ООН: цьогорічні російські обстріли енергетики України ймовірно порушують міжнародне гуманітарне право

У міжнародній організації дійшли висновку, що масовані удари по енергетичній інфраструктурі завдали значної шкоди цивільному населенню та ймовірно порушили всі три принципи Міжнародного гуманітарного права щодо захисту цивільного населення та цивільних об’єктів. А саме принципи розрізнення, пропорційності і запобіжності. Про це йдеться в опублікованому вчора бюлетені Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).

Якщо у попередні роки росіяни цілили здебільшого по об’єктах електропередачі, цього року під ворожим прицілом були об’єкти електрогенерації. “За даними великої енергетичної компанії, атаки 2024 року пошкодили утричі більше її ТЕС в порівнянні із зимою 2022-2023 років. За інформацією Генеральної прокуратури України, у 2024 році кількість атак на гідроелектростанції та греблі зросла майже втричі”, — зазначають монітори.

Атаки 2024 року

Ми писали про початок цьогорічної кампанії російських атак на українську енергетику. 22 березня російські війська завдали комбінованого ракетно-дронового удару та атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України. Тоді ворог запустив 63 ударні БпЛА типу “Shahed-136/131” з Приморсько-Ахтарська, 40 крилатих ракет Х-101/Х-555 із 13 стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з акваторії Каспійського моря та п’ять крилатих ракет Х-22, 12 балістичних ракет типу “Іскандер-М”, сім аеробалістичних ракет Х-47М2 типу “Кинджал”, дві керовані авіаційні ракети Х-59, 22 зенітні керовані ракети С-300/С-400 — загалом 151 засіб повітряного нападу. Наслідки такого удару були катастрофічні. Майже без світла та води опинився Харків, а на Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Сумщині, Полтавщині, а також в Одеській і Донецькій областях України почалися стабілізаційні відключення світла.

Після масованого удару 22 березня Росія вдалася ще до восьми хвиль масштабних, комплексних і скоординованих атак. Так, 26 серпня РФ завдала один з найбільших комбінованих ударів від початку повномасштабної війни. Ворог бив крилатими ракетами, “Кинджалами”, дронами, застосувавши понад 100 ракет і 100 безпілотників у багатьох регіонах України. Цілив знову по енергетичній інфраструктурі, зокрема на Київщині, Львівщині, у Волині, Рівненській та Хмельницькій областях.

“Було застосовано різні види ракет, ‘Шахедів’ — всього 236 одиниць. Використовувались нові варіанти нападу. Близько 4 млн українців в різних регіонах одразу втратили електроенергію. Приблизно 13 днів пішло на те, щоб відновити електропостачання”, — заявив під час конференції United for Justice міністр енергетики Герман Галущенко.

Загалом з березня до вересня цього року росіяни обстрілювали об’єкти у 20 областях. 36 обстрілів прийшлися на об’єкти електроенергетики: серед них — 25 теплових електростанцій (ТЕС) і теплоелектроцентралей (ТЕЦ), сім гідроелектростанцій (ГЕС), два об’єкти відновлювальної енергетики та дві теплоелектростанції. Крім того, ММПЛУ зафіксувала щонайменше 101 удар по об’єктах розподілу електроенергії, що безпосередньо впливає на безпеку атомних електростанцій України.

За словами Германа Галущенка, російські обстріли позбавили Україну 9 ГВт генерації — це майже половина від усієї електроенергії, яку виробляла наша держава.

Вплив на цивільне населення

Безпосередньо під час ударів по об’єктах електроенергетичної інфраструктури було вбито щонайменше 18 мирних мешканців (серед них — одна дитина), поранено щонайменше 84 цивільні особи (поміж яких дев’ять дітей). Але у цих атак, звичайно, набагато більше жертв у довгостроковій перспективі. Адже після ударів електроенергія зникала у багатьох містах і селах, подекуди на кілька днів. Це потягло за собою перебої у водопостачанні, центральному опаленні, роботі громадського транспорту, телекомунікацій і навіть системи повітряної тривоги. Дефіцит електроенергії вплинув на всіх — особливо на маломобільних осіб, людей літнього віку та сім’ї з маленькими дітьми. Порушено стабільну роботу лікарень, закладів освіти, багатьох українців позбавлено доступу до очищеної питної води, ліків.

В ООН песимістично оцінюють гуманітарну ситуацію в Україні на тлі російських атак на енергетику.

