‘Довкілля не буде мовчати’, — Руслан Стрілець
Викиди вуглекислого газу через російську збройну агресію
Російська збройна агресія спричинила додаткові викиди вуглекислого газу, збитки від яких вже сягають десяти мільярдів доларів. Про це 10 грудня повідомила пресслужба Кабінету Міністрів.
При цьому Україна продовжує виконувати взяті на себе міжнародні зобов’язання та не відмовляється від своїх кліматичних цілей, говорить Євгеній Федоренко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань європейської інтеграції.
Як зауважив посадовець, навіть попри російську повномасштабну війну, Україна ухвалила План заходів зі скорочення викидів метану — Global Methane Pledge. Заступник міністра розповів, що до 2030 року Україна планує скоротити викиди метану на 30%.
“Також ми продовжуємо впроваджувати євроінтеграційні реформи, які дозволять українським підприємствам-забруднювачам модернізуватися, ми рухаємося до принципів циркулярної економіки та зеленого розвитку”, — відмітив Федоренко. Задля відновлення Україна планує використовувати інноваційні технології, зокрема водень.
Війна РФ проти України пришвидшує кліматичні зміни на всій планеті
Вже 10 грудня Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець сповістив, що Україна ініціює запровадження механізму AGRESSOR REFUNDS та його включення до Паризької угоди.
“Світ має підтримати притягнення винних до відповідальності за наближення планети до кліматичної катастрофи, — написав Руслан Стрілець на своїй фейсбук-сторінці. — Ми пропонуємо спільно з міжнародною спільнотою розробити механізм відшкодування агресором шкоди, завданої довкіллю та клімату внаслідок збройних конфліктів. Адже викиди парникових газів під час війни мають бути відповідальністю саме ініціатора такої війни”.
У той час як світ прагне зменшити карбоновий слід, Росія щодня знищує подібні прагнення, наголосив міністр і навів відповідну статистику на користь власних слів.
- Викиди парникових газів від війни в Україні вже перевищують викиди Австрії. Якщо минулого року йшлося про 97 мільйонів тонн викидів вуглекислого газу, сьогодні — це вже 150 мільйонів тонн.
- Рік тому площа згорілих українських лісів становила 25,8 тис. гектарів. “Наразі в Україні спалено стільки лісів, скільки має на своїй землі Чорногорія”, — відмітив міністр. При цьому потенціал поглинання парникових газів українськими лісами скорочується щорічно на 175 тисяч тонн вуглекислого газу.
- Внаслідок підриву Каховської ГЕС в Україні було знищено майже 10 тисяч гектарів водно-болотних угідь міжнародного значення, зазначив Руслан Стрілець. Знищені Росією території могли поглинати до 20 тисяч тонн вуглекислого газу.
“Все це про пришвидшення зміни клімату на планеті. Так, російські ракети не падають на Париж, Берлін, Мехіко чи Канберру. Але їхні наслідки відчувають люди на всіх континентах. Так, світові столиці можуть не відчувати запаху диму спалених українських міст. Але парникові гази, що утворилися внаслідок пожеж, заполонили атмосферу всіх країн. Довкілля не буде мовчати. Воно відповість мовою катаклізмів, повеней, цунамі, землетрусів”, — зауважив посадовець і закликав країни світу доєднатися до ініціатив України й докластися до спільної роботи з захисту довкілля та клімату від воєнних дій.
У понеділок, 11 грудня, Руслан Стрілець також повідомив, що Велика Британія допоможе Україні відновлювати ліси та національні парки. Відповідний Меморандум про співпрацю підписали під час конференції СОР28 з Державним секретарем з питань навколишнього середовища, харчування та сільських справ Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Стівом Барклі. Як зауважив Руслан Стрілець, на відновлення спалених лісів України може піти щонайменше 80 років.
8 грудня Стрілець сповістив, що Республіка Корея також готова допомогти Україні у відновленні пошкодженого війною довкілля, а Міністерка навколишнього середовища Кореї Хан Хва-Джин підписала відповідний Меморандум про співпрацю з української стороною. “Наші колеги, як і ми, переконані, що збитки довкіллю від війни не можна виміряти просто цифрами. Це значно більший вплив, що позначається на всьому людстві”, — наголошував посадовець. Окрім цього, Україна підписала Меморандум з Болгарією, яка також реалізовуватиме спільні проєкти з відновлення українського довкілля.
Міністр довкілля зауважив, що кліматична політика України не може “почекати” до завершення війни, адже лише за 555 днів повномасштабної війни викиди СО2 в Україні сягнули 150 мільйонів тонн. З них 60 мільйонів тонн були спровоковані пожежами та воєнними діями, наголошував Стрілець. “Кліматичні проблеми не чекають. Вони вже призводять до ‘вимирання’ територій. Економічні втрати світу можуть сягнути від 120 до 600 трлн доларів до 2100 року. Лише на Півдні України ми можемо втратити один мільйон гектарів суходолу. Це майже як площа Чорногорії”, — казав посадовець.
