MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Україна має відомості про 550 000 воєнних злочинців

13.03.2024   
Марина Гарєєва
Українські правоохоронці розповіли про розслідування воєнних злочинів на щорічному засіданні експертів в Гаазі.

Ілюстративне зображення [росгвардія ворог російська армія]

Ілюстративне зображення

В українській міжвідомчій базі даних “Воєнний злочин” наразі є відомості щодо 550 тисяч імовірних воєнних злочинців, які воюють проти України. Крім цього, у базі є факти скоєння воєнних злочинів і докази, що були виявлені під час військової агресії РФ, розповіли правоохоронці під час зустрічі, що відбулася у Штаб-квартирі Європолу в Гаазі.

На зустрічі були представники понад 30 країн: слідчі з Європи, США та Канади, які спеціалізуються на розслідуваннях злочинів проти людяності, геноциду та воєнних злочинів, а також представники Євроюсту та міжнародних неурядових організацій.

“Підсистему ‘Воєнний злочин’ створили фахівці Національної поліції України. Ми надали доступ до її даних всім Силам безпеки та оборони країни. Це безпрецедентний випадок: всі силові відомства країни об’єдналися не тільки для знищення ворога на полі бою, а й для здійснення правосуддя в національних й міжнародних судах. Ми також обмінюємося даними про воєнних злочинців з Європолом, Євроюстом та іншими міжнародними партнерами, які допомагають нам у розслідувані цих злочинів”, — поділився начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе

Крім цього, аби ідентифікувати осіб, які вчиняють воєнні злочини в Україні, Нацполіція

  • розпізнає злочинців за допомогою систем, що охоплюють мережу з понад 30 мільярдів зображень облич, отриманих з відкритих джерел в інтернеті;
  • верифікує ймовірних воєнних злочинців у соцмережах, в тому числі — за допомогою інструментів пошуку про акаунти користувачів соцмереж за фото Clearview та інструменту ідентифікації в соцмережах Artellence;
  • використовує можливості супутникового зв’язку та аналізує відео- й фотоматеріали, отримані з мобільних терміналів, камер відеоспостереження тощо;
  • проводить OSINT дослідження: аналізує фото- та відеоматеріали.

Як зазначав Максим Цуцкірідзе, розслідування воєнних злочинів передбачає “сотні тисяч оглядів місць подій, обшуків, слідчих експериментів, допитів та інших слідчих дій”. “У сукупності з використанням передових технологій це вже дало понад 2,4 тисячі складених підозр, половина з яких вже скерована до суду. Найголовніше тут те, що для засудження російських військових в національних судах ми збираємо докази та фіксуємо воєнні злочини за міжнародними стандартами, а значить — обов’язково використаємо це в міжнародних інстанціях для притягнення найвищого керівництва РФ до кримінальної відповідальності та виплати репарацій нашій країні”, — наголошував він.

У Нацполіції також відзначили, що завдяки допомозі міжнародних партнерів українські спеціалісти-криміналісти залучені до роботи операторів безпілотників і фіксують зруйновані через російські атаки об’єкти цивільної та критичної інфраструктури. Вони також створюють детальні 3-D моделі пошкоджених об’єктів і обставин злочинів за допомогою сучасного сканера, який дозволяє зробити все швидко і на відстані від зони потенційної небезпеки, адже нерідко представники РФ свідомо обстрілюють місця скоєння злочинів повторно, коли поліцейські, медики та надзвичайники прибувають туди, аби рятувати людей. Крім цього, правоохоронці можуть встановити ДНК-профіль людини за півтори години за допомогою сучасних мобільних приладів.


Нагадаємо, що у жовтні минулого року Агентство Європейського Союзу зі співробітництва правоохоронних органів, Європол, доєдналося до Спільної слідчої групи (JIT) щодо імовірних тяжких міжнародних злочинів, скоєних в Україні. У рамках своїх повноважень Європол надаватиме аналітичну та криміналістичну підтримку іншим членам Спільної слідчої групи. Співробітники агентства також допомагатимуть Спільній слідчій групі збирати й аналізувати дані, здобуті правомірним шляхом з відкритих джерел. Ідеться про інформацію з соціальних медіа, теле- та радіомовлення. Таким чином Європол допомагатиме здійснювати розвідку з відкритих джерел (OSINT). Відомство також надаватиме свої знання та досвід у сфері розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших міжнародних злочинів, використовуючи можливості Аналітичного проєкту щодо основних міжнародних злочинів (AP CIC). Спеціалісти агентства надаватимуть результати такої роботи колегам, які спільно працюють над розслідуванням злочинів, скоєних представниками РФ в Україні.

Ще раніше до Спільної слідчої групи з розслідування міжнародних злочинів в Україні долучився Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду. Щобільше, у квітні 2023 року члени Спільної слідчої групи підписали угоду щодо розслідування не лише воєнних злочинів, а й злочину геноциду, а влітку 2023-го в Гаазі на базі Євроюсту почав працювати Міжнародний центр з розслідування злочинів агресії Росії. Окрім цього, у Києві запрацював Офіс Прокурора МКС.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися