Українські правоохоронці виявили 104 російські катівні у восьми областях України

104 катівні у восьми областях України

Після звільнення територій, які перебували під контролем російських Збройних сил, правоохоронці виявили 104 російські катівні у восьми областях України. Майже чверть цих катівень представники РФ облаштували на Харківщині.

Про виявлені катівні розповів Генеральний прокурор України Андрій Костін під час міжнародної конференції з прав людини “Свобода або страх”, організованій з нагоди 75-ї річниці ухвалення Загальної декларації прав людини. 

“Найбільша кількість катівень була виявлена у Харківській області — 25, Запорізькій — 18, Херсонській — 11, Донецькій — 10”, — зауважив Генпрокурор. Окрім цього, 19 катівень були виявлені на території Російської Федерації.

Катівні на Харківщині

Наприкінці вересня цього року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала два подання до Міжнародного кримінального суду щодо позасудових страт українців військовими РФ та російських катівень на Харківщині. У надісланих до Гааги поданнях правозахисники обґрунтували, що дії Російської Федерації можуть становити злочини проти людяності. Про дворівневу систему тортур і катування українців, які потрапили під російську окупацію на Харківщині, можна почитати в аналітичному матеріалі Харківської правозахисної групи. Як наголошував директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, після повномасштабного вторгнення РФ катування українських військовополонених та цивільних ув’язнених на окупованих територіях стало масовим явищем. Спілкуючись зі звільненими з-під російської варти, співробітники Харківської правозахисної групи зауважили, що майже всі вони зазнали катувань.

Від 24 лютого 2022-го до 15 вересня 2023 року на території Харківської області команда ХПГ задокументувала інформацію про 308 інцидентів, пов’язаних з катуванням або нелюдським поводженням. При цьому найбільше випадків було зафіксовано на тимчасово окупованій території Ізюмського району, на яку припало 165 інцидентів. На тимчасово окупованих територіях Харківського району вдалося зібрати інформацію про 53 інциденти, на ТОТ Куп’янського району — про 48 інцидентів, а на ТОТ Чугуївського району — про 41 інцидент. За даними, які вдалося зібрати ХПГ, найбільше інцидентів (68), пов’язаних із катуваннями або нелюдським поводженням, було зафіксовано у місті Ізюм. Чимало випадків катувань і нелюдського поводження відбувалися й під час окупації міста Балаклія Ізюмського району: дані про 50 таких інцидентів задокументовані у базі коаліції T4P, зазначав юрист ХПГ Владислав Должко. 

Загалом ХПГ задокументувала інформацію про щонайменше 25 місць жорстокого позбавлення свободи та катувань на ТОТ Харківської області. Про системність і цілеспрямованість катувань свідчили самі способи здійснення тортур, які часто збігалися, попри географічну віддаленість катівень. З-поміж найбільш розповсюджених способів катувань, яких зазнавали незаконно затримані цивільні, можна назвати: катування електрострумом; катування шляхом здійснення надрізів (на вухах і пальцях постраждалих) чи через спроби відрізати частини тіла; катування через імітування розстрілу. В останньому випадку росіяни казали людині, що її розстріляють і наказували викопати собі могилу. За кілька годин, коли ув’язнений (або ув’язнена) дійсно викопував/-ла достатньо велику для поховання яму, його (або її) били або ставили до стінки та стріляли біля голови, після чого повертали до місця утримання. Інколи все відбувалося без викопування ями: під час так званого “допиту” військові РФ могли просто наставити на людину зброю і рахувати та стріляли біля жертви (або ж відводили зброю в останню мить). Інколи росіяни стріляли у вцілілих холостими набоями. 

Катування як спланована державна політика РФ

Андрій Костін вчергове наголосив, що, за даними його Офісу, майже 90% полонених та утримуваних РФ людей зазнають катувань або фізичного та/чи психологічного насильства. Генпрокурор відмітив, що затримання цивільної людини вже становить воєнний злочин. Катування, жорстоке поводження та позбавлення доступу до правосуддя також є воєнними злочинами, винуватці яких мають відповісти за скоєне.

