Меню
• Кримінально-виконавча система
Андрій Діденко, 30 жовтня 2026

Право на скаргу за ґратами: чому в одних колоніях сотні звернень, а в інших — жодного?

Нове дослідження Харківської правозахисної групи за 2025–2026 роки виявило в різних колоніях суттєві відмінності у використанні засудженими права на звернення до Омбудсмана, прокуратури та правозахисних організацій. У деяких установах протягом тривалого часу не зафіксовано жодного звернення. Чи означає це, що засуджені не мають скарг, чи вони просто не можуть або бояться скаржитися?

Designed by jcstudio / Freepik [пошта]
Designed by jcstudio / Freepik

Мовчання за ґратами: що показують дослідження

Право на звернення є одним із найважливіших механізмів захисту людини в місцях несвободи. Саме завдяки скаргам засуджені можуть повідомляти про неналежні умови тримання, насильство, відсутність медичної допомоги, порушення трудових прав та інші зловживання.

Харківська правозахисна група вже кілька років досліджує, наскільки реально працює цей механізм в українських пенітенціарних установах.

У першому дослідженні, опублікованому в 2023 році, було встановлено, що у 18 із 76 установ не зафіксовано жодного звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Причому в 12 установах також не було звернень до прокуратури та правозахисних організацій.

Наступне дослідження за 2023–2024 роки показало, що проблема залишається актуальною: у п’яти колоніях знову не зафіксували жодного звернення до Омбудсмана.

Тепер ми проаналізували нові офіційні відомості, отримані у відповідь на інформаційні запити щодо відправлення кореспонденції за 2025–2026 роки.

Що говорять цифри?

У зведеній таблиці наведено відомості щодо 65 пенітенціарних установ.

За 2025 рік дані про звернення до Омбудсмана наявні щодо 55 установ. Загалом у них зафіксовано 980 звернень до Уповноваженого та 4528 — до прокуратури. Водночас у десяти установах не зареєстровано жодного звернення до Омбудсмана, а у 24 — жодного звернення до правозахисних організацій.

За наданими відомостями за 2026 рік, у 65 установах зазначено 1052 звернення до Омбудсмана та 3297 — до прокуратури. У дванадцяти установах не зафіксовано жодного звернення до Уповноваженого, а у 37 — до правозахисних організацій.

Особливу увагу привертають Машівська виправна колонія №9, Південноукраїнська ВК №83, Снігурівська ВК №5, Качанівська ВК №54 та Житомирська ВК №4, де нульові показники звернень до Омбудсмана повторюються в обох досліджуваних періодах.

Водночас в інших установах статистика зовсім інша. Наприклад, у Київському СІЗО за 2025 рік зафіксовано 318 звернень до Омбудсмана та 1114 — до прокуратури. У Харківському СІЗО — відповідно, 83 та 686 звернень.

Звичайно, кількість звернень залежить від чисельності осіб, які утримуються в установі, їхньої правової обізнаності, доступності юридичної допомоги та інших обставин. Крім того, дані за 2026 рік охоплюють неповний календарний рік, тому безпосередньо порівнювати їх із повним 2025 роком некоректно.

Однак настільки суттєві відмінності потребують пояснення. Чому в одних установах засуджені регулярно звертаються по захист, а в інших роками панує статистична тиша?

Чи можуть засуджені скаржитися без страху?

Під час моніторингових відвідувань пенітенціарних установ правозахисники неодноразово стикаються з проблемами недостатньої поінформованості засуджених про механізми захисту, складнощами доступу до правової допомоги та побоюваннями негативних наслідків після подання скарг.

Нульова кількість звернень сама по собі не доводить перешкоджання листуванню. Проте повторення таких показників протягом кількох років є підставою для поглибленої перевірки.

Особливо показовою є статистика скарг на дії або бездіяльність адміністрацій установ. За 2025 рік у відповідній графі таблиці зазначено лише 21 таке звернення, а за 2026 рік — 39.

Виникає закономірне питання: невже засуджені настільки рідко скаржаться на адміністрацію?

Не виключено, що причина полягає також в особливостях статистичного обліку, адже зміст конфіденційної кореспонденції не повинен бути доступним адміністрації.

Стаття 113 Кримінально-виконавчого кодексу України, правила 56–57 Правил Мандели та правило 70 Європейських пенітенціарних правил передбачають гарантії реалізації права на звернення, конфіденційності визначених категорій листування та захисту від негативних наслідків подання скарг.

Ці гарантії мають працювати не лише формально, а й на практиці.

“Тюремний портал”: інформація, яка допомагає захищати права

Однією з причин низької активності звернень може бути недостатня поінформованість засуджених та їхніх родичів про можливості правового захисту.

Саме тому Харківська правозахисна група рекомендує користуватися інформаційним ресурсом “Тюремний портал”, де зібрано корисні матеріали для засуджених, ув’язнених, їхніх родичів та всіх, хто займається захистом прав людини в місцях несвободи.

На порталі можна знайти зразки заяв, скарг та інших документів, відповіді на поширені правові запитання, матеріали щодо умов тримання, медичного забезпечення, праці засуджених, а також звіти моніторингових відвідувань пенітенціарних установ.

Ці матеріали допомагають краще зрозуміти свої права, підготувати необхідне звернення та визначити можливі шляхи захисту.

Важливо, щоб інформація про такі ресурси була доступною безпосередньо в пенітенціарних установах, а засуджені мали реальну можливість користуватися передбаченими законом засобами комунікації.

Право на скаргу не повинно залишатися формальністю

Результати трьох послідовних досліджень Харківської правозахисної групи свідчать про необхідність системної перевірки доступності механізмів захисту прав людини в українських пенітенціарних установах.

Особливої уваги потребують колонії, у яких протягом кількох років не зафіксовано жодного звернення до Омбудсмана чи правозахисних організацій.

Під час моніторингових відвідувань необхідно перевіряти не лише журнали відправлення кореспонденції, а й фактичну можливість засуджених конфіденційно звертатися до незалежних органів, отримувати