• Російсько-українська війна / Аналітика

Геноцидні дії РФ та поневолення корінних народів

04.07.2024

Марина Гарєєва

Що ще згадують в українській резолюції, ухваленій Парламентською асамблеєю ОБСЄ, і чому це важливо — розбиралися у статті.

Фото з фейсбук-сторінки Ірини Геращенко.

Цього року відбулася 31-ша щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Щорічна сесія тривала від 29 червня до 3 липня.

Цьогорічну українську делегацію очолював Микита Потураєв. Разом із ним Україну представляли заступник Керівника делегації Артур Герасимов, члени Постійної делегації Павло Фролов та Ярослав Юрчишин, заступники членів Постійної делегації Сергій Алєксєєв, Ірина Геращенко, Артем Дубнов, Сергій Євтушок і Наталія Піпа.

В останній день сесії на сайті організації оприлюднили текст Бухарестської декларації, до якого входить і українська резолюція під назвою “Безпека та геополітичні виклики в регіоні ОБСЄ: десять років збройної агресії Російської Федерації проти України”. З повним текстом Бухарестської декларації англійською мовою можна ознайомитися за покликанням. На 25-ій сторінці документа міститься українська резолюція. Її ухвалили ще 29 червня, в день відкриття літньої сесії у Бухаресті.

Чому ця сесія ОБСЄ була важливою?

Як зазначала парламентарка Ірина Геращенко, після літньої сесії Парламентської асамблеї до Бухарестської підсумкової декларації увійшла не одна, а дві резолюції щодо підтримки України. Одна резолюція була представлена українською делегацією, авторами іншої стали французькі колеги.

Щобільше, в резолюціях, які стосувалися захисту довкілля та постраждалих від сексуальних злочинів під час збройних конфліктів, ішлося й про російські воєнні злочини та підтримку України. Також під час літньої сесії відбулися важливі дискусії щодо боротьби з російською дезінформацією, протидії торгівлі людьми та захисту внутрішньо переміщених осіб, відмічала Геращенко.

Крім цього, Парламентська асамблея ОБСЄ закликала посилити захист переміщених осіб і надати Україні додаткову військову допомогу та безпекові гарантії.

Читайте також: ПАРЄ: спроби Росії знищити українську культуру й ідентичність — частина кампанії геноциду

“Українській делегації вдалося не лише провести нашу резолюцію із визнанням дій окупантів геноцидними. Парламентська асамблея ОБСЄ підтримала нашу поправку із засудженням незаконного утримання десятків тисяч цивільних заручників, серед яких і журналісти”, — розповідала парламентарка на своїй фейсбук-сторінці. Пані Ірина також зазначила, що у своїх виступах представники України неодноразово порушували питання нелюдських умов утримання полонених, увʼязнених російським терористичним режимом. РФ краде українських дітей, незаконно утримує десятки тисяч військових і цивільних, приховує їхнє місцеперебування та не допускає до місць несвободи представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста, перелічувала парламентарка скоєні росіянами злочини. Пані Ірина також наголошувала, що у російському полоні люди зазнають як фізичного, так і психологічного насильства та піддаються тортурам.

Ірина Геращенко також зазначала, що Україна залишається найзамінованішою країною світу, адже третина української території вражена вибуховими предметами. “Ми потребуємо підтримки в гуманітарному розмінуванні”, — писала парламентарка на своїй фейсбук-сторінці 3 липня.

Далі ми розглянемо ключові пункти саме української резолюції, що має назву “Безпека та геополітичні виклики в регіоні ОБСЄ: десять років збройної агресії Російської Федерації проти України”.

Про що йдеться в ухваленій резолюції?

Як зазначали на офіційному вебпорталі українського парламенту, представлена Україною “резолюція містить багато положень, присвячених реагуванню на геополітичні виклики спричинені збройною агресією РФ проти України, зокрема заклик до головування ОБСЄ щодо більш рішучої позиції стосовно виключення Росії з ОБСЄ через її незаконну, нічим не спровоковану і не виправдану агресивну війну”.

Прикметно, що 3 липня Держдума та Рада Федерації РФ ухвалили заяву про призупинення участі російської делегації у Парламентській асамблеї ОБСЄ. Росія звинуватила ОБСЄ в “упереджених дискримінаційних підходах, подвійних стандартах і тотальній русофобії”, а також у “неготовності до предметної дискусії”. Очільниця Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко навіть доручила направити телеграму про ухвалене рішення на сесію Парламентської асамблеї.

