Черговий розстріл цивільних
Служба безпеки України встановила особу російського командира, який віддав наказ розстріляти мирних людей у Куп’янську.
Про це учора, 9 жовтня 2025 року, повідомила пресслужба СБУ.

За даними слідства, військовопосадовець російських Збройних сил може бути причетним до розстрілу трьох цивільних мешканців Куп’янська, що стався 2 жовтня 2025 року.
У СБУ назвали його дані: це може бути Андрій Сиротюк — командир 121-го полку 68-ї мотострілецької дивізії шостої загальновійськової армії РФ.
Згідно з матеріалами справи, російські військові “перевдягнулися у цивільне вбрання і під виглядом місцевих жителів проникли на околиці Куп’янська”, аби посіяти паніку у прифронтовому місті.
Тоді окупанти розстріляли двох чоловіків і жінку, які намагалися евакуюватися з Куп’янська вглиб території України.
Слідчі СБУ розслідують цей воєнний злочин за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини, які спричинили загибель людей).
Нині триває всебічне документування й збір доказів для Міжнародного кримінального суду.
Комплексні заходи відбуваються за процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури.
Постраждалі мешканці Куп’янщини
26 вересня цього року аналітики проєкту DeepState повідомляли, що російські війська поступово збільшують свою присутність у Куп’янську на Харківщині. Проте, як зазначали у DeepState, українським силам оборони вдалося завадити ворогу використовувати газову трубу для переправи.
Після цього, аби дістатися міста, російські загарбники були змушені пересуватися через лісосмуги та річку. Хоча це зменшило інтенсивність проникнення ворога в Куп’янськ, окупанти накопичили достатньо сил для здійснення штурмових дій, просочування й диверсійно-розвідувальної діяльності, зауважували аналітики.
Крім того, по позиціях українських оборонців працюють російські дрони й міномети. У DeepState також зазначали, що російські сили продовжують “використовувати цивільний одяг для проникнення в місто і дуже часто вони здійснюють в ньому розвідувальну діяльність, щоб ‘пройтися і поспостерігати’, оцінити обстановку та розподілення сил, що ускладнює процес оборони міста та зачистку від піхоти ворога”.

На жаль, російські військові неодноразово перевдягалися в цивільний одяг, що є порушенням законів та звичаїв війни. Атаки на цивільних, у тому числі вогонь по них, також стали візитівкою РФ.
Зокрема, як 22 вересня повідомляли у Харківській обласній прокуратурі, на початку цього вересня російські військові поранили 74-річного мешканця Куп’янська.
Мирний чоловік їхав на велосипеді, коли почув автоматні постріли й відчув біль у нозі. Постраждалий упав з велосипеда й поповз по землі, після чого сховався в очереті. Звідти поранений чоловік побачив, як на дорогу вийшли двоє військовослужбовців у російській формі, переповідали правоохоронці історію, почуту від постраждалого.
На щастя, літньому чоловіку вдалося дістатися сусідньої вулиці, де йому надали допомогу місцеві мешканці. Вже наступного дня українські військові допомогли постраждалому евакуюватися до Харкова. Йому надали медичну допомогу: прооперували й вилучили з ноги кулю, випущену з автомата Калашнікова.

