Як зазначали в Службі безпеки України та Сумській обласній прокуратурі, підозрювані російські генерали командували бомбардуванням шкіл і дитячих садків на Сумщині.
“Служба безпеки зібрала нову доказову базу на військових високопосадовців країни-агресора, які вчиняли воєнні злочини на початку повномасштабної війни. Йдеться про масовані атаки рашистів по цивільній інфраструктурі Сумщини протягом 5-10 березня 2022 року. Тоді окупанти завдали понад 20 ударів фугасними авіабомбами ФАБ-500”, — мовилося у повідомленні СБУ.
Як повідомляли в Сумській обласній прокуратурі, 7 березня 2022 року внаслідок російських авіаударів по вулицях Роменській та Спартака у місті Суми загинуло 14 людей, у тому числі четверо дітей. Крім того, загинув один житель села Битиця, а ще п’ятеро місцевих жителів отримали поранення різного ступеня тяжкості. Через дії ворога були зруйновані та пошкоджені 103 житлові будинки, школа, дитячі ясла-садок, оздоровчий табір, бази відпочинку, церква...
Згідно з матеріалами справи, наказ на повітряну атаку віддав тодішній командувач Західного військового округу РФ генерал-полковник Олександр Журавльов. Слідчі також встановили, що удар по цивільних об’єктах північно-східного регіону України він спланував разом зі своїм першим заступником — генерал-лейтенантом Олексієм Завізьоном.
Крім цього, за даними СБУ, до вчинення цього воєнного злочину підозрювані залучили:
- генерал-лейтенанта Олега Маковецького — командувача 6-ї армії Військово-повітряних сил і ППО Західного військового округу Росії (далі — 6-а армія РФ);
- генерал-лейтенанта Юрія Подоплєлова — начальника штабу й першого заступника командувача 6-ї армії РФ;
- генерал-майора Дениса Кульшу — командувача 105-ї змішаної авіаційної дивізії 6-ї армії;
- полковника Володимира Федосєєва — командира 14-го винищувального авіаполку 105-ї змішаної авіаційної дивізії 6-ї армії .
Слідство встановило, що російські пілоти здійснювали бойові вильоти з Курської області, під час яких атакували понад 100 цивільних об’єктів України.
На підставі зібраних доказів слідчі заочно повідомили шістьом російським військовим про підозру за частиною другою статті 28, частиною першою і другою статті 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини, вчинені за попередньою змовою групою осіб).
Попередні підозри
Цього січня СБУ вже оголошувала підозри декому з вищезгаданих генералів. Тоді слідчі зібрали доказову базу на російських військових, які у травні 2022 року наказали завдати удару по цивільній інфраструктурі Сумської області керованою авіабомбою типу УПАБ-1500Б.
“Це був перший випадок, коли рашисти використали для обстрілу мирних об’єктів Сумщини настільки потужний боєприпас. Тоді ця надважка бомба влучила по агрокомплексу на території Путивльської громади, зруйнувала декілька корпусів місцевої сільгоспкомпанії та пошкодила будівлі двох коледжів”, — сповіщали у СБУ.
За даними слідства, ініціатором цього бомбардування був вже згаданий нами генерал-полковник Олександр Журавльов, тодішній командувач Західного військового округу РФ.
“Саме він разом зі своїм першим заступником генерал-лейтенантом Олексієм Завізьоном спланували повітряну атаку по місцевому агропідприємству, — наголошували у відомстві. — Згодом запит на здійснення авіаудару від Журавльова отримав командувач військово-повітряних сил Росії генерал-лейтенант Сергій Дронов і дав згоду. Потім за його наказом окупанти підняли у повітря бомбардувальник Су-34 з аеродрому в Ахтубінську і здійснили удар по українському підприємству”.
Крім того, до підготовки та здійснення ворожої авіаційної могли бути причетні ще четверо російських військовопосадовців, які були підлеглими Дронова. За даними Служби безпеки, це були:
- начальник штабу і перший заступник командувача Військово-повітряних сил РФ — генерал-майор Сергій Мещеряков;
- начальник 929-го льотно-випробувального центру Міноборони РФ (далі — 929 центр) — генерал-майор Радик Барієв;
- начальник штабу 929-го центру — полковник Віктор Моховіков;
- заступник начальника 929-го центру Міноборони РФ — полковник Максим Стефанов.
Усім їм повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни, вчинене за попередньою змовою групою осіб).
