Незаконний вирок
21 жовтня цього року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив шістьох учасників так званої “п’ятої Бахчисарайської групи”. Політв’язні, які доєдналися до засідання через відеозвʼязок, отримали від 15 до 19 років колонії суворого режиму.
Про вирок повідомив сам суд у своєму телеграм-каналі, а також написали Кримськотатарський ресурсний центр і “Суспільне Крим”, що покликалося на рідних політбранців і кримських правозахисників. Коротко переповідаємо, що відомо про чергове судилище, влаштоване країною-окупантом.
Найдовший термін увʼязнення — 19 років колонії суворого режиму, з них перші чотири роки у вʼязниці, отримав Руслан Асанов. Як зазначали у Кримськотарському ресурсному центрі, Руслана Асанова визнали винним за частиною першою статті 205.5 (“Організація діяльності терористичної організації”), частиною першою статті 30 та ст. 278 (“Насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади”) Кримінального кодексу РФ.
Ремзі Німетулаєва визнали винним за тими ж статтями й засудили до 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Сейдамета Мустафаєва, Аметхана Умерова, Ельдара Якубова та Абдулмеджита Сейтумерова засудили до 15 років колонії суворого режиму. Їх визнали винними за ч. 2 ст. 205.5, ч. 1 ст. 30 та ст. 278 російського Кримінального, писав КРЦ.
Усі кримські бранці мають відбути перші чотири роки у вʼязниці.
Як 21 жовтня цього року сповіщав сам Південний окружний військовий суд у своєму телеграм-каналі, Руслан Асанов і Ремзі Німетулаєв нібито організували діяльність осередку забороненої “терористичної організації”, до якої увійшли решта підсудних.
“…На організованих і проведених Асановим і Німетулаєвим конспіративних зборах обговорювали питання діяльності осередку, наміри змінити політичну систему та державний устрій країн, зокрема РФ, з метою включення їх до ‘Всесвітнього ісламського халіфату’, заклик до руйнування встановлених державних кордонів національних держав як за допомогою пропаганди, так і насильницькими методами. Крім того, підсудні здобували спеціальні знання, детально вивчали ідеологічні матеріали терористичної організації”, — мовилося в телеграм-повідомленні так званого суду.
При цьому, як наголошували у Кримськотатарському ресурсному центрі, так зване “обвинувачення” спиралося на показання засекречених “свідків”, аудіозаписи та “експертні висновки”, достовірність і доказове значення яких оскаржувала сторона захисту. Зокрема, під час судового розгляду захист заявляв про використання засекречених “свідків”, які не надали переконливих відомостей про обвинувачених, а також про сумнівний характер “експертиз”. До прикладу, під час одного із судових засідань засекреченого “свідка”, який виступав під псевдонімом, допитали без попереднього повідомлення адвокатів. Захист вимагав розкрити його дані, аби перевірити твердження про знайомство свідка з обвинуваченими. Утім, суд відмовив у задоволенні цього клопотання — нібито через побоювання свідка щодо можливих загроз. Жодних підтверджень таких загроз суд не навів.
Крім того, захист наполягав на допиті осіб, які брали участь в обшуках 24 серпня 2023 року, зокрема ефесбівців, понятих та спеціалістів, адже обвинувачені заявляли про підкидання забороненої літератури…
Як повідомляло “Суспільне Крим”, перед оголошенням вироку пʼятеро підсудних виступили з останнім словом. Ремзі Німетулаєв відмовився від останнього слова.
Кримські бранці відкинули обвинувачення в “тероризмі” та “підготовці насильницького захоплення влади” й наголосили, що це сфабрикована та політично мотивована справа.
Ельдар Якубов, у якого є шестеро дітей, також зауважив, що російський суд відхилив докази та клопотання захисту. Хоча свідки захисту підтверджували непричетність обвинувачених до “терористичної діяльності”, їхні свідчення не отримали належної оцінки.
“Сукупність цих обставин дозволяє стверджувати про порушення права обвинувачених на ефективний захист і справедливий судовий розгляд. Порушеними залишаються право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий суд, на ефективний засіб правового захисту, на повагу до приватного та сімейного життя, свободу думки, совісті та релігії, свободу вираження поглядів”, — перелічував Кримськотатарський ресурсний центр.
“Звинувачення нас у тероризмі та спробі насильницького захоплення влади повністю суперечить нашому способу життя, нашим уявленням про життя і є брехнею”, — наголосив Якубов. Він також підкреслив, що обшуки та арешти кримських татар почалися після того, як Росія окупувала Крим. Нинішні переслідування кримських татар за релігійною та національною ознакою мають історичні паралелі з репресіями минулих століть, наголосив пан Ельдар.
