Повернення понад 20 дітей і юнаків до вільної України
Минулого тижня команда “Save Ukraine” повернула до вільної України понад 20 дітей і юнаків: усього вдалося повернути 23 людини. Про це сповістив очільник організації Дмитро Кулеба, який відзначив, що це вдалося завдяки підтримці партнерів у межах ініціативи Президента України “Bring Kids Back UA”.
У російській окупації діти зазнали тиску, залякувань і спроб перевиховання. Кулеба переповів стислі історії декількох дітей.
Зокрема, 12-річна Руслана пережила жах блокади, коли ховалася від безперервних бомбардувань у підвалі церкви. Крім того, дівчинка стала свідком трагічної загибелі сусідів, що позначилося на її здоров’ї. При цьому, аби вберегтися від російської пропаганди, дитина таємно навчалася в українській школі.
Ще одного юнака, 19-річного Олексія, окупанти змушували підписати контракт з армією РФ. Як розповів Кулеба, юнак пережив і “допит”, і катування електрошокером. Через постійні обстріли та невпинний страх отримати ворожу повістку хлопець почав втрачати пам’ять і слух.
Інший хлопчина, 18-річний Тимур, дивом уцілів, коли озброєний російський військовий увірвався до їхнього дому і кілька разів вистрілив просто в дитину. Окрім того, що окупаційна система становила пряму загрозу життю дитини, російські загарбники фактично позбавили хлопця права на навчання. Остаточним поштовхом до втечі з окупації стали погрози примусовою мобілізацією, писав Кулеба.
“Для цих та ще 20 дітей окупація вже в минулому. Сьогодні вони проходять реабілітацію у центрах ‘Надії та відновлення’, отримують комплексну підтримку психологів, допомогу з документами та затишне житло, аби почати все з чистого аркуша”, — розповідав пан Микола.
Утім, тисячі українських дітей досі залишаються в пастці, де представники РФ змушують їх забути своє коріння та відкрито готують до війни проти власної країни, наголошував очільник “Save Ukraine”.
Він також подякував партнерам — Володимиру Кличку, Тетяні Кіль, організації “WeAreAllUkrainians”, благодійному фонду “Хуманіті” й Обʼєднаному центру з координації пошуку й звільнення — разом з якими вдається повертати українських дітей додому. Завдяки “Save Ukraine” понад 1400 дітей уже вдома, зазначав Кулеба.
Злочини проти людяності та воєнні злочини
Раніше ми неодноразово писали, що доводиться переживати українським дітям в окупації та на території РФ. Нагадаємо, що Європейський суд з прав людини призначив усні слухання в справі за позовом Української Гельсінської спілки з прав людини щодо 10 українських дітей, викрадених Росією з окупованого Криму в 2014 році. Ми також розповідали про важливість цього рішення й згадували інші порушення прав дітей представниками РФ. Докладніше про порушення прав українських дітей Росією і Білоруссю можна прочитати у нашій рубриці.
Крім того, як відзначали у Міністерстві соціальної політики сім’ї та єдності України, цього липня експерти Московського механізму ОБСЄ підтвердили, що російська політика щодо українських дітей є чітко спланованою системою знищення української ідентичності, а систематична індоктринація та мілітаризація дітей можуть кваліфікуватися як злочин проти людяності у формі переслідування за дискримінаційними ознаками, а окремі випадки — катування та нелюдське поводження, незаконна депортація та переміщення — містять ознаки воєнних злочинів. Ба більше, в ОБСЄ підтримали висновок Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні щодо того, що примусове переміщення та депортація українських дітей також можуть становити злочин проти людяності у формі депортації та примусового переміщення населення.
Про незаконні дії вчинені країною-агресором щодо українських дітей ідеться у звіті “Про можливі порушення та зловживання міжнародним гуманітарним правом, правом у сфері прав людини та кримінальним правом, пов’язані з мілітаризацією та індоктринацією українських дітей Російською Федерацією”. Коротко переповідаємо дещо з наведеного у звіті.
У Місії експертів Московського механізму ОБСЄ наголошували, що примусові переміщення та депортації українських дітей залишаються з-поміж найтяжчих задокументованих порушень РФ, учинених проти України. Група незалежних експертів ОБСЄ вчергове підтвердила, що депортованих до Росії українських дітей часто влаштовували в прийомні сім’ї або всиновлювали за російським законодавством. Це порушує статтю 50 Четвертої Женевської конвенції та статей 8, 9, 10 і 21 Конвенції ООН про права дитини, наголошували експерти.
