MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Злочини проти дитинства, зброя на руках, суд Аргентини. Підсумки тижня

22.04.2024   
Ірина Скачко
Відкрито 3800 кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, вчинених РФ проти українських дітей. Ворог бив по Чернігову, Дніпру, Одесі. До п’яти мільйонів одиниць трофейної зброї наразі залишається на руках в українців. ХПГ коротко розповідає про події тижня, що минув.

Фото: Дніпропетровська ОВА [19 квітня 2024 року]

Фото: Дніпропетровська ОВА

Діти та війна

• 3800 кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, вчинених військовослужбовцями РФ проти українських дітей, розслідують наші правоохоронці, повідомляє Укрінформ з посиланням на уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця.

“Ми переконані, що кількість злочинів зростатиме, як і кількість офіційних кримінальних проваджень. Триває процес ідентифікації злочинців, збору доказової бази та притягнення винних до відповідальності на національному рівні. Водночас Офіс генпрокурора тісно співпрацює з МКС”, — цитують журналісти Омбудсмана.

• Внаслідок російської агресії в Україні загинули 545 дітей, 1298 — отримали поранення різного ступеня тяжкості. Лише протягом минулого тижня ворог забрав життя двох дітей. Поранень зазнали щонайменше восьмеро неповнолітніх українців.

• Минулого тижня з тимчасово окупованої території вдалося повернути кількох дітей. Серед них — 5-річний Максим, який у лютому 2022 року гостював у бабусі з дідусем в селі у Запорізькій області. “Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, село, де вони мешкали, потрапило в окупацію. Забрати дитину батьки не встигли. Два роки Максим прожив без найрідніших людей. З міркувань безпеки мама з татом не наважувалися їхати за ним на тимчасово окуповану територію. Бабуся також боялася вивозити онука, адже майже в кожному селі стояли численні російські блокпости”, — розповіли в Міністерстві реінтеграції. Мама хлопчика звернулася на гарячу лінію 15-48 і завдяки “Українській мережі за права дитини” Максим повернувся до батьків.

• Крім того, з окупованої частини Херсонщини на підконтрольну уряду України змогли приїхати підлітки — 17-річна дівчина та 16-річний хлопець.

• Також стало відомо про історію повернення 17-річної Мирослави. У 2014 році дівчина залишилася без батьків. Згодом її примусили виїхати з окупованої території до РФ — на навчання. “Жила у гуртожитку і по суті була покинута напризволяще. Тим часом намагалася знайти хоч когось, хто міг би підтримати та допомогти. Інформація про місце її перебування надійшла в Україну від небайдужих людей. Це і стало порятунком”, — розповіли в Мінреінтеграції.

Хроніка обстрілів

• Вдень 15 квітня російські війська поцілили керованою авіабомбою по школі в селі Лук’янці Липецької громади на Харківщині. Загинуло двоє цивільних.

• Близько дев’ятої години ранку 17 квітня російські військові завдали три ракетних удари майже по центру Чернігова. За інформацією Чернігівської ОВА, ворог використав “Іскандери”. Загинуло 18 людей, поранень зазнали — 89 мирних мешканців, серед них четверо дітей віком від 13 до 17 років. Пошкоджені об’єкти соціальної інфраструктури, будівля навчального закладу, лікарні та десятки житлових багатоповерхівок в одному з мікрорайонів міста.

17 квітня 2024 року, Чернігів. Знищений Росією житловий будинок. Фото: Yan Dobronosov/Ukraine Media Centre.

17 квітня 2024 року, Чернігів. Знищений Росією житловий будинок. Фото: Yan Dobronosov/Ukraine Media Centre.

• Вночі та вранці 19 квітня росіяни атакували Дніпропетровщину. В обласному центрі ракета влучила в п’ятиповерхівку біля вокзалу. Загинули три людини, 24 зазнали поранень. “Пошкоджені ще 5 багатоповерхівок і 2 приватні будинки, 3 навчальні заклади, 7 адміністративних та офісна будівлі, ринок, магазини та торговельні павільйони, готель, СТО. А ще — майже півсотні авто. Потрощена й інфраструктура міста”, — заявили в Дніпропетровській ОВА.

Фото: Дніпропетровська ОВА [19 квітня 2024 року]

Фото: Дніпропетровська ОВА

Під ударом опинився і Синельниківський район області. Загинули шестеро людей, серед них двоє дітей — 14-річна дівчинка і восьмирічний хлопчик. Їхній шестирічний брат зазнав тяжких поранень. Як розповів очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак, зруйновано чотири приватні будинки, пошкоджено шість десятків осель.

Також російські військові били по інфраструктурних залізничних об’єктах регіону. Серед загиблих — співробітниця “Укрзалізниці”, семеро залізничників дістали поранень.

• Того ж дня, 19 квітня, через обстріл села Солончаки Миколаївського району Миколаївської області поранено 14-річного підлітка.

• 20 квітня збройні сили РФ здійснили удар по Одесі керованими авіаційними ракетами Х-59. Силам ППО вдалося збити три з них. Падіння уламків спричинило пожежу в приватній житловій забудові міста. Поранень зазнали восьмеро місцевих жителів, серед них — двоє дітей.

Одеса, 20 квітня 2024 року. Фото: телеграм-канал Геннадія Труханова

Одеса, 20 квітня 2024 року. Фото: телеграм-канал Геннадія Труханова

• Вранці 21 квітня російські війська обстріляли з РСЗВ “Смерч” місто Українськ Селидівської міської громади на Донеччині. Загинула літня жінка. Травм різного ступеня тяжкості зазнали четверо чоловіків. Пошкоджено шість багатоквартирних житлових будинків.

