Журналісти підрахували вироки, винесені “судами” на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей починаючи з осені 2022 року, коли там пройшли псевдореферендуми. Розслідувачі кажуть: якщо до повномасштабної війни за держзраду і шпигунство по всій Росії судили не більше 16 осіб на рік, то тепер кількість подібних вироків зростає з кожним днем. Протягом літа та вересня цього року вирок за якоюсь із цих трьох статей (держзрада, шпигунство, конфіденційне співробітництво) виносять що три дні. А є ще терористичні статті — організація чи участь у терористичній спільноті, навчання терористичної справи тощо. Українців, обвинувачених у цьому, найчастіше судять не на окупованих територіях, а в Ростові-на-Дону, в Південному окружному військовому суді.
Для українців середній термін ув’язнення за обвинуваченням у “шпигунстві”, “держзраді” та “конфіденційному співробітництві” — 13 з половиною років. Відомо про щонайменше два довічних вироки. 28% засуджених — жінки (в Росії така частка значно менша — 6%). Середній вік засуджених — 39 років, втім серед них є підлітки (щонайменше восьмеро) та пенсіонери. Найстаршим засудженим був 74-річний Олександр Марков. В лютому окупаційний “суд” у Запорізької області відправив його за ґрати на 14 років — за обвинуваченням у “державній зраді”. За версією обвинувачення, протягом 2023-2024 років Марков буцімто перерахував до банку, який використовують спецслужбовці України, 15 з половиною тисяч гривень. Чоловік помер у червні, не витримавши етапування.
Дві третини вироків стосуються “шпигунства” — таку статтю окупанти обирають для переслідування українських громадян, які не погодилися брати російський паспорт. Втім, зазначають журналісти, цього року значно зросла кількість вироків за статтею про “державну зраду”, за якою мають судити лише громадян держави. Це може свідчити про те, що все більше місцевих мешканців примушують все-таки отримувати громадянство РФ. Однак виявляється, що в “держзраді” нерідко звинувачують і людей, які мають лише українське громадянство. А тих, хто має два паспорти, судять за обома статтями — і за “шпигунство”, і за “державну зраду”. За “конфіденційне співробітництво” в РФ можуть судити будь-кого — і власних громадян, і іноземців.
Засудженню зазвичай передує насильницьке зникнення людини, коли рідні місяцями нічого не знають про долю викраденого.
“Практично всі засуджені проходять шлях від ‘ми його не викрадали’ або ‘затримано за протидію СВО’ до засудженого. Так окупаційна влада намагається легалізувати старі викрадення. Наразі вони розгрібають справи тих, кого викрали ще у 2022—2023 роках”, — цитує видання правозахисника організації Every Human Being Олексія Ладухіна.
Підлітки
Журналісти видання “Важные истории” розповіли про справи двох підлітків, яких засудили за “державну зраду”. В одній зі справ йдеться про двох братів з Херсонщини, які нібито передавали відомості про російську армію своєму третьому брату, який служить в ЗСУ і нібито через це загинули, серед інших і цивільні. Старший брат отримав покарання у вигляді позбавлення волі терміном 28 років. А неповнолітнього молодшого — до дев’яти років виправної колонії загального режиму. У другій справі підлітка з Донеччини засудили до шести з половиною років ув’язнення. Деталі справи невідомі. Також серед засуджених — дві неповнолітні дівчини.
Найбільш суворе покарання отримав 19-річний Микола Полозов з окупованої частини Донецької області — 13 з половиною років позбавлення волі. 18-річного маріупольця Олександра Сирова засудили одразу і за “шпигунство” і за “державну зраду” (сім років колонії). Мешканця луганщини Артема Куджанова забрали восени 2022 року, коли він мав 19 років. Його засудили до 12 років суворого режиму. Його батька Ібрагіма у 2024 році викрали просто з лікарні, катували струмом і винесли вирок — п’ять з половиною років за “участь у терористичній спільноті”.
Засуджені родини
Росіяни відправляють українців за ґрати цілими родинами. Тут вже згадувалися справи Куджанових та трьох братів з Херсонщини. Олена Даниленко з того ж регіону була засуджена до 12 з половиною років ув’язнення за те, що ніби передавала інформацію про пересування ворожої техніки українським військовим. Суд не зупинило навіть те, що у жінки четверо дітей, наймолодшому з яких — п’ять років. Разом із Оленою за тією ж статтею про “шпигунство” засудили і її молодшого брата Олега Ращупкіна. Він отримав вирок у 12 років неволі.
У Луганській області за “шпигунство” судили родину Рижкових, 20-річного хлопця і його батьків, — нібито вони збирали дані про місця дислокації росіян у Новоайдарі. У липні цього року Олександру та Ірині Рижковим присудили 18 і 16 років колонії суворого режиму відповідно. Син-студент ще чекає вироку.
На окупованій Херсонщині незаконно засудили Анжеліку Дем’яненко до 10 з половиною років за “шпигунство”, а її батька Олексія — до 14 років колонії за “держзраду”.
Смерті в полоні
За даними правозахисників, крім 74-річного Олександра Маркова, який загинув у червні цього року під час етапу до Краснодарського краю, та журналістки Вікторії Рощиної, ще відомо про принаймні трьох викрадених на початку повномасштабного вторгнення цивільних українців, які загинули в полоні.
Мелітопольку Тетяну Плачкову, наприклад, окупанти забрали разом із чоловіком вночі проти 26 вересня 2023 року. Пів року рідні нічого не знали про те, де їх утримують. У лютому 2024 року дочці повідомили, що в Олександри — пневмонія, вона в комі в місцевій лікарні. А у травні викрадена жінка померла. У свідоцтві про смерть було вказано, що у неї була пневмонія і набряк головного мозку.
Скільки загиблих насправді — не знає ніхто. Адже перед тим, як висунути офіційне звинувачення, їх тижнями, а то й місяцями тримають інкомунікадо в неофіційних місцях утримання. Якщо людина вмирає або її вбивають на цьому етапі, смерть жодним чином не фіксують. У проєкті “Викрадені мелітопольці” журналістам розповіли про трьох викрадених і загиблих мешканців Мелітополя та району. Загалом, як повідомили в організації, лише в Мелітополі і районі окупанти 358 цивільних. 11 з них — протягом останнього півріччя. Наразі в полоні залишається 144 особи, засуджена з них 31 людина.
