Розстріл полонених, тактика подвійних ударів, військовий омбудсман. Підсумки тижня

Розстріл полонених

Росіяни знову розстріляли українських військовослужбовців, що здалися в полон. Схоже, це сталося на Херсонщині, у Кринках. 7 квітня в соцмережах з’явилося відео, на якому російські військові розстрілюють трьох полонених українських військовослужбовців. “З приводу цього інциденту деталі ще встановлюються. Тому що по такому відео складно ідентифікувати людей. Ми уточнюємо ситуацію, розбираємося з нею в сукупності з правоохоронними органами. Те, що такі випадки відбувалися не один раз, коли беззбройних військовополонених ворог розстрілював. Ми вже фіксували такі випадки на інших ділянках фронту і всі вони документуються і лягають в основу подальшого кримінального провадження”, — розповіла в ефірі телемарафону очільниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк.

Як ми повідомляли, лише за три місяці зими Управління Верховного Комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зафіксувало 12 випадків вбивства 32 українських військовополонених. 

Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими та тяжким міжнародним злочином.

Хроніка обстрілів

• 2 квітня близько 17:15 під російський артилерійський обстріл потрапило село Новоосинове Купʼянського району на Харківщині. Загинув чоловік. Його 11-річний син дістав тяжких поранень і помер наступного дня у лікарні. 

Як стало відомо пізніше, родину примусово евакуювали з села наприкінці минулого року. Але попри небезпеку й заборону родина повернулася. “Через блокпости вони не проїжджали. Як заїхали — ніхто не зізнається. Якби ми розуміли, що вони там, їх би евакуювали. У нас немає права заходити на територію домоволодінь. Ні в нас, ні в поліції”, — розповів начальник Курилівської військової адміністрації Олександр Баулін в коментарі Суспільному.

• Вночі 4 квітня Харків та область протягом двох годин перебували під масованими ударами безпілотників. Було зафіксовано чотири влучання БпЛА в обʼєкти цивільної інфраструктури. При чому росіяни застосували тактику повторних обстрілів. “Коли на місце приїхали профільні служби для ліквідації наслідків, стався повторний удар окупантів. Загинули троє рятувальників, ще один працівник ДСНС та один поліцейський отримали поранення”, — повідомляють в обласній прокуратурі. Також загинула 68-річна жінка, що мешкала у багатоповерхівці, в яку влучив дрон, зруйнувавши з 8 по 12 поверх. Поранень зазнали 12 осіб, серед них рятувальник, поліцейський, медична сестра та дев’ять місцевих мешканців. Пошкоджено житлові будинки, магазини, торговельні павільйони, аптеки, автомобілі, медичну установу.

• 4 квітня вдень російська ракета вдарила в поле у Харківському району Харківської області. В цей час там працювали робітники сільгосппідприємства. Один із них загинув, двоє дістали поранень. 

• 5 квітня російські військові обстріляли ракетами Запоріжжя. “Окупаційні війська рф вдарили трьома ракетами по території обласного центру, невдовзі — здійснили повторний удар ще двома ракетами. Ворожі боєприпаси влучили по об’єктах цивільної інфраструктури. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджені довколишні будівлі, магазини, аптеки, заклади харчування, транспортні засоби”, — розповіли в Національній Поліції. Загинули чотири людини, 23 — поранені.

Під час повторного удару було поранено двох журналістів: власкора Укрінформу Ольгу Звонарьову та журналістку ТСН Кіру Овес. Частково була зруйнована редакція мелітопольського видання “РІА Південь” (“РІА Мелітополь”), яке через окупацію було релоковане до Запоріжжя.

• 6 квітня росіяни двічі обстріляли з артилерії селище Курахівка Покровського району на Донеччині. Загинули четверо людей, серед яких шістнадцятирічна дівчина.

• Того ж дня за кілька хвилин після опівночі росіяни ударили ракетами по житловому масиву в Харкові. Загинуло 6 людей, 11 містян отримали поранення. Було пошкоджено кілька багатоповерхівок, адміністративні будівлі, гуртожитки, дитячий садок, магазини, кафе та автомобілі. Як повідомляють правоохоронці, російські військові поцілили по місту двома ракетами типу С-300.

• А близько четвертої дня вибухи знову пролунали у Шевченківському районі Харкова. Один чоловік загинув, троє людей постраждали, серед них 10-річна дівчинка. Плануючий боєприпас (УМПБ) влучив у двадцяти метрах від місцевого Пункту незламності, облаштованого у навчальному закладі.

• Наступної ночі ворожий безпілотник поцілив на території Основʼянського району міста Харкова, пошкодивши щонайменше 5 багатоповерхівок та 10 приватних житлових будинків, дитячий садок, авто. Поранення отримав 61-річний чоловік.