“Наступної зими, коли через низькі температури потреба в електроенергії зросте, наслідки цих ударів загостряться, — наголошують монітори ООН. — Попри величезні зусилля української влади, енергетичних компаній, гуманітарних і відновлювальних організацій для запобігання гуманітарній кризі, взимку Україна зіткнеться зі значним дефіцитом електроенергії. Щоденні відключення світла в холодні місяці залишать цивільне населення без електрики, необхідної для обігріву осель, роботи водяних насосів та навчання дітей онлайн. Деякі райони можуть залишитися без теплопостачання”.

Порушення МГП

Російське керівництво, а також державні пропагандисти ніколи не приховували мети цих атак. Ще 10 жовтня 2022 року під час засідання російського радбезу Володимир Путін заявляв: “Сьогодні зранку, за пропозицією Міністерства оборони і за планом Генерального штабу Росії, завданий масований удар високоточною зброєю великої дальності повітряного, морського та наземного базування по об’єктах енергетики, військового управління та зв’язку…”

“Офіційні особи Міністерства оборони та Збройних сил Російської Федерації у своїх регулярних заявах відкрито зазначали, що електроенергетична інфраструктура є ціллю атак, описаних у цій доповіді, і що такі удари вразили визначені об’єкти, — заявляють в Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні. — Скоординований характер атак, їхня масштабність та визнання офіційними органами свідчать про те, що удари по електромережах мали систематичний характер із чіткою метою завдати шкоди або знищити українську електроенергетичну інфраструктуру в цілому, включно з виробництвом, передачею та розподілом електроенергії”.

Зважаючи на це, в ООН дійшли висновку, що “численні аспекти цієї військової кампанії, спрямованої на пошкодження або знищення цивільної інфраструктури України для виробництва та передачі електроенергії і тепла” можуть порушувати основоположні принципи міжнародного гуманітарного права: розрізнення, пропорційність і запобіжність. Руйнування Росією електроенергетичної інфраструктури України, ймовірно, порушує їх усі.

Принцип розрізнення

Згідно з міжнародним гуманітарним правом, під час військових дій не можна цілити по цивільних об’єктах. І хоча енергетична інфраструктура може працювати, між іншим, і для армії, “кожен конкретний випадок потребує ретельної оцінки для визначення, чи об’єкт справді є військовою ціллю”, зазначають в ООН.

“Знищення енергетичних об’єктів через їхню генерацію електроенергії у загальну електромережу, якщо ‘явна військова перевага’ від цього є гіпотетичною або віддаленою, може бути невиправданим, — йдеться в бюлетені моніторингової місії. — Атаки на об’єкти енергогенерації, як-от теплоелектростанції, можуть позбавити цивільне населення опалення під час зими. У таких випадках ці об’єкти можуть розглядатися як необхідні для виживання цивільних, а їхнє руйнування заборонене міжнародним гуманітарним правом, зокрема якщо метою є примусове переміщення населення”.

Крім того, у документі наголошується, що знищення інфраструктури задля залякування мирного населення (а саме такі цілі, схоже, переслідувала Росія під час цих ударів) є забороненим міжнародним правом: “Атаки на об’єкти подвійного призначення мають бути спрямовані на їхнє військове використання, а не з метою послаблення морального духу населення чи поширення терору серед цивільного населення”.

Принцип пропорційності

“Атаки, які спричиняють випадкову шкоду цивільному населенню та не пропорційні очікуваній військовій перевазі, є порушенням міжнародного гуманітарного права”, — зазначили експерти.

Щобільше, така військова перевага має бути значною та відносно близькою, а не довгостроковою чи віддаленою.

А в нашому випадку руйнування енергетики навряд чи забезпечувало Росії військову перевагу найближчим часом, натомість позбавляло мирних українців можливості нормально існувати. В будь-якому разі, навіть якщо непропорційність не є очевидною, Міжнародне гуманітарне право завжди віддає пріоритет інтересам цивільного населення.

Принцип запобіжності

Сторони, що воюють, мають усіма силами уникати завдання шкоди цивільному населенню. Росіяни прекрасно знали, що роблять, ще восени 2022 року, коли почали цілити по енергетиці. Але попри це обстріли тривали, а деякі об’єкти ставали цілями атак повторно. “Це свідчить про відсутність адекватних запобіжних заходів для захисту цивільних, що є порушенням міжнародного гуманітарного права”, — зазначено в документі.

Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:

• умисне спрямування нападів на цивільне населення;
• умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
• умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
• умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.

Ініціатива Т4P презентувала подання до Міжнародного кримінального суду, що стосується обстрілів цивільного населення України російською армією. Детальніше про статистику обстрілів можна прочитати в аналітичному матеріалі на сайті T4P.