Генпрокурор також підкреслив, що катування є спланованою державною політикою Російської Федерації, а не так званим “ексцесом виконавця”. Андрій Костін запевнив, що українські правоохоронці фіксують усі факти катувань у відповідних кримінальних провадженнях.

Раніше в ООН також зазначали, що військові російських Збройних сил систематично й повсюдно вдавалися до катувань на територіях України, які тривалий час перебували під російською окупацією, а самі катування вчинялися настільки жорстоко, що призводили до смерті людей. У вересні 2023-го Спецдоповідачка ООН з питань катувань Еліс Джилл Едвардс наголошувала, що катування і нелюдське поводження представників РФ з цивільними українцями і з військовополоненими не можна оцінювати як випадкові. Радше йдеться про “організовану частину державної політики РФ, яка має на меті залякування, покарання або отримання інформації та зізнань”, підкреслювала Спецдоповідачка ООН. Харківська правозахисна група писала про дані, отримані Незалежною міжнародною слідчою комісією ООН, які доводили глибоку зневагу представників РФ до життя та гідності постраждалих.

У березні 2023 року Mobile Justice Team — група міжнародних слідчих, що разом з Офісом Генпрокурора України займаються злочинами, ймовірно скоєними представниками РФ в Україні — встановила, що Російська Федерація планувала та фінансувала мережу катівень на Херсонщині. Як наголошував керівник групи Team Вейн Джордаш, “численні катівні, фінансовані російською державою, не випадкові, а радше є частиною ретельно продуманого та профінансованого плану, який має на меті знищення української національної та культурної ідентичності”. “Бачимо, як цей злочинний план, що по суті включає вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності, переходить до фінальної, деструктивної фази, і це, схоже, вказує на те, що відсутність успіху в реалізації початкового плану перетворює його у план фізичного знищення, множення смертей, збільшення руйнувань та ймовірного наміру скоєння геноциду”, — казав Вейн Джордаш. Нагадаємо, що наприкінці серпня цього року правозахисна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду, де обґрунтовується, що Росія вчинила геноцид у Маріуполі.

Цивільні полонені Російської Федерації 

Генпрокурор України також звернув увагу, що наразі відсутні міжнародно-правові механізми, які б дозволяли повернути цивільних полонених і депортованих до РФ дітей. Україна має створити подібні механізми та “максимально мобілізувати для цього зусилля”, адже “кожен день зволікань означає нові тортури для бранців агресора”, зазначив Генпрокурор.

За даними Костіна, наразі українські правоохоронці ідентифікували понад чотири з половиною сотні представників РФ (463), яких підозрюють у вчиненні воєнних злочинів. При цьому 159 з-поміж них підозрюють саме у незаконному утриманні цивільних.

Генпрокурор також розповів, що вже було засуджено 70 російських воєнних злочинців, а справи щодо 300 підозрюваних слухають у судах. І знову ж таки: 133 підозрюваним з 300 пред’явили обвинувачення щодо незаконного утримання цивільних. Кажучи про засуджених за воєнні злочини, 25 окупантів із 70 засудили саме за незаконне утримання українців. 

Коментуючи кількість винесених вироків, переданих до суду справ і розпочатих кримінальних проваджень, Костін зауважив, що це значна робота за умов повномасштабної війни. “Комусь ця цифра може здатися малою у порівнянні зі 111 тисячами [воєнних] злочинів, які зареєстровані. Та коли я спілкуюся з іноземними партнерами, їхня реакція: ‘Це унікально. Ви не лише документуєте, але і розслідуєте та переслідуєте за ці злочини вже сьогодні, під час повномасштабної війни’. І це також унікальний досвід, якого у світі ще не існувало”, — каже Костін.

При цьому станом на ранок 7 грудня українські правоохоронці вже зареєстрували понад 111 990 воєнних злочинів, зазначав Генпрокурор.