• Рубрики / Право на життя
• Російсько-українська війна / Аналітика

Їжа зі свинини та поділені навпіл порції

04.12.2024

Марина Гарєєва

У Сервета Газієва погіршується стан здоров’я, Ремзі Бекіров схуд на 15 кілограмів, Рустема Сейтмеметова госпіталізували невідомо куди і з яким діагнозом, Амета Сулейманова зняли з черги на операцію та позбавляють необхідних ліків... Про ставлення до кримських бранців у російській неволі — розповідаємо у статті.

Ремзі Бекіров. Фото зі сторінки його дружини, Халіде Бекірової.

Постійний моральний тиск

У російському ув’язненні на 15 кілограмів схуд Ремзі Бекіров, кримський громадянський журналіст. Про це 2 грудня цього року повідомила “Кримська солідарність”, що посилалася на дружину Бекірова, пані Халіде, яка вперше за шість років змогла зустрітися з власним чоловіком.

“Їжа зі свинини, від якої він змушений відмовлятися, половина порції та заборона наближатися до ліжка вдень — усе це позначається на здоров’ї Ремзі. Проте ще сильніше на нього впливає психологічний тиск з боку співробітників колонії. На нього постійно морально тиснуть”, — наголошувала пані Бекірова.

Як ми раніше писали, після етапування до виправної колонії №33 в Абакані, куди кримський журналіст прибув цього серпня, Ремзі Бекірова вже сім разів запроторювали до штрафного ізолятору (ШІЗО). Як зазначала пані Халіде, це відбувалося під різними приводами: за те, що не вдягнув шапку, коли вийшов на вулицю, за те, що відмовився вітатися з наглядачем колонії та називати йому свої дані, тощо. Ба більше, одного разу Бекірову дали 10 діб у штрафному ізоляторі за “порушення розпорядку дня”, яке полягало в тому, що кримський татарин уночі “відлучився зі спального місця читати молитву”. Зрештою політвʼязня помістили у суворі умови утримання, у яких він перебуває вже два місяці. “Він перший із кримських політв’язнів, хто сидить у цій колонії. Його пильнують, морально тиснуть на нього. Але всі ці причіпки — це не причини, щоби поміщати його до ШІЗО”, — ділилася дружина політвʼязня, який має трьох неповнолітніх дітей.

Оскільки виправна колонія в Хакасії, де тримають Бекірова, розташована за понад п’ять тисяч кілометрів від окупованого Криму, родині політвʼязня знадобилося майже три доби, аби дістатися до нього на побачення. “39 годин їхала потягом, потім летіла літаком. З 10 важкими торбами, з численними пересадками під час сибірського морозу й снігу” — так дружина журналіста описує поїздку до нього. Жінку супроводжував батько політвʼязня Рустем Бекіров. Уперше за шість років засуджений на 19 років Ремзі Бекіров зміг зустрітися з дружиною та дітьми під час тривалого побачення.

Ремзі Бекірова затримали у березні 2019-го. Він був правозахисником і громадянським журналістом, вів прямі трансляції обшуків і судилищ у політично мотивованих справах, які окупаційна “влада” розпочинала проти жителів Криму: висвітлював справу ветеранки кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка та затримання архієпископа Кримської єпархії ПЦУ Климента, так звані “справи Хізб ут-Тахрір” тощо. Бекіров також був ініціатором ідеї щодо колективної допомоги сім’ям кримських політв’язнів. 10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив Ремзі Бекірова до 19 років позбавлення волі. Правозахисники неодноразово закликали домогтися звільнення Ремзі Бекірова через жорсткі умови утримання в колонії.

Госпіталізація невідомо куди

Тим часом Рустема Сейтмеметова, кримського політвʼязня незаконно засудженого до 13 років позбавлення волі, госпіталізували до лікарні. Як 2 грудня повідомила “Кримська солідарність”, що посилається на пані Зеру Сейтмеметову, дружину кримчанина, він скаржився на біль у серці.

Рустем Сейтмеметов. Фото “Кримської солідарності”.

Поки невідомо, у якому саме лікувальному закладі перебуває пан Рустем. До того він був у виправній колонії №16 у місті Салават, у Башкортостані.

За словами рідних, востаннє Рустем телефонував їм 7 жовтня цього року і казав, що його мають повезти до лікарні. Як розповідала дружина політвʼязня, вже тоді стан здоров’я пана Рустема викликав занепокоєння: його “турбував тиск і біль у серці”. “З 7 жовтня до сьогодні я не знаю, до якої саме лікарні його вивезли та з яким діагнозом. Зробили запит у колонію і чекаємо на офіційну відповідь”, — казала пані Зера.

