Звіт за результатами моніторингового візиту до Львівської установи виконання покарань №19

16 березня 2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено повторне відвідування державної установи “Львівська установа виконання покарань №19” (далі ЛУВП-19, установа, заклад).

Попередній візит відбувся 09 лютого 2023 року. Здійснено плановий візит без попереджень. 

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень ув’язнених/засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіт моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ). Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань. Відвідування здійснили монітори: 

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року; 
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів; 
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдяного поводження. 

Моніторинговий візит до ЛУВП-19 засвідчив наявність низки проблем у сфері дотримання прав ув’язнених і засуджених, зокрема щодо матеріально-побутових умов, організації праці та застосування підсистеми оцінки ризиків “Касандра”. 

Встановлені порушення свідчать про потребу посилення контролю за дотриманням національних і міжнародних стандартів, удосконалення нормативного регулювання та практик у межах установи, а також запровадження чітких механізмів інформування, залучення та захисту прав засуджених у всіх процесах, що їх стосуються. 

Загальна інформація

Установа виконує функції слідчого ізолятора. В закладі утримуються особи, які звинувачуються у скоєнні кримінальних злочинів і стосовно яких за рішенням суду обрана міра запобіжного заходу тримання під вартою. 

ЛУВП-19 розташована за адресою: 79007 вулиця Городоцького, 20 місто Львів, Львівська область. 

Керівник установи — полковник внутрішньої служби Кутовий Вадим Анатолійович. 

Заклад складається з чергової частини, збірного відділення, харчоблоку, камер слідчо-заарештованих чоловіків, жінок і неповнолітніх, сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених довічно, транзитних камер, дільниці господарського обслуговування, карцерів, медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень. 

На території установи розташована багатопрофільна лікарня №19 ЦОЗ ДКВС України. 

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу закладу складається з 320 посад. Фактична чисельність — 243,5 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 76,5 співробітників. 

Планове наповнення закладу — 1072 осіб. Фактична кількість ув’язнених/засуджених — 755 осіб: 403 ув’язнених, 224 засуджених, 8 екстрадованих. 

У закладі 184 камерних приміщень: 182 діючих і 2 в стадії ремонту. В установі працює 1 психолог. 

Протягом 2024 року до установи прибуло 11413 осіб, у 2025 році — 2326. У 2024 році померло 19 осіб, у 2025 році — 4. 

Працевлаштовано 17 засуджених з господарського обслуговування: згідно з трудовими договорами — 14, за цивільно-правовим договором (ЦПД) — 3. 

На обліку ВІЛ/СНІД— 66 осіб. На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 46 осіб, протягом 2024 року 1 випадок самогубства, схильні до членоушкодження — 12 осіб, схильні до втечі — 2 особи, 12 злісних порушників режиму утримання. 

Протягом 2024-2025 років жодна особа не звернулася зі скаргами щодо неналежних умов утримання і неналежного надання медичної допомоги. 7 осіб мають інвалідність, 4 особи відторгнуті загалом. 

У власному користуванні засуджені мають 26 планшетів. 

Протягом 2024 року було зафіксовано 44 випадки тілесних ушкоджень: 8 випадків під час прибуття і 36 під час перебування в установі. Протягом поточного року зафіксовано 9 випадків: 3 під час прибуття і 6 випадків під час перебування в установі. 

Групою моніторів проведено опитування близько 214 осіб з-поміж ув’язнених і засуджених під час відвідування камер і загальної розмови з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування на предмет порушення прав людини, а також індивідуальні спілкування з особами, в тому числі і на умовах анонімності. 

Варто зазначити, що адміністрація установи адекватно реагує на скарги від ув’язнених стосовно дій/бездіяльності адміністрації. Також адміністрація не приховує випадки порушень прав людини, що можна вважати ознаками відкритості і прозорості, належним, адекватним реагуванням. 

