Наскрізь мокрі стіни та вода зі стелі

Постійно вогка постіль та холод у камері 

Через місяць після етапу до вʼязниці Мінусінська в Красноярському краю РФ політвʼязня Олександра Сізікова вивезли до лікарні.

Як повідомила його адвокатка журналістам “Кримської солідарності”, повністю незрячого кримця вивезли до Красноярської туберкульозної лікарні №1 для обстеження.

Журналісти нагадали, що Олександр Сізіков прибув до вʼязниці Мінусінська 8 лютого цього року. Тоді ж його помістили “на карантин”, де він пробув майже удвічі довше, ніж це мало б бути: 24 дні замість максимального терміну в 15 днів.

За словами адвокатки, спочатку Сізікова відправили до нового корпусу. Проте одразу після цього співкамерники політвʼязня викликали оперативника та вимагали, аби кримця перевели до спеціального медичного корпусу, де перебувають люди з інвалідністю та проблемами зі здоров’ям. В’язні аргументували це тим, що не мають надавати Сізікову необхідний догляд.

За тиждень до переведення до лікарні мусульманина ще раз перевели, але вже до старого блоку вʼязниці, пише “Кримська солідарність”. Тоді до нього завітав начальник установи. Олександр попросив, аби його перевели до медкорпусу, бо у старій будівлі, де він опинився, було холодно, сиро й вогко. Як казав Сізіков адвокатці, стіни в камері були наскрізь мокрі, а зі стелі крапала вода, тож його постільна білизна постійно була вогкою, а він сам не міг спати.

У відповідь на це начальник вʼязниці заявив, що у медичному блоці є лише туберкульозне відділення, в яке політвʼязня не можна помістити.

Незадовго до від’їзду наглядач повідомив, що Сізікова відвозять до Красноярська на обстеження. При цьому його співкамернику, якого теж мали вивезти до лікарні, співробітник російської Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) сказав, аби той зібрав речі. Сізікову такого не казали, тож він поїхав до Красноярська, не взявши з собою навіть постільної білизни.

Як пише “Кримська солідарність”, увечері 6 березня Сізікова привезли до лікарні й помістили до третьої палати відділення онкології. За словами мусульманина, нині медустанова переповнена, в ній перебувають люди не лише з онкологічними захворюваннями. Як розповіли Сізікову, ув’язнені перебувають там щонайменше 21 день, проте іноді це сягає і пів року.

Адвокатка зазначила, що її підзахисний почав частіше використовувати свій тонометр, що свідчить про те, що в нього високий тиск. Лікарі призначили Сізікову ліки від гіпертонії та обіцяли видати таблетки, які він привіз із собою.

Передісторія

Нагадаємо, що минулого року співробітники медсанчастини сімферопольського СІЗО-1 відмовилися приймати документи повністю незрячого мусульманина Олександра Сізікова, засудженого до 17 років позбавлення волі. Як розповідала мати політвʼязня Олена Сізікова, документи про всі наявні у сина захворювання не прийняли через нібито застарілі дати. У медсанчастині заявили, що самі проведуть медогляд... Крім того, Олександра утримували у камері, де навіть не було засклене вікно, хоча разом із ним у камері перебувала хвора людина. “Він години чотири тарабанив у двері, щоби йому дали ковдру. <…> [Тільки після цього] через чотири години йому дали. Потім поскаржився правозахисникам, що він не має скла [у камері]. За два дні прийшли [люди], засклили це вікно”, — розповідала мати політвʼязня.

ХПГ також писала про те, як минулої осені Олександра Сізікова забрали з дому та вивезли у невідомому напрямку. Згодом з’ясувалося, що Олександра відвезли до ізолятора у Бахчисараї, а у ніч проти 19 вересня перевели до сумнозвісного СІЗО-1 у Сімферополі. Мати змогла побачити сина лише за декілька днів.

Олександра Сізікова засудили до 17 років позбавлення волі (з відбуванням перших чотирьох років у в’язниці). Російські судді вирішили, що сліпота та інвалідність першої групи не перешкоджають відбуванню терміну у вʼязниці… “Це не просто жорстоко, це незаконно”, — казала юристка Ліля Гемеджи.

В одному з торішніх звітів правозахисники Human Rights Watch також звертали увагу на те, що у вересні 2024 року нелегітимна влада Криму ув’язнила Олександра Сізікова попри правовий захист, який російське законодавство надає особам з інвалідністю. Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець теж наголошував, що “навіть за російським законодавством Сізіков має бути звільнений від відбування цього покарання”, адже, згідно з постановою російського уряду, хвороби, які супроводжує повна сліпота, належать до переліку важких захворювань, що звільняють від утримання під вартою. “Дії російських силовиків проти особи з інвалідністю порушують основоположні права людини, зокрема право на справедливий суд і захист”, — наголошував Омбудсман. Докладнішу історію Олександра Сізікова можна прочитати за покликанням.

Порушення прав мусульман, яких увʼязнила РФ

Тим часом журналіст Ремзі Бекіров, якого Росія засудила до 19 років позбавлення волі, повідомив, що у виправній колонії 33 Абакана, де він нині перебуває, порушують права увʼязнених мусульман.

Адвокатка, яка змогла відвідати Бекірова в колонії, розповіла про це журналістам “Кримської солідарності”.

Річ у тім, що цьогоріч з 28 лютого по 30 березня, під час Рамадану, мусульмани постують. У цей час віряни мають снідати до сходу сонця. Проте, за даними адвокатки, у виправній колонії №33 вірян позбавляють такої можливості.