За процесуального керівництва Купʼянської окружної прокуратури правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (частина перша статті 438 Кримінального кодексу України). Нині тривають оперативні й слідчі заходи спрямовані на те, щоби встановити особи військовослужбовців російських Збройних сил, причетних до цього злочину, та притягти їх до кримінальної відповідальності.
Ситуація у громаді залишається складною. Як 10 жовтня зазначали журналісти “Суспільне Харків”, упродовж тижня волонтери отримали близько 100 заявок на евакуацію з Куп’янської громади й вже змогли вивезти приблизно 30 людей. Через обстріли, відсутність зв’язку й загрозу від російських ДРГ потрапити до частини населених пунктів Купʼянського району доволі складно. Попри це людей продовжують вивозити. Зокрема, вдалося евакуювати людей, які опинилися в полоні російської диверсійної групи та змогли з нього втекти.
Про евакуацію людей з Куп’янської громади 10 жовтня розповів керівник громадської організації “Троянда на руці” Олександр Гуманюк.
“Тільки вчора вивозили жінку, в якої загинув там чоловік. Позавчора хлопці вивозили людей, які навіть потрапили до російської ДРГ. Там зовсім неадекватні люди [мається на увазі: російські загарбники] були, тикали ножами, погрожували, принижували, потім щось прийняли й заснули. І це була змога для цих людей вийти”, — цитувало Гуманюка “Суспільне” .
Днями очільник Куп’янської РВА Андрій Канашевич повідомляв, що 7 жовтня 2025 року у Новоосиновому на Куп’янщині через вибух касетного снаряду був поранений 55-річний чоловік. Постраждалого ушпиталили. Росія обстріляла Новоосинове близько 10-ї ранку 7 жовтня, тоді під ударом опинилася вулиця Тельмана.
О 23:30 6 жовтня від російського обстрілу постраждала 67-річна жінка у Курилівці.
Раніше ми також писали, що 5 жовтня Росія атакували два автомобілі на Харківщині. Як повідомляли в Харківській обласній прокуратурі, близько 12-ї дня 5 жовтня “російський ударний безпілотник, попередньо ‘Молнія’, влучив у автомобіль, що їхав трасою у Купʼянському районі”. Поранення отримала 37-річна волонтерка, яка була за кермом. Крім того, 5 жовтня, орієнтовно о другій годині дня, російський FPV-дрон влучив у автомобіль у селі Колодязне, що на Купʼянщині. Загинули двоє чоловіків віком 50 та 35 років, повідомляли в прокуратурі.
Загальний контекст
Раніше ми неодноразово висвітлювали випадки, коли російські військові атакували цивільних або журналістів дронами, відкривали вогонь по мирних людях та використовували цивільних, у тому числі дітей, у якості “живих щитів”. Цього вересня ми писали, що на Донеччині російські військові могли розстріляти родину й захопити дитину, й згадували інші перехоплення розмов загарбників, які могли свідчити про вчинені ними позасудові страти. Також у вересні ми розповідали, що російські військові могли розстріляти трьох мирних людей у селі Козачі Лагері на окупованому лівобережжі Херсонщини. Про це та інші вбивства цивільних, які вчиняли представники РФ, можна прочитати у матеріалі.
У серпні 2025-го Офіс Генпрокурора України сповіщав, що російський військовий розстріляв мирну людину на Покровському напрямку. Як було зафіксовано на відео з розстрілом, військовий Збройних сил РФ, який мав білу пов’язку на руці, відкрив прицільний вогонь по цивільній людині. “Потім російський військовий підійшов до жертви, яка лежала на дорозі, та, оглянувши її, втік з місця злочину”, — повідомляли в Офісі Генпрокурора. Ми згадували цей випадок і детально розповідали про інші розстріли цивільних.

15 вересня цього року 11-й армійський полк Збройних сил України також писав, що російські загарбники, вдягнені у цивільний одяг, аби замаскуватися під мирних жителів, намагалися інфільтруватися у населений пункт Ямпіль та вести диверсійну роботу в тилу Сил Оборони. “Окремі групи противника переховувалися у приватних будинках, підвалах та інших спорудах, використовуючи місцевих мешканців як ‘живий щит’”, — розповідав 11-й полк на своїй фейсбук-сторінці. Ми згадували цей кейс і також писали, що під час окупації Ягідного на Чернігівщині російські військові використовували мирних людей як “живі щити”: утримували у підвалі ягіднянської школи 369 людей (у тому числі 69 дітей), аби захистити свій командний пункт від можливих наступальних дій з боку Збройних Сил України. Раніше Харківська правозахисна група аналізувала дані щодо використання мирних людей і цивільних об’єктів як “живих щитів” на Харківщині: з 24 лютого 2022-го до 7 лютого 2023-го ХПГ задокументувала 242 інциденти. Військовополонені також ставали “живими щитами” для рашистів.
При цьому, відповідно до статті 8 (2) (b) (xxiii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, використання присутності цивільної особи або іншої захищеної особи для захисту певних пунктів, районів або збройних сил від військових операцій є воєнним злочином. Стаття 28 Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року також однозначно визначає, що присутність будь-якої особи, яка перебуває під захистом, у будь-яких пунктах чи районах не може бути використана для захисту цих місць від воєнних операцій.



