Офіцер з позивним Павук
“Суспільне” встановило ще одного російського військовокомандувача, який може бути причетним до воєнних злочинів, скоєних під час окупації Ягідного. Зокрема, розслідувачі довідалися, що у березні 2022-го 228-м полком, який майже місяць утримував 369 мирних людей у шкільному підвалі Ягідного, командував полковник Олексій Жуков з позивним Павук.
Журналісти нагадали, що навесні 2022-го мешканці цього села, розташованого неподалік Чернігова, майже місяць перебували в російській окупації. Упродовж окупації російські військові утримували 300 дорослих і 69 дітей у підвалі школи. Через дії російських загарбників померло десятеро людей, яким не вистачало місця та бракувало повітря, їжі, води, ліків.
Тих людей, які вижили, спіткали проблеми зі здоров’ям. Правоохоронці наголошували, що російські військові використовували мешканців села як “живий щит”, аби захистити власний штаб — “для прикриття командного пункту від можливих наступальних дій з боку Збройних Сил України”. Ще у 2022 році “Суспільне” встановило російський полк з Єкатеринбурга, представники якого утримували мирних людей у шкільному підвалі, а у 2023-му ідентифікувало одного з офіцерів, відомого під позивним Клен, який діяв вкрай жорстоко. Нині розслідувачі зʼясували, хто був головним в окупованому російськими силами селі.
228-й мотострілецький полк російських Збройних сил, який і утримував цивільних як “живі щити”, перебував у Ягідному з третього по 30 березня 2022-го. Після деокупації села місцеві мешканці, які вижили після утримання у шкільному підвалі, розповідали журналістам про двох російських офіцерів. За словами вцілілих, саме ці офіцери командували іншими. Одним із них був Клен, про якого ми раніше писали. Інший мав позивний Павук.
Як зазначає “Суспільне”, найбільше керував діями цивільних заручників Клен, саме він вирішував, коли люди можуть вийти надвір чи піти до вбиральні, коли та як довго можуть готувати їжу, чи можна їм піти по ліки до себе додому або винести померлу людину з підвалу… Торік правоохоронці також зазначали, що Клен, який був капітаном російських Збройних сил і командиром зведеного підрозділу, керував діями російських військових і віддавав злочинні накази.
Клен був жорстоким, до прикладу, він міг відмовити бабусі, яка просила винести немовля надвір, аби дитина подихала свіжим повітрям. “Нехай вмирає”, — казав Клен.
Як згадували вцілілі, Павук був м’якшим. Мешканці Ягідного казали журналістам, що Павук менше взаємодіяв з людьми, проте зазвичай наказував своїм підлеглим допомогти, якщо його про щось просили. Проте Павук чудово розумів і знав, що відбувається у шкільному підвалі, де незаконно утримували понад три з половиною сотні людей. Він спускався у підвал і бачив, у яких умовах перебувають люди, тож не міг не знати про померлих, наголошували розслідувачі.
Одна з мешканок Ягідного, яка впізнала Павука на світлинах, підтверджувала, що він заходив до підвалу школи та навіть казав, що там треба облаштувати душ і зробити освітлення. Інша жінка, жителька Чернігова, яка приїхала до рідних у Ягідному та потрапила в російську окупацію, розповідала, що одного разу, коли люди у підвалі почали задихатися, бо їм бракувало повітря, до підвалу спустилися лікарі й винесли декого з людей надвір. Після цього випадку селяни звернулися напряму до Павука, а той дозволив зробити в підвалі імпровізовані вікна. Жінка також припускала, що Павук міг дати Клену якийсь наказ, бо з того часу людей “трошки менше зачиняли у підвалі”.
Проте, як зазначав ще один мешканець Ягідного, Павук розумів, що мирні люди можуть не витримати тих умов утримання, які створили російські військові.
“Я думаю, йому доносили, він знав, що ми просилися у Клена, щоб людей випускали. Він прекрасно розумів, що не всі можуть витримати такі умови для життя”, — казав чоловік.
Полковник Жуков
Журналісти ідентифікували, хто ховається за позивним Павук. Цієї весни розслідувачі натрапили на пост в одному з російських пропагандистських телеграм-каналів, де вітали Жукова Олексія Олександровича з отриманням “подяки від Верховного головнокомандувача”, тобто від Путіна. Ці привітання були ще у 2023 році.
“У лютому 2022 року тоді ще підполковник Жуков завів свій 228-й мотострілецький полк в Україну. Під його командуванням полк звільнив від нацистів вісім населених пунктів у районі Чернігова й Харкова”, — мовилося у дописі російських пропагандистів. Крім того, там було зазначено, що в жовтні 2022-го Жуков отримав поранення поблизу Херсона й припинив керувати полком.
У листопаді 2022-го Жуков перебував у госпіталі в Єкатеринбурзі, де мешкає його родина. Нагадаємо, що саме в цьому місті базується сумнозвісний 228-й полк. Російський актор-пропагандист Володимир Машков оприлюднював репортажі з госпіталю, в одному з яких розмовляв з Жуковим. Мешканці Ягідного упізнали Павука у цих кадрах.
Журналісти встановили, що Олексій Жуков народився у 1984 році у німецькому місті Нойштреліці. Він одружений, має трьох дітей. Олексій Жуков брав участь у бойових діях у Сирії, за що отримав медаль. За участь у війні проти України Жуков також отримав низку нагород. Крім того, він достроково отримав звання полковника.