Позитивний досвід

У 2024 році в ЛУВП 19 проведено наступні роботи: в межах стратегії реформування в установі завершено ремонт камер, у тому числі і для екстрадованих, проведено ремонт прогулянкового дворика для екстрадованих, облаштовано спортивний зал для ув’язнених (засуджених).

В установі утворено дільницю соціальної реабілітації.

Створено внутрішній пост, на якому у визначений розпорядком дня час камерні двері будуть відкриті та ув’язнені матимуть змогу виходити у коридор “Відкритий простір”.

Завершено ремонт 2-х кабінетів для слідчих дій, ремонт бані першого корпусного відділення. 

Для родичів ув’язнених та засуджених встановлено біотуалет біля кімнати приймання передач.

Встановлено 2 дизель-генератори біля МОБЛ.

Розпочато ремонтні роботи приміщень, де здійснюються дезінфекційні заходи.

Розпочато ремонтні роботи у гарячого цеху для приготування їжі для осіб, які тримаються на лікарні установи, та у приміщенні для приймання ув’язнених (збірне відділення).

Факти, виявлені під час відвідування 

В ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав ув’язнених та засуджених осіб.

1. Під час відвідування камерних приміщень №№13,14,15,16,17,18 режимного корпусу №1 установи встановлено, що ці приміщення не відповідають частині першій статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, абзацу першому пункту 1 глави 4 розділу IX Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року №1769/5 (далі — ПВР СІЗО), а також правилам 13,14,15,17 і 21 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели). 

Зазначене може призвести до подання нових заяв проти України до Європейського суду з прав людини на підставі порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, під час огляду камерного приміщення №13, моніторинговою групою встановлено, що вікно виходить на стіну, через що природне освітлення не проникає в приміщення, що може створювати додатковий психологічний тиск на ув’язнених через відсутність будь-якого, навіть візуального, зв’язку з зовнішнім світом. 

У зв’язку з відсутністю скла у вікні в приміщенні відчувається сильний протяг, а температура значно нижча за 18 °C, що суперечить пункту 1 розділу XXII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП). 

Санвузол у камері не обладнаний належною системою змивання води, перегородками та дверцятами, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил. Сантехніка іржава і потребує заміни. 

У приміщенні присутній неприємний запах, антисанітарія, на стінах і стелі спостерігається надмірна вологість, що призвело до значного пошкодження їхнього покриття.

Всупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення слідчого ізолятора, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), камерне приміщення не оснащене баком для питної води, через що ув’язнені змушені вживати технічну воду з централізованого водопостачання. Відсутні стіл і лави. 

Рівень штучного освітлення в камерному приміщенні недостатній.

Відповідно до додатка Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель” ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 жовтня 2018 року №264 (далі — ДБН В.2.5-28:2018), освітленість робочих поверхонь у спальних і житлових приміщеннях має становити 150 ЛЮКС. 

Водночас у камерному приміщенні №13 зафіксовано лише 9,4 ЛЮКС, що значно нижче встановлених норм. Аналогічні порушення виявлено в камерних приміщеннях №№14,15,16,17,18 режимного корпусу №1 установи. 

Необхідно зазначити, що адміністрація установи заперечувала розміщення ув’язнених чи засуджених у камерному приміщенні №13, однак ці твердження не відповідають дійсності, що підтверджується записами в Книзі кількісної перевірки осіб, які утримуються в Державній установі “Львівська установа виконання покарань №19”. 

Так, згідно з записами від 20 лютого 2025 року, у камерному приміщенні №13 перебувало 4 особи. Водночас площа цього камерного приміщення становить 6,48 м². Таким чином фактична площа на одну особу, узяту під варту, на час перебування там 4 осіб складала 1,62 м², що суперечить вимогам абзацу другого статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, яким передбачено, що норма площі в камері для однієї особи, взятої під варту, не може бути меншою за 2,5 м².

