Знущалися з українських військовополонених під час повторного наступу на Харківщину

Про чергові підозри представникам РФ розповіли в Офісі Генпрокурора, Службі безпеки України і Харківській обласній прокуратурі.

Російських військових підозрюють у жорстокому поводженні з військовополоненими, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (частина друга статті 28, частина перша статті 438 Кримінального кодексу України).

Як нагадали в Офісі Генпрокурора, “на початку червня цього року під час моніторингу соцмереж правоохоронці виявили відео, на якому російські військові знущаються з українських військовополонених”.

“За три місяці кропіткої роботи прокурори спільно зі слідчими СБУ провели комплекс необхідних слідчих дій, встановили місце та час скоєння злочину, а також ідентифікували двох російських військових, які знущалися з українських оборонців”, — мовиться у повідомленні Офісу Генпрокурора.

Правоохоронці підозрюють командира стрілкової роти танкових військ з позивним Барс і його підлеглого — старшого стрільця взводу з позивним Кнавон.

Служба безпеки України розповіла більше про підозрюваних. За даним СБУ, йдеться про

• Олексія Кіпріна — командира 3-ї стрілецької роти 153-го танкового полку 47-ї танкової дивізії 1-ї танкової армії російських Збройних сил;
• Олексія Кучманова — старшого стрільця 2-го взводу 3-ї стрілецької роти вищезазначеного військового з’єднання країни-агресора.

Як зазначають в Генпрокуратурі, військовий підрозділ підозрюваних належить до угруповання військ ‘Сєвєр’, яке брало участь у спробі повторного вторгнення на територію Харківської області у травні 2024-го.

Слідчі встановили, що наприкінці травня цього року поблизу села Стариця Чугуївського району російські загарбники взяли в полон чотирьох українських військових. Окупанти затулили полоненим очі, зв’язали руки та здійснювали “конвоювання”. При цьому російські військові “били українських захисників ногами по всьому тілу, імітували страту шляхом пострілу з автоматичної зброї та застосували психологічний тиск”.  

Ба більше, російський командир фільмував на телефон увесь процес вчинення злочину, а згодом виклав у соцмережу.

“Крім того, правоохоронці з’ясували, що [російський] командир неодноразово публікував у соцмережах свої фото у військовій формі з різних років з підписом ‘на сторожі Русі з 2014 року’. Також є інформація про його багаторічну службу у так званій міліції ‘ЛНР’”, — повідомили в Офісі Генпрокурора. Зараз підозрюваних мають оголосити у розшук.

Загальний контекст

У вересні цього року ми писали про чергову страту українського військовополоненого, яку могли вчинити російські військові. Як повідомляли в Офісі Генпрокурора, імовірна страта українського захисника сталася на покровському напрямку, у місті Новогродівка. На початку вересня надходила інформація про кілька випадків страти росіянами українських військовополонених. У серпні цього року ми висвітлювали чергове звірство представників РФ: військові російських Збройних сил могли вбити українського оборонця та розчленувати його тіло. “Ми бачимо це як цілеспрямовану політику Росії, метою якої є знищення українського народу, тобто геноцид”, — наголошував Генпрокурор України. Андрій Костін також повідомляв, що станом на початок вересня 2024-го українські правоохоронці розслідували імовірні страти 73 українських військовополонених, яких могли убити російські військові.

Як днями зазначала Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні, катування полонених українців є “узвичаєною та прийнятною практикою” для представників РФ, які користуються з власної безкарності. Про це свідчать переважно схожі схеми вчинення тортур і широке географічне поширення катівень.

Ще раніше очільниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл наголошувала, що понад 95% українських військовополонених зазнали катувань у російській неволі. У червні цього року Андрій Костін повідомляв, що правоохоронці вже зареєстрували понад 450 кримінальних проваджень за фактами жорстокого поводження та катувань військовополонених та понад 2 100 кримінальних проваджень за фактами катування цивільних. Потерпілими від тортур і нелюдського поводження були визнані понад 3 800 цивільних і понад 2 200 військовополонених.