Меню
• Право на життя   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва, 25 жовтня 2025

Гематома й високий тиск

У політв’язня Амета Сулейманова, засудженого Росією до 12 років ув’язнення, з’явилася гематома на нозі. Кримський татарин також потерпає від високого тиску, а в його медичній картці вказані не всі захворювання. Нині країна-агресор утримує Сулейманова у “Владимирському централі” — сьогодні політв’язень зустрічає там свій 41-й день народження.

Амет Сулейманов. Фото “Кримської солідарності”.

Амет Сулейманов. Фото “Кримської солідарності”.

У кримського громадянського журналіста Амета Сулейманова, якого Росія засудила до 12 років ув’язнення й утримує у тюрмі “Владимирський централ”, з’явилася гематома на нозі.

Про це “Кримській солідарності” розповіла дружина політвʼязня Ліля Люманова. Дружина довідалася про гематому з листування. Як розповіла пані Ліля, гематома розміром з сірникову коробку (десь близько п’яти сантиметрів) з’явилася під коліном, у районі литок.

Амет Сулейманов викликав начальника медичної служби й пояснив, що, можливо, гематома виникла унаслідок проблем із серцем. Як відреагував лікар — політв’язень не написав.

Дружина вже порадилася з місцевим медиком з Криму і зауважила, що Амету потрібно зробити УЗД судин ніг.

“Можливо, це утворення тромбів, можливо, це через гіпертонічний криз [адже цього літа в Амета Сулейманова вдруге за час ув’язнення стався гіпертонічний криз]. Поки що нічого невідомо, це все треба обстежити. Тільки питання, коли це тепер все відбудеться”, — казала дружина політв’язня.

Пані Ліля вже підготувала препарати, які надішле чоловіку бандероллю. Утім, дружина сумнівається, що їх швидко передадуть Амету, — у своїх листах він повідомляв, що йому затримують і не видають препарати, які вже прибули до вʼязниці. 

Крім того, Амет Сулейманов розповів дружині, що й далі потерпає від високого тиску. Тиск політвʼязня становить майже 200 міліметрів ртутного стовпчика, а до вечора стає ще вищим.

Тим часом юристка Ліля Гемеджи, яка представляє інтереси Амета Сулейманова, розповіла “Кримській солідарності”, що після її звернення до першого заступника начальника Управління Федеральної служби виконання покарань (УФСВП) по Владимирській області Олександра Рибакова їй надіслали неповний пакет медичних документів її підзахисного.

Адвокатка пояснювала, що надсилала цей запит, аби спробувати зрозуміти динаміку стану Амета Сулейманова. Зі спілкування з ним, з його листів було зрозуміло, що “у нього — постійно високий тиск, є погіршення прохідності серцевого клапана (це виявили на УЗД, про що він повідомив усно)”, тож ситуація стає все більш критичною. “Передусім нас цікавили результати УЗД — серця й печінки, бо у нього все тіло було в плямах. Ось ці результати теж не надали”, — наголошувала Гемеджи.

Юристка також зауважувала, що просила дозволу відправити до вʼязниці, де тримають Амета Сулейманова, пломбувальні матеріали. Проте у відповіді, що була підписана згаданим вище Рибаковим, було зазначено, нібито Амет Сулейманов “не звертався за стоматологічною допомогою”, тому дозволяти пересилання пломбувальних матеріалів “немає сенсу”. При цьому влітку 2025-го дружина кримського бранця повідомляла, що Амет звертався до стоматолога через хиткий зубний міст. Через проблеми з зубами кримський татарин був вимушений їсти тільки м’яку їжу, а російські лікарі казали, що лікувати зуби не будуть і можуть тільки вирвати їх.

Як тільки Гемеджи отримала відповідь від Рибакова, а це сталося наприкінці вересня, вона направила скаргу до російської прокуратури про те, що їй не надали повну медичну картку Сулейманова. Прокуратура знову передала цей запит в УФСВП, цього разу — начальнику управління Олександру Шеку. Той заявив, нібито всі медичні документи надіслали Гемеджи поштою, а самого Сулейманова вже нібито записали на прийом до лікаря-стоматолога, “за результатами якого буде вирішуватися питання про необхідність придбання пломбувальних матеріалів”.