Як розповіла дружина журналіста Халіде Бекірова, в Абакані світає о п’ятій годині ранку, а сніданок у колонії відбувається за дві чи три години після цього. Таким чином, Ремзі Бекіров не має змоги вранці поїсти, зауважувала пані Халіде.

Під час Рамадану вечеряти мусульмани можуть після заходу сонця. Поки що Ремзі Бекірову вдається повечеряти під час загального приймання їжі в їдальні о сьомій годині вечора. Проте оскільки до кінця березня світловий день подовшає, вже на завершення Рамадану Ремзі Бекіров не зможе поїсти увечері разом з рештою увʼязнених, наголошує адвокатка.

“Вранці він п’є воду. А о сьомій годині [вечора] він їсть. Потім він втратить цю можливість”, — казала вона.

Адвокатка також розповіла, що Ремзі Бекіров і його єдиновірці мають власну їжу, яку вони замовляють через крамницю. Проте російські наглядачі зберігають їжу десь зачиненою, тож ніхто з бранців не має доступу до харчів поза передбаченим розпорядком дня часом.

Як зазначала захисниця Бекірова, політвʼязень просто хоче, аби його права не порушували, а йому дозволяли дотримуватися релігійних приписів без загрози життю та здоров’ю. Адвокатка також наголошувала, що Ремзі Бекіров сильно схуд. Під час зустрічей він постійно виглядає худим, несхожим на себе колишнього, яким він був до ув’язнення. 

Ба більше, наприкінці цього січня стало відомо, що Ремзі Бекірова на п’ять діб відправили до штрафного ізолятора (ШІЗО) через колективний намаз. За даними захисників, тоді, крім нього, до штрафного ізолятора відправили ще шістьох людей. Вони отримали від п’яти до семи діб у ШІЗО.  

Нині Ремзі Бекіров вже відбув термін у ШІЗО і перебуває в суворих умовах утримання (СУУ). Наприкінці лютого нелегітимний “Київський районний суд” окупованого Криму відмовив у позові політвʼязня щодо його поміщення до штрафного ізолятора через намаз. Адвокати планують подавати апеляцію.

Як зазначала Халіде Бекірова, її чоловік досі не може молитися упродовж дня. Фактично, він не може ані молитися, ані постувати, наголошувала пані Халіде. Вона також відзначала, що в російській неволі взагалі не створено умов, аби мусульмани могли здійснювати релігійні обряди, хоча навіть за Конституцією РФ такі умови мають бути надані.

Халіде Бекірова також відзначала, що у російському ув’язненні її чоловік втрачає вагу. “Він ще після етапу, після кількох переведень у ШІЗО сильно схуд [раніше повідомлялося, що політвʼязень схуд на 15 кг]. Коли я побачила його стан на тривалому побаченні минулого року — ну просто до сліз це було! Його та інших мусульман морять голодом, тиснуть морально. Наглядачі принижують їхню людську гідність, принижують [людей]. Звичайно, це дуже позначається на здоров’ї”.

Попри все це, за словами пані Халіде, Ремзі Бекіров не планує відмовлятися від постування, бо вважає це “своїм обов’язком як мусульманина”. “Він сказав, що які б умови не були, має намір серйозно тримати піст щодня цього місяця, навіть якщо доведеться їсти раз на день або менше”, — казала дружина політвʼязня.

Передісторія

Нагадаємо, що за пів року після етапу до ВК-33 Ремзі Бекірова вже сім разів поміщали у ШІЗО через формальні приводи: читав намаз у нічний час або читав намаз на рушнику, не привітався зі співробітником колонії, не вдягнув шапку тощо. Крім того, після етапу в колонію Бекірову не дозволяли подзвонити родині, а через відсутність халяльного харчування йому доводилося відмовлятися від деяких приймань їжі упродовж дня. Ремзі Бекіров також розповідав, що у колонії заборонено вдень наближатися до ліжка, а російські наглядачі “намагаються [його] морально придушити”.

Ремзі Бекірова затримали у березні 2019-го. Він був правозахисником і громадянським журналістом, вів прямі трансляції обшуків і судилищ у політично мотивованих справах, які окупаційна “влада” розпочинала проти жителів Криму: висвітлював справу ветеранки кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка та затримання архієпископа Кримської єпархії ПЦУ Климента, так звані “справи Хізб ут-Тахрір” тощо. Бекіров також був ініціатором ідеї щодо колективної допомоги сім’ям кримських політв’язнів. 10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив Ремзі Бекірова до 19 років позбавлення волі. Правозахисники неодноразово закликали домогтися звільнення Ремзі Бекірова через жорсткі умови утримання в колонії.

Правовий вимір

Ми неодноразово писали, що в російському полоні людям не надають належної медичної допомоги. Кримським бранцям не видають надіслані рідними ліки, ігнорують медичні довідки, знімають з черги на операцію, етапують попри погіршення стану здоров’я, утримують у неналежних умовах і не звільняють навіть тоді, коли цього вимагають російські закони. Більше про такі випадки можна почитати у рубриці ХПГ Право на життя.

При цьому, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує у в’язницях, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя. Щобільше, як неодноразово наголошували правозахисники, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю сьому Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має жодного права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Проте представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини. Так, за даними “КримSOS”, упродовж минулого року щонайменше 29 засуджених з політичних та релігійних мотивів кримців незаконно етапували до тюрем і колоній на території РФ. Аналітик Євгеній Ярошенко також відмічав, що упродовж 2024 року російські силовики незаконно етапували щонайменше 10 кримців з СІЗО Сімферополя до СІЗО в Ростові-на-Дону для участі в так званих “судових засіданнях”.