Дружина Сейтмеметова також нагадала, що раніше пан Рустем мав операцію із шунтування серця. На момент операції він перебував у тюрмі Димитровграда в Ульянівській області РФ. Як ми писали цього травня, Рустема прооперували після того, як у нього стався інфаркт. Дмитро Лубінець припускав, що неналежні умови утримання у російській тюрмі могли спричинитися до інфаркту, адже кримського татарина утримували в окремому неопалювальному приміщенні. “Щоб зігрітися, ув’язнений був вимушений постійно рухатися та займатись фізичними навантаженнями. Під час їхнього виконання Рустем знепритомнів”, — повідомляв Уповноважений ВР з прав людини.

Рустема Сейтмеметова затримали 11 березня 2020 року в Бахчисараї. Того ж дня російські ефесбівці проводили обшуки у кримських татар і затримали рідних племінників Рустема: Османа та Сейтумера Сейтумерова. Російські силовики також затримали Енвера Мустафаєва, проте згодом літнього чоловіка відпустили (після того як допитали його як свідка). 29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону ухвалив вирок кримчанам, які стали фігурантами третьої бахчисарайської “справи Хізб ут-Тахрір”. За версією російського кривосуддя, кримчани були винні у “спробі насильницького захоплення влади” та “в участі у терористичній організації” й були засуджені до ув’язнення у колонії суворого режиму. Як зазначав адвокат Едем Семедляєв, Сейтумера Сейтумерова засудили до 17 років колонії суворого режиму, Османа Сейтумерова — до 14 років, Амета Сулейманова — до 12 років, а Рустема Сейтмеметова — до 13 років. При цьому усі засуджені повинні спочатку відсидіти три роки та шість місяців у вʼязниці. Сторона захисту наголошувала, що в матеріалах справи не було жодного доказу того, що обвинувачені мали зброю, вибухівку чи боєприпаси або планували здійснити теракт чи закликали до цього інших. Натомість матеріали так званої справи містили лише аудіозаписи з обговореннями політики та релігії в мечеті тимчасово окупованого Бахчисарая.

Етапування попри погіршення стану здоровʼя

Наприкінці листопада у “Кримській солідарності” також повідомляли, що у російському ув’язненні погіршується здоров’я у 64-річного Сервета Газієва, засудженого до 13 років позбавлення волі. Про погіршення стану політвʼязня казала його сестра Світлана Аблямітова, яка спілкувалася з братом телефоном.

Сервет Газієв. Фото: “Кримська солідарність”.

У 2021 році, ще під час перебування в СІЗО Ростова-на-Дону, Сервет Газієв пережив мікроінсульт, після якого у кримського татарина паралізувало праву частину обличчя. Тоді представники РФ навіть не надали Газієву належної медичної допомоги: кримському татарину викликали швидку, проте лікар просто оглянув Газієва і поїхав. Аж за кілька днів після мікроінсульту пана Сервета направили до тюремної лікарні, де на кримського татарина чинили моральний і фізичний тиск.

Російські лікарі цинічно заявляли, нібито літній політвʼязень не має проблем зі здоров’ям і не потребує меддопомоги. Крім того, як наголошував його адвокат Еміль Курбедінов, у лікарні його підзахисному пошкодили хребет, що лише погіршило стан кримського татарина.

Сервет Газієв каже, що зараз в нього болить вся права рука й порушена координація: не слухаються пальці, не вдається навіть утримати ручку. Щобільше, його знову турбує кишківник. Попри це політвʼязня незабаром етапуватимуть із вʼязниці до колонії, повідомляв його адвокат…

Сервет Газієв проходить у справі “другої сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір”. Більшість фігурантів затримали під час масових обшуків у Криму в березні 2019-го. Загалом у справі фігурують 25 людей. Усіх затриманих звинуватили в причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”, яка визнана в Росії терористичною, проте без обмежень діє на рівні національних законодавств багатьох країн світу. У січні 2023-го Південний окружний військовий суд засудив п’ятьох кримських татар — Сервета Газієва, Аліма Карімова, Сейрана Муртазу, Ерфана Османова та Джеміля Гафарова — до 13 років позбавлення волі. Крім того, Газієву та Каримову призначили обмеження у пересуванні на рік та шість місяців, решті — на рік. Як ми писали, 10 лютого того ж року в російському ув’язненні помер Джеміль Гафаров.

Сервету Газієву, якому суд першої інстанції навіть не надав перекладача, під час апеляції знову його не надали та не дозволили виступити з останнім словом.

Після мікроінсульту та при погіршенні стану здоров’я Газієв отримує лише знеболювальні уколи, обурювався його адвокат. Ба більше, хоча пана Сервета обстежували, йому так і не встановили діагноз…

“Як і Джеміль-ага, який постійно казав, що йому погано і що він потребує медичної допомоги, який, як мученик, помер у катівнях, літній Сервет-ага давно просить провести адекватне обстеження та призначити лікування, але цього не відбувається”, — наголошував Еміль Курбедінов.

