ЄСПЛ призначив усні слухання у справі про 10 дітей, викрадених Росією з Криму

Європейський суд з прав людини призначив усні слухання в справі за позовом Української Гельсінської спілки з прав людини щодо 10 українських дітей, викрадених Росією з окупованого нею Криму в 2014 році.

Про це 10 липня сповістили в Українській Гельсінській спілці з прав людини.

Як зазначили в організації, ЄСПЛ “задовольнив клопотання представників заявників і призначив усні слухання у справі десяти українських дітей, яких Росія фактично захопила разом із Кримом у 2014 році (заява №6719/23, Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia)”. Інтереси заявників у справі представляє експерт УГСПЛ, адвокат Сергій Заєць, а також юристи European Human Rights Advocacy Centre (EHRAC).

Правозахисники наголосили, що призначення усних слухань поза Великою Палатою є рідкісним винятком, що свідчить про особливу важливість справи. “Переважна більшість справ у ЄСПЛ розглядається виключно на підставі письмових матеріалів”, зазначали в Українській Гельсінській спілці з прав людини, тож усні слухання у цій справі є винятковою процесуальною подією.

Як пояснював Сергій Заєць, усні слухання проводять “лише у визначних справах”.

“Сама можливість участі в засіданні Європейського суду з усними слуханнями в палатній справі є унікальною”, — підкреслював юрист.

В УГСПЛ також відзначили, що Європейський суд з прав людини “вже провів два раунди письмової комунікації зі сторонами”, що також нехарактерно для його практики.

Щобільше, “другий раунд комунікації відбувся у березні 2026 року і містив нові питання до сторін: зокрема, чи можна вважати, що УГСПЛ довела prima facie позбавлення дітей свободи з 2014 до 2022 року, а також чи порушила Росія статтю 38 Конвенції, відмовившись надати інформацію про місцеперебування дітей”.

“Те, що двох раундів письмового аргументування виявилося недостатньо і Суд хоче почути сторони особисто, свідчить про змістовну складність і масштаб порушених питань”, — підсумовували правозахисники.

Українська Гельсінська спілка нагадала, що йдеться про 10 дітей, громадян України, народжених між 2009 і 2013 роками (як раніше повідомляли в УГСПЛ, на момент російської окупації дітям виповнилося від одного до п’яти років). Неповнолітні перебували в дитячих закладах Криму, коли Росія захопила півострів. Окупувавши Крим, представники РФ примусово надали цим дітям російське громадянство та передали на всиновлення росіянам. Місцеперебування викрадених дітей досі невідоме.

Як зазначав адвокат Сергій Заєць, ідеться про відповідальність РФ за примусову зміну ідентичності дітей — з української на російську, їхнє свавільне усиновлення й протиправне позбавлення свободи. На думку адвоката, такі дії можна порівняти з германізацією дітей, яку здійснювала нацистська Німеччина під час Другої світової війни і яку засудив Нюрнберзький трибунал у справі RuSHA.

“Скарга ґрунтується на статтях 5 і 8 Європейської конвенції з прав людини — про право на свободу та право на повагу до приватного і сімейного життя. Окремо порушується питання за статтею 38 Конвенції: Росія відмовилася виконати запит суду та надати інформацію про місцеперебування дітей”, — зазначали в УГСПЛ.

Як раніше наголошував Сергій Заєць, “найбільше вражає зухвалість поведінки Росії: насправді такі дії якщо формально і не є геноцидом, то точно межують з ним: вони стирають ідентичність дітей”.

В УГСПЛ також зазначали, що у 2014 році, після окупації Криму Росією, понад чотири тисячі дітей, позбавлених батьківського піклування, були автоматично оголошені громадянами Росії. Попри запити українського уряду країна-агресор відмовилася передати дітей українській стороні й ініціювала процедури всиновлення.

Фактично представники РФ перетворюють українських дітей на ворогів власної держави, наголошував Сергій Заєць. Як зазначав адвокат, рішення Європейського суду є юридичною оцінкою, яку неможливо змінити чи переглянути (на відміну від будь-якого політичного рішення).

“Саме ця оцінка, як ми сподіваємося, створить прецедент, є важливим результатом цієї роботи”, — зазначав пан Сергій.

Правозахисники також нагадали, що хоча Росія вийшла з-під юрисдикції ЄСПЛ у вересні 2022, Європейський суд з прав людини продовжує розглядати справи щодо подій, які сталися до цієї дати.

“Рішення у справі, як очікують правозахисники, матиме значення не лише саме по собі, а й як додатковий важіль тиску в контексті кримінального переслідування Путіна і Львової-Бєлової в Міжнародному кримінальному суді”, — підсумували в УГСПЛ.