Геноцидні дії РФ

Українські представники неодноразово наголошували, що вперше на рівні Парламентської асамблеї ОБСЄ дії Росії були визнані геноцидними.

Геноцид декілька разів згадується в документі. Так, у 15-му пункті Резолюції, де засуджуються дії РФ, зазначено, що систематичні та умисні вбивства цивільного населення, масові звірства, примусові депортації, численні повідомлення про позасудові страти чоловіків, жінок і дітей, сексуальне та гендерне насильство, катування та інші види жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, свавільні страти, позасудові вбивства, насильницькі зникнення, примусове переміщення населення, серйозні порушення прав дітей і жорстоке поводження з дітьми, а також численні заяви про зґвалтування, у тому числі групові зґвалтування, вчинені російськими військовими у різних регіонах України, — свідчать про намір знищити, повністю або частково, український народ як націю. Згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, подібні дії представників РФ є злочинами проти людяності та актами геноциду, мовиться в резолюції.

Про геноцид ідеться і в 19-му пункті Резолюції, в якому згадують незаконну передачу та депортацію українських дітей, яку провадить Росія, а також незаконне всиновлення української малечі громадянами РФ. Тут же згадують незаконну паспортизацію та мілітаризацію української малечі. “Дії російського керівництва, вчинені з метою переведення українських дітей з однієї національної групи до іншої, в тому числі шляхом примусового надання їм російського громадянства, є ознакою геноциду”, — мовиться у 19-му пункті Резолюції.

Більше про порушення прав дітей і вчинені представниками РФ і Білорусі злочини проти української малечі можна почитати у рубриці ХПГ — Права дітей.

Крім цього, ймовірні акти геноциду згадують у 16-му пункті Резолюції. Зараз вже існує значна кількість доказів геноцидного наміру, ця доказова база постійно поповнюється. Публічні висловлювання російських посадовців, задокументовані воєнні злочини та ймовірні злочини проти людяності, а також поведінка російських військ, які зухвало ігнорують різницю у поводженні з цивільним населенням і комбатантами, — свідчить про зумисне знищення українського народу, мовиться у пункті 16.

Як зазначав Михайло Подоляк, ухвалена резолюція є історичною, адже “в ній ідеться про те, що у XXI столітті Російська Федерація, яка тривалий час вважалася цілком цивілізованою країною, яка посідала домінантні позиції в глобальній ієрархії країн, веде осмислену геноцидну політику”. “Концепція російської державності якраз таки визначає її схильність до геноцидного типу злочинів. Це не тільки сьогодні проявлялося, це проявлялося і протягом існування радянської імперії, і до того. Це масова депортація людей, масове переселення людей, масові вбивства, масові тюремні ув’язнення — за ознаками етнічної та культурної приналежності людей”, — провадив далі Подоляк. Він також наголошував, що в інформаційну епоху всі ці злочини доказові, а на тимчасово окупованих територіях України Росія здійснює геноцидні практики з 2014 року. Олександр Павліченко також наголошував, що в ухваленій резолюції Парламентська асамблея ОБСЄ підкреслює тривалий характер російської війни проти України. Те, що асамблея визнає геноцидні дії РФ, дозволить розглядати вчинені російськими силами злочини в контексті Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, тож Україна зможе розраховувати на подальший розгляд цього питання, переконаний Павліченко.

Нагадаємо, що наприкінці серпня минулого року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо геноциду, вчиненого РФ в Маріуполі. У надісланому до Гааги поданні правозахисники вперше представили юридичне обґрунтування “злочину злочинів”. Як зазначав один зі співавторів подання, експерт Харківської правозахисної групи Михайло Романов, на території міста Маріуполь ішлося про три форми геноциду: вбивства, створення життєвих умов, які призводять до знищення захищеної групи, і депортацію дітей. Навіть якщо представники РФ вивозять частину мирного населення або евакуюють дітей, така евакуація має відбуватися добровільно, а сім’ї не можна розлучати, зауважував Романов. Щобільше, після того як добровільно вивезеним людям буде наданий прихисток, вони повинні мати змогу або повернутися до рідної країни через безпечні території, або бути переданими нейтральній державі. Тому аргументи росіян, ніби вони діяли в інтересах дітей, цілком неприйнятні, наголошував експерт. Наприкінці минулого року Харківська правозахисна група представила ще одне подання до Офісу Прокурора МКС, яке стосувалося переміщення українських дітей на територію Російської Федерації. Подання “Насильницька передача дітей з України до Росії: геноцид” мало на меті переконати Офіс Прокурора МКС, аби той перекваліфікував вже відкрите провадження зі статті восьмої Римського Статуту (“воєнні злочини”) на статтю шосту (“злочин геноциду”). Вже цього року правозахисники направили до МКС подання щодо російських пропагандистів.

