‘Готуйтеся убивати усіх’
У перехопленій розмові представників РФ вчергове можна почути наказ вбивати мирних людей.
За даними Третього армійського корпусу, російські загарбники могли розстріляти сім’ю цивільних у районі населеного пункту Шандриголове, що на Донеччині. Неповнолітню дівчинку окупанти могли захопити й використовувати для прикриття своїх груп (тобто як “живий щит”) і подальшого просування на Лиманському напрямку, наголошували в Третьому армійському корпусі.
Там також зазначили, що ще до початку штурму російський командир із позивним Балі наказав знищувати цивільне населення й дав інструкції діяти швидко й вбивати усіх підряд — (рос.) “всєх без разбора”.
“…Перевіряйте автомати, підготуйте гранати. Пояснюю план дій: одразу готуйтеся до того, що доведеться вбивати людей. Убивати усіх підряд. Усіх! Підряд. Ну окрім дітей. Усіх, хто там перебувають і жодного стосунку до нас не мають”, — лунає у перехопленні. Потім також можна почути наказ “покласти усіх” — (рос.) “всєх в расход”.
Третій армійський корпус виклав і відповідні відеокадри.
“Підрозділ ворога увійшов до житлового будинку та розстріляв мирних мешканців, батьків дитини. Росіяни викрали дівчинку й продовжують штурмові дії, утримуючи її в заручниках, аби унеможливити ведення вогню по них”, — писала пресслужба Третього армійського корпусу в офіційному телеграм-каналі.
Також у перехопленні можна почути наказ прибрати тіла вбитих людей в окремі приміщення, аби їх не бачила дитина...
Інформацію, яка може свідчити про те, що російські військові, ймовірно, розстріляли сім’ю цивільних і використали дитину як “живий щит”, вже прокоментував Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
“Такі дії є цинічним порушенням міжнародного гуманітарного права, четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення та всіх звичаїв ведення війни. Вбивство цивільних та використання дитини як прикриття — воєнний злочин і злочин проти людяності, за який немає виправдань”, — наголосив Омбудсман.
Дмитро Лубінець вже надіслав офіційні звернення до ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста й наголосив, що “міжнародна спільнота має негайно відреагувати на ці жорстокі злочини Росії”.
Інші перехоплення, що можуть свідчити про позасудові страти
Днями ми писали, що російські військові могли розстріляти трьох мирних людей у селі Козачі Лагері на окупованому лівобережжі Херсонщини, та згадували інші вбивства цивільних, у тому числі розстріли мирних людей, які вчиняли представники РФ.
Торік Третя штурмова бригада також оприлюднювала відео з телефона російського військового та радіоперехоплення, що могли свідчити про злочини російських військових щодо мирних мешканців села Балка Журавка (стара назва — Невське) у Сватівському районі Луганщини. “Автівки розстрілюйте усі, місцевих я б краще завалив... Треба всіх скрутити, зв’язати, катувати”, — казав російський військовий. Минулого листопада Головне управління розвідки також оприлюднювало радіоперехоплення, у якому російський командир наказував здійснити воєнний злочин. “Полоненого одразу двухсоть”, ― наказував російський командир своїм підлеглим.
Ще у січні 2023-го Служба безпеки України оприлюднювала перехоплену розмову, в якій російський військовий зізнався у вчиненні воєнних злочинів проти цивільного населення під час відступу з Лимана й казав, що російські солдати цілеспрямовано вбивали мирних мешканців й вдавалися до зґвалтувань. Також у січні 2023-го ГУР оприлюднювало розмову, в якій російській військовий прямо закликав вбивати українських дітей і сповіщав, що сам має намір так і чинити. У грудні 2022 року в іншій розмові йшлося про конкретний полк: окупант, розмову якого було записано, розповідав, що військовослужбовці 1-го полку армії Росії погрожували дитині: приставляли автомат до голови й вимагали бензину або грошей.
Цієї весни ХПГ також розповідала, що журналісти CNN дослідили радіоперехоплення розмови між російськими військовослужбовцями під час однієї зі страт. Згідно з розслідуванням CNN, коли російські військові розстрілюють військовополонених, вони діють за наказом вищого командування.
Використання людей як ‘живих щитів’
Ми також неодноразово писали, що російські військові використовують цивільних і військовополонених як “живі щити”. 15 вересня цього року 11-й армійський полк Збройних сил України повідомляв про ще один такий випадок. “Ворог у цивільному одязі, маскуючись під мирних жителів, намагався інфільтруватися у населений пункт Ямпіль та вести диверсійну роботу в тилу Сил Оборони. Окремі групи противника переховувалися у приватних будинках, підвалах та інших спорудах, використовуючи місцевих мешканців як ‘живий щит’”, — розповідав 11-й полк на своїй фейсбук-сторінці. Ми згадували цей кейс і також писали, що під час окупації Ягідного, що на Чернігівщині, російські військові використовували мирних людей як “живі щити”. Тоді російські загарбники утримували у підвалі ягіднянської школи 369 людей (у тому числі 69 дітей). Як зазначали в Офісі Генпрокурора, російські військові використовували місцевих мешканців “для прикриття командного пункту від можливих наступальних дій з боку Збройних Сил України”.
У грудні 2023-го ми також розповідали, що безпілотник зафіксував випадок використання військовополонених як “живих щитів” під селом Роботине у Запорізькій області. Тоді обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження щодо порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 Кримінального кодексу України).
Раніше Харківська правозахисна група аналізувала дані щодо використання мирних людей і цивільних об’єктів як “живих щитів” на Харківщині: з 24 лютого 2022-го до 7 лютого 2023-го ХПГ задокументувала 242 інциденти.
На початку цього вересня українські правоохоронці повідомили про заочну підозру Кадирову, який наказував використовувати українських полонених як “живі щити” для рашистів.
При цьому, відповідно до статті 8 (2) (b) (xxiii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, використання присутності цивільної особи або іншої захищеної особи для захисту певних пунктів, районів або збройних сил від військових операцій є воєнним злочином. Стаття 28 Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року також однозначно визначає, що присутність будь-якої особи, яка перебуває під захистом, у будь-яких пунктах чи районах не може бути використана для захисту цих місць від воєнних операцій.