MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

З ким вони воюють? Підсумки тижня

15.07.2024   
Ірина Скачко
У прицілі окупантів цього тижня були хворі діти, лікарі, рятувальники, поштарі, юристи, правоохоронці, співробітники ДТЕК, полонені військові. ХПГ коротко розповідає про події тижня, що минув.

Наслідки обстрілу лікарні “Охматдит”, фото з телеграм-каналу Ігоря Клименка

Наслідки обстрілу лікарні “Охматдит”, фото з телеграм-каналу Ігоря Клименка

Хроніка обстрілів

• Минулий тиждень почався з масованого російського обстрілу. 8 липня ворог бив по Києву, Дніпру, Кривому Рогу, Покровську, Слов’янську, Краматорську. Під ударом у столиці опинилися спеціалізована дитяча лікарня “Охматдит”, приватний пологовий будинок та медичний центр, багатоповерхівка. У Києві внаслідок обстрілу загинуло 35 людей, серед них двоє дітей з “Охматдиту”. Загалом під час атаки в дитячій лікарні перебували понад 600 пацієнтів і майже стільки ж працівників. Поранень зазнали 300 людей, з них восьмеро дітей. У СБУ підтвердили, що російські війська поцілили в “Охматдит” стратегічною крилатою ракетою Х-101.

“Охматдит” після російської ракетної атаки. Фото Богдана Кутєпова.

“Охматдит” після російської ракетної атаки. Фото Богдана Кутєпова.

У Кривому Розі російська атака вбила десятьох людей, загалом постраждало 53 особи. У Дніпрі через удар РФ загинула щонайменше одна людина, троє — в Покровську на Донеччині.

• 9 липня росіяни обстріляли приймальню УГСПЛ в Торецьку. “Знищили місце, де ми захищали права наших жителів, там, де ми займались волонтерством, допомагали й цивільним, і нашим захисникам, створювали потрібні місту проєкти”, — заявили юристи Громадської приймальні.

• 10 липня під ворожим ударом перебував Вознесенськ Миколаївської області. “Внаслідок ракетного обстрілу міста Вознесенськ загинув один чоловік. Вісім постраждалих, у всіх стан середньої важкості. Серед поранених міський голова Вознесенська”, — повідомив очільник Миколаївської ОДА Віталій Кім.

• 11 липня російська авіабомба влучила по приватному сектору села Білий Колодязь Вовчанської громади на Харківщині. Загинули щонайменше троє цивільних та постраждали ще вісім людей. Попередньо, війська РФ застосували ФАБ-500.

Наслідки бомбардування Білого Колодязя на Харківщині, фото: Харківська обласна прокуратура

Наслідки бомбардування Білого Колодязя на Харківщині, фото: Харківська обласна прокуратура

• 11 липня російські військові вдарили FPV-дроном по пункту видачі гуманітарної допомоги у Станіславі на Херсонщині. “Через ворожу атаку постраждали двоє волонтерок, 45 та 40 років. Вони отримали контузії, струси головного мозку, вибухові та черепно-мозкові травми”, — розповіли в Херсонській ОВА.

• Увечері того ж дня ворог двічі обстріляв Мирноград Донецької області. “Росіяни вбили 15-річного хлопця і поранили 12 людей, серед яких двоє 13-річних підлітків, — повідомив голова місцевої ОВА Вадим Філашкін. — Пошкоджено зо два десятки будинків та адмінбудівлю”.

Мирноград Донецької області, 11 липня 2024 року, фото з телеграм-каналу Вадима Філашкіна

Мирноград Донецької області, 11 липня 2024 року, фото з телеграм-каналу Вадима Філашкіна

• Вранці 12 липня армія РФ безпілотниками атакувала пересувне відділення Укрпошти в селі Одноробівка Золочівської громади на Харківщині. Знищена одна автівка, інша пошкоджена. На щастя, без жертв.

Знищені автівки Укрпошти в с.Одноробівка на Харківщині, фото з телеграм-каналу Олега Синєгубова

Знищені автівки Укрпошти в с.Одноробівка на Харківщині, фото з телеграм-каналу Олега Синєгубова

• А на Донеччині під час робіт на підстанції одна з бригад енергетиків потрапила під ворожий обстріл. “Нашого колегу було поранено. Зараз йому надається вся необхідна допомога в лікарні, — повідомляють в ДТЕК. — Також була серйозно пошкоджена будівля одного з підрозділів ДТЕК Донеччини”. Це вже четвертий обстріл бригади енергетиків Донецької області за останній місяць, наголошують в компанії.

Фото: ДТЕК

Фото: ДТЕК

• Також 12 липня в Покровському районі на Донеччині російський безпілотник атакував автівку правоохоронців: загинув 38-річний капітан поліції Дмитро Петренко.

• 13 липня росіяни вдарили по селищу Буди Харківської області. “Коли екстрені служби прибули на місце події, російські терористи вдарили вдруге по тій самій локації, — повідомляють у МВС. — Внаслідок атаки загинув начальник Харківського районного управління ГУ ДСНС у Харківській області, підполковник служби цивільного захисту Артем Костиря та поліцейський сектору реагування патрульної поліції Харківського районного управління поліції, старший сержант поліції Олексій Кощій. Серед поранених — троє рятувальників, поліцейський та близько 20 цивільних, зокрема одна дитина”.

Наслідки повторного удару по Будах на Харківщині, фото: МВС

Наслідки повторного удару по Будах на Харківщині, фото: МВС
Серед поранених — п’ять залізничників: машиніст, начальниця станції, черговий по станції, старший шляховий майстер та складач поїздів. “Трьох залізничників з осколковими пораненнями та контузією госпіталізовано, ще двом надано медичну допомогу на місці. Вражено вагони, загоряння, які виникли через ворожий удар, були оперативно локалізовані”, — повідомляє Укрзалізниця.