Разом з тим у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Європейський комітет з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання(далі — Комітет) закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну взяту під варту особу припадало щонайменше 4 м² житлової площі (не враховуючи площі, яку займають внутрішньо камерні туалети); всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часте проводити дезінсекції; забезпечити достатнього доступу до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

2. У пункті 59 21-ї Загальної доповіді Комітету зазначається, що будь-яка камера площею менше ніж 6 м² не повинна більше використовуватися для утримання ув’язнених осіб (CPT/Inf (2011) 28). У Доповіді Уряду України за результатами візиту до України у 2012 році Комітет наголошує, що будь-які одиночні камери повинні мати житлову площу не менше 6 м² (без урахування вбудованого туалету), а відстань між стінами камери має становити не менше 2 м (CPT/Inf (2013) 23, пункт 45). 

Водночас моніторинговою групою встановлено використання камерного приміщення №39, площа якого, згідно з актом вимірювання площі приміщень структурних дільниць, становить 5,39 м² і яке розраховане на двох ув’язнених осіб, що не відповідає зазначеним вимогам. Під час замірювання площі у камерному приміщенні №14 моніторинговою групою було встановлено, що відстань між стінами складає менше ніж 2 м².

3. У порушення частини 1 статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України (КВК України) та пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями встановлено, що в камерних приміщеннях для утримання осіб, які прямують транзитом, норма жилої площі на одного засудженого становить менше ніж 4 м². Так, у камерному приміщенні №160, де розташовано 18 ліжок і перебувало 14 засуджених осіб, площа приміщення, згідно з актом вимірювання жилої площі, складає 27,52 м². 

Таким чином, фактична площа на одну засуджену особу становила 1,96 м². Аналогічні порушення виявлено у камерних приміщеннях №№161,162. Крім того, у порушення пункту 1 глави 2 розділу III ПВР СІЗО встановлено, що в низці камерних приміщень фактична кількість спальних місць перевищує допустиму для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу. Так, у камерному приміщенні №103, яке, згідно з актом вимірювання жилої площі, розраховане на 8 місць за нормою 2,5 м² на одну особу, розташовано 10 ліжок. 

Аналогічні порушення встановлено в камерних приміщеннях №№ 98,134,125 тощо. Зазначені порушення створюють умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну особу і не забезпечують належного особистого простору для утримуваних осіб у камерних приміщеннях. 

У пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Комітету зазначається, що переповненість камерних приміщень призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перевантаження медичних служб та інфраструктури установи, а також часто спричиняє нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10). 

4. У порушення статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 17.2 Європейських пенітенціарних правил моніторами встановлено випадки порушення вимог щодо роздільного тримання ув’язнених. Так, у камерних приміщеннях №№ 60,101,106,113 та 117 утримувалися особи, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі разом із особою, яка/які вперше притягнута до кримінальної відповідальності. 

Зазначене свідчить про системне недотримання адміністрацією установи вимог щодо забезпечення належного контролю за розміщенням ув’язнених, не відповідає принципам динамічної безпеки та призводить до порушення прав в’язнів на особисту безпеку, що суперечить національному законодавству та міжнародним стандартам, зокрема статті 3 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод.

5. У камерних приміщеннях виявлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. Так, всупереч правилу 18.1 Європейських пенітенціарних правил, ліжка в окремих камерних приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує ув’язненим особистого простору (камери №№160,134,124 тощо). 

Санвузли в деяких камерах не обладнані достатніми перегородками або дверцятами, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил (камери №№13,14,15,16,17,18,134,103,98,124,125,185,189 тощо). 

Крім того, у порушення вимог статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, ув’язненим не забезпечуються належні матеріально-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Зокрема, у камерах зафіксовано низький рівень природного і штучного освітлення, що не відповідає вимогам ДБН В.2.5-28:2018, де встановлено мінімальну освітленість житлових приміщень на рівні 150 ЛЮКС.

Більшість камерних приміщень не оснащені баками для питної води, відсутня вентиляція. У камерних приміщеннях ув’язнені змушені прати та сушити одяг, що свідчить про неналежну організацію надання лазне-пральних послуг в установі. Окремі камерні приміщення потребують ремонтних робіт із заміною санітарно-технічного обладнання та електромережі.

