Вбиті та поранені рятувальники
Про постраждалих від дій Росії працівників ДСНС, розмінування територій і надзвичайників у російському полоні журналістам Укрінформ розповів очільник Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрій Даник.
“На превеликий жаль, 100 наших співробітників загинули. Це дуже велика цифра і дуже болючі втрати. Також ми маємо 430 рятувальників із пораненнями”, — сповістив очільник Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Даник також повідомив, що деякі поранені надзвичайники лікувалися за кордоном, і зазначив, що часто поранень зазнають сапери. “На превеликий жаль, мінно-вибухові травми мають дуже важкі наслідки, і відновлення після таких поранень дуже складне, дуже довготривале та дуже дороговартісне”, — розповів пан Андрій.
Надзвичайники у російському полоні
Голова ДСНС також зауважив, що у російському полоні досі перебуває четверо надзвичайників. Одного співробітника ДСНС вважають безвісти зниклим. “Звичайно, ворог не мав так вчиняти й брати рятувальників у полон, відповідно до Женевської конвенції…Проте наші співробітники вже майже три роки в полоні”, — наголосив Андрій Даник. Посадовець також сповістив, що з російського ув’язнення вдалося повернути двох рятувальників, одного з них повернули торік.
Території забруднені ВНП
Андрій Даник також розповів, що через російську агресію найбільш забрудненими вибухонебезпечними предметами (ВНП) є Харківська, Херсонська та Донецька області.
“Якщо говорити за дистанційне мінування, то його найбільше, звичайно, на Харківщині. Переважно це заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни ПФМ [протипіхотні фугасні міни] або протипіхотні міни ПОМ-3 із сейсмічними датчиками. Є певна складність в знешкодженні їх, але наш особовий склад має достатню підготовку й рівень кваліфікації та забезпечений технічними засобами, щоб ефективно знешкоджувати ці ворожі міни”, — ділиться голова ДСНС з журналістами.
У Київській області надзвичайники вже очистили понад 36 тисяч гектарів, окрім зони вздовж кордону, яку не можна розміновувати з міркувань безпеки. “Усі першочергові території Київщини, які підлягали розмінуванню, наші піротехніки очистили, зокрема населені пункти, об’єкти життєзабезпечення та дороги. Наразі розміновуємо сільськогосподарські поля”, — каже Андрій Даник.
За його словами, на деокупованій Київщині від боєприпасів вже очистили 291 населений пункт. З лютого 2022-го піротехнічні підрозділи ДСНС здійснили близько 12 тисяч виїздів і виявили та знешкодили понад 84 тисячі вибухонебезпечних предметів. На Київщині надзвичайники обстежили 1941 кілометр автодоріг, 12 кілометрів залізничних колій, 1404 кілометри лінії електромереж, 11 кілометрів газопроводу, 1390 різних об’єктів і 2996 домогосподарств.
Проте лише після повного завершення бойових дій, проведення аналізу та оцінювання забруднених територій можна буде напевно сказати, яку площу потрібно буде розмінувати, пояснює посадовець.
Порядок розмінування звільнених територій
Даник також розповів: що розміновують найперше. Коли територію звільнено, спочатку розміновують усе, що необхідно для забезпечення нормального життя людей: об’єкти критичної інфраструктури, ЛЕПи, водогони, водовідведення, житлові масиви тощо.
Потім потрібно очистити сільськогосподарські угіддя, аби відновити роботу сільськогосподарської промисловості.
Коли це зроблено, ДСНС переходить до розмінування акваторій, лісів, лісових насаджень і посадок.
Темпи проведення розмінування та Реєстр забруднених територій
Щодо темпів проведення робіт, вони часто різні. “По-перше, це залежить від того, наскільки забрудненими є території. Якщо ми потрапляємо на мінне поле, яке росіяни ставили умисне і де йшло складне мінування, змішане, із застосуванням протипіхотних, протитанкових мін, то це уповільнює час розмінування. Бувають ділянки, де це можна зробити більш швидко.
По-друге, на цей процес впливає і сезонність виконання робіт. Наприклад, узимку є свої особливості, оскільки міни вмерзлі в ґрунт і покриті снігом. Також на це впливають рослинність, рельєф території, погодні умови та низка інших факторів. Та все ж головним чинником є незавершена війна, оскільки тривають постійні обстріли нашої території, і в деяких випадках це призводить до її повторного розмінування”, — пояснює голова ДСНС.
Даник зауважив, що нині ДСНС докладає максимум зусиль, аби Реєстр територій, забруднених / імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, запрацював до кінця цього року.
Російська атака на рятувальників у Костянтинівці
Тим часом Росія продовжує вчиняти атаки на українських рятувальників. Учора, 17 лютого, російські окупанти з FPV-дрона вдарили по рятувальниках, які везли воду мирним жителям Донеччини. Це сталося у Костянтинівці.
Як наголошували у ДСНС, ворог спеціально цілився у водія. Через дії російських військових була пошкоджена цистерна з водою й поранені двоє надзвичайників. Постраждалих ушпиталили, лікарі оцінювали їхній стан як середньої тяжкості.
“Попри цинічність ворога рятувальники Донеччини не зупиняються. Вони продовжують працювати під обстрілами, бо знають: кожна крапля води — це шанс на життя”, — наголошували у ДСНС.
Повторний удар
Щобільше, коли на допомогу надзвичайникам приїхала евакуаційна команда, російські військові повторно атакували її автомобіль FPV-дроном. Були поранені двоє надзвичайників, двоє поліцейських і начальник Костянтинівської МВА.
Як повідомляли у ДСНС, другий дрон завдав повторного удару тоді, коли парамедики допомагали пораненим сісти в автомобіль. “Життя врятували секунди. Люди встигли зачинитись у броньованій автівці та рушити з місця. Поліцейські й керівник МВА отримали акубаротравми. Машину пошкодило вибухом, пробило колесо”, — розповідали в Державній службі з надзвичайних ситуацій. На щастя, парамедикам вдалося швидко доставити поранених рятувальників до лікарні.
Загальний контекст
Нещодавно ми писали, як російські військові вдарили по автівці зооволонтерів, коли ті евакуювали тварин біля Покровська. Раніше ХПГ неодноразово розповідала, як російські дрони полюють на мирних людей та обстрілюють евакуаційні автівки правоохоронців або волонтерів. Ще у липні минулого року Андрій Даник казав, що Росія оголосила полювання на співробітників ДСНС.
У 2022 році глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) провела дослідження, яке підтверджувало: військові РФ систематично перешкоджають як спробам української влади централізовано евакуювати людей, так і спробам цивільних самостійно евакуюватися з небезпечних районів або з районів зі скрутною гуманітарною ситуацією.
“Систематичність таких дій на окупованих та прифронтових територіях може вказувати на загальний наказ керівництва їх вчиняти. Такі дії порушують не лише міжнародне гуманітарне право, а й основоположні права та свободи людини, загострюють і без того скрутну гуманітарну ситуацію, значно збільшують загрози життю та здоров’ю цивільних”, — мовилося у дослідженні.