У “Кримській солідарності” додали, що лікарка-терапевт, до якої Амет Сулейманов звертався ще до арешту, вказала, що у нього ще у 2022 році виявили деформуючий артроз обох колінних суглобів другої стадії. Утім, у медичній документації з російської в’язниці цієї інформації немає. Інформація про виразкову хворобу дванадцятипалої кишки також відсутня.

“Якщо виразку діагностували хоча б один раз, цей діагноз зберігається на все життя. При найменшому провокуючому факторі захворювання може загостритися”, — наголошувала лікарка Амета Сулейманова.

Вона також проаналізувала висновок ревматолога від 2024 року про хронічну ревматичну хворобу серця й недостатність мітрального та аортального клапанів. Лікарка зазначила, що ці дані підтверджують погіршення загального стану політвʼязня. Про погіршення стану Амета Сулейманова свідчать і гіпертонічні кризи, і той факт, що лікування у російській вʼязниці йому зовсім не допомагає.

Тривали ненадання медичної допомоги

Як стало відомо минулого жовтня, Амета Сулейманова зняли з черги на операцію на серці. Як виявилося, політвʼязня зняли з черги на операцію ще наприкінці 2021 року з ініціативи окупаційного “Міністерства охорони здоров’я” Криму. Рідних про це навіть не повідомили.

При цьому кримський татарин чекав на операцію щонайменше декілька років: до затримання в 2020 році чоловік планував оперуватися в Києві. Після затримання він став у чергу в Криму, аби встигнути прооперуватися, поки перебуває під домашнім арештом.

Ще до новини про зняття з черги на операцію, влітку 2024-го, дружина політвʼязня звернулася до адміністрації вʼязниці у Владимирі. Ліля Люманова попросила якомога швидше прооперувати чоловіка. “Якщо операцію не зробити зараз, навантаження піде на другий серцевий клапан — і міняти потрібно буде вже не один, а два [клапани]”, — пояснювала Люманова. Російські медики запевнили жінку, що направили запит на операцію до московського кардіохірургічного центру і чекають відповіді звідти. Утім, відповідь з Москви так і не надійшла.

Цього серпня ми розповідали, що в Амета Сулейманова стався вже другий гіпертонічний криз. Четвертого серпня 2025 року дружина кримського бранця розповіла, що три тижні тому в Амета Сулейманова стався гіпертонічний криз, а тиск сягнув 210. Амету стало погано, була сильна слабкість, головний біль, тяжкість у грудях, розповідала пані Люманова. Хоча тиск стабілізували, Сулейманов потерпав від болю у грудях, швидко втомлювався й відчував загальну слабкість.

Кримський бранець також потерпав від плям на обличчі. Поки незрозуміло, чи це звичайна пігментація, чи поява плям пов’язана з роботою печінки, казала дружина Сулейманова. До появи плям Амета турбували висипи на тілі. “Ми так і не зрозуміли, через що [виникають] висипи. Виникають і щезають, [усе це] супроводжує сильний свербіж”, — казала пані Люманова та додавала, що коли висипи зникли, замість них почали з’являтися плями.

У політвʼязня також погіршився зір — минулої осені лікарі діагностували в Амета Сулейманова ангіопатію сітківки (ураження судин сітківки, за якого порушується її кровопостачання). Без лікування ангіопатія може призвести до сліпоти. Як наголошувала Ліля Гемеджи, проблеми з зором у Сулейманова викликані “постійно високим тиском”.

Нагадаємо, що перший гіпертонічний криз стався в Амета Сулейманова ще в травні 2024-го. Через високий тиск у політвʼязня були постійні кровотечі з носа, задишка й запаморочення.

Незаконний вирок 

Амет Сулейманов — кримський татарин, якого засудили разом з фігурантами “третьої Бахчисарайської групи” у справі щодо членства в політичній партії “Хізб ут-Тахрір”.

Ще восени 2019-го окупаційні поліцейські затримали його на Керченському мосту (траса Новоросійськ–Керч), коли він повертався до Криму з судового процесу, що відбувався у Південному окружному військовому суді у політично мотивованій справі щодо мешканця Криму. Проте тоді за кілька годин Амета Сулейманова відпустили.