У деяких камерах спостерігається надмірна вологість, стеля та стіни вкриті пліснявою через затікання води, значна захаращеність особистими речами, постільна білизна й матраци потребують заміни.

Заходи з дезінсекції, вжиті адміністрацією установи, є недостатніми, оскільки моніторами зафіксовано наявність тарганів у камерних приміщеннях. 

6. Під час відвідування сектору максимального рівня безпеки біля зовнішніх дверей камер для тримання засуджених до довічного позбавлення волі встановлено розміщення поіменних карт з наданням інформації короткого опису злочинів, скоєних особами, які знаходяться в камерах. 

У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет зазначив, що дану практику слід зупинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті, і окрім стигматизації, має ефект погіршення стосунків між ув’язненими та працівниками в’язниці. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52). 

7. Моніторинговою групою досліджено питання дотримання прав осіб, щодо яких компетентним органом іноземної держави ухвалено рішення про екстрадицію до України. Під час спілкування з екстрадованими особами скарг на неналежне, жорстоке або таке, що принижує гідність, поводження не зафіксовано. 

Пунктом 4 глави 2 розділу III ПВР СІЗО визначено, що для запобігання втечам та вчиненню кримінальних правопорушень, порушенню встановленого законодавством порядку тримання під вартою та відбування покарання, а також забезпечення безпеки ув’язнених, засуджених, персоналу СІЗО та інших осіб, які перебувають на території СІЗО, застосовуються аудіовізуальні, електронні та інші технічні засоби. 

Під час огляду камерного приміщення №78, призначеного для тримання екстрадованих ув’язнених, зафіксовано наявність встановленої камери відеоспостереження. 

Водночас у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “Комітет згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку. 

Проте, будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, при застосуванні протягом тривалого часу. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52). 

У порушення вимог пункту 22.5 Європейських пенітенціарних правил (ЄПП) та Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарського призначення та норм їхнього забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року № 1118/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1274/21586 (далі — Норми забезпечення), камерне приміщення №74 не обладнане баком для питної води місткістю 15 літрів із водорозбірним краном, кришкою, кухлем і тазом. У зв’язку з цим засуджені змушені вживати технічну воду з централізованого водопостачання або купувати питну воду в крамниці установи. 

Окремі прогулянкові дворики №№7,8,9 не мають достатнього укриття від атмосферних опадів. 

Разом з тим Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн та розмір прогулянкових двориків “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо”. (пункт 122, пункт 127 (CPT/Inf (2014) 15). 

Щодо фізичної активності та відпочинку поза камерами, ув’язненим забезпечено право на щоденну прогулянку на свіжому повітрі тривалістю не менше однієї години. Проте персонал установи не запропонував жодних альтернативних видів позакамерної діяльності. Ув’язнені висловлювали бажання відвідувати спортзал. 

У цьому контексті Комітет у доповіді за 2023 рік констатує, що ситуація з позакамерними заходами для осіб, взятих під варту, не покращилася з часу візиту 2017 року. Як і раніше, за винятком невеликої кількості працюючих, дорослі особи, взяті під варту (зокрема жінки), у відвіданих установах перебувають у камерах до 23 годин на добу, маючи обмежений доступ до занять поза камерою, окрім щоденних прогулянок і, в окремих випадках, епізодичного відвідування спортивного залу. Прогулянки тривають лише одну годину на день (іноді трохи довше для жінок) у невеликих дворах із гнітючим дизайном (високі стіни, що обмежують огляд). 

Усередині камер основними засобами дозвілля є телевізор, книги та настільні ігри. Комітет висловлює занепокоєння тривалим перебуванням осіб у таких умовах і закликає владу розробити програми заходів для взятих під варту, а також облаштувати просторіші прогулянкові двори з можливістю фізичних вправ і кращим оглядом. (CPT/Inf (2024) 20, пункт 58). 