Минулого лютого Журавльову також повідомляли про підозру в скоєнні екоциду. Як зазначав Генпрокурор України, “це буде перший у світі випадок кримінального переслідування за злочин екоциду, вчинений під час війни”. З-поміж підозрюваних були й два інші генерали-лейтенанти: вже згаданий нами командувач 6-ою загальновійськовою армією Владислав Єршов і командувач 6-ою армією військово-повітряних сил і протиповітряної оборони Олег Маковецький. Українські правоохоронці також підозрювали російських полковників: командувача 45-ою артилерійською бригадою великої потужності Павла Пілюкова та командувача 79-ою гвардійською реактивною артилерійською Новозибківською бригадою Євгена Геращенка. За інформацією слідства, підозрювані російські військові наказували обстрілювати Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут” (ХФТІ), у якому розміщені єдина у світі ядерна підкритична установка “Джерело нейтронів” і сховище ядерних матеріалів. У 2022 році російські Збройні сили здійснили 74 прицільні удари по цьому ядерному об’єкту.
Крім того, Журавльов і Завізьонов могли бути причетні до масштабного обстрілу Харкова, що відбувся 28 лютого 2022 року. Тоді російські військові атакували центральний район міста уламково-фугасними касетними некерованими реактивними снарядами з РСЗВ “Смерч”. Через дії РФ загинули щонайменше восьмеро мирних мешканців, у тому числі 17-річний підліток.
Невпинний терор мирного населення Сумщини
Нині російські військові продовжують тероризувати мирне населення Сумщини. Як учора, 26 вересня 2025 року, повідомляли в міській ОВА, від самого ранку 26 вересня під ударами ворога опинився Стецьківський старостат Сумської громади.
Близько четвертої ранку 26 вересня російські військові скинули керовані авіабомби на житлові будинки. Через влучання в самому селі були пошкоджені півтора десятка будинків, два із них не підлягають відновленню, казав староста Стецьківського старостату Юрій Лисенко журналістам “Суспільне Суми”. Він також зауважував, що за дві доби це вже було п’яте влучання по старостату, тож на території прилеглих сіл — ще більше пошкоджених осель.
Вже після сьомої години ранку 26 вересня російський дрон атакував автомобіль газової служби, яка прибула на обстеження після авіаудару. “Працівники почули наближення безпілотника та встигли сховатися — вони не постраждали. Автівка ж згоріла вщент”, — розповідав очільник Сумської ОВА Олег Григоров. Він також наголошував, що країна-агресор свідомо атакує цивільних і продовжує війну проти мирного населення, коли російські війська атакують мирних мешканців і фахівців аварійних служб.
Як розповідали місцеві мешканці журналістам “Суспільного”, газовиків викликали, аби ті полагодили газову трубу, яка була розбита через російську атаку. “Прилетів КАБ, розвалило сусідки хату. Поки сусідку витягували, я у двір зайшов. Приїхали газовики, газ виходив. Вони почали газ перекривати — і прилетів дрон в їхню машину. Це я був у дворі, якраз упав, я побачив, що він летить. А люди порозбігалися, теж побачили, що летить...”, — розповідав місцевий мешканець журналістам.
Також 26 вересня через російський обстріл у Середино-Будській громаді постраждало подружжя. Як сповіщав очільник Сумської ОВА, після 10-ї години ранку росіяни обстріляли громаду з мінометів. Під удар потрапили жінка 57 років та 61-річний чоловік, які перебували на дачі. Постраждалі звернулися до медиків.
27 вересня Олег Григоров окреслював ситуацію у Сумській області: за добу російські війська здійснили 64 обстріли 29 населених пунктів у 13 громадах. У п’ятьох громадах були зафіксовані пошкодження.
Ми також писали, що 22 вересня на Сумщині військові російських Збройних сил цілеспрямовано атакували українських рятувальників.
“22 вересня в другій половині дня рятувальники прямували на виклик до одного з прикордонних населених пунктів Сумського району. Під час руху ворог, ймовірно, використовуючи FPV-дрон на оптоволокні, здійснив прицільний удар по пожежному автомобілю, в якому перебували рятувальники”, — розповідали у ДСНС України. На щастя, люди не постраждали, пошкоджень зазнав лише пожежний автомобіль.
Як наголошували у Державній службі з надзвичайних ситуацій, обстріл рятувальників — це воєнний злочин і “чергове свідчення цинізму Росії, який не зупиняється навіть перед атаками на тих, хто приходить на допомогу людям”. Докладніше про атаки на рятувальників, які країна-агресор вже з 1 по 23 вересня цього року, читайте у матеріалі.
