Судилища в РФ: на лаві підсудних — родина

Південний окружний військовий суд виніс вироки Артему Мурдіду, його дружині Ганні Вошкодер та матері Ганні Мурдід. Всіх трьох звинувачували в організації вибухів у Мелітополі, повідомляє Медіазона. Крім величезних строків ув’язнення, всім трьом призначено штрафи від 900 до 550 тисяч рублів. Жінок обвинуватили в незаконному обігу вибухівки у складі організованої групи, теракті, що призвів до загибелі людини, участі в терористичній спільноті, і замаху на акт міжнародного тероризму. Артему Мурдіду до цього ще додали обвинувачення у незаконному виготовленні вибухових пристроїв організованою групою.

‘Терористична спільнота’ на кухні

Російське “слідство” наполягає, що 29-річний інкасатор “Ощадбанку” і всі дорослі члени його родини з мотивів “неприязного ставлення до Російської Федерації” створили “терористичну спільноту”, якою віддалено керував “невстановлений співробітник СБУ на ім’я Олег”. Дружина і мати Артема, мовляв, “взяли на себе обов’язки зі здійснення спостереження за об’єктами злочинних зазіхань” — простіше кажучи, стежили за рухом потягів і пересуваннями містом чиновників окупаційної адміністрації. За версією ФСБ, “Олег” якимсь чином передав у Мелітополь детонатори, вибухівку мікросхеми та інструкції, як із цього зробити бомбу.

Родину звинувачували в кількох терористичних атаках, лише одна з яких призвела до жертв. Російські спецслужби “повісили” на мелітопольців замах на колаборанта, директора комунального підприємства “Міський транспорт” Івана Ткача: нібито Артем прикріпив до автівки чиновника вибухівку і 14 березня 2023 року дистанційно підірвав її. Ткач був поранений і помер у лікарні, його співробітниця теж зазнала поранень.

Також Артема та Ганну Мурдідів і Ганну Вошкодер звинувачували ще в низці терактів, які були менш вдалими. Наприклад, за версією слідства, 8 червня 2022 року Артем заклав між шпалами залізниці пластикову трубу з двадцятьма кілограмами пластичної вибухівки, а також начинням з болтів. Все це знайшов співробітник залізниці і викликав саперів. У цій спробі підриву російській суд обвинувачував всю родину, адже жінки, мовляв, стежили за рухом потягів і були присутні під час закладання вибухівки.

Крім того, ще два “епізоди терористичної діяльності” закидали лише Артему — замахи на начальника залізничної станції Дерябіна та іншого чиновника, колаборанта Миколу Волика. В обох випадках ніхто серйозно не постраждав.

Дізнався про суть обвинувачення вже за ґратами

Під час судового засідання Артем Мурдід заявив: “Я ніколи у своєму житті не чинив протиправних дій. Про суть пред’явлених мені звинувачень я дізнався лише від представників правоохоронних органів РФ, які створили певні фізичні умови — насильство та тортури, внаслідок чого я змушений був дати свідчення, на яких ґрунтується звинувачення. Я щиро вважав, що мешкав на території України, відповідно, на мене поширюється виключно законодавство України. Я ніколи не був прихильником нацистських ідей, жив у багатонаціональній країні, зовсім не замислюючись, що я до когось зневажливо ставлюся через його національність”.

Про катування заявила і Ганна Мурдід: “Звертаю вашу увагу на те, що я не є нацисткою і не дотримуюся націоналістичних поглядів. Відповідно прошу виключити цю обставину, що обтяжує покарання. Також прошу врахувати мій стан здоров’я і той факт, що я потребую постійної медичної допомоги. Хочу заявити про застосування до мене фізичного насильства після затримання — зокрема тортур електричним струмом та побиття”.

Ганна Вошкодер під час останнього слова нагадала суддям, що має дитину: “Я громадянка України. Спілкуючись із людьми, ніколи не звертала увагу на їхню національність, для мене всі рівні. Тому я не можу бути націоналісткою, прошу виключити це зі справи. При призначенні мені покарання прошу суд врахувати у мене наявність маленької дитини, яка потребує материнської любові та піклування”.  Але це не пом’якшило вирок.

