Про винесений 19 березня вирок повідомила пресслужба російського суду. Щоправда, росіяни не назвали імен засуджених, обмежившись лише першими літерами їхніх прізвищ – А., Ш., В. “Встановлено, що з 24 лютого 2022 р. до січня 2023 р. особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, та інші невстановлені особи, діючи на користь СБУ, створили терористичну спільноту,” – мовиться в повідомленні.
Ініціатива Bring Kids Back UA тим часом наголосила, що йдеться про Віктора Азаровського, Олега Шокола та Дениса Василика. Усіх трьох затримали ще восени 2023 року. Тоді їм було по 16-17 років.
За версією обвинувачення, хлопці планували “підірвати заступника начальника УВС у Мелітополі та Мелітопольському районі”, для чого буцімто “створили схованку”, в якій “зберігали компоненти саморобного вибухового пристрою”, а також стежили за автівкою чиновника. Крім того, наголошується, нібито підлітки отримали завдання підірвати “об’єкт залізничної інфраструктури на території Запорізької області” і навіть буцімто встигли встановити вибуховий пристрій, але його знайшли і знешкодили правоохоронці.
На додаток, як вважає слідство, влітку 2023 року хлопці стежили за очільником ради регіонального відділення загальноросійського громадсько-державного руху дітей та молоді “Рух перших” Запорізької області – “з метою вчинення терористичного акту - заподіяння смерті”.
“Навісили” на дітей ще й спостереження за кафе “Зурбаган” (напевно, я ньому збиралися російські військовослужбовці).
“На підставі всіх вищевказаних спостережень підсудними учасниками МС було скоєно замахи на вчинення терористичних актів”, – йдеться в повідомленні суду. Тобто терористичних актів не було, ніхто не постраждав.
Згідно з судовим вироком, Віктор Азаровський отримав вісім з половиною, Олег Шокол – сім з половиною, а Денис Василик – сім років виправної колонії загального режиму. На додачу до цього всім трьом призначили штрафи від 25 до 40 тисяч рублів.
“Попри незаконне переміщення підлітків з окупованої території та сумнівність доказів, Росія висунула їм обвинувачення за тяжкими статтями. Судовий процес відбувався у закритому режимі — без доступу незалежних спостерігачів та міжнародних організацій”, – заявили представники ініціативи Bring Kids Back UA.
Троє чи п’ятеро?
У повідомленні пресслужби Південного окружного військового суду “Чорний саботаж” не згадується. Але в грудні 2023 року російські пропагандисти активно розповсюджували історію про викриття терористичної підліткової організації з такою назвою. На “Чорний саботаж” росіяни тоді “повісили” вину за “Привал мисливця”, ресторанний комплекс, зруйнований ударом ЗСУ в грудні 2022 року, коли там базувався один із підрозділів 19 мотострілецької дивізії 58-ї армії (Владикавказ, Північна Осетія). Очевидно окупанти намагались створити картинку, що розслідування “провалу з Привалом” вдало завершене.
Ба більше, насправді мелітопольських підлітків, викрадених російськими спецслужбами, було п’ятеро, а не троє. Про це зокрема наголошують журналісти РІА “Південь”, які ретельно досліджували цю справу. У серпні 2023 року окупанти забрали Данила Дахова і Павла Гримака. А за Віктором, Олегом та Денисом прийшли у жовтні.
В коментарі Радіо Свобода адвокатка Катерина Бобровська, що захищає інтереси Віктора Азаровського, так розповідала про викрадення свого підзахисного: “Під’їхав білий бус, люди в чорному — в масках, балаклавах — затягнули дитину до машини. Сусіди бачили, як це сталося. Почалися пошуки. Ніхто не розумів, що відбувається — дитина без зв’язку. Через деякий час його бачили очевидці, які розповіли мені: він був виснажений, дуже переляканий, зі слідами побоїв, синцями. Вони побачили його біля міськвідділку російської поліції в окупації”.
Дуже довго про всіх п’ятьох нічого не було відомо. Як згодом з’ясувалося, принаймні Віктора, Олега та Дениса тримали спочатку в Мелітополі, потім перевели до CІЗО №2 Маріуполя, а згодом – до слідчого ізолятора №2 у Таганрозі.
У грудні 2023 року у соцмережах розповсюдили пропагандистський ролик, в якому представник російського міністерства внутрішніх справ розповідав, буцімто у Мелітополі вдалося затримати банду ‘Чорний саботаж’, яка складалася з підлітків і діяла в Запорізькій області за наказом СБУ. Наголошувалося, що затримані хлопці нібито з 2022 року активно проявляли проросійську позицію і навіть отримали російські паспорти, але насправді виконували завдання українських спецслужб і передавали їм інформацію про окупаційні війська. Підлітків звинувачують у замахах на “посадових осіб”, закладенні вибухівки на залізниці між Мелітополем і Тащенаком, а також у “наведенні ракет” на той самий “Привал мисливця”. Кажуть про трьох затриманих, але на відео видно двох хлопців і їхні обличчя закриті. Їх ведуть уздовж рейок, потім показують якусь нору в землі, біля якої розкладені “речові докази”: шматки пластиду та українські прапори. Один із хлопців на камеру зізнається, що знайшов це все у закладці, і бере на себе провину за розбитий ресторан.
“Як встановили оперативники до цієї групи входили ще двоє місцевих мешканців, які вірогідно загинули внаслідок мимовільного підриву вибухового пристрою”, – веде далі пропагандист.
У грудні 2024 року вийшов новий пропагандистський ролик про “Чорний саботаж”. У ньому – знову двоє підлітків із закритими обличчями і – вибухівка. Повідомляється, що на неповнолітніх чекає суд і напевно до 15 років позбавлення волі. Журналісти РІА “Південь” вважають, що на цих двох відеозаписах, між якими рік, – Павло Гримчак та Данило Дахов. І це при тому, що ще у травні 2024 року батьків обох хлопців повідомили про загибель дітей – буцімто вони “самі підірвалися на вибухівці під час диверсійної роботи”. Тобто під час публікації другого відео, підлітки вже були мертві… І неясно, чи не про Павла і Данила ішлося в у першому відео, коли пропагандисти згадували про двох загиблих членів “Чорного саботажу”.
Що насправді сталося з Гримчаком і Даховим, невідомо. Про яку “диверсійну роботу” могло йтися, якщо діти з серпня 2023 року перебували за ґратами? “Знайшли рештки, але їх вистачило лише на один тест ДНК, тому більше ніяких решток не залишилося. Звучить дуже дивно. На даний момент поховання досі не було, бо тіла батькам так і не видали”, — розповідали торік власні джерела Суспільного.
Судилище
Тим часом справа Віктора Азаровського, Олега Шокола та Дениса Василика надійшла до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону на початку листопада 2024 року. Хлопців звинуватили за 12 статтями російського Кримінального кодексу, серед іншого — проходження навчання, що проводиться з метою здійснення терористичної діяльності; участь у терористичній спільноті; замах на терористичний акт; незаконне виготовлення вибухових пристроїв, вчинене організованою групою; незаконне придбання, зберігання й носіння вибухових речовин і пристроїв.
Поки тривав суд, підлітки перебували у Таганрозькому СІЗО, в камері з дорослими чоловіками. Правозахисники повідомляли про погані умови утримання, катування.
“Віктор зустрів своє 18-річчя там. Камера розрахована на 8 місць, а перебуває 16. До дітей застосовують жахливі тортури”, — розповідала Катерина Бобровська.
Вона вказувала, що Азаровський не отримував адекватної медичної допомоги, попри те, що мав давню черепно-мозкову травму і потребував ліків. Крім того, у хлопця виникли проблеми зі шкірою: “Він не спав практично, не міг їсти, шкіра на руках була вкрита товстою кіркою… Жодні звернення до лікарів не дали результату. Вони кажуть: ‘Ви все вигадуєте, ми нічого робити не будемо’. Якось мені зателефонувала особа, яка утримувалася поруч і сказала, що Віктор просто лежить, дивиться у стелю, не їсть. Вкрай тяжка була ситуація. Тоді я написала звернення до Папи римського Франциска. Він направив Матео (Маттео Марія Дзуппі — італійський архиєпископ Болоньї та Президент Італійської єпископської конференції, мирний посланець Папи римського — ред.) для перевірки. За два тижні до цієї перевірки дітей почали відгодовувати. Хлопці почали трохи приходити до тями, але це було недовго”.
Правозахисники наголошують, що єдиними доказами у справі були свідчення хлопців проти себе, які вони дали під тиском і катуваннями.
Правовий вимір
Після оголошення вироку Катерина Бобровська на своїй фейсбук-сторінці перелічила грубі порушення, які були допущені під час розгляду справи:
- судовий процес відбувався у закритому режимі, без доступу ЗМІ та міжнародних спостерігачів
- неповнолітніх фактично позбавили права на справедливий і публічний суд
- є обґрунтовані підстави вважати, що щодо дітей застосовувався тиск та примус до надання показів
- тривале утримання в СІЗО неповнолітніх суперечить принципу винятковості такого заходу
- ефективний і незалежний захист був істотно обмежений
- українських дітей судили як громадян російської федерації.
Дії РФ порушують Конвенцію ООН про права дитини, статті 47 та 49 IV Женевської конвенції, в яких ідеться про заборону змінювати правовий статус населення окупованої території та примусово переміщувати цивільних осіб з окупованої території.
Також в цих діях РФ правозахисниця вбачає ознаки воєнного злочину та злочину проти людяності.
“Ця справа — не ізольований випадок. Вона свідчить про системну практику кримінального переслідування українських дітей з окупованих територій із застосуванням найсуворіших кримінально-правових механізмів.Я переконана: такі вироки не мають нічого спільного з правосуддям. Це — інструмент тиску, залякування та демонстративного покарання”, – заявила Катерина Бобровська.
“Росія системно використовує незаконні затримання, тортури та судові процеси як інструмент тиску на українських дітей, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права. Саме тому повернення кожної української дитини залишається безумовним пріоритетом для України”, – наголосили у Bring Kids Back UA.
Нагадаємо, влітку 2023 року в Бердянську окупанти вбили Тіграна Оганнісяна та Микиту Ханганова. Станом на кінець минулого року Українські правоохоронці повідомляли про щонайменше 12 фактів затримання неповнолітніх українців під час окупації Донецької, Запорізької, Харківської та Херсонської областей від початку повномасштабного вторгнення. Дітей обвинувачували в коригуванні вогню ЗСУ, шпигунстві та державній зраді. Проте інформація є неповною, доки українські території перебувають в окупації.
Відтоді як в листопаді минулого року російська державна дума ухвалила законопроєкт, за яким до кримінальної відповідальності за так званими “диверсійними статтями” зможуть притягувати навіть 14-річних підлітків, тиск на дітей на окупованих територіях лише посилився.