Утім, у березні 2020-го ефесбівці прийшли до Сулейманова з обшуком і затримали чоловіка. Підконтрольний Москві окупаційний “суд” у Сімферополі постановив призначити Сулейманову запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, під яким він і перебував упродовж усього судового розгляду. Спочатку кримського татарина вивозили до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону на слухання, проте пізніше дозволили виступати через відеозв’язок з Кримського гарнізонного військового суду. Проте навіть у таких умовах Сулейманову було важко витримувати судові засідання. Іноді їх доводилося переривати, аби кримський татарин міг відвідати лікаря.

Південний окружний військовий суд — попри численні заяви захисту про стан здоров'я Сулейманова — вирішив відправити його до колонії суворого режиму на 12 років. Його захисниця Ліля Гемеджи казала, що такий вирок є смертельним.

“Засудили його до смерті. Ув’язнення в тюрмі для людини з таким діагнозом — це цинізм”, — наголошувала юристка.

У березні 2024-го Фрунзенський районний суд у Владимирі відмовив у звільненні Амета Сулейманова з тюрми попри те, що його захворювання є у переліку несумісних з умовами ув’язнення. У липні 2024-го Владимирський обласний суд РФ залишив це рішення чинним.

Крім серцевих захворювань, у Амета Сулейманова є інвалідність, проте у 2015 році інвалідність зняли, бо кримський татарин відмовився від операції в Москві — тоді Амет Сулейманов отримував систематичне лікування в лікарні Києва і планував проводити операцію під наглядом свого постійного лікаря.

Як нагадали у Представництві Президента України в АР Крим, сьогодні, 25 жовтня, в Амета Сулейманова — 41-й день народження. На жаль, він мине не з друзями та рідними, а в камері “Владимирського централу”.

“25 жовтня — не просто дата. Це день, коли ми згадуємо, що за ґратами в російських тюрмах залишаються люди, які заплатили свободою за правду. Амет Сулейманов та десятки інших політв’язнів просто зараз страждають через несправедливість і цілеспрямовані дії окупантів”, — наголосили у відомстві.

Ми неодноразово писали, що, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує в увʼязненні, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя. Цього липня Представництво Президента в Криму повідомляло, що станом на той час щонайменше 60 бранців РФ потребували невідкладного лікування. Останні такі випадки були зібрані у статті. На жаль, подібне ставлення до полонених громадян України, у тому числі до кримських бранців, є постійним. Більше про те, як Росія порушує право на життя увʼязнених громадян України, можна прочитати у нашій рубриці.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Абсурдна сліпота російського кривосуддя

Окупаційні “правоохоронці” Криму затримали Олександра Сізікова — політвʼязня, якого цього травня звільнили через захворювання. 21 жовтня Красноярський крайовий суд РФ скасував рішення щодо звільнення незрячого мусульманина й постановив повернути його до в’язниці, задовольнивши клопотання російської прокуратури.

• Право на життя   • Російсько-українська війна

Побоюється, що в нього може статися п’ятий інсульт

Днями стало відомо, що у вʼязниці Верхньоуральська Челябінської області РФ у 62-річного кримського бранця Азамата Еюпова підвищився тиск . Лише за кілька днів після цього чоловіка забрали до лікарні. Проте навіть там його не обстежують і не лікують.

• Російсько-українська війна   • Події

РФ дедалі інтенсивніше атакує енергетичну інфраструктуру України

Кількість поранених і загиблих з-поміж цивільних також залишається високою, мовиться у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. За даними ММПЛУ, цього жовтня в Україні загинули щонайменше 148 мирних людей, а 929 цивільних зазнали поранень.

• Російсько-українська війна

Засуджений на 26 років українець Григорій Сінченко — знову на лаві підсудних у РФ

Російські пропагандистські медіа повідомили, що Дмитра Папенка, Володимира Макаренка і Григорія Сінченка звинуватили у підготовці до теракту: ніби вони збиралися підпалити СІЗО Ростова-на-Дону.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти