Постійні приниження й погрози: як минає дитинство у російській окупації

Відправлять ‘на підвал’ за те, що українка

Учора, 11 листопада, Микола Кулеба сповістив, що цього разу до України вдалося повернути 24 дітей і підлітків. Дітей вдалося вивезти з окупації у межах ініціативи Президента України та завдяки підтримці команди “Save Ukraine” та інших партнерів.

“Ще одна місія Save Ukraine завершилася успішно завдяки підтримці Володимира Кличка й Тетяни Кіль з We Are All Ukrainians, БФ ‘Хуманіті’ та Об’єднаного центру [СБУ] з координації пошуку й звільнення. Кожна історія — про біль і силу. Про те, як навіть у темряві війни українські родини знаходять нову надію”, — писав Кулеба в своєму телеграм-каналі.

Команда “Bring Kids Back UA” розповіла, що довелося пережити українській малечі.  

10-річна Каріна зіткнулася з погрозами від однокласників, які казали дівчинці, що російські спецслужби “посадять її на підвал” за те, що вона українка. Братів Каріни — семирічного Марка та чотирирічного Стефана — у дитячому садку змушували співати “патріотичні” російські пісні. Ба більше, в дитсадку щомісяця збирали гроші на російську армію.

“Семирічна Настя та дворічний Ярослав втратили маму через бездіяльність російських лікарів. Так звана ‘служба у справах дітей’ ледь не відправила дітей до інтернату, попри наявність родичів, які прагнули оформити опіку”, — писала команда “Bring Kids Back UA”  на своїй фейсбук-сторінці. На щастя, дітей вдалося врятувати. Нині вони воззʼєдналися з родиною.

“Bring Kids Back UA” також розповіли про катування, яких зазнав український підліток. Михайла, якому нині 19 років, російські військові забрали на допит, катували й погрожували розстрілом через те, що його дядько — ветеран АТО. Тоді хлопцю було лише 17 років, писали “Bring Kids Back UA”. Крім того, російські окупанти поставили юнака на військовий облік, щойно він досяг повноліття.

18-річна Вероніка більшу частину свого життя провела в окупації та була змушена навчатися в російській школі. Утім, дівчині вдалося зберегти свою українську ідентичність. Щойно підлітка виїхала з окупації, вона розірвала російський паспорт, який отримала примусово.

Як сповістили “Bring Kids Back UA”, нині всі врятовані діти та підлітки перебувають на підконтрольній території України. Вони отримують психологічну підтримку, допомогу з документами, мають дах над головою й турботу — усе необхідне, щоби знову відчути себе на волі та в безпеці.

Російські військові перевіряли, чи всі діти записані до російських шкіл

4 листопада в “Bring Kids Back UA” також розповідали про дітей і підлітків, яких вдалося вивезти до вільної України.

11-річний Давид майже чотири роки не виходив із дому, аби його не помічали односельці. Річ у тім, що хлопчик навчався онлайн за українською програмою. Через це його матір боялася, що їх можуть викрити й змусити сина ходити до російської школи чи навіть вилучити Давида з родини.

“Увесь цей час російські військові перевіряли, чи всі діти записані до місцевих шкіл, тому кожен день був випробуванням”, — наголошували в “Bring Kids Back UA”.

18-річного Матвія та його старшого брата місцеві колаборанти змушували стати на військовий облік. Хлопцям погрожували, казали, що якщо вони не з’являться до “військкомату”, спершу їх оштрафують (на 30 тисяч російських рублів), а потім депортують до Росії, де їх одразу заберуть до армії.

17-річний Всеволод і 15-річна Єва постійно зазнавали принижень у російській школі — особливо від вчителів. Через це діти відмовлялися відвідувати таке “навчання”. Через прогули й “непокору” їхніх батьків неодноразово викликали на засідання “комісії у справах дітей” і тричі змушували сплачувати штрафи за нібито неналежне виконання батьківських обов’язків.

Ще один юнак, 21-річний Мирослав, пережив обшук і погрози у власній оселі. Російські загарбники перевернули догори дриґом увесь будинок лише тому, що підозрювали хлопця у співпраці з українськими військовими. Після обшуку Мирослава забрали до “відділку”. Там хлопець зазнав катувань і психологічного насильства. Окупанти погрожували зґвалтувати його маму, дівчину й бабусю у нього на очах, якщо він не зізнається…

Не видавали атестат без ‘сертифікату’ з військового табору

27 жовтня “Bring Kids Back UA” писали про ще 17 дітей і підлітків, яких вдалося повернути до вільної України. Зокрема, розповідали історію 17-річного Микити, якого примусово забрали до військового табору під Мелітополем. Батьки не могли відмовитися від цього, бо російські окупанти погрожували не видати хлопцю атестат, якщо він не отримає “сертифікат” з табору.

“П’ять днів — ніби в армії: підйом о шостій, шикування, копання окопів на швидкість, збирання автоматів і дронів, штурм будівель. Усе — для підготовки хлопця до війни проти його власної країни”, — писали “Bring Kids Back UA”.

Іншого 17-річного юнака, рідні якого служать в українській армії, забрали до окупаційного відділку “поліції”. Окупувавши село, загарбники прийшли до нього додому з обшуком і без жодних пояснень забрали у нього всі пристрої. На щастя, хлопця відпустили, але потім тероризували його і матір: приходили до них додому, залякували та погрожували.

