловіків, жінок, дітей. Тортури, вбивства, сексуальне насильство. Це і є справжнє обличчя ‘руського миру’ та режиму РФ, який засновано на повній зневазі до принципів прав людини та гуманітарного права”, — наголошував Андрій Костін. Наприкінці минулого року журналісти The New York Times оприлюднили розслідування, яке свідчило про те, що “російські військові зумисно вбивали людей” у Бучі. Проаналізувавши отримані дані, журналісти дійшли висновку, що це була частина системної операції “зачистки”, яка дозволяла втримати й прокласти стратегічно важливий шлях до столиці, а вбивства мирних мешканців були “частиною навмисних та системних зусиль безжального прокладання” такого маршруту. Людей, які опинилися на спорожнілих вулицях Бучі, фактично розстрілювали, наголошували журналісти.

Нещодавно Генпрокурор України повідомляв, що українські правоохоронці вже ідентифікували понад чотири з половиною сотні представників РФ (463), яких підозрюють у вчиненні воєнних злочинів. 159 з них підозрюють у незаконному утриманні цивільних. Окрім цього, вже було засуджено 70 російських воєнних злочинців, а справи щодо 300 підозрюваних слухають у судах. 

Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, станом на 1 грудня 2023 року Харківська правозахисна група розглядає 1300 кримінальних проваджень, у яких адвокати ХПГ представляють потерпілих, в тому числі:

  • 247 зниклих безвісти;
  • 158 катованих (включно з 33 кейсами сексуального насильства);
  • 427 вбитих цивільних;
  • 468 поранених цивільних.

Щобільше, адвокати ХПГ подали близько чотирьох тисяч заяв про злочин щодо втрати майна. Детальніше про підхід Харківської правозахисної групи до документування злочинів і допомоги постраждалим можна прочитати у статті Євгена Захарова, доступній за посиланням

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися