За кібератакою на ‘Репортерів без кордонів’ вірогідно стоїть Кремль

У RSF розповіли, що в розслідуванні журналістам допомагала французька компанія з кібербезпеки Sekoia. “Атака — спроба фішингу — не увінчалася успіхом, — йдеться в повідомленні. — RSF регулярно стає мішенню цифрових операцій проти своїх ІТ-систем та репутації через роботу цієї неурядової організації на захист вільної преси та права на достовірну інформацію в Росії”.

Все почалося у березні 2025 року, коли до одного зі співробітників RSF надійшов електронний лист від нібито довіреного контакту — насправді від зловмисників. Отримувачу пропонували відкрити вкладення, якого не було насправді. “Ця техніка спрямована на отримання відповіді від одержувача електронного листа, який запитує “відсутній” файл. Потім зловмисник входить у довіру, перш ніж надіслати заражений документ або шкідливе посилання, — розповідають в міжнародній організації. — У цьому випадку відповідь надійшла англійською мовою, хоча початковий електронний лист був написаний французькою. Ця невідповідність викликала підозру у цільового користувача, який повідомив про це команді RSF з кібербезпеки”.

За допомогою спеціалістів з Sekoia вдалося встановити, що за операцією стояла кібершпигунська група Callisto (також відома як UNC4057, Star Blizzard та ColdRiver). Вона відома розвідувальним службам як близька до ФСБ Росії. Як пояснили в Sekoia, Callisto являє собою “просунуту постійну загрозу”, при якій зловмисник, який підтримує приховану та тривалу присутність в інформаційній системі жертви.

“Ця атака не є випадковістю. RSF, яка захищає свободу преси у світі та активно допомагає російським журналістам, які тікають зі своєї країни, є регулярною мішенню Кремля та кола людей, що оточують режим Володимира Путіна, — заявив Антуан Бернар, директор RSF з адвокації та допомоги. — Атака в березні 2025 року — лише один із кількох цілеспрямованих операцій проти організації, які за останні місяці прийняли дуже конкретний політичний поворот; у серпні 2025 року неурядову організацію навіть визнали “небажаною організацією” в Росії.

В RSF також нагадали, що організація регулярно стає мішенню хакерських атак, зокрема таких які ініціюють або підтримують російські служби чи суб’єкти, що поширюють їхні наративи.

Так у березні 2025 року “Репортери без кордонів” засудили дезінформаційну кампанію, засновану на підроблених відео, які неправдиво приписували заяви її керівництву. Крім того, на платформі Х неодноразово публікувався дезінформаційний контент, спрямований проти організації, наприклад, фальшиве відео нібито від BBC, в якому цитується сфабриковане “дослідження” RSF про начебто “нацистські симпатії серед українських солдатів” Цю інформацію розповсюджували представники російської влади та прокремлівські інфлюенсери. У 2024 році RSF подала скаргу на платформу X, але так і не отримала відповіді.

Також стало відомо, що “Репортери без кордонів” доєдналися до Консорціуму організацій зі свободи преси “Media Freedom Rapid Response” та кількох українських і міжнародних медіаорганізацій із закликом не допустити амністії за злочини, скоєні Росією проти журналістів в Україні. Адже початковий мирний план із 28 пунктів передбачав таку можливість.

“Тривалий мир не може бути побудований на безкарності. Від початку повномасштабної агресії Кремля проти України 16 українських та іноземних журналістів були вбиті, а десятки інших поранені російськими збройними силами. Напади на медіаінфраструктуру помножилися. Винних у цих злочинах необхідно встановити та притягнути до відповідальності перед міжнародною системою правосуддя та всіма відповідними національними судами!”, — заявила регіональна менеджерка RSF з питань України полін Мофре.

Нагадаємо, в російському полоні залишаються 26 українських медійників та медійниць. Серед них — Сервер Мустафаєв, Анастасія Глуховська, Яна Суворова, Ірина Левченко, Георгій Левченко, Влад Гершон, Олександр Малишев, Максим Рупчев, Констянтин Зіновкін, Євген Ільченко, Сергій Цигіпа та інші.

На початку жовтня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію під назвою “Журналісти мають значення: необхідність активізувати зусилля для звільнення українських журналістів, утримуваних у полоні Російською Федерацією”. В цьому документі європарламентарі закликали посилити політичний, економічний і дипломатичний тиск на РФ, щоб примусити державу-агресора звільнити з полону 26 українських журналістів. Як повідомляла одна з авторок резолюції заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук, серед вимог — “негайно звільнити всіх українських журналістів, яких незаконно утримують у російських тюрмах та на окупованих територіях; надати інформацію про місце перебування та стан здоров’я полонених, а також допустити до них МКЧХ; припинити практику катувань, убивств та переслідувань журналістів, яка ведеться роками — спершу в окупованому Криму, а з 2022-го і на інших територіях”.