• 14 липня росіяни також вдалися до повторних ударів по рятувальниках. У Херсоні вони саме гасили пожежу після попереднього влучання, коли ворог знов завдав удару. Постраждав один співробітник ДСНС.

• І знову під ударом Мирноград та Лиман на Донеччині. 14 липня росіяни влучили ракетою по адмінбудівлі та багатоповерхівці в Мирнограді: загинула щонайменше одна людина, поранено — 6. У Лимані пошкоджено будинок і кав’ярню, постраждали три особи. 
 

Журналісти в полоні

• Україна має лише неофіційну інформацію щодо місця перебування викраденого росіянами журналіста інформаційного агентства УНІАН Дмитра Хилюка. Про це розповів Уповноважений з прав людини у Верховній Раді Дмитро Лубінець. Нагадаємо, російські військові викрали Дмитра 3 березня 2022 року в селі Козаровичі Вишгородського району Київської області, де він мешкав з батьками. Попри те, що нещодавно Дмитро зміг передати з полону коротеньку звістку про себе, Росія офіційно не підтверджує конкретне місце його перебування.

Дмитро Хилюк, фото з фейсбук-сторінки

Дмитро Хилюк, фото з фейсбук-сторінки

• Іншого викраденого журналіста, Сергія Цигіпу з Нової Каховки, російська влада примушує отримати російський паспорт. Про це повідомляє ZMINA із посиланням на дружину Сергія, Олену Цигіпу. Окупанти тримають письменника та журналіста у штрафному ізоляторі чоловічої виправнлї колонії суворого режиму №3 міста Скопін. У чоловіка проблеми з серцем і судинами головного мозку, але адміністрація установи не дозволяє йому отримати всі необхідні ліки, які намагається передати дружина бранця.

Сергій Цигіпа, фото з фейсбук-сторінки

Сергій Цигіпа, фото з фейсбук-сторінки

Судилища

• Апеляційний суд у РФ затвердив жорстокий вирок маріупольцю Дмитру Лісовцю: з 2016 до 2021 року чоловік служив спочатку в Українській добровольчій армії, а потім за контрактом в ЗСУ. 7 грудня минулого року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив його до 16 років колонії суворого режиму за обвинуваченням в участі в незаконному збройному формуванні, екстремістській організації та проходженні навчання для здійснення “терористичної діяльності”. Дмитра Лісовця окупанти затримали 3 квітня 2022 року на фільтраційному пункті: чоловік зі своєю тіткою намагався виїхати з оточеного міста в бік Росії.

Дмитро Лісовець, фото з соцмереж

Дмитро Лісовець, фото з соцмереж

• Незаконний “Верховний суд ДНР” засудив до 26 років увʼязнення командира мінометної батареї першого окремого батальйону 36-ї бригади морської піхоти ЗСУ Олексія Казимова та до довічного ув’язнення — командира розвідувального відділення цієї ж бригади Мирослава Чорномора. Олексія Казимова, згідно з повідомленням слідчого комітету РФ, окупанти звинуватили в тому, що він у 2019 році буцімто обстрілював цивільне населення так званої “ДНР”. Мирославу Чорномору закидають, ніби навесні 2022 року у Маріуполі він віддав наказ підлеглим стріляти по цивільних.
Олексій Казимов, скриншот з відео слідчого комітету РФ

Олексій Казимов, скриншот з відео слідчого комітету РФ

Розстріл полонених

10 липня у соцмережах з’явилося чергове відео з розстрілом українських військовополонених росіянами. Схоже, що окупанти вбили двох наших бійців. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження. “На записі чітко видно, що захисники України склали зброю та не чинили жодного опору. Окупанти ж цинічно розстрілюють беззбройних людей, — заявив Генпрокурор Андрій Костін. — За цим фактом розпочато кримінальне провадження щодо порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством. За даними слідства, злочин вчинено у червні 2024 року поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.

Скриншот з телеграм-каналу Офісу Генпрокурора

Скриншот з телеграм-каналу Офісу Генпрокурора

Мінна небезпека

“З початку повномасштабного вторгнення через ворожі вибухові пристрої постраждало понад 1 тис. мирних жителів, з яких 297 — загинули. Серед них — багато дітей”, — повідомляють у СБУ. Найбільше таких випадків зафіксовано в Донецькій та Харківській областях. Так, наприклад, 12 липня у селі Стариця Вовчанської громади шість місцевих мешканців намагалися евакуюватися в безпечне місце і підірвались на розтяжці, що залишили після себе в посадці окупанти. Троє з цивільних зазнали вибухових поранень.

© home for heroes, Shutterstock [міни, розмінування]

© home for heroes, Shutterstock

Служба безпеки України зібрала масштабну доказову базу, що свідчить про свідоме використання Росією протипіхотних мін щодо цивільного населення України. Ворог свідомо облаштовує мінні пастки поблизу або на території населених пунктів в зоні бойових дій. Боєприпаси маскують під предмети широкого вжитку, навіть іграшки та коробки з цукерками. Крім того, відступаючи, росіяни залишають мінні загородження та розтяжки.

Такі дії порушують міжнародне право, а також закони та звичаї війни. Зібрані Службою безпеки матеріали планують передати до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

Статистика війни

• Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 14 липня 2024 року ініціативою зафіксовано 77846 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.

© Сергій Приткін

© Сергій Приткін

 Поділитися