MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Понад 1,5 млрд гривень — таких збитків зазнала природа Хортиці через підрив Каховської ГЕС

26.10.2023   
Марина Гарєєва
Проте це не повний обсяг збитків, яких було завдано екосистемі острова Хортиця і прилеглим територіям через різке падіння води, наголосили представники заповідника. Лише у позаплавній частині острова загинули дві тисячі водних рослин.

Острів Хортиця. Вид на західний берег з острова Байда. Світлина з сайту Національного заповідника “Хортиця”.

Острів Хортиця. Вид на західний берег з острова Байда. Світлина з сайту Національного заповідника “Хортиця”.

Природі острова Хортиця та розташованим навколо нього об’єктам, які належать до Національного заповідника “Хортиця”, було завдано шкоди на понад півтора мільярда гривень. Нагадаємо, що заповідник постраждав через падіння води, після того як Російська Федерація зруйнувала Каховську ГЕС.

Про попередню суму збитків повідомили представники заповідника, які 26 жовтня презентували виставку археологічних знахідок, віднайдених на Хортиці.

Як розповіли у заповіднику, після падіння рівня Каховського водосховища до фондозбірні Національного заповідника “Хортиця” вже були передані понад дві тисячі предметів. Окрім цього, частину знахідок, які ще не були передані до фондозбірні, наразі опрацьовують співробітники “Хортиці”. “В основному це фрагменти кераміки, предмети з кременю, предмети з металу, — пояснювала т.в.о. генерального директора заповідника “Хортиця” Світлана Охріменко. — Робота продовжується і буде тривати постійно, оскільки територія достатньо велика”. Охріменко також пояснювала, що дощі та розмивання узбережжя змінюють рельєф. “Відповідно залучені до археологічної експедиції співробітники обстежують узбережжя. Часто буває таке, що великогабаритні предмети оголюються [там], де буквально вчора обходили й нічого не було. Дуже яскраво це видно при виявленні нових човнів, особливо човнів-довбанок”, — ділилася пані Світлана.

Світлана Охріменко розповіла, що заповідник частково прорахував завдані падінням рівня води збитки і передав попередні підрахунки до відповідної комісії екологічної інспекції. Наразі визначена сума перевищила 1,5 мільярда гривень. Проте це не повний обсяг збитків, яких було завдано екосистемі острова Хортиця і прилеглим територіям через різке падіння води, підкреслила Охріменко.

Як зауважила пані Світлана, “територія острова змінюється [залежно] від того, наскільки коливається рівень води”, тож наразі сама територія збільшилася приблизно на 180 гектарів. “Але одночасно з тим, що територія збільшилася, ми втратили велику кількість водних природних комплексів, оголилися території озер, заток, проток, з’явилися нові мілини, острови. У позаплавній частині острова Хортиця ми втратили значну частину водно-болотних угідь. Відповідно загинули дві тисячі водних рослин, які були на цій території”, — наголосила Охріменко. Вона також зауважила, що наступного року на гніздівлю у заповіднику може не зупинитися стільки птахів, скільки зупинялися раніше.

Як раніше повідомляв Укрінформ, підрив Каховської ГЕС призвів до екологічної катастрофи на Хортиці, унаслідок якої знищувалися і зникали понад 10 озер плавневої частини острова та гинули унікальні види. Про це говорив Максим Остапенко, виконувач обов’язків генерального директора Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, який з 2007 до 2022 року був генеральним директором Національного заповідника “Хортиця”. 

Нагадаємо, що російські військові підтверджували те, що Каховську ГЕС підірвала російська диверсійна група. Щобільше, ще за тиждень до підриву гідроелектростанції у Росії дозволили не розслідувати аварії на небезпечних об’єктах, які сталися унаслідок “воєнних дій” і терактів, у тому числі й аварії на тимчасово окупованих територіях України. Поза тим підрив гідроелектростанції порушує заборону, встановлену статтею 56 Першого Додаткового протоколу до Женевських конвенцій щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, згідно з якою, заборонено здійснювати напади на установки та споруди, які містять небезпечні сили (до яких належать греблі, дамби, атомні електростанції), навіть коли такі споруди є військовими об’єктами, якщо подібний напад може викликати вивільнення небезпечних сил і подальші тяжкі втрати серед цивільного населення. Вчинивши теракт, Російська Федерація провалила евакуацію на окупованих частинах Херсонщини й обстрілювала постраждалі території, коли там рятували людей.

Загальний контекст

Харківська правозахисна група писала про пожежі у Джарилгацькому парку, де палала найцінніша степова ділянка, планомірне знищення арктичних систем у Баренцовому морі й інші злочини Російської Федерації проти українського й світового довкілля. Нагадаємо, що нещодавно Україна презентувала проєкт Міжнародної довкіллєвої декларації, яка має юридично закріпити статус Глобальної платформи з оцінки збитків довкіллю внаслідок війн. Як наголошував Андрій Костін, Україна “вперше в історії людства” розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини. “На міжнародному рівні ми поглиблюємо партнерство з Міжнародним Кримінальним судом, Незалежною міжнародною слідчою комісією ООН та іншими інституціями”, — зауважував Генпрокурор.

Як зазначали у Мінекономіці, від початку повномасштабного вторгнення Російська Федерація вже вчинила дві з половиною тисячі екологічних злочинів в Україні. При цьому ідеться лише про задокументовані випадки. Станом на червень 2023-го українські правоохоронці розпочали понад 190 кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених РФ проти українського довкілля. 14 з них були кваліфіковані як екоцид. Наразі Україна кваліфікує злочини агресора проти довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Більше про злочини РФ проти українського довкілля можна почитати в рубриці Екологічні права

У червні 2023-го Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець наголошував, що, підірвавши Каховську ГЕС, Росія завдала колосальних збитків українському довкіллю. За попередніми підрахунками Міндовкілля, орієнтовна сума збитків, завданих українському довкіллю через підрив Росією Каховської ГЕС, сягає 146,4 млрд гривень. Раніше Руслан Стрілець повідомляв, що, за орієнтовними підрахунками Держекоінспекції України, через підрив Каховської греблі можлива загибель диких тварин оцінювалася у понад 883 мільйони гривень. На жаль, ця сума не була остаточною. Як підкреслював очільник Міндовкілля, якщо рік тому сума збитків, завданих РФ українському довкіллю, сягала близько 26 млрд євро, наразі вона вже зросла вдвічі та становить 55 мільярдів євро.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися