Окуповані й понищені природоохоронні зони й заповідники
6 листопада, коли у світі відзначають Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів, ГУР нагадало про злочини РФ проти українського довкілля. Зокрема, на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської та Херсонської областей держава-агресор Росія створює так звані “природоохоронні установи”.
При цьому, як наголошували у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, формування подібних псевдоорганів спрямоване на зміцнення окупаційного контролю над захопленими гектарами заповідних земель і природними ресурсами України.
Водночас російська окупаційна армія продовжує нищити й забруднювати українські екосистеми та заповідні зони. Російські військові перетворюють їх на простір бойових дій і військових укріплень.
“Хижацькі дії російських окупантів щодо українського довкілля завдають багатомільярдних збитків і мають ознаки воєнного злочину”, — наголошували в ГУР.
Як нагадувало Головне управління розвідки, у зоні ведення активних бойових дій або під російською окупацією перебувають десятки українських заповідних територій, екосистеми яких зазнають колосальних збитків внаслідок агресивної війни РФ: “Асканія-Нова”, “Меотида”, Приазовський національний природний парк, Кінбурнська коса, “Святі Гори”, Кремінські ліси тощо.
Війна та російська окупація спричиняють руйнування ґрунтів, пожежі, забруднення паливом, а також пошкодження природних середовищ через мінування, окопи та переміщення важкої техніки.
“Військова техніка ущільнює ґрунт, пошкоджує кореневі системи рослин і порушує природний водовідвід. Пальне, мастила та залишки боєприпасів створюють серйозні хімічні ризики для ґрунтів і водних ресурсів. Пожежі знищують рослинність, місця розмноження тварин і кормову базу”, — перелічували в ГУР.
У розвідці також нагадали, що на території Приазовського національного природного парку російські загарбники облаштували полігон для мінометних стрільб, а в національному природному парку “Меотида” зведені загарбниками укріплення знищували місця гніздування птахів.
“Чи не найбільше внаслідок російської війни та окупації постраждали об’єкти природно-заповідного фонду на Півдні України. За даними Державної екологічної інспекції Південного округу, лише для об’єктів на Херсонщині збитки станом на жовтень 2026 року оцінюються у понад 1,2 трильйона гривень (близько $28 млрд)”, — мовилося в повідомленні Головного управління розвідки України.
Крім того, застарілі танкери змішаного плавання (зокрема й ті, що входять до так званого “тіньового флоту” РФ) створюють величезні ризики для морських екосистем.
“І це лише деякі приклади скоєного окупантами екоциду — як на поневолених територіях України, так і в масштабах світового природного ландшафту, — наголошували в ГУР. — …Для відновлення українських екосистем можуть знадобитися десятиліття часу й зусиль, а частина завданих Росією збитків — незворотні”.
Ситуація в окупованому Криму
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим також наголосило, що тимчасово окупований півострів став одним із прикладів того, як російська збройна агресія “створює загрози природним екосистемам”.
“Мілітаризація заповідних територій, забруднення Чорного моря, виснаження водних ресурсів і небезпека для морських тварин залишаються актуальними проблемами півострова. Упродовж 2026 року з’явилися нові свідчення екологічних загроз, спричинених або посилених російською окупацією”, — зазначали у Представництві.
Зокрема, згідно з даними Національної академії наук України, оприлюдненими цього лютого, під російською окупацією перебувають понад 272 тисячі гектарів морських природоохоронних акваторій у межах Криму й Азовського моря. З-поміж окупованих об’єктів були й 12 національних природних парків і заповідників, а також понад 10 заказників і регіональних ландшафтних парків.
Окремою загрозою залишається забруднення Чорного моря нафтопродуктами. Крім того, через війну у Чорноморському регіоні страждають морські ссавці.
Російські загарбники також постійно обмежують доступ до заповідних територій Криму. Зокрема, цього квітня окупаційна “адміністрація” продовжила заборону організованого відвідування Опукського та Казантипського природних заповідників. При цьому російські військові упродовж тривалого часу використовують територію мису Опук для проведення навчань і бойових стрільб.
“Така діяльність створює загрози для унікальних степових екосистем, ґрунтового покриву, рослинності та середовища існування птахів”, — наголошували у Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим.
Остаточний масштаб шкоди можна буде встановити лише після деокупації тимчасово захоплених територій України, відмічали в ГУР. Лише тоді можна буде провести належну екологічну експертизу й оцінити збитки, яких країна-агресор завдала українському довкіллю.
Міжнародні екологічні катастрофи
У березні 2026-го ми писали й про транскордонне забруднення Дністра, що виникло через масовану атаку Росії й торкнулося не лише України, а і Молдови. Як зазначали у Мінекономіки, “Російська Федерація продовжує вчиняти міжнародні екологічні злочини, використовуючи війну як інструмент руйнування екосистем та створення транскордонних екологічних загроз”.
Минулого місяця ми вкотре писали про олію, яка знову дісталася Національного природного парку “Тузлівські лимани” та продовжувала забруднювати піщаний пересип, зокрема і заповідну зону. Раніше ми вже розповідали про забруднену олією акваторію Чорного моря.
Цього вересня ми також писали, що за час повномасштабної війни РФ вже загинули 120 тисяч чорноморських китоподібних. Докладніше про них та інших мовчазних жертв агресивної війни РФ читайте за покликанням. 31 жовтня, у Міжнародний день Чорного моря, український еколог, керівник науково-дослідного відділу Національного природного парку “Тузлівські лимани” Іван Русєв повідомив, що буде створено меморіальний монумент “Пантеон пам’яті дельфінів”, присвячений китоподібним, які загинули від російської агресії.
Як зазначав Павло Гольдін (співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України), ще одну загрозу для китоподібних можуть становити дії окупантів у Керченській протоці.
“Нещодавнє будівництво мосту та греблі, а згодом — загороджувальних ліній із численних барж у Керченській протоці, яка є місцем проживання та надзвичайно важливим міграційним коридором для китоподібних та їхньої здобичі, може становити для морських тварин навіть більшу загрозу, ніж самі бойові дії, але водночас це є актом війни, який слід розглядати та трактувати у контексті війни”, — писав науковець на сайті Greenpeace Україна 31 жовтня. Гольдін згадував і затоплення двох танкерів російського “тіньового флоту”, що призвело до найбільшого розливу мазуту й інших нафтопродуктів в історії Чорного моря.
ХПГ також висвітлювала трощу двох російських танкерів, яка сталася у грудні 2024 року поблизу Керченської протоки й спричинила масштабну екологічну катастрофу. Це забруднення було визнане міжнародною екологічною катастрофою.
Минулого квітня ми також розповідали про наслідки цієї екологічної катастрофи в Чорному та Азовському морях: згідно з супутниковими знімками, з російських танкерів продовжував витікати мазут — через це у Криму масово гинули дельфіни, а біля Маріуполя помирала риба. Минулого липня на тимчасово окупованому півострові продовжували збирати ґрунт і пісок, забруднені нафтопродуктами. Навіть у МНС Росії підтверджували, що станом на липень 2025-го загалом у Криму зібрали понад 1758 тонн мазуту. Мазутні згустки дісталися й Одещини: минулого червня забруднення виявили у Національному природному парку “Тузлівські лимани”.
Вже цього жовтня арбітражний суд Краснодарського краю РФ зобов’язав власників танкерів “Волгонєфть 212” і “Волгонєфть 239” виплатити ще 34,2 млрд рублів за завдані екологічні збитки. Як зазначало “Суспільне Крим”, про це йшлося у відповідному рішенні від 29 жовтня, оприлюдненому на сайті суду. На рішення суду звертав увагу і російський телеграм-канал (рос.) “Говорит НеМосква”.
Відповідачами у справі виступали компанії “Волгатранснєфть”, “КамаТрансОйл” і “Кама Шиппінг”.
Суд визнав, що забруднення завдало масштабної шкоди природним територіям в районах Анапи, Темрюка та Новоросійська, а також спричинило загибель близько 13,5 тисячі птахів, зокрема червонокнижних видів.
Основні збитки були заподіяні внаслідок порушення й забруднення середовища існування рідкісних представників тваринного світу, занесених до Червоної книги Краснодарського краю. Російський суд оцінив такі збитки у понад 34 млрд 123 млн рублів.
Понад 93,6 млн рублів компанії мають сплатити за загибель тваринного світу, а понад три мільйони рублів — за забруднення ґрунтів.
Як зазначало “Суспільне”, раніше суд уже зобов’язав судновласників виплатити 49,5 млрд і 35,4 млрд рублів відповідно. У рішенні суду також було зазначено, що, згідно з даними російського транспортного нагляду, один із танкерів працював із порушенням правил судноплавства та без необхідного технічного огляду. Крім того, на борту перебували лише два члени екіпажу замість мінімально необхідних 11.