Деколонізація РФ як умова сталого миру

Раніше у телеграм-каналі Міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm також звертали увагу на декілька пунктів резолюції. Зокрема у 47-му пункті Резолюції прямо зазначено, що “деколонізація Російської Федерації є необхідною умовою сталого миру в Європі”. Своєю чергою 32-й пункт Резолюції зазначає, що Росія насильно русифікує корінні народи, які мешкають на території РФ і зазнають колонізації. Росія утискає права представників цих народів та відправляє їх на загарбницьку війну проти України. Резолюція чітко називає такі корінні народи “колонізованими”.

Як відмічав Доржо Дугаров, Радник Ліги Вільних Націй з міжнародних справ, “ОБСЄ вперше прямо наголошує, що Російська Федерація веде усвідомлену політику утиску прав корінних народів, здійснює їх русифікацію та колонізацію”. Таким чином резолюція “підкреслює, що Російська Федерація відправляє на свою загарбницьку війну проти України саме представників поневолених народів”, зауважував Дугаров.

Нагадаємо, що Ліга Вільних Націй — це суспільно-політична платформа, яка об’єднує національні та регіоналістські рухи з метою виходу зі складу РФ і створення нових держав. Станом на червень 2024 року до неї входять представники татарського, башкирського, бурятського, черкеського, чеченського, якутського, ойрат-калмицького, ерзянського та мокшанського національних рухів. Також до складу Ліги Вільних Націй входять представники інгерманландських та балтійських регіоналістів.

Деокупація українських територій та створення Спецтрибуналу

Ще раніше про ключові пункти резолюції розповідала пресслужба Верховної Ради України, яка посилалася на члена парламентської делегації Павла Фролова. У Верховній Раді також відзначали важливість визнання дій військово-політичного керівництва РФ та її Збройних сил у ході повномасштабного вторгнення геноцидними та звертали увагу на необхідність деколонізації РФ.

З-поміж численних пунктів документа у Верховній Раді також виділяли:

заклик усіх 53 країн-учасниць ОБСЄ докладати зусиль для деокупації Криму та всіх тимчасово окупованих територій України;
заклик держав ОБСЄ створити Спеціальний трибунал, який дозволить притягнути Росію до відповідальності за злочини, скоєні під час агресивної війни РФ проти України, а також на міжнародному та національному рівнях розслідувати масові звірства, вбивства, тортури та зґвалтування, вчинені російськими військовими.

У 42-му пункті Резолюції також зазначено, що необхідно чимшвидше запустити механізм, який дозволить використовувати заморожені російські активи на користь України. Ухвалена резолюція також закликає країни ОБСЄ приєднуватися до угоди про Міжнародний Реєстр збитків, завданих Україні російської агресією, і бойкотувати імпорт російського зрідженого газу до Євросоюзу, так само як і його реекспорт і транзит через європейські порти. Про це йдеться у 60-му пункті.

Безсумнівний суверенітет і територіальна цілісність України

Також у резолюції згадують так звані “президентські вибори”, які цього року проводили в Росії. Як наголосили у пресслужбі Верховної Ради, російські “президентські вибори” 2024 року визнані сфальсифікованими й такими, що ставлять під сумнів легітимність усієї виборчої системи РФ. Своєю чергою псевдовибори та незаконні “референдуми”, які Росія незаконно проводить на тимчасово окупованих територіях України ще з 2014 року, були визнані грубим порушенням міжнародного права та суверенітету України.

Про псевдовибори “президента”, які Росія незаконно проводила на тимчасово окупованих територіях України, можна прочитати у нашій статті.

Крім цього, Парламентська асамблея ОБСЄ підтримала створення Міжнародної коаліції з повернення українських дітей. Так само в ОБСЄ підтримали забезпечення звільнення українських військовополонених і цивільних заручників.

Як у своїй промові зазначав Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Піа Каума, припинення розпочатою Росією війни має відбутися за умов повної поваги до суверенітету і територіальної цілісності України. Президент Парламентської асамблеї наголошував, що суверенітет і територіальна цілісність України не є предметом обговорень.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”