На початок повномасштабного вторгнення в Маріуполі перебували три військові оркестри: Національної Гвардії України, 36-ї окремої бригади Військово-морських сил України та Збройних сил України. Артисти “виконували важливу місію збереження національного духу та підтримки морального стану військових і цивільного населення під час блокади міста у 2022 році”, пояснюють в Мінкульті.
“24 лютого 2022 року, після початку повномасштабної неспровокованої та цинічної збройної агресії РФ проти України, військовослужбовці 36-ї ОбрМП, а серед них і артисти оркестру 36-ї ОбрМП, самовіддано виконували свій конституційний обов’язок в місті Маріуполь Донецької області та до останнього виконували свою справу, — розповідали у вересні минулого року журналістам Укрінформу рідні полонених артистів оркестру. — Зазначимо, що особовий склад оркестру не залучався до бойових дій, виконуючи функції групи забезпечення та підтримував бойовий дух своїх побратимів”.
Оркестр 36-ї ОбрМП опинився на території покинутого СІЗО у селищі міського типу Старий Крим поблизу Маріуполя, йдеться в статті Медійної ініціативи з прав людини.
Одна з артисток колективу згадувала: “Дуже часто звучить питання, а що оркестр робив у Маріуполі? Ми туди їхали з інструментами, були на другій лінії оборони, не на самій передовій. Ми готувалися до концерту, навіть у тій холодній розваленій тюрмі, ми займалися”.
Згодом залишатися там стало небезпечно, у бригади закінчувалися запаси харчів та боєприпаси, і підрозділ перебазувався на завод Ілліча. Там же опинився ще один оркестр — ЗСУ. 12 квітня всі вони потрапили у полон.
А за кілька тижнів, 20 травня, в неволі опинилися і музиканти оркестру нацгвардії — вони були на “Азовсталі”.
Декого вдалося повернути з полону під час обмінів. Один з музикантів загинув у російській неволі. Йдеться про саксофоніста оркестру 36-ї ОбрМП Святослава Салтикова. Як розповідали журналісти МІПЛ, його батьки дізналися про те, що син у росіян, з пропагандистського відео — побачили Святослава серед полонених. Влітку Червоний Хрест підтвердив: хлопець є військовополоненим. Проте про місце його утримання інформації не надав. У серпні рідні отримали два листи від Святослава. “Я молодий, сильний, здоровий, я виживу. Рано чи пізно повернусь. Ви бережіть себе, передавайте всім привіт. Всіх люблю і молюсь за вас”, — писав він. Ще один лист надійшов наступного місяця. Коли вони були написані — невідомо.
У квітні 2023-го батьки довідалися, що сина бачили в СІЗО № 2 міста Кінешма Івановської області. А за кілька днів їм повідомили, що тіло сина повернули в Україну. З документів, які надали росіяни, виходило, що помер Святослав ще в листопаді 2022 року. На тілі були сліди побоїв: зламана щелепа, кров.
Вже потім хлопці, які були в полоні разом зі Святославом і звільнилися за обміном, розповідали: росіяни часто примушували українця співати російських пісень. У неволі в нього почалися проблеми зі здоров’ям, він потрапляв до лікарні. Попри все це, хлопець підтримував побратимів. “У нас є здогадка, що він за когось заступився і його через це сильно побили”, — казав батько Святослава, Сергій Салтиков.
Як наголошують у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, військові музиканти мають правовий статус некомбатантів: “Відповідно, утримання в заручниках військових музикантів є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права з боку країни-агресорки”.
Коаліція правозахисних організацій розпочала кампанію PEOPLE FIRST!, в рамках якої вимагає звільнення усіх ув’язнених внаслідок російської агресії проти України, зокрема і засуджених російськими судами цивільними: “Відповідно до норм міжнародного права, усі українські цивільні, захоплені та незаконно утримувані російськими збройними силами, включаючи засуджених російськими судами, мають бути негайно звільнені без будь-яких умов із наданням можливості повернутися додому. Тим людям, чий дім знаходиться на територіях, контрольованих Росією, має бути надана можливість виїхати на підконтрольну українській владі територію країни, якщо вони того забажають”.