Крім того, Росія систематично перешкоджає возз’єднанню сімей та не створила жодного механізму для відновлення ідентичності, як того вимагає стаття 8 (2) Конвенції ООН про права дитини та як було рекомендовано Місією Московського механізму ще у 2023 році.
Місія також дійшла висновку, що російська законодавча система, яка регулює питання щодо українських дітей на окупованих РФ територіях України, була цілеспрямовано розроблена. Цю систему Росія вперше запровадила після анексії Криму у 2014 році, а після початку повномасштабного вторгнення поширила на всі тимчасово окуповані території України. Згодом цю систему усіляко посилювали та підкріплювали. Як мовилося у звіті, йдеться про систему, що поєднує законодавство у сфері освіти, молодіжної політики, сімейного права, громадянства (а також законодавство щодо “тероризму” й “екстремізму”) та створює скоординований механізм ідеологічної обробки та мілітаризації, а також придушення будь-яких проявів незгоди.
Експерти дійшли висновку, що створену Росією систему визначають щонайменше чотири особливості, зокрема:
По-перше, федеральне законодавство РФ розглядає освіту як інструмент державної безпеки й трансформації ідентичності, а федеральні освітні стандарти визначають формування російської громадянської ідентичності та лояльності як основні цілі.
По-друге, паспортизація — тобто набуття російського громадянства — де-факто стала обов’язковою, адже доступ до освіти, охорони здоров’я, працевлаштування та базових послуг залежить від наявності російських документів.
По-третє, межу між цивільною освітою та військовою службою системно знищували. Зокрема, обов’язкові предмети, такі як “Основи безпеки й захисту Батьківщини”, що були запроваджені у 8 – 11 класах з вересня 2024 року, інтегрують у стандартну шкільну програму навчання поводження зі зброєю, управління безпілотниками та тактичній медицині.
По-четверте, російське законодавство про так звані “тероризм” та “екстремізм” (передусім Федеральний закон №114-ФЗ та пов’язані з ним стратегічні документи) створює рамки, за яких прояви української ідентичності, мови та/чи історичної пам’яті в Росії та на тимчасово окупованих територіях України розглядаються як загрози безпеці. Запровадження вкрай розмитих правопорушень щодо “дискредитації” російських Збройних сил і “реабілітації нацизму” також підтримують цю тенденцію.
Як було зазначено у звіті, до ключових суб’єктів реалізації такої політики належать російські Міністерства освіти та оборони, правоохоронні органи РФ, Росгвардія, фінансовані державою військово-патріотичні молодіжні організації, зокрема ДТСААФ (Добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту РФ, російською — ДОСААФ), “Рух перших ”, “Юнармія” та центр “Воїн”, а також Російська православна церква…
Правовий вимір
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, Місія експертів Московського механізму ОБСЄ дійшла висновку, що Російська Федерація вчинила численні порушення, зокрема: незаконну трансформацію системи освіти; примус дітей до участі у підпорядкованих окупаційній владі формуваннях; зміну статусу й ідентичності дітей шляхом видачі паспортів та усиновлення; а також заборонений тиск, за якого дитину примушують присягти на вірність окупаційній “владі”.
Згідно з міжнародним правом прав людини, Місія констатувала систематичні порушення Конвенції ООН про права дитини, зокрема: прав на ідентичність, сім’ю, освіту, інформацію, свободу думки, совісті та релігії, здоров’я, а також права на свободу та особисту недоторканність. Хоча, відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини, якнайкраще забезпечення інтересів дитини є найважливішим обов’язком, ті ж такі інтереси дитини були проігноровані в кожному аспекті політики РФ.
Згідно з міжнародним кримінальним правом, в ОБСЄ дійшли висновку, що практика системної індоктринації та мілітаризації може також становити злочин проти людяності у формі переслідування, спрямованого проти українських дітей на дискримінаційній основі як частина широкомасштабної й систематичної атаки.
Місія підтримала й висновок Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні стосовно того, що примусове переміщення та депортація українських дітей також можуть становити злочин проти людяності у формі депортації та примусового переміщення населення, і наголосила, що затримки повернення дітей та перешкоджання цьому є обтяжувальною обставиною.
Крім того, експерти звернули увагу на ймовірні воєнні злочини, зокрема катування та нелюдське поводження, що завдають українським дітям невимовних страждань, а також незаконну депортацію та переміщення дітей.
З повною версією звіту англійською мовою можна ознайомитися за покликанням.