Абдулмеджит Сейтумеров, в якого за аналогічним звинуваченням ув’язнили двох рідних старших братів і дядька, також наголосив, що після 2014 року в Криму почав діяти конвеєр кримінальних справ проти мусульман. При цьому в різних справах фігурують так звані “таємні свідки” й використовують сумнівні “експертизи”, і навіть формулювання часто є однаковими. Ба більше, так звані твердження сторони обвинувачення про “підготовку захоплення влади” є абсурдними, адже в подібних справах ніколи не знаходили ані зброї, ані доказів підготовки насильницьких дій.
“Кожні пів року в Криму затримують мусульман, звинувачують їх у причетності до забороненої організації, покликаючись на ‘таємних свідків’, експертизи й аудіозаписи. Кожна справа є копією попередніх справ. За допомогою пошуку нібито ‘терористів’ органи показують, що вони працюють, що не даремно отримують зарплату. Таким чином, заробляють зірочки, нові звання, разом із дипломами, грамотами, нагородами, що засвідчують, нібито вони знешкодили найнебезпечніших ‘терористів’, які готували змову... Десятки тисяч людей по всьому півострову стежать за тим, що відбувається, бачать брехню, сфабрикованість, приходять на винесення вироків до судів. Бути затриманим за те, що дотримуєшся своєї релігії, говориш про неї, живеш на своїй землі, виховуєш дітей, дотримуєшся культури, цінностей… Сьогодні це стало злочином?” — сказав Сейтумеров.
Сейтумеров зауважив, що йдеться про політичне замовлення та спробу придушити національну, громадянську та релігійну активність кримських татар.
Ще раніше Сейтумеров наголошував, що прокурор не навів жодних фактів вчинення злочинів (лише формальні фрази, які повторювалися раз у раз), російські силовики підкинули заборонену літературу під час обшуків, а так звану “релігієзнавчу експертизу” здійснювали особи, які взагалі не були фахівцями в галузі релігієзнавства… Як писала його дружина, Абдулмеджит Сейтумеров також скаржився на суттєве погіршення свого здоров’я за три роки перебування в слідчому ізоляторі.
Своєю чергою Аметхан Умеров заявив, що його судять не за злочини, а за небажання мовчати про несправедливість.
“Я не терорист. Я — син народу, який уміє чекати. Моя віра, мій Крим, мій народ — ви називаєте це тероризмом, а я називаю це допомогою тим, хто потрапив у біду. Ви називаєте це змовою, а я називаю це єдністю та любов’ю до своїх братів. У вашому розумінні допомога дітям, які залишилися без батьків, — це злочин. Ви судите мене за сфабрикованою справою, за фальшивими протоколами та експертизами, що порушують закони вашого ж уряду. Але навіть цими погонами не зламати правду. Цими вироками не викорінити віру з сердець нашого народу, народ не залякати, голос не заткнути. Так само, як не викосити гори в Криму і не осушити Чорне море”, — заявив Аметхан Умеров.
Руслан Асанов розповів про життя своєї родини після повернення з депортації. Учасник справи наголосив, що кримських татар судять аж ніяк не за тероризм, а за бажання жити на своїй історичній Батьківщині, вільно сповідувати іслам і виховувати своїх дітей. Асанов також назвав абсурдними обвинувачення в “підготовці захоплення влади” шістьма людьми без зброї та наголосив, що рішення у справі, на його думку, ухвалили ще до початку “судового розгляду”.
“Рано-вранці до нас вриваються озброєні люди, лякаючи дітей і наші сім’ї, вивозячи нас у невідомому напрямку. Сьогодні нас судять, але я та мої товариші ніколи не вдавалися до силових дій і тероризму. Ми не маємо ілюзій щодо вироку, бо розуміємо, що рішення у нашій справі було ухвалено задовго до розгляду справи по суті. Скільки ви ще готові зруйнувати сімей? Залишити дітей без батьків?” — запитав пан Руслан.
Сейдамет Мустафаєв назвав процес “грою в одні ворота” і зауважив, що стаття 205.5 російського Кримінального кодексу стала інструментом масових переслідувань. Мустафаєв також наголосив, що обвинувачення були побудовані на наклепі, показах засекречених “свідків” і неперевірених твердженнях.