Під час спілкування ув’язнені повідомили, що не всі з них під час прибуття до установи чи надалі були проінформовані адміністрацією та персоналом про наявність укриття для захисту від можливих обстрілів і порядок дій у разі оголошення сигналу “Повітряна тривога”. 

Крім того, за словами деяких із них, під час повітряної тривоги персонал установи не пропонував спускатися до укриття. Це свідчить про те, що окремі ув’язнені залишаються незахищеними в камерних приміщеннях під час повітряної тривоги, що створює реальну загрозу для їхнього життя та здоров’я в умовах збройної агресії Р.Ф. проти України. 

Моніторинговою групою було досліджено питання щодо наявного в установі укриття, яке розташоване в підвальному приміщенні в овочесховищі. Встановлено, що площа приміщень укриття не відповідає кількості утримуваних осіб в установі, що унеможливлює безпечне розміщення всіх осіб у разі надзвичайної ситуації. Це створює загрозу їхньому життю та здоров’ю, що суперечить статті 3 Загальної декларації прав людини, статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 27 Конституції України. 

Таким чином, указані обставини можуть суттєво вплинути на процес прийняття рішення компетентними органами іноземних держав стосовно питання екстрадиції осіб, які підозрюються або обвинувачуються в скоєнні злочину до України. 

8. Приміщення відділення для засуджених залишених для роботи з господарського обслуговування не повною мірою відповідають вимогам Норм забезпечення. Зокрема відсутні приміщення: кімната для відправлення релігійних обрядів; кімната побуту; сушарня; кімнати для занять фізичною культурою. 

Відсутність зазначених приміщень призводять до неможливості забезпечення належних умов утримання засуджених, передбачених нормативно-правовими актами, зокрема щодо дотримання їхніх санітарно-гігієнічних, побутових, релігійних та фізичних потреб. 

9. Згідно з пунктом 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5, в їдальні установи щодня залишаються добові проби кожної страви раціону. 

Відбір проб здійснює кухар з казана у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я в чистий посуд з кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі. Добові проби зберігаються в холодильнику їдальні при температурі від +4 до +8 °C. Проби страв кожного приймання їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного приймання їжі наступного дня. 

Разом з тим моніторинговою групою під час огляду приміщення їдальні встановлено, що добові проби зберігалися на столі в порушення зазначеного температурного режиму. 

10. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених (осіб, узятих під варту) в лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної та натільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є переносниками інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері. 

Однак, як встановлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі не працює, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей та одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу, а також суперечить встановленим санітарно-гігієнічним нормам. 

У порушення пункту 2.14 розділу II Положення, в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим. У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення у приміщенні пральні, лазні режимного корпусу №1 не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні лазні не дотримується право на приватність через відсутність шторок на окремих душових перегородках. 

11. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом з тим, згідно з абзацом восьмого пункту 8 глави 1 розділу V ПВР СІЗО, носіння персоналом СІЗО спеціальних засобів в межах території СІЗО, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення. 

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями п.85 (CPT/Inf (2011) 29) п. 23 (CPT/Iinf (2013) 23) п.166 (CPT/Inf (2014) 15) 12. 

На момент візиту до праці в установі було залучено 17 засуджених: 14 за строковими трудовими договорами та 3 за цивільно-правовими договорами (ЦПД). 

Засуджені виконують роботи у таких напрямках: прибирання приміщень та території; прання білизни; робота у харчоблоці (мийка, чистка овочів); технічне обслуговування (слюсарні, електротехнічні, сантехнічні роботи); робота у котельні; поточний ремонт будівель. Ці функції відповідають посадовим обов’язкам працівників, передбачених штатним розписом установи, але замість належного працевлаштування працівників відповідні обов’язки виконують засуджені. 

Виявлено використання як строкових трудових договорів, так і ЦПД. Укладені трудові договори мають формальний характер: не вказано тривалість робочого часу, режим праці, періодичність виплат; відсутнє визначення місця роботи, конкретних обов’язків, умов охорони праці; не передбачено доплат, надбавок, лікарняних, щорічних відпусток. Це суперечить вимогам ст. 21,24,29,91,95,97,115 КЗпП України. 

Також встановлено, що частина робіт виконується без укладених договорів, зокрема зафіксовано факти неформалізованої праці у харчоблоці та прибиранні території. Це створює ризик трудової експлуатації, порушення ст. 43 Конституції України, статей 21,24,265 КЗпП України та ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України. 

Аналіз платіжних відомостей свідчить, що навіть за укладеними договорами оплата або не проводиться взагалі, або здійснювалась у розмірі нижчому за мінімальну заробітну плату, а також не враховувались компенсаційні виплати, доплати, надбавки. 

Це порушує ст. 43, 95, 97 КЗпП України, а також положення Конвенцій МОП №29 та №105 щодо заборони примусової праці. 

Засуджені не забезпечуються засобами індивідуального захисту, не проходять інструктажів, не здійснюється медичний нагляд. Це є порушенням ст. 153, 154 КЗпП України, а також ст. 8 Закону України “Про охорону праці”. Відповідно до штатного розпису, частина посад (кухар, пральник, прибиральник) є вакантними, однак відповідні функції виконують засуджені. 

Договори не містять згадок про джерело фінансування, що унеможливлює прозору систему оплати. У працівників кухні, які займають критично важливі позиції для життєзабезпечення установи, немає належного статусу або договорів, що є замаскованою формою безоплатної праці. Приховані трудові відносини (ст. 24, 265 КЗпП України, ст. 43 Конституції України). 

13. Під час моніторингового візиту до ЛУВП-19 було опитано представників адміністрації установи, а також 5 засуджених, які відбувають покарання у секторі максимального рівня безпеки (довічно ув’язнені). Метою опитування було вивчення практики використання підсистеми оцінки ризиків “Касандра” з погляду дотримання прав засуджених. 

Встановлені факти: відсутність інформованої згоди, жоден з опитаних засуджених не знав, що таке “Касандра”, не був поінформований про факт чи мету оцінювання, не підписував жодних документів на згоду на обробку персональних даних. 

Засуджені не були присутні при формуванні анкет оцінювання, не мали доступу до результатів і не отримували пояснень щодо наслідків оцінювання. Жодна особа не була поінформована про можливість подання заперечень, виправлення або видалення внесених до системи даних. 

Адміністрація установи підтвердила, що такого механізму не передбачено на рівні внутрішньої інструкції. Співробітники установи не проходили спеціального навчання щодо застосування “Касандри” із врахуванням правових гарантій ув’язнених. 

У порушення ст. 32 Конституції України порушено право особи на захист персональних даних. У порушення Закону України “Про захист персональних даних” відсутнє отримання згоди, відсутній доступ до інформації, немає можливості внесення змін. 

У порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 має місце втручання в приватне життя без законної підстави. 

ЄКПЛ, ст. 6 — порушено право на справедливу процедуру в частині оцінки ризику без можливості оскарження. 

Мінімальні стандартні правила ООН щодо поводження з ув’язненими (Правила Мандели), п. 54-59 — порушено принципи інформованості, прозорості і залученості. 

Регламент GDPR (ЄС 2016/679) — грубе порушення принципів прозорості, законності обробки даних, відсутність механізму контролю над ними. 

Підсистема “Касандра” у ЛУВП-19 використовується без дотримання базових прав засуджених: не забезпечено інформованість, участь, доступ до даних та можливість їхнього оскарження. Система фактично функціонує в режимі автоматизованої класифікації осіб без правового механізму перевірки, що створює ризики дискримінації та довільного втручання в права людини. 

14. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі станом на 17.03.2025 року складає 76,5 штатних одиниць. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. 

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. 

Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93). 