Ще одному мелітопольцю загрожує довічне ув’язнення

Наприкінці квітня Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок мешканцю Мелітополя Єгору Семенову. Його обвинувачували у спробі отруїти колишніх випускників Армавірського вищого військового авіаційного училища і засудили до 27 років ув’язнення.

Як повідомляє РІА Південь із посиланням на російські пропагандистські медіа, цей вирок оскаржили і захист, і сторона обвинувачення, при чому прокуратура в апеляції вимагає для Єгора Семенова довічного ув’язнення. І це попри те, що від дій, які йому закидають, ніхто не постраждав.

21 жовтня випускники Армавірського військового авіаучилища святкували в ресторані “Царське полювання” річницю випуску. На вечірку хтось доставив торт та алкоголь, в яких згодом виявили велику концентрацію ліків, здатних викликати зупинку серця. Втім, частування ніхто не скуштував.

Як розповідали журналісти видання “Настоящее время”, Семенова затримали вже за кілька днів, спочатку за адміністративною справою про дрібне хуліганство — нібито він “перебуваючи на вулиці, нецензурно висловлювався, розмахував руками, на зауваження не реагував”. Його заарештували на 15 діб, а згодом обвинуватили у замаху на отруєння. У виданні зазначили: “Це стандартна практика в Росії останніми роками: арешт за статтею про хуліганство дає змогу ізолювати підозрюваного в СІЗО і домагатися від нього, серед іншого тортурами, потрібних зізнань”.

Нагадаємо, у тому ж Південному окружному військовому суді у Ростові-на-Дону у квітні відправили за ґрати так звану “мелітопольську п’ятірку”: Ігоря Горлова засудили до 14 років, Андрія Голубєва — до 12 років, Володимира Зуєва — до 11 років, Олександра Жукова — до 12 років і Юрія Петрова — до 14 років. Російське “слідство” вважало, що усі вони були членами “Союзу учасників АТО Мелітополя”. Всіх їх викрали і тримали у неофіційних катівнях, без доступу до адвокатів. Піддавали таким тортурам, що один з них намагався вкоротити собі віку.

А торік за обвинуваченням у тероризмі, організації терористичної спільноти, виготовленні та зберіганні вибухівки та зброї в Ростові-на-Дону засудили мелітопольців Антона Жуковського, Дмитра Сергєєва та Яніну Акулову.

Нагадаємо, за підрахунками “Меморіалу”, лише Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону протягом минулого року виніс щонайменше сто вироків у “терористичних справах”, що стосувалися українців. У більшості випадків на початку “слідчих дій” їх тримають у неофіційних катівнях, вибиваючи тортурами зізнання, примушуючи обмовляти самих себе, вкладають у руки “речові докази”, щоб на них лишалися відбитки пальців, знімають постановчі відео “затримань на місці злочину”. Офіційний арешт відбувається згодом, коли людина погоджується на все, аби припинилися знущання. Детально про це — читайте в статті.

Крім того, Росія не дотримується статті 76 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни: “Особи, що перебувають під захистом, обвинувачені в скоєнні злочину, повинні знаходитися на окупованій території, а в разі засудження повинні там само відбувати строк покарання”.

“Українські цивільні особи, затримані з метою кримінального переслідування або ув’язнені у зв’язку війною РФ проти України, користуються відповідними правами та гарантіями, відповідно до IV Женевської конвенції та Додаткового протоколу I, а також МПГПП”, — наголошували в Парламентській асамблеї Ради Європи.

Коаліція правозахисних організацій запускає кампанію PEOPLE FIRST!, в рамках якої вимагає звільнення усіх ув’язнених внаслідок російської агресії проти України, зокрема і засуджених російськими судами цивільними: “Відповідно до норм міжнародного права, усі українські цивільні, захоплені та незаконно утримувані російськими збройними силами, включаючи засуджених російськими судами, мають бути негайно звільнені без будь-яких умов із наданням можливості повернутися додому. Тим людям, чий дім знаходиться на територіях, контрольованих Росією, має бути надана можливість виїхати на підконтрольну українській владі територію країни, якщо вони того забажають”.