“Ми сповідуємо іслам, який не має нічого спільного зі звинуваченнями, що лунають у залі. Розмови з моїми братами, друзями й родичами я не вважаю злочином. І в законі немає норми, яка забороняє вести розмови про релігію”, — наголосив пан Сейдамет.
Мустафаєв розповів і про свою громадську та благодійну діяльність, допомогу дітям і нужденним, які він здійснював до того, як його заарештували. Кримський бранець наголосив, що головним покаранням у таких справах стають сім’ї обвинувачених, які роками залишаються без своїх близьких.
Як зазначали у КРЦ, цей вирок є черговим проявом системної політики репресій, які здійснює російська окупаційна “влада” в Криму, а також продовженням адміністративної практики порушень прав людини, встановленої Європейським судом з прав людини у міждержавній справі “Україна проти Росії” (щодо Криму) рішенням від 25 червня 2024 року.
“Засудження шістьох кримськотатарських активістів свідчить про продовження адміністративної практики порушень прав людини, встановленої ЄСПЛ, та підтверджує збереження системного характеру політично мотивованих переслідувань кримських татар в умовах російської окупації Криму”, — наголошували у Кримськотатарському ресурсному центрі. КРЦ також заявив, що такі вироки є нелегітимними й політично мотивованими, а дії РФ “є продовженням політики придушення ненасильницького спротиву, переслідування за релігійні та політичні переконання та боротьби з громадською активністю на окупованому півострові”.
П’ята Бахчисарайська група: передісторія
24 серпня 2023 року окупаційні силовики провели обшуки у будинках шістьох кримських татар, які мешкали у Бахчисараї та Бахчисарайському районі: у Сейдамета Мустафаєва, Ельдара Якубова, Абдулмеджита Сейтумерова, Руслана Асанова, Аметхана Умерова і Ремзі Німетулаєва. Їм висунули обвинувачення у причетності до діяльності ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, яку РФ визнала “терористичною”, а також у нібито “підготовці до насильницького захоплення влади”. Усіх кримських татар затримали.
Пʼятеро з них були громадськими активістами й багатодітними батьками. В Абдулмеджита Сейтумерова нещодавно народилася дитина. Крім того, його рідних братів — Османа і Сейтумера Сейтумерових — заарештували у березні 2020 року і засудили до 17 і 14 років увʼязнення, а його рідного дядька Рустема Сейтмеметова, засудили до 13 років позбавлення волі.
Усіх шістьох бахчисарайських активістів неодноразово затримували на акціях на підтримку інших арештованих кримських татар, яких російські окупанти обвинувачували “у тероризмі”.
Ба більше, як нагадувало “Суспільне”, у вересні 2023 року старший “слідчий з особливо важливих справ УФСБ” Віталій Власов відмовив Якубовій і дружині іншого фігуранта справи Феріді Халіловій у побаченнях із чоловіками.
У жовтні 2024 року попри відсутність нових доказів Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону продовжив термін арешту фігурантам п’ятої Бахчисарайської групи ще на два місяці. Як розповідав адвокат Еміль Курбедінов, тоді “сторона обвинувачення обґрунтувала своє клопотання про продовження арешту припущеннями про те, що підсудні можуть втекти або вплинути на свідків”.
Минулого жовтня російський суд продовжив арешт до 23 лютого 2026 року попри те, що політбранці скаржилися на антисанітарію й неналежні умови утримання, що позначилися на їхньому здоровʼї:
“Наші підзахисні розповіли про нестерпні та антисанітарні умови утримання в СІЗО-1 Ростова-на-Дону. Вони перебувають серед щурів — живих і мертвих, тарганів та іншої живності, що суттєво погіршило їхній стан здоров’я: шлунково-кишковий тракт, очі та нирки. У них загострилися хронічні хвороби”, — казав тоді адвокат Еміль Курбедінов.
Правовий вимір
Як неодноразово наголошували правозахисники, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю сьому Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має жодного права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях України. Це порушує статтю 64 IV Женевської конвенції.
Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні також неодноразово зазначала, що за роки повномасштабної війни РФ були широко поширені серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, особливо з боку російської влади, що відбувалося фактично за умов безкарності.
“Члени релігійних груп, які сприймалися як такі, що виступають проти Російської Федерації та її збройного нападу на Україну, зазнавали переслідувань, затримань, були засуджені до позбавлення волі або депортовані. Особливою мішенню стали члени організації ‘Свідки Єгови’ та ‘Хізб ут-Тахрір’, заборонених в Російській Федерації, але законних в Україні”, — наголошували у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні. Раніше ми неодноразово розповідали про порушення прав кримських мусульман в російській неволі.