Рекомендації:

Міністерству юстиції України: 

1. Внести зміни до нормативних актів, що регулюють застосування підсистеми “Касандра”, передбачивши: письмову інформовану згоду засуджених; право доступу до анкет оцінки ризиків; механізм подання заперечень, внесення змін і видалення даних; строки зберігання інформації після звільнення засудженого. 
2. Розробити та затвердити типову форму строкового трудового договору для засуджених з урахуванням вимог КЗпП України, КВК України та Конвенцій МОП. 
3. Заборонити використання цивільно-правових договорів для виконання робіт, що мають ознаки трудових відносин. 
4. Ініціювати внесення змін до внутрішніх нормативних актів ДКВС з метою: унеможливлення підміни праці штатних працівників роботою засуджених; встановлення обов’язку обліку фактичної праці в журналах видачі (приймання) на дільницях; забезпечення прозорості джерел фінансування оплати праці засуджених. 
5. Розробити і затвердити мінімальні стандарти для приміщень укриттів у пенітенціарних установах відповідно до кількості осіб, які там утримуються. 
6. Забезпечити фінансування на заміну старих іржавих сантехнічних систем, освітлення, вентиляції, меблів у слідчих ізоляторах та установах виконання покарань. 
7. Здійснити аудит використання примусової праці в установах ДКВС спільно з Держпраці та прокуратурою, з подальшими діями з припинення виявлених порушень. 
8. Забезпечити створення механізму незалежного контролю над застосуванням “Касандри” у співпраці з громадськими організаціями. 

Адміністрації ДУ “Львівська установа виконання покарань №19”: 

1. Терміново провести ремонт у камерних приміщеннях №13-18,39,98,103,134,124,125,160-162, з метою забезпечення належної житлової площі, освітлення, вентиляції та санітарії. 
2. Забезпечити обладнання камер санвузлами з перегородками, баками для питної води, необхідними меблями згідно з Нормами забезпечення. 
3. Унеможливити розміщення в камерах із площею менше ніж 6 м², а також перевищення кількості осіб понад норму (2,5 м²/особу). 
4. Забезпечити роздільне тримання осіб, які раніше відбували покарання, та тих, хто вперше притягнутий до кримінальної відповідальності (ст. 8 ЗУ “Про попереднє ув’язнення”). 
5. Припинити практику розміщення інформаційних карток із даними про злочини біля камер довічно засуджених. 
6. Обладнати прогулянкові дворики накриттям від опадів та забезпечити доступ до фізичних вправ поза межами камер. 
7. Забезпечити доступ усіх ув’язнених до інформації про розташування укриттів, порядок дій у разі тривоги та розробити план евакуації. 
8. Привести у відповідність до стандартів організацію харчування: зберігання добових проб в холодильнику при температурі +4...+8°C. 
9. Забезпечити функціонування дезінфекційної камери, організацію перукарських послуг і належної гігієни відповідно до Положення Мін’юсту. 
10. Унеможливити відкриту демонстрацію спецзасобів персоналом в присутності ув’язнених. 
11. Припинити використання праці засуджених без належного оформлення трудових відносин, укладати виключно трудові договори, вказувати усі істотні умови праці, абезпечувати інструктаж, медогляд, спецодяг і засоби захисту, забезпечити оплату праці згідно з чинним законодавством. 
12. Впровадити систему ведення журналів обліку видачі засуджених на роботи в усіх виробничих та обслуговуючих дільницях. 
13. Провести внутрішній аудит персоналу і забезпечити скорочення неукомплектованості штатів для забезпечення постійної присутності працівників на локаціях. 

Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: 

1. Провести національну перевірку практики використання підсистеми “Касандра” щодо дотримання прав засуджених. 
2. Запропонувати розробку незалежного наглядового механізму при оцінюванні ризиків із залученням правозахисних організацій. 
3. Ініціювати перевірку дотримання трудових прав засуджених у всіх установах виконання покарань. 
4. Направити звернення до Мін’юсту щодо усунення системного порушення трудового законодавства та недопущення прихованих трудових відносин. 
5. Розробити рекомендації для пенітенціарних установ щодо забезпечення матеріально-побутових умов відповідно до стандартів ЄКПТ та Правил Мандели.