Зняття з черги на операцію

Цього листопада Ліля Люманова, дружина громадянського журналіста Амета Сулейманова, також повідомляла “Кримській солідарності”, що в її чоловіка погіршується стан здоров’я. Амета продовжують турбувати регулярні болі в серці, казала пані Ліля, що посилалася на інформацію від адвоката, який відвідав кримського татарина у вʼязниці у Володимирі.

Амет Сулейманов. Фото “Кримської солідарності”.

Амет Сулейманов казав, що йому з кожним днем стає гірше. Крім болю в серці, він потерпає від високого тиску та задишки. До того ж кримчанину діагностували ангіопатію сітківки ока (ураження судин сітківки, при якому порушується її кровопостачання), яка без лікування може призвести до сліпоти.

Щобільше, так зване кримське “Міністерство здоров’я” зняло Сулейманова з черги на операцію з заміни серцевого клапана. Коли політвʼязень звернувся до тюремного начмеда, аби дізнатися про операцію, йому сказали, що вони очікують “на відповідь з Москви”, пише “Кримська солідарність”.

Наприкінці жовтня цього року Ліля Люманова отримала відповідь від “МОЗ Криму”, що її чоловіка, який став на чергу на операцію наприкінці 2021 року (тобто ще до ув’язнення), зняли з черги. У відповіді представники МОЗ зажадали, щоби журналіст “особисто з’явився з відповідними документами для обстеження та подальшого рішення про його операцію”. Пані Ліля написала скаргу до окупаційної “прокуратури Криму”.

Правозахисники нагадали, що у травні цього року в Амета Сулейманова стався гіпертонічний криз. Через високий тиск у кримчанина — постійні кровотечі з носа, часто паморочиться в голові, є задишка. Хронічні проблеми із серцем вплинули й на судини. При цьому кримський татарин місяць домагався, аби йому видали ліки, надіслані дружиною…

Хоча Сулейманов отримує препарати від болю в серці та від тиску, він не отримує препаратів для підтримки печінки, а також не отримує ліків, що розріджують кров. Спочатку російські лікарі видавали йому розріджувальні препарати, проте невдовзі припинили. Чим це було обумовлено — лікарі не повідомили…

Нагадаємо, що у липні цього року Володимирський обласний суд відмовив у звільненні Амета Сулейманова попри те, що він має два захворювання, несумісні з утриманням у виправних установах.

Ненадання медичної допомоги

Нещодавно ми писали, що рідні непокояться за стан здоров’я політвʼязня Рустема Гугурика. “Особливо турбує фізичний стан Рустема, який зазнав психологічних і фізичних знущань. Його також неодноразово етапували з одного місця до іншого, що стало важким випробуванням”, — казала його родичка, пані Тетяна. Як повідомляли у Кримськотатарському ресурсному центрі (КРЦ), Рустема Гугурика, якого утримують у Бурятії, фактично не лікують. Стан здоров’я бранця дуже погіршився в російському ув’язненні, він потерпає від сильної задишки та печії, відчуває біль у шлунку після кожного прийому їжі, має серйозні проблеми з зубами та втратив слух на одне вухо. Йому не надають необхідної медичної допомоги, а ліки, які навіть не мають назви (!), він не хоче приймати, адже не знає, чи не становлять вони загрози для життя. “Його стан погіршується щодня, але адміністрація колонії ігнорує всі звернення”, — наголошували у КРЦ.

Цього жовтня Представництво Президента України в АР Крим повідомляло, що у російському полоні погіршується стан здоров’я кримської журналістки Ірини Данилович. Жахливі умови утримання українських політв’язнів у російських тюрмах, що загрожують їхньому життю та здоров’ю, є черговим інструментом тиску країни-агресорки, наголошували у відомстві та закликали міжнародну спільноту відреагувати на злочинні дії з боку РФ та посилити тиск на Росію, яка відверто ігнорує всі норми міжнародного гуманітарного права.

ХПГ неодноразово писала, що в російському полоні людям не надають належної медичної допомоги. Кримським бранцям не видають ліки, надіслані рідними, ігнорують медичні довідки, утримують у неналежних умовах тощо. ХПГ висвітлювала низку таких випадків у статті.

Правовий вимір

Згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує у в’язницях, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя. Щобільше, як неодноразово наголошували правозахисники, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю сьому Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має жодного права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Проте представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини. Більше про російське кривосуддя та ставлення представників РФ до кримських бранців можна почитати у рубриках: Право на справедливий суд, Право на життя, Політика і права людини.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”