Заморожені російські активи — Україні

Парламентська асамблея Ради Європи закликала вилучити заморожені активи Росії та використати їх для допомоги Україні. Це “зміцнить Україну, забезпечить притягнення Російської Федерації до відповідальності та стримає майбутню агресію”, — цитує резолюцію Укрінформ. Ідеться про вже заморожені різними державами близько 300 мільярдів доларів США.

ПАРЄ (ілюстраційне зображення з відкритих джерел)

ПАРЄ (ілюстраційне зображення з відкритих джерел)

“Оскільки щойно створений Реєстр збитків розпочинає трудомісткий процес реєстрації українських збитків для міжнародної претензійної процедури, країни, які заморозили російські активи, повинні передати ці активи до міжнародного компенсаційного фонду. Для ефективної реалізації процедури слід створити міжнародну комісію, яка розглядатиме претензії щодо відшкодування збитків, зафіксованих у Реєстрі”, — мовиться в документі.

Нагадаємо, Реєстр збитків — це платформа для міжурядового співробітництва, яка слугуватиме для фіксації інформації про шкоду, збитки чи ушкодження, заподіяні Росією з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, усім фізичним і юридичним особам, а також державі Україна.

Закон про мобілізацію

Фото: Bumble Dee, Shutterstock [армія військовий]

Фото: Bumble Dee, Shutterstock

16 квітня Президент Володимир Зеленський підписав Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Вже наступного дня його опублікувала газета “Голос України”. Він набере чинності за місяць після публікації, 17 травня. Після цього протягом 60 днів усі військовозобов’язані громадяни України мають уточнити свої дані в ТЦК, ЦНАП або в електронному кабінеті призовника. Українці за кордоном повинні будуть це зробити в українських представництвах або через електронний кабінет. Без військово-облікових документів вони не зможуть оформити паспорт або отримати консульські послуги.

Крім того, із законодавства вилучено термін “обмежено придатний”. Військовозобов’язані з таким статусом мають пройти повторне медичне обстеження протягом 9 місяців.

Передбачений раніше пункт про демобілізацію після 36 місяців служби за рішенням Ставки головнокомандувача був виключений із закону.

Трофейна зброя

Від мільйона до п’яти мільйонів — стільки одиниць трофейної зброї наразі залишається на руках в українців. Такі цифри озвучив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко під час національного телемарафону.

© Militarist / Shutterstock [російські боєприпаси, ящики, зброя]

© Militarist / Shutterstock

Йдеться не про короткоствольну зброю, а про автоматичну, а також гранати, міни тощо. “Ми виявляємо схрони, проводимо оперативні заходи, які дозволять нам встановити, хто хоче продати цю зброю. Але є ще одна проблема — люди хочуть продавати цю зброю, і це не завжди військові. Ця проблема була після всіх війн, коли звичайна людина намагається прикопати щось”, — заявив Ігор Клименко.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №9538 “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”, згідно з яким трофейну зброю треба здати до поліції протягом 90 днів після закінчення режиму воєнного стану. Поки ж триває війна, її необхідно лише задекларувати.

За справедливістю до Аргентини

Українець, якого катували окупанти, звернувся до Федерального суду Аргентини з позовом про воєнні злочини росіян, повідомляє Reuters.

“Чоловік, який попросив Reuters не називати його імені через побоювання за свою родину, яка все ще перебуває в окупованих Росією частинах України, у понеділок подав скаргу до Федерального суду в Буенос-Айресі проти людей, які, за його словами, катували його, а також проти чиновників, які керували центром ув’язнення на Півдні України, де, за його словами, його утримували. Також він звинувачує у сприянні жорстокому поводженню свого начальника”, — розповідають журналісти.

Звернення до Федерального суду Аргентини можливе завдяки механізму універсальної юрисдикції, за яким злочини проти людяності може розглядати суд будь-якої держави, незалежно від того, де скоєно злочин.

Обережно, міни!

Минулого тижня надійшло одразу кілька повідомлень про випадки поранень цивільних українців через міни та інші вибухові пристрої. 14 квітня в селі Квітневе Миколаївської області 19-річний хлопець та 17-річна дівчина знайшли вибуховий пристрій і принесли його додому. Пристрій здетонував, обох підлітків доправили до лікарні.

Протитанкові міни, знайдені на трасі М-03 “Київ-Харків-Довжанський”. 9 січня 2023 року. Фото: Поліція Харківської області

Протитанкові міни, знайдені на трасі М-03 “Київ-Харків-Довжанський”. 9 січня 2023 року. Фото: Поліція Харківської області

15 квітня на Чернігівщині на міні підірвалась автівка працівників регіональних електричних мереж. Постраждали двоє людей.

Того ж дня схожа подія сталася на Харківщині: там на вибухівку наїхав трактор. Механізатор отримав легкі поранення.

Тим часом в Україні створено Корпус демінерів. Як повідомив начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Руслан Берегуля, планується створення 1000 груп розмінування, до складу яких входитиме до 5 тисяч фахівців, які будуть обстежувати потенційно забруднені території, оперативного реагувати на виклики, а також здійснювати гуманітарне розмінування.

Статистика війни

• Від 24 лютого 2022 року окупанти вчинили 4200 злочинів проти довкілля. Їх фіксує екологічна інспекція. Як розповів в ефірі національного телемарафону міністр довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, деякі з цих злочинів можна вважати екоцидом, зокрема підрив греблі Каховської ГЕС. Загалом українській природі завдані збитки, що складають 2,4 трильйона гривень.

• Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 21 квітня 2024 року ініціативою зафіксовано 69797 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.

© Сергій Приткін

© Сергій Приткін

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за номером +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: usaid.gov/ukraine, або на сторінку у фейсбуці: fb.com/USAIDUkraine.
 Поділитися