Навіть через понад півтора року після аварії російських танкерів у Керченській протоці проблему забруднення мазутом так і не залагодили. Щобільше, як цього липня повідомляла “Асоціація реінтеграції Криму”, майданчик для складування забрудненого ґрунту біля Щолкіного сам став джерелом вторинного забруднення.
Цієї весни в окупованому Севастополі знову були зафіксовані викиди мазуту. Зокрема, під час так званих травневих вихідних [1 – 3 травня 2026 року] було зафіксовано 12 заяв від мешканців, які повідомляли про такі викиди на узбережжі Севастополя, писав у телеграмі Развожаєв, окупаційний “губернатор”.
У серпні 2026 року Асоціація реінтеграції Криму, яка покликалася на моніторинговий проєкт “Sky Eye”, повідомляла про нафтові плівки біля затонулих танкерів. Їх зафіксували супутникові знімки, зроблені 20 та 25 серпня поточного року.
“На супутникових знімках Sentinel-2 за 20 серпня та Planet за 25 серпня зафіксовані нафтові плівки в місцях затоплення кормової частини ‘ВН-212’ та носової частини ‘ВН-239’ . Нафтопродукти поширюються у південно-західному та південно-східному напрямках під впливом переважних вітрів і течій”, — мовилося у телеграм-повідомленні “Sky Eye”.
При цьому 21 серпня 2026 року так звана Урядова комісія з ліквідації наслідків розливу нафтопродуктів унаслідок аварії танкерів у Керченській протоці оголосила про завершення відкачування мазуту із затонулих фрагментів танкерів “Волгонєфть 212” і “Волгонєфть 239”. Результати виконаних робіт підтвердила спеціальна комісія, до складу якої входили російські МНС, Росприроднадзор та “Морспасслужба”. Міністерство транспорту Росії заявляло, буцімто уздовж берегової лінії випадків викидів нафтопродуктів не було зафіксовано, зазначало “Суспільне Крим”.
Спалені “Святі гори” й інші злочини РФ
Ми неодноразово розповідали й про пожежі, спричинені агресивною війною РФ, які дісталися й заповідних земель, зокрема згадували Дунайський біосферний заповідник. Ми також писали, що війна РФ проти України пришвидшує кліматичні зміни на всій планеті. Харківська правозахисна група розповідала і про пожежі у Джарилгацькому парку, де палала найцінніша степова ділянка, що завдало “колосальних втрат біорізноманіттю острова”, і про випалений парк “Святі гори” на Донеччині. Ще у січні 2023-го Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляв, що унаслідок дій російських військ було знищено 80% національного парку “Святі гори”, розташованого на території Слов’янського та Лиманського районів Донеччини. Утім, 1 вересня 2024 року Росія завдала чергового авіаудару, що спричинив масштабну лісову пожежу у національному парку. Ще до того, як пожежу ліквідували (на це пішло вісім днів), директор парку Сергій Приймачук заявив, що ця пожежа була найбільшою в історії парку і матиме руйнівний вплив на його екосистему. Як зазначав Приймачук, для повного відновлення екосистеми “Святих гір” може знадобитися до декількох десятиліть.
“Забруднена земля, забруднене повітря, немає осередку комах, птахів. Їм ніде буде жити тут, місця проживання їм нема. Ліс почне хворіти та через рік вже він не буде придатний ні для чого. Навіть на дрова. Сосни будуть падати. Будуть розвиватися мікози, грибкові якісь”, — казав директор нацпарку журналістам “Суспільне Донбас”.
Ми писали й про те, як російські військові знищують біорізноманіття Херсонщини та вчиняють пожежі, помітні навіть з космосу, а також про те, як окупанти відпрацьовують стрільбу та облаштовують полігон на території півострова Карадай на Херсонщині попри те, що ця територія має статус ландшафтного заказника.
Харківська правозахисна група висвітлювала й викрадення та вбивства червонокнижних й інших тварин України. Ще восени 2024-го українські правоохоронці оголосили підозру окупаційному “директору” біосферного заповідника “Асканія-Нова”: упродовж 2023 року разом з російськими військовими він забезпечував викрадення червонокнижних тварин. Унаслідок цього український заповідник зазнав збитків у понад 22 мільйони 200 тисяч гривень. На жаль, це була лише попередня цифра, адже й після 2023 року російські загарбники продовжували викрадати рідкісних тварин.
Ми також висвітлювали збитки, яких зазнала природа Хортиці через підрив Каховської ГЕС, та інші збитки, завдані довкіллю України.
Нагадаємо, що Женевська конвенція забороняє застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної й серйозної шкоди природному середовищу: “При веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної й серйозної шкоди”.