Семирічного Ярослава, який три роки жив із бабусею та дідусем на лівому березі Херсонщини, рідні усіляко ховали від окупантів і навіть були вимушені оформити Ярославу російські документи, аби не викликати підозр. Батьки хлопчика поїхали до Херсона, коли місто ще контролювали російські військові, але повернутися назад уже не змогли, адже міст підірвали, а переправу закрили. Відтоді родина опинилася по різні боки лінії фронту: батьки — у вільному Херсоні, а Ярослав із рідними залишилися в окупації. Утім, коли рідні Ярослава дізналися, що окупаційна “влада” готує “вилучення дитини”, вирішили рятуватися за будь-яку ціну.

12-річна Соня й дев’ятирічний Тимофій також боялися ходити до російської школи. Одного разу однокласник прямо сказав Соні: “Її треба вбити, бо вона — з України”. Тимофія також постійно ображали й змушували слухати антиукраїнські пісні…

Загальний контекст

На жаль, це лише кілька історій, які демонструють, що переживають діти і підлітки в російській окупації. Цього жовтня в Офісі Генпрокурора повідомляли, що станом на той час українські прокурори розслідували 5363 кримінальні провадження за фактами злочинів, скоєних представниками РФ проти дітей. Більше про порушення прав українських дітей Росією і Білоруссю можна прочитати у нашій рубриці.

31 жовтня “Bring Kids Back UA” також повідомляли, що до вільної України вдалося повернути ще одну групу українських дітей і підлітків — колишніх вихованців Новопетрівської спеціальної школи на Миколаївщині, яких депортували до Росії на початку повномасштабного вторгнення. Раніше ми докладно розповідали про цю незаконну депортацію.

Ми також розповідали про інші поневіряння українських дітей в російській окупації. Когось із них допитували російські військові, когось не хотіли переводити до наступного класу, когось били за рідну мову у дитсадку, а когось незаконно вивозили до Росії. За покликанням можна почитати історії дітей, яких вдалося визволити з російського пекла цього липня та червня.

Цього вересня Лабораторія гуманітарних досліджень Школи громадського здоров’я Єльського університету оприлюднила чергову доповідь, у якій ішлося про те, як Росія незаконно вивозить, “перевиховує”, русифікує й мілітаризує українських дітей. Оприлюднені дані з-поміж іншого спиралися на супутникові знімки, розвідку з відкритих джерел, публікації у медіа та офіційні заяви країни-агресора. Як встановили дослідники, після повномасштабного вторгнення РФ українських дітей можуть вивозити до щонайменше 210 закладів, розташованих у Росії або на тимчасово окупованих нею територіях України. На жаль, це лише попередні цифри. Справжня кількість таких закладів може бути ще більшою.

Дослідники також встановили, що українські діти зазнають “перевиховання” у щонайменше 130 місцях (61,9%). Так зване “перевиховання” охоплює культурні, патріотичні та мілітарні програми, що відповідають проросійським наративам. Зокрема, дітей змушують слухати лекції з історії та геополітики, відвідувати музеї та історичні пам’ятки, співати гімн Росії та брати участь у заходах, присвячених російським патріотичним темам і таке інше. Як раніше відзначали дослідники, усі ці заходи проводять виключно російською мовою. Крім того, щонайменше в 39 місцях (18,6%) діти проходять військову підготовку. Як було зазначено у звіті, діти віком від восьми до 17 років (залежно від програми) проходять підготовку з тактичної медицини та бойову підготовку, де вчаться збирати дрони та керувати ними, “розвивають навички вогневої та військово-морської підготовки”, беруть участь у змаганнях зі стрільби та метання гранат тощо. Докладніше про все це можна почитати у статті.

Наприкінці грудня 2024 року команда Conflict Observatory оприлюднила інший звіт, у якому було зазначено, що російська влада реалізує системну й широкомасштабну програму депортації українських дітей та їхнього примусового усиновлення та перевиховання в Росії, а операцію з “русифікації” української малечі особисто ініціював Путін і його підлеглі. Ще раніше дослідники оприлюднювали доповідь про те, що уряд РФ координує вивезення українських дітей, й перелічували табори та заклади, де утримують українських дітей, а також висвітлювали роль Білорусі у депортації української малечі.  

Ще у березні 2023-го Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна та Уповноваженої з прав дітей у РФ Марії Львової-Бєлової. У квітні 2023-го Парламентська асамблея Ради Європи визнала, що примусова депортація та насильницьке переміщення українських дітей є елементом злочину геноциду. Як було зазначено у резолюції ПАРЄ, до злочину проти українських дітей причетний не лише  Путін і Львова-Бєлова, а і самопроголошений Президент Білорусі Лукашенко. 

Наприкінці 2023 року Харківська правозахисна група представила чергове подання до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду, що стосувалося переміщення українських дітей на територію Російської Федерації. Подання “Насильницька передача дітей з України до Росії: геноцид” має на меті переконати Офіс Прокурора МКС, аби той перекваліфікував вже відкрите провадження зі статті восьмої Римського Статуту (“воєнні злочини”) на статтю шосту (“злочин геноциду”).