Викрадення червонокнижних тварин з заповідника “Асканія-Нова”
5 грудня цього року у Міндовкіллі сповістили, що російські окупанти “вчергове зухвало порушили норми міжнародних природоохоронних конвенцій”.
Як повідомляли російські ЗМІ, окупаційна адміністрація парку здійснила незаконний обмін тварин між Біосферним заповідником “Асканія-Нова”, природним біосферним заповідником “Ростовський” та асоціацією зі збереження та відновлення рідкісних та зникаючих видів тварин “Жива природа степу”.
У рамках незаконного “обміну” з асканійського заповідника вивезли цілу низку червонокнижних тварин: по декілька особин зебри Чапмана, бізона американського, коней Пржевальського та оленя Давида. Усі вони занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи зі статусом “зниклий з природи”, “на межі зникнення” та “близький до тих, які перебувають під загрозою знищення”. Замість червонокнижних тварин, російські окупанти завезли до зоопарку “Асканія-Нова” антилоп канна, яків свійських, двогорбих верблюдів і одного гуанако.
Своєю чергою організація UAnimals, яка посилалася на директора заповідника Віктора Шаповала та Руслана Стрільця, зазначала, що “ще один олень травмувався та помер, поки росіяни намагалися його перегнати”. Зоозахисники наголошували, що представники РФ обумовлювали обмін так званою “угодою про співробітництво, яку підписав російський ставленик у заповіднику”, тож їхні дії — незаконні.
Як зазначав директор заповідника Віктор Шаповал у коментарі Суспільному, незаконний обмін міг відбутися 1 грудня цього року. На думку директора заповідника, таким чином російські окупанти приховали вивезення групи тварин з українського заповідника.
“Про цю ситуацію вже поінформовані відповідні відомства”, — повідомляла пресслужба Міндовкілля у своєму телеграм-каналі. Аби надати ситуації міжнародного розголосу, Україна готувала повторні ноти до секретаріатів природоохоронних конвенцій: Бернської, Рамсарської, Боннської, а також до ЮНЕСКО, Міжнародного союзу охорони природи та секретаріату CITES. Відповідальність за екоцид унеможливить повторення подібних злочинів у майбутньому, зауважували у Міндовкіллі.
Завдані українському довкіллю збитки
За оприлюдненими цього листопаду підрахунками, самій лише природі острова Хортиця та розташованим навколо об’єктам, що належать до Національного заповідника “Хортиця”, було завдано шкоди на понад півтора мільярда гривень. Український заповідник постраждав через падіння води, після того як Російська Федерація зруйнувала Каховську ГЕС. Лише у позаплавній частині острова загинули дві тисячі водних рослин. За попередніми підрахунками Міндовкілля, орієнтовна сума збитків, завданих українському довкіллю через підрив Росією Каховської ГЕС, сягала 146,4 млрд гривень. Раніше Руслан Стрілець, який посилався на дані української Держекоінспекції, зазначав, що через підрив Каховської греблі загинула низка диких тварин. Збитки від їхньої загибелі перевищили 883 мільйони гривень. На жаль, ця сума могла зростати, адже росіяни скоїли злочин у сезон масового розмноження й позбавили життя безліч тварин, які навіть не встигли народитися, пояснював Руслан Стрілець. Загальна сума збитків, завданих українському довквіллю унаслідок воєнних дій, вже перевищила два мільярди гривень. За орієнтовними підрахунками Державної екологічної інспекції України, попередня сума збитків сягає 2 183 млрд гривень. Наразі було встановлено 2 636 фактів завдання шкоди та збитків, спричинених російською збройною агресією.
Ще восени минулого року засновник UAnimals Олександр Тодорчук зазначав, що російські окупанти “цілеспрямовано обстрілюють природні парки, зоопарки і притулки та вбили за час війни вже понад 10 000 000 тварин”. Харківська правозахисна група писала про пожежі у Джарилгацькому парку, де палала найцінніша степова ділянка, що завдало “колосальних втрат біорізноманіттю острова”, планомірне знищення арктичних систем у Баренцовому морі та інші злочини Російської Федерації, вчинені проти українського й світового довкілля. Більше про те, як Російська Федерація знищує рідкісні види та загрожує усьому живому, можна прочитати у матеріалі ХПГ.
Нагадаємо, що цьогоріч у листопаді Україна презентувала проєкт Міжнародної довкіллєвої декларації, яка мала юридично закріпити статус Глобальної платформи з оцінки збитків довкіллю внаслідок війн. Тоді Генпрокурор Андрій Костін наголошував, що Україна “вперше в історії людства” розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини. “На міжнародному рівні ми поглиблюємо партнерство з Міжнародним Кримінальним судом, Незалежною міжнародною слідчою комісією ООН та іншими інституціями”, — відмічав Генпрокурор. Станом на червень 2023-го українські правоохоронці розпочали понад 190 кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених РФ проти українського довкілля. 14 з них були кваліфіковані як екоцид.
Наразі Україна кваліфікує злочини агресора проти довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Хоча у міжнародних договорах поки немає поняття “екоцид”, триває рух за визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином.
Більше про злочини РФ, вчинені проти українського довкілля, можна почитати в рубриці Екологічні права.