Журналіст у неволі, міста під обстрілами, знищення культурної спадщини. Підсумки тижня

Бранці кремля

Фрунзенський районний суд у місті Владимирі (РФ) відмовився звільнити кримського політвʼязня і громадянського журналіста Амета Сулейманова за станом здоров’я, повідомляє “Кримська Солідарність”. Амета Сулейманова затримали 11 березня 2020 року, коли у Бахчисарайському районі окупованого Російською Федерацією Криму відбулися чергові масові обшуки у кримськотатарських господах. Три роки він перебував під домашнім арештом, але у квітні 2023 року його забрали з дому і відвезли в ізолятор. Чоловік має серйозне захворювання: він слабує на артеріальну та мітральну серцеву недостатність і потребує термінової операції — заміни серцевого клапана. Однак Південний окружний військовий суд відправив його в колонію суворого режиму на 12 років.

“За рік стан Амета істотно погіршився, змінилися ступені його захворювань, а також два його захворювання входять до переліку захворювань і відповідають пункту 41 і 42 переліку захворювань, які передбачають звільнення від покарання у зв’язку з тяжким захворюванням”, — розповіла його захисниця Ліля Гемеджі.

Але співробітниця медико-санітарної частини колонії наполягала в суді, нібито захворювання Сулейманова “недостатньо тяжке”. У лікарнях Владимира заміни серцевого клапана не роблять.

Діти і війна

Станом на 30 березня внаслідок російської збройної агресії в Україні загинули 537 дітей. Понад 1273 дитини отримали поранення різного ступеня тяжкості, повідомляє Офіс Генпрокурора.

27 березня під час удару по Харкову були поранені четверо дітей, зокрема дівчинка 2022 року народження, хлопчик 2023 року.

Увечері того ж дня під час ворожого обстрілу селища Борова Харківської області загинула 12-річна дитина. “Хлопець з батьками саме підходив до свого будинку, коли прилетіло. Хлопчика поранило, його забрали до лікарні у тяжкому стані, але, на жаль, смертельно. Це вулиця, на якій тільки житлова забудова, й ось по ній стріляли”, — сказав Суспільне Харків керівник Борівської СВА Олександр Тертишний.

28 березня у місті Кам’янське Дніпропетровської області постраждала 5-річна дівчинка.

29 березня під час російської ракетної атаки по Одесі травмовано троє дітей віком 10, 12 та 15 років.

30 березня у селі Долинці Пологівського району Запорізької області через ворожий обстріл контузію отримав 12-річний хлопець. “Дитину ушпиталено в Запорізьку обласну дитячу лікарню. Наразі життю хлопчика нічого не загрожує”, — повідомляє Запорізька ОВА.

Хроніка обстрілів

• 27 березня російські військові вдарили “Іскандером” по Миколаєву: поранень і травм дістали 12 людей. Пошкоджено шість багатоквартирних будинків.

• 28 березня у Херсоні під ворожий обстріл потрапило таксі: водій загинув, двоє пасажирів зазнали поранень.

• Протягом минулого тижня кілька разів ворог атакував Львівщину. 24, 29 та 31 березня ціллю нападів був один і той же інфраструктурний об’єкт. Зруйнована адміністративна будівля, загинуло двоє людей.

• Харків російські військові також обстрілювали мало не щодня. При чому не тільки вже звичними дронами і С-300, але й новими керованими снарядами.

26 березня удар прийшовся по одному з центральних районів міста — Шевченківському. За попередніми даними, удар був завданий крилатою ракетою Х-35У. На щастя, без постраждалих.

Вже наступного дня, 27 березня, — ще два удари по житловій забудові Шевченківського району. Одна людина загинула, 16 зазнали поранень, серед них четверо дітей. Частково зруйновані дві п’ятиповерхівки, лікувальна установа, адмінбудівля, пошкоджена школа. Ворог вперше застосував у Харкові боєприпаси УМПБ Д-30. “Він достатньо потужний, за силою вибуху — середнє між авіабомбою та ракетою. Боєприпас калібром 30 см може літати на відстань до 90 км. Застосовують як і з літака, так і з РСЗВ ‘Смерч’”, — пояснили в Харківській ОВА.

Увечері 30 березня Росія вдарила по тому ж району Харкова керованим снарядом. Він поцілив поблизу багатоповерхівки, в ній вилетіли шибки. Одна людина зазнала поранень. Також вибухом пошкодило школу.

Вночі 31 березня під ударом знову опинився Шевченківський район. Як повідомляє Суспільне, зафіксовано три влучання у спортивний навчальний заклад. Побило цивільні автівки, вибило вікна в адмінбудівлі, гуртожитках, їдальні, бібліотеці. За інформацією ХОВА, два боєприпаси УМПБ Д-30 ворог випустив з літака.

• Тим часом, за даними видання Bild, у Великій Писарівці на Сумщині росіяни вперше за війну застосували важку авіабомбу ОДАБ-1500. “Це термобаричний снаряд часів СРСР, який приблизно за 10 метрів до цілі випускає горючу суміш у вигляді аерозолю і запалює його — відбувається об’ємний вибух”, — ідеться у повідомленні.

Енергетика

Росіяни продовжують бити по енергетичній інфраструктурі України. Чергова масована атака сталася вночі проти 29 березня. Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, є пошкодження у Дніпропетровській, Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській, Черкаській, Чернівецькій областях. У деяких регіонах знову були застосовані аварійні відключення.

За повідомленням Громадського, протягом березня російські військові поцілили по обʼєктах генерації та розподілу ДТЕК щонайменше 10 разів, пошкоджені 5 із 6 теплових електростанцій компанії.

Статистика війни

• Моніторингова група Кримського Інституту Стратегічних Досліджень зафіксувала понад 600 випадків пошкодження культурної спадщини на тимчасово окупованих районах Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та АРК Крим. Зокрема, на цьому тижні ми розповідали про те, що в Маріуполі росіяни знищують курган Дід, стародавню археологічну пам’ятку, яку могли створити ще у третьому тисячолітті до нашої ери. 

Тим часом, за повідомленням Луганської ОВА, лише в частині регіону, який був окупований росіянами після повномасштабного вторгнення, пошкоджено близько 200 культурних об’єктів. 

• Від тортур та нелюдського поводження з боку окупантів постраждали щонайменше 5600 українців. Як розповів генеральний прокурор України Андрій Костін в інтерв’ю Інтерфакс-Україна, саме така кількість була ідентифікована правоохоронцями під час розслідування кримінальних проваджень. Ці цифри неостаточні, адже правоохоронці не мають перевіреної інформації з окупованих територій.

• Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 31 березня 2024 року ініціативою зафіксовано 68885 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.