Вдесятеро більше ударів і атак
Згідно з доповіддю щодо захисту цивільних, цього червня Росія здійснила вдесятеро більше ракетних ударів й атак із застосуванням баражувальних боєприпасів, ніж у червні 2024-го.
Практично жодна область України, незалежно від її віддаленості від лінії фронту, не була в безпеці. Щонайменше у 16 областях України та у місті Києві минулого місяця були загиблі й поранені мирні люди.
Як зазначала Голова ММПЛУ Даніель Белль, мирне населення всієї України зазнає страждань. “Збільшення кількості ракетних ударів дальнього радіуса дії та атак безпілотників принесла ще більше смертей і шкоди цивільному населенню у далеких від лінії фронту районах”, — цитували в Моніторинговій місії пані Даніель.
Ситуація не поліпшилася й у липні, адже Росія продовжила атакувати українські міста й села ракетами й безпілотниками.
“Діти ночують не в ліжках, а в коридорах, підвалах або ванних кімнатах, затуляючи вуха руками, щоби не чути звуки сирен і вибухів. Такий досвід залишає глибокі психологічні травми”, — наголошувала Даніель Белль.
Статистика червня підтверджує загальну тенденцію до погіршення ситуації. За даними Моніторингової місії ООН, у першій половині 2025 року загальна кількість загиблих і поранених цивільних становить 6754 людини. Це на 54% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, коли йшлося про 4381 постраждалу людину. Загалом за останні шість місяців 2025 року кількість загиблих з-поміж цивільного населення в Україні зросла на 17%, а кількість поранених зросла на 64%.
Застосування Російською Федерацією потужних ракет дальнього радіуса дії та безпілотників по міських районах, підвищена руйнівна сила цих боєприпасів, а також зростаюча кількість атак стали основними чинниками різкого збільшення кількості жертв з-поміж цивільних, зазначали в ООН.
Крім того, дедалі ширше використання Росією безпілотників ближнього радіуса дії призвело до фатальних наслідків для громад, розташованих поблизу лінії фронту, наголошували в Моніторинговій місії.
“У багатьох регіонах щоденне життя зводиться до постійного пошуку укриття… Під час масованих обстрілів люди годинами залишаються в укриттях, а коли виходять, часто бачать, що їхні домівки чи робочі місця були пошкоджені або повністю зруйновані. Цей цикл пошуку укриття і зазнання втрат перетворився на сувору буденність для багатьох громад”, — зазначала Даніель Белль.
У ММПЛУ також зауважили, що від початку повномасштабного вторгнення РФ Моніторингова місія вже задокументувала в Україні 13580 загиблих з-поміж цивільних, у тому числі 716 дітей, а також 34115 поранених цивільних, у тому числі 2173 дитини.
Загальний контекст
Раніше ми писали, що упродовж перших п’яти місяців 2025 року кількість загиблих і поранених цивільних в Україні унаслідок російських ударів майже на 50% перевищила аналогічний показник за той самий період 2024 року.
У травні 2025-го міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch також повідомляла, що за перші чотири місяці 2025 року кількість постраждалих з-поміж цивільного населення, зокрема кількість поранених, зросла на 57% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Правозахисники також проаналізували окремі атаки, вчинені Росією цього року: ракетний удар по житловому будинку в Полтаві 1 лютого, ракетний удар по Ізюму 4 лютого, влучання російського вибухового снаряда в дах готелю “Центральний” у Кривому Розі 5 березня та ракетну атаку на Кривий Ріг 4 квітня, що стала найбільшою за кількістю загиблих дітей унаслідок одного удару.
Як наголошували у Human Rights Watch, усі ці атаки РФ були незаконними та порушували міжнародне гуманітарне право, зокрема порушували заборону на невибіркові та непропорційні удари. Атакуючи Україну, військові російських Збройних сил не спромоглися ані відрізнити цивільні об’єкти від військових цілей, ані уникнути надмірних жертв з-поміж мирного населення, хоча вони мали передбачити подібні наслідки й врахувати незначну військову вигоду від своїх ударів, наголошували у Human Rights Watch. При цьому міжнародне гуманітарне право зобов’язує сторони конфлікту “завжди розрізняти учасників бойових дій і цивільне населення”. “Атаки не можуть бути навмисно спрямовані проти цивільних. Сторони конфлікту зобов’язані вживати усіх можливих запобіжних заходів для мінімізації шкоди мирному населенню та об’єктам цивільної інфраструктури”, — підкреслювали правозахисники.
На жаль, Росія постійно й цілеспрямовано атакує цивільних, вдається до енергетичного терору, посилює атаки по густонаселених містах України, застосовує касетні боєприпаси й токсичні хімічні речовини, вбиває надзвичайників, навмисно б’є по готелях, аби залякати медійників, які там спиняються, і завадити об’єктивному висвітленню війни. Крім того, за допомогою дезінформації РФ створює собі інформаційні алібі, які маскують відповідальність за міжнародні злочини та уможливлюють цілеспрямовані обстріли цивільного населення.
Нагадаємо, що нещодавно Європейський суд з прав людини визнав, що Росія відповідальна за масові й систематичні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України, а військові атаки, здійснені російськими силами по суверенній території України в період з 2014 року по 2022 рік, були стратегічно сплановані й мали на меті захопити владу й встановити контроль над територіями, інфраструктурою й населенням України. Більше про рішення ЄСПЛ і його значення можна прочитати у матеріалі.