За даними розслідувачів, після лікування Олексій Жуков не повернувся у полк. Щонайменше з 2024 року він працює заступником військового комісара Свердловської області. У листопаді 2024-го Жуков також брав участь у конференції про психологічну допомогу сім’ям російських військових і навіть критично відгукувався про війну. Журналісти також встановили, що він був учасником критичного до Путіна та його оточення телеграм-чату проєкту російської опозиційної “Нової газети” — “Продовження буде”. Остання згадка про Олексія Жукова в російських новинах була в травні 2025-го, коли він як військовий комісар брав участь у засіданні щодо справ казачества в Єкатеринбурзькому кадетському корпусі військ російської Нацгвардії.
Більше про Павука-Жукова та відповідальність за те, що російські військові вчиняли у Ягідному, команда “Суспільного” розповідала у фільмі, доступному за покликанням. Раніше журналісти висвітлювали жахливі умови утримання у шкільному підвалі у фільмі-розслідуванні “Щоденник вцілілої”.
Загальний контекст
Цього липня Чернігівський районний суд заочно засудив Клена (Семена Соловова) до 12 років ув’язнення, його визнали винним за статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини). Нині він може перебувати на території РФ. Згідно з інформацією проєкту DeepStateMap, 228-й мотострілецький полк російських Збройних сил може бути на Донеччині — у Новоєлизаветівці поблизу Покровська.
Торік ми писали, що російського командира Семена Соловова, який воював під позивним Клен, заочно судитимуть. У лютому 2024-го Соловову оголосили підозру за статтею 438 Кримінального кодексу України. Йому інкримінували жорстоке поводження з цивільними, катування і використання цивільного населення як “живих щитів”. Слідчі встановили, що під час окупації Ягідного Соловов служив у 228-му гвардійському мотострілецькому полку (в/ч 22316) та обіймав посаду командира зведеного підрозділу російських Збройних сил. Як було зазначено в тексті підозри, саме Соловов забезпечив чергування та охорону сумнозвісного підвалу та заборонив людям полишати приміщення.
...Соловов не вжив належних заходів, аби люди отримували необхідну медичну допомогу, та не зважав ані на умови, в яких утримували людей, ані на наслідки такого утримання, мовилося у підозрі. Російські військові тримали людей у цілковитій темряві, задусі та тисняві. Як згадувала одна з постраждалих, в якої ХПГ брала інтерв’ю, через тисняву люди спали сидячи. Полонені були змушені ходити в туалет у відра у присутності інших, а наповнені фекаліями відра тривалий час стояли там же, де перебували люди. Це була наруга над людською гідністю та психологічні катування, наголошували правоохоронці. Постраждала також розповідала, що росіяни видали полоненим усього три відра і не пускали людей до туалету, тож полонені стукали у двері з шостої ранку... Люди, яких утримували у підвалі, потерпали від кисневої недостатності, проте їм не дозволяли вийти надвір. Крім цього, через шум та крики у підвалі Соловов погрожував убити полонених, кинувши дві гранати...
Інша постраждала, з якою вдалося поговорити журналістам Харківської правозахисної групи, розповідала, що у підвалі люди починали божеволіти. “Нас відвели у шкільний підвал, де вже перебувала більш ніж половина села, — згадувала вона пережите. — Це невелика площа, звичайний спортзал. Було приблизно п’ять кімнат, і кожна кімната була заповнена людьми”... Детальніше про підвал смерті у Ягідному та 15 російських військових, яких вже засудили до 12 років ув’язнення за вчинене, можна прочитати у нашій статті.
На початку вересня ми також писали, що українські правоохоронці повідомили про заочну підозру Кадирову, який наказував використовувати українських полонених як “живі щити”. Більше про те, як російські війська з лютого 2022-го до лютого 2023-го на Харківщині використовували мирних людей і цивільні об’єкти як “живі щити”, можна почитати у матеріалі ХПГ.
На жаль, російські військові постійно вдаються до такої практики. Зокрема, наприкінці 2023 року ми також розповідали, що безпілотник зафіксував випадок використання військовополонених як “живих щитів” під селом Роботине у Запорізькій області. Тоді обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження щодо порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 Кримінального кодексу України).
Учора, 15 вересня 2025 року, 11-й армійський полк Збройних сил України повідомив про ще один такий випадок. “Ворог у цивільному одязі, маскуючись під мирних жителів, намагався інфільтруватися у населений пункт Ямпіль та вести диверсійну роботу в тилу Сил Оборони. Окремі групи противника переховувалися у приватних будинках, підвалах та інших спорудах, використовуючи місцевих мешканців як ‘живий щит’”, — розповідали українські військові на фейсбук-сторінці 11-го полку. Таким чином, російські військові вчергове вдалися до грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права.
Як неодноразово зазначали правозахисники, згідно зі статтею 8 (2) (b) (xxiii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, використання присутності цивільної особи або іншої захищеної особи для захисту певних пунктів, районів або збройних сил від військових операцій є воєнним злочином. Стаття 28 Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року також однозначно визначає, що присутність будь-якої особи, яка перебуває під захистом, у будь-яких пунктах чи районах не може бути використана для захисту цих місць від воєнних операцій.