• 7 квітня о 11:45 російські військові ударили по середмістю Харкова. Постраждали пʼятеро цивільних. Було пошкоджено 13 багатоповерхівок та приватних будинків, навчальні заклади, кафе, гуртожиток, готель, автомобілі, гаражі. За попередньою інформацією, росіяни використали два уніфіковані міжвидові плануючі боєприпаси (УМПБ). Один із них поцілив за 80 метрів від Центрального парку, де в неділю гуляє багато сімей з дітьми.

Діти і війна

• Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив, що з окупації на підконтрольну Україні територію вдалося повернути трьох підлітків: 16-річну дівчину-сироту, а також 18-річних хлопця та дівчину, позбавлених батьківського піклування. Ще двоє дітей приїхали з мамою. “Молодь не змогла більше терпіти жахи російської окупації, а тому наважилися евакуюватися. Разом із ними виїхала ще одна родина. Це мати та її двоє дітлахів, 15-річна дочка та 5-річний син. росіяни вимагали, аби діти ходили до так званих російських освітніх закладів”, — розповів очільник ХОВА.

• Тим часом за інформацією Міністерства соціальної політики, від 24 лютого 2022 року статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, набули понад 13 тисяч дітей.

Армія

• Володимир Зеленский підписав законопроєкт №10313, відповідно до якого визнані обмежено придатними військовозобов’язані українці мають пройти повторний медичний огляд. Після цього вони отримають один із двох статусів — “придатний” або “непридатний” до служби. Медичний огляд необхідно буде пройти протягом дев’яти місяців від дня набрання законом чинності (4 квітня 2024 року).

Статусу “обмежено придатний” для військовозобов’язаних та військовослужбовців більше не використовуватимуть.

Як пояснили в Міністерстві оборони, “після набрання законом чинності уряд протягом трьох місяців має ухвалити нормативно-правові акти, які визначають список захворювань для визначення придатності або непридатності до військової служби”. Після визнання “непридатними” військовослужбовці будуть звільнені з військової служби.

• В Україні з’явиться створено Центральне управління захисту прав військовослужбовців, орган, що виконує функції військового омбудсмана. Основні порушення, на які він буде реагувати:

• забезпечення військовослужбовців; 
• право на відпустку;
• недопущення зловживання правами командирів;
• ненадання/недостатнє надання медичної допомоги;
• соціальні гарантії;
• порушення гендерної рівності.

“Ми маємо гарячу лінію, маємо інструменти моніторингу соцмереж, де військові пишуть про порушення своїх прав. Тепер маємо сили і засоби швидкого реагування на такі сигнали. Якщо проведена за моїм наказом перевірка встановить склад злочину щодо порушення прав військовослужбовців, відповідне звернення буде негайно спрямовуватись до правоохоронців”, — заявив Міністр оборони Рустем Умєров.

Наші в полоні

• Кримський політв’язень Олег Приходько, безпідставно перебуває у ШІЗО виправної колонії №2 Краснодарського краю. У коментарі Суспільному.Крим його донька Наталія Шевцова розповіла: “Мого тата хочуть згноїти в ШІЗО. Від тата надійшло повідомлення. Він сказав, що його не випустять із ШІЗО доти, доки він не помре”, — зазначила донька політвʼязня.

Олега Приходька затримали в окупованому Росією Криму 9 жовтня 2019 року. Під час хатнього трусу російські силовики вилучили кримськотатарський та червоно-чорний прапори, а також вибухівку. 3 березня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону (РФ) засудив Приходька до 5 років колонії суворого режиму та сплати штрафу у розмірі 110 тисяч рублів. 17 січня 2023 року Ворошиловський райсуд Ростова-на-Дону збільшив термін ув’язнення для Приходька на місяць через “неповагу до суду”: він нібито образив свідків обвинувачення — співробітників ФСБ.

• Лише в першому кварталі цього року Кримськотатарський ресурсний центр зафіксував щонайменше 11 випадків насильницьких викрадень, які вчинили російські окупанти щодо мешканців окупованих частин Херсонської та Запорізької областей. Серед них — троє кримських татар.

Статистика війни

• Через подвійні удари Росії від початку повномасштабного вторгнення загинув 91 український рятувальник, ще 348 — отримали поранення, повідомили Суспільному в ДСНС. Нагадаємо, минулого тижня саме до такої тактики вдалися російські військові у Харкові та Запоріжжі.  Вони використовують “подвійні удари” ще з часів війни у Сирії: прицільно б’ють по місцях, де розгортається рятувальна операція. Медики та співробітники ДСНС захищені міжнародними конвенціями, адже вони не беруть участі у бойових діях, а рятують людей.

• Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 7 квітня 2024 року ініціативою зафіксовано 69090 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.