У ЄСПЛ відбулися усні слухання у ‘кримській справі’

Усні слухання 13 грудня

13 грудня у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) відбулись усні слухання по суті міждержавної справи “Україна проти Росії” щодо Криму. 

Про це повідомила Уповноважена в справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко на своїй фейсбук-сторінці.

Уповноважена у справах ЄСПЛ нагадала, що ухвалу щодо прийнятності цієї міждержавної справи Європейський суд з прав людини оголосив ще 14 січня 2021 року. Тоді вперше на міжнародному рівні міжнародний судовий орган визнав юридичний факт окупації АР Крим та міста Севастополя Російською Федерацією. Тоді ж до так званої “кримської справи” доєднали ще одну міждержавну справу за заявою № 38334/18 стосовно політичних в’язнів, тож тепер ця міждержавна справа стосується і того, що РФ переміщує “засуджених” за сфабрикованими справами українців на російську територію та переслідує українських політв’язнів. 

Раніше Маргарита Сокоренко пояснювала, що 13 грудня Україна доводитиме Європейському суду, які саме порушення прав людини вчиняє Російська Федерація на окупованому півострові. Уповноважена у справах ЄСПЛ зазначала, що йдеться не про окремі випадки порушень прав людини, а про “існування системної адміністративної практики порушень прав людини з боку Російської Федерації” від початку окупації Автономної республіки Крим та міста Севастополя. Таким чином Україна доводить, що “існує ціла система толерування порушень прав людини”. Уповноважена також наголошувала, що на попередніх етапах Україна довела, що Російська Федерація встановила свій контроль над Кримським півостровом саме 27 лютого 2014 року. Таким чином саме від цієї дати — 27 лютого 2014 року — Російська Федерація несе відповідальність за порушення, які відбуваються в Криму. 

“Під час моєї частини виступу наголосила суддям ЄСПЛ, що з початку окупації Криму у 2014 році, рік за роком, ситуація з дотриманням прав людини на окупованій території Криму погіршується, — зауважила Сокоренко. — Постраждалі від дій окупаційної влади не можуть захистити свої порушені права та отримати компенсацію внаслідок незаконних і варварських дій російських окупантів. Щобільше, Росія відмовляється співпрацювати з будь-якою стороною, в тому числі і з ЄСПЛ, щодо фактів порушення прав людини на окупованих територіях України, що значно поглиблює й без того невтішну ситуацію з їхнім дотриманням”.

За останні дев’ять років Україна надала потужну доказову базу, до якої увійшли й аргументи, наведені під час усних слухань 13 грудня 2023-го. З огляду на наявні докази Україна просить ЄСПЛ визнати Російську Федерацію відповідальною за порушення гарантованих Європейською конвенцією прав людини, які розглядають у міждержавній справі. 

Разом з Маргаритою Сокоренко позицію українського уряду у цій міжнародній справі представляла заступниця Міністра юстиції України Ірина Мудра, а також британський юридичний радник Бен Емерсон і “міждержавна” частина Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини: Андрій Лукша та Олексій Якубенко, розповіла уповноважена.

Наразі українська сторона очікує рішення ЄСПЛ по суті міждержавної справи “Україна проти Росії” щодо Криму. 

Передісторія 

Уряд України посилається на низку статей Конвенції, які порушила Російська Федерація. З-поміж них: стаття друга, яка гарантує право на життя; стаття третя, яка забороняє катування, нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження або покарання; стаття п’ята, яка гарантує право на свободу та особисту недоторканність; стаття шоста, яка гарантує право на справедливий суд; стаття восьма, яка гарантує право на повагу до приватного і сімейного життя; стаття дев’ята, за якою кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; стаття 10, яка гарантує свободу вираження поглядів; стаття 11, що гарантує свободу зібрань, і так далі. 

У заяві №38334/18 щодо переміщення ув’язнених з окупованих територій на територію країни-агресора уряд України посилається на статтю сьому, за якою визнавати когось винним можна лише на підставі національного закону чи міжнародного права, та статтю 18 щодо меж застосування обмежень прав.

Своєю чергою представники РФ вдавалися до звичних наративів і запевняли Європейський суд з прав людини, нібито в лютому й березні 2014-го Україну контролювали “фашисти”, від яких російські солдати “захищали” кримчан, аж допоки 18 березня Крим не “приєднався” до Росії. Детальніше про це можна почитати у статті Харківської правозахисної групи.

Раніше ЄСПЛ вже визнав прийнятними низку скарг української сторони у цій справі, тож тепер розгляне їх по суті. Окрім цього, Європейський суд з прав людини перевірить прийнятність об’єднаних в одну міждержавну справу позовів щодо політв’язнів і етапування українських “засуджених” на територію РФ.

Україна проти Росії у ЄСПЛ

Нагадаємо, що 25 січня 2023 Європейський суд з прав людини оприлюднив проміжний вердикт у так званій “великій справі щодо Донбасу”. ХПГ детально писала про важливість цього рішення, яке чітко окреслило, коли почалася російська збройна агресія на Сході України, яку роль відіграла Російська Федерація в захопленні українських територій та хто відповідає за правопорушення, вчинені на підконтрольних Росії територіях. У своєму рішенні ЄСПЛ підтвердив, що з квітня 2014-го Російська Федерація здійснює військове вторгнення до Донецької та Луганської областей України, а з травня 2014 року контроль РФ на окупованих територіях став абсолютним. Крім цього, ЄСПЛ підтвердив, що від 11 травня 2014-го саме Росія, а не так звані “сепаратисти”, здійснювала ефективний контроль над окупованими нею територіями Донецької та Луганської областей України, а влітку 2014-го Російська Федерація розпочала повномасштабне перекидання військ на Схід України. Щобільше, ЄСПЛ визнав частково прийнятною до розгляду справу щодо відповідальності РФ за систематичні порушення прав людини на територіях України, які перебували під російською окупацією. 

У липні 2023-го Європейський суд з прав людини ухвалив одностайне рішення та відмовився розглядати позов Росії проти України (№ 36958/21). “Після ретельного дослідження Судом представлених державою-позивачем матеріалів і доказів, а також враховуючи поведінку Росії та відсутність будь-якої співпраці з березня 2022-го року, ЄСПЛ відмовив у задоволенні позову у повному обсязі та вилучив його з реєстру справ”, — повідомляли у Мін’юсті. Більше про це можна прочитати у статті ХПГ.

Наразі Україна має чотири міждержавні справи проти Російської Федерації. Окрім цього, як зазначали журналісти української служби DW, ЄСПЛ розглядає понад 7,4 тисячі індивідуальних заяв щодо подій в тимчасово окупованому Криму, на Сході України та в Азовському морі, а також щодо військових дій Російської Федерації на території України від початку російського повномасштабного вторгнення.