Меню
• Політика
14 лютого 2025

Санкційна сокира в дії

Чому запроваджені цього тижня санкції проти Порошенка, Коломойського, Жеваго та Боголюбова порушують Закон “Про санкції”?

Фото від stevepb на Pixnio

Фото від stevepb на Pixnio

Ми про це вже писали — і у 2017 році, і у 2021-му. Але доводиться повторювати знову: політичний режим, який керується виключно політичною доцільністю, демонструючи зневагу до права, очікує нищівне фіаско.

13 лютого Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо персональних санкцій проти Петра Порошенка, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго та Віктора Медведчука.

“Йдеться про блокування активів, запобігання виведенню капіталів з України, застосовується заборона на здійснення оборонних закупівель, заборона на набуття земельних ділянок, позбавлення державних нагород та інші санкції. Всі вони перераховані в указі Президента, і я хочу підкреслити, що ці обмеження введено безстроково”, — заявив речник СБУ Артем Дехтяренко.

Що не так з цим рішенням з правового погляду? Директор ХПГ Євген Захаров аналізував застосування Закону “Про санкції” вісім років тому — тоді під санкційні обмеження потрапили 468 юридичних і 1228 фізичних осіб. А потім знову, у 2021 році... Сьогодні доводиться повертатися до цих текстів.

Відповідно до статті 5 Закону вони бувають секторальні — “щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності”, та персональні — “щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність”.

Санкції — це міжнародно-правовий механізм політичного характеру, який застосовується однією державою проти іншої держави, її фізичних та юридичних осіб, оскільки іншого способу боротьби з їх ворожим впливом просто немає. Закон “Про санкції” у другому читанні та в цілому було ухвалено 14 серпня 2014 року. Представляв його в парламенті тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Як свідчить стенограма засідання, на пряме запитання, чи будуть підлягати санкціям громадяни України, як було вказане в законопроєкті на першому читанні, Яценюк відповів: “Санкції стосуються тільки держави-агресора, тільки іноземних суб’єктів підприємницької діяльності, тільки іноземних компаній, іноземної агентури і всякої іншої гидоти, яка не дає можливості Україні жити”. Тобто воля законодавця є очевидною: громадяни України та зареєстровані в Україні юридичні особи санкціям не мають підлягати.

З чотирьох осіб, які потрапили під санкції, лише Коломойський має паспорт іншої держави. Троє — громадяни України. Закон не містить жодної вказівки, що санкції можуть застосовуватися відносно громадян України та українських юридичних осіб. Єдина можливість для цього вбачається у тлумаченні вислову “а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність”, що тут маються на увазі й громадяни України та українські юридичні особи. В таких випадках необхідні неспростовні докази причетності до терористичної діяльності, щоб переконати в обґрунтованості такого рішення: необхідність захисту національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності змусила запровадити санкції.

Для громадян України та українських юридичних осіб є різні механізми притягнення до відповідальності — від адміністративних до кримінально-правових, і застосування для них санкцій означає цілковиту недовіру керівництва держави до національної правоохоронної та судової систем, які нездатні кваліфікувати правопорушення, зібрати докази й довести справу до законного та справедливого рішення суду, ухваленого в змагальному процесі.

Ті самі міркування стосуються не тільки громадян та їх активів, а всіх, хто перебуває під юрисдикцією України — іноземців та осіб без громадянства. Якщо їхня діяльність є шкідливою та ворожою, вона повинна стати предметом розгляду правоохоронних органів та суду, а не припинятися санкціями. Намагання простими діями розв’язувати складні проблеми може здаватися ефективним засобом, але нетривалий час, оскільки ці проблеми будуть тільки загострюватися і породжувати нові негативні наслідки.

Цікаво, що комплекс запроваджених рішенням РНБО правообмежень майже такий же, як і в “іноземних агентів” у РФ. Нагадаємо, там “іноземним агентом” легко може стати будь-який неугодний владі громадянин — необов’язково навіть якось контактувати з іншими державами. Але ж, як казав другий президент, Україна не Росія. Правда?


Українські правозахисні організації оприлюднили спільну заяву, в якій наголосили: Указ Президента України №81/2025 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” на основі рішення РНБО від 12 лютого 2025 року є політичним переслідуванням опозиції та узурпацією влади, адже Президент в порушення Конституції України привласнив повноваження судової гілки влади.

поширити інформацію

Подібні статті

• Політика   • Моніторинг

Кримінальна відповідальність за ‘втечу’ за кордон: що пропонує Кабмін

Уряд пропонує криміналізувати незаконний перетин державного кордону. Що не так із законопроєктом?

• Політика   • Дослідження

Зміни, внесені до статті 233 КПК України, неприйнятні!

Зміни у скасованому законі 12414 щодо обшуків без санкції суду збереглися в новому законі, проголосованому 31 липня, але вони суперечать Конституції.

• Політика   • Публіцистика

Правозахист на службі владі: чи потрібен Україні військовий омбудсман у такому вигляді?

3 червня Верховна Рада прийняла за основу винесений на розгляд Президентом законопроєкт № 13266 ‘Про військового омбудсмана’. Хоча попереду ще друге читання, вже зараз документ містить істотні ‘генетичні’ недоліки, які, на жаль, одразу ставлять під сумнів ефективність запропонованої посади.

• Політика   • Інтерв’ю

Друга світова війна: як національні міфи перетворюються на зброю

У День Пам’яті та перемоги над нацизмом говоримо, чому історія повторюється і які уроки Другої світової війни ми так і не вивчили.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти