Сексуальне насильство на ТОТ і в полоні

Неостаточні цифри

Минулого тижня в Офісі Генерального прокурора України повідомляли, що правоохоронці вже зафіксували 366 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК). Від дій представників РФ постраждали: 231 жінка, 135 чоловіків і 19 неповнолітніх. Найбільше таких злочинів зафіксували у Херсонській і Донецькій областях України.

Як зазначала Анна Сосонська, начальниця Управління щодо переслідування злочинів СНПК Офісу Генерального прокурора, станом на червень 2025-го було розкрито 116 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. 12 людей вже засудили. Крім того, вже ідентифіковані 84 військовослужбовці РФ, ще по 55-х було завершено слідство, а справи передані до суду.

“Ми розуміємо, що кількість заяв не відображає реальної картини. Люди не звертаються до правоохоронців з різних причин: хтось боїться розголосу і осуду з боку близьких чи сусідів. Хтось непокоїться, що окупанти можуть повернутися. Є люди, які просто хочуть все забути і навіть переїжджають, аби ніщо не нагадувало про пережите”, — пояснювала пані Анна.

Начальниця Управління щодо переслідування злочинів СНПК вчергове нагадала: в сексуальному насильстві завжди винний лише той, хто його вчинив. “Жодним чином не можна звинувачувати постраждалих... Коли людина перебуває на окупованій території — ні про яку свободу вже не йдеться. Тим більше в місцях незаконного утримання цивільних або військовополонених”, — писала Сосонська в колонці на LB.ua.

Посадовиця наголошувала, що і державним органам, і суспільству, і медіа слід навчитися ставитися до постраждалих із повагою, а також враховувати як їхнє бажання, так і небажання говорити. “Маємо бути вдячними тим, хто знайшов сили звернутися до правоохоронців і допомагають нам засудити злочинців. Це також дає можливість акумулювати факти і звертатися до міжнародних організацій: дивіться, це не поодинокі факти, а система та організація. Чим більше таких повідомлень — тим ясніше ми бачимо патерни, тобто моделі поведінки агресора”, — наголошувала пані Анна.

Начальниця Управління згадала декілька моделей, коли представники РФ використовують сексуальне насильство для терору мирного населення. Зокрема, представники РФ свідомо полюють на дружин, матерів й інших родичок українських оборонців або масово вдаються до сексуального насильства проти полонених чоловіків, зокрема вчиняють катування статевих органів електрострумом. Українські правоохоронці висунули багато підозр тим, хто міг вчиняти такі дії. 17 червня цього року поліція Луганської області оголосила підозру бойовику незаконного формування “ЛНР”, який незаконно утримував і катував мирного чоловіка. Як встановило слідство, у червні 2014 року 34-річний мешканець Луганська вступив до незаконного збройного формування “групи швидкого реагування ‘Бетмен’”. Влітку 2014-го підозрюваний у змові з іншими бойовиками застосовували насильство, у тому числі й сексуальне, до цивільного. Зокрема, на незаконно створеному блокпості в Щастинському районі підозрюваний разом з іншими поплічниками пів року незаконно утримували 51-річного місцевого мешканця. Чоловіка ув’язнили в підвальному приміщенні, йому майже не давали їжі та питної води. Бойовики намагалися вибити з нього зізнання у шпигунстві на користь правоохоронних органів України. Потерпілого змушували вставати навколішки та імітували розстріл, а також застосовували до нього фізичне та психологічне насильство: били руками, ногами, палками, кийками по різних частинах тіла. Крім того, щодо чоловіка вчиняли дії сексуального характеру, пов’язані з застосуванням електричного струму до геніталій. З огляду на все перелічене підозрюваному інкримінували жорстоке поводження, а також інші порушення законів та звичаїв війни, вчинені за попередньою змовою групою осіб (частина друга статті 28, частина перша статті 438 Кримінального кодексу України).

Анна Сосонська наголосила, що кожен день в російській окупації або в полоні збільшує число постраждалих від сексуального насильства, і закликала з гідністю та повагою ставитися до людей, що його зазнали: підтримувати їх і сприяти поверненню до нормального життя.

Сексуальне насильство щодо неповнолітніх

Минулого тижня засновник організації “Save Ukraine” Микола Кулеба також розповідав про жахливі реалії тимчасово окупованих територій України, де російські військові вдаються до зґвалтувань неповнолітніх, а постраждалих залякують і змушують мовчати. В російській окупації люди бояться свідчити, адже фейкова система російського кривосуддя їх не захистить, радше постраждалих звинуватять у “дискредитації” російських військових.

“Там, де ґвалтівників прикривають зі зброєю, справедливості не існує”, — наголошував Кулеба.

Пан Микола також зазначив, що на ТОТ сексуальне насильство може тривати місяцями, тож єдиною можливістю врятуватися від російських військових є виїзд з окупації. За словами Кулеби, команді “Save Ukraine” вдавалося врятувати з російської окупації дівчат, які постраждали від зґвалтувань чи домагань представників РФ. Нині постраждалі перебувають у безпеці та працюють з психологами.

Кулеба переповів історію 17-річної дівчини, яку неодноразово ґвалтували російські військові. Підлітка мешкала в окупованому РФ місті, що стало хабом для російських військових, які могли зупинитися у місті на декілька тижнів… Підлітка боялася розповідати про насильство, якого зазнала, бо її лякали розстрілом.