Загальний контекст

Нагадаємо, що ще у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна та Уповноваженої з прав дітей у РФ Марії Львової-Бєлової. Ми докладно розповідали, що означає це рішення і чим воно може загрожувати російському диктатору. Вже у квітні 2023-го Парламентська асамблея Ради Європи визнала, що примусова депортація та насильницьке переміщення українських дітей є елементом злочину геноциду. Щобільше, як було зазначено у резолюції ПАРЄ, до злочину проти українських дітей причетний не лише Путін і Львова-Бєлова, а і самопроголошений Президент Білорусі Лукашенко. 

Як наголошував Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, йдеться про сотні дітей, вивезених з сиротинців і дитячих будинків. Карім Хан також відмічав, що Президент РФ видав низку указів, які змінили російські закони й пришвидшили процес усиновлення українських дітей.

“Ми не можемо дозволити, щоб з дітьми поводилися так, ніби вони — воєнні трофеї”, — заявляв Карім Хан і додавав, що МКС має притягнути винних до відповідальності та повернути українських дітей до їхніх справжніх родин чи громад.

Французький юрист Емманюель Доуд, за позовом якого МКС видав ордери Путіну та Львовій-Бєловій, наголошував, що сам факт депортації дітей є складовою злочину геноциду. Нападів на частину населення, які скоюють з метою асиміляції цього населення, достатньо, щоб кваліфікувати скоєне як геноцид, підкреслював Доуд.

“... Забрати дітей силою, депортувати, вивезти їх до Росії, віддати російським усиновлювачам, аби потім розірвати всі зв’язки — і психологічні, і фізичні — з їхніми батьками, з українським народом, з історією... Так, це називається асиміляцією частини української нації — і тому це можна назвати геноцидом”, — пояснював правник. Тодішній Генпрокурор України Андрій Костін також підкреслював, що грубі порушення міжнародного права, які вчиняє РФ, що примусово переміщує українських дітей, підпадають під ознаки злочинів проти людяності та елементу геноциду. Згідно зі статтею 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, “насильницька передача дітей із однієї людської групи в іншу” належить до дій, “вчинених з наміром знищити, цілком чи частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку”, тобто є геноцидом. 

Наприкінці 2023 року Харківська правозахисна група представила чергове подання до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду, що стосувалося переміщення українських дітей на територію Російської Федерації. Подання “Насильницька передача дітей з України до Росії: геноцид” має на меті переконати Офіс Прокурора МКС, аби той перекваліфікував вже відкрите провадження зі статті восьмої Римського Статуту (“воєнні злочини”) на статтю шосту (“злочин геноциду”). Харківська правозахисна група докладно пояснювала, як Росія власноруч документує злочин геноциду, який вчиняє над українськими дітьми.

Ще минулого грудня Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка вимагала, аби Росія без жодних умов повернула усіх примусово переміщених і депортованих з України дітей, припинила подібні дії, а також припинила розлучати дітей з родинами, змінювати малечі громадянство, здійснювати незаконне всиновлення й індоктринацію українських дітей.

Минулого березня Управління Верховного комісара ООН з прав людини також оприлюднювало доповідь, що висвітлювала порушення прав українських дітей за три роки повномасштабного російського вторгнення. Як зазначав голова Управління Верховного комісара ООН з прав людини Фолькер Тюрк, бойові дії та окупація частин України Росією спричинили масштабні порушення прав людини й завдали мільйонам дітей невимовних страждань. Ще наприкінці 2023 року Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Ґранді наголошував, що Російська Федерація порушує фундаментальні принципи захисту дітей.

Вже цього березня Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні оприлюднила доповідь, а також окремий конференційний документ щодо депортації, переміщення та насильницьких зникнень українських дітей. “Переконливі докази щодо депортації та переміщення загалом 1205 дітей з п’яти областей України, перевірені Комісією, дозволили їй дійти висновку, що ці дії є злочинами проти людяності та воєнними злочинами депортації та насильницького переміщення дітей”, — мовилося у доповіді Незалежної міжнародної комісії. Згідно з висновками ООН, 80% дітей досі не повернули на підконтрольну уряду України територію. Комісія також підтвердила, що представники країни-агресора вчиняли насильницькі зникнення, що також є злочинами проти людяності та порушеннями прав людини. Ба більше, Росія не створила системи, що сприяла б поверненню дітей: неповнолітні та їхні рідні були вимушені самотужки шукати одне одного. Крім того, Росія вчинила воєнний злочин безпідставного затягування повернення цивільних, зазначали в ООН. Раніше ми докладно розповідали про висновки Комісії.

Більше про порушення прав українських дітей Росією і Білоруссю можна прочитати у рубриці Права дітей.