“З 673 дітей, яких Save Ukraine врятувала з окупованих територій і Росії, половина — дівчата. І багато хто з них розповідає про сексуальні домагання. Ці злочини часто залишаються невідомими. В мирні часи про сексуальну експлуатацію розповідає лише третина постраждалих, а в умовах окупації всі мовчать — навіть слово правди буде смертельно небезпечним”, — писав Микола Кулеба 19 червня. Він також наголошував, що сексуальне насильство є частиною російської воєнної стратегії, спрямованої на знищення української ідентичності, волі й людської гідності.

Микола Кулеба також давав контакти, за якими можна звернутися, аби вирватися з російської окупації. Якщо вам чи вашим знайомим потрібна допомога можна

• зателефонувати за номером  0 800 33 31 29 — це телефон гарячої лінії для тих, хто в Україні,
• написати у @SaveUkraineOfficial — чатбот у телеграмі для тих, хто перебуває на ТОТ.

Сексуальне насильство як зброя для знищення української нації

Як ми раніше писали, російські військові самі підтверджували, що скоювали сексуальне насильство щодо мирних людей. Зокрема, у грудні 2022-го Головне управління розвідки оприлюднювало перехоплену розмову, в якій військовослужбовець ЗС РФ розповідав про злочин, як “рязанські” вп’ятьох зґвалтували та вбили жінку. Цієї весни ми також писали, що Україна заочно засудила росіянку, яка закликала чоловіка ґвалтувати українок.

Те, що громадяни України, у тому числі діти, постраждали від сексуального насильства представників РФ, підтверджували і в ООН. Ще у звіті від 18 жовтня 2022 року Комісія з розслідування порушень в Україні, уповноважена Радою ООН з прав людини, повідомляла, що представники РФ вчиняли сексуальне насильство щодо українців і українок віком від чотирьох до понад 80 років. Очільниця спецуправління Офісу Генпрокурора Ірина Діденко відзначала жахливість кожного з таких злочинів. “Дуже багато у нас є випадків [коли постраждалим] і 72 роки, і 82 роки. Тут потрібно розуміти контекст, тут мова зовсім не про задоволення якихось потреб. Мова йде виключно про знищення людини, про наругу над цією людиною, про намагання її морально і фізично знищити. Тому вік насправді різний”, — наголошувала Діденко. Очільниця спецуправління Офісу Генпрокурора також підтверджувала, що правоохоронці зафіксували випадок, коли дитині, що постраждала від сексуального насильства з боку росіян, було чотири роки. “Це розкритий вже злочин, ми скерували обвинувальний акт до суду”, — зауважувала представниця Офісу Генпрокурора і додавала, що в цьому ж кейсі з-поміж постраждалих були дівчата 15-и і 17-и років і 83-річна жінка.

Крім того, представники РФ вдавалися до примусового оголення: такі випадки були зафіксовані і в Україні, і на території РФ. Жертвами примусового оголення ставали і чоловіки, і жінки, і навіть діти. “Перед тим, як посадити у ‘воронок’ та їхати на ‘суд’, наглядачі змушують роздягатися і присідати голою. Це завжди чоловіки. Стоять і дивляться — їм смішно”, — розповідала одна з постраждалих про своє перебування у російському полоні журналістам Радіо Свобода.

Інша постраждала, яка під час російської окупації Херсона, опинилася в облаштованій окупантами катівні, також згадувала сексуальне насильство. Під час так званих “допитів” військові РФ застосовують і психологічні, і фізичні методи: погрози, побиття, зґвалтування, казала постраждала. “Мені зав’язали очі — і я зрозуміла, що ми спускаємося вниз. По запаху здогадалася, що це — підвальне приміщення. Там на порозі одним ударом мене поклали на підлогу і почали знову таки допитувати. Вони безжальні. Ти кричиш від болю, а якщо не кричиш, кажуть: ‘Тобі не боляче?’ І роблять так, щоб стало ще нестерпніше”, — згадувала жінка.

Щобільше, як у 2023 році зазначали журналісти The New York Times, розповіді потерпілих від сексуального насильства свідчили про те, що російське командування не лише знало про зґвалтування, а й подекуди заохочувало такі дії. Вейн Джордаш, британський юрист, який співпрацює з українськими правоохоронцями та на той час дослідив щонайменше 30 справ, казав, що існують ознаки мовчазної згоди з боку російських командирів щодо сексуального насильства. Українські правоохоронці підтверджували існування такої практики. Зокрема, навесні 2023 року троє військових РФ отримали підозри за те, що у квітні 2022-го за попередньою змовою зі своїм командиром вони по черзі ґвалтували 21-річну мешканку Харківщини. За інформацією правоохоронців, вищезгаданий російський командир не просто знав про вчинений злочин, а оголосив своїм підлеглим, що він братиме у ньому участь першим. Ми також писали про постраждалу від сексуального насильства мешканку Київщини, яка зверталася до Федеральної прокуратури Німеччини з заявою про зґвалтування. Як повідомляли журналісти, з-поміж підозрюваних були двоє російських солдатів і двоє високопоставлених воєначальників.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець також зауважував, що російських солдатів “не зупиняє ні вік, ні стать”, а РФ використовує сексуальне насильство як своєрідну тактику ведення війни, зброю та інструмент, що слугує для приниження українського народу та придушення його спротиву. Українські правоохоронці неодноразово наголошували, що після деокупації українських територій прослідковувалася чітка модель: там, де перебували російські Збройні сили, були зафіксовані випадки сексуального насильства. Це слугувало черговим доказом того, що російські сили використовували сексуальне насильство як зброю для знищення української нації, та могло свідчити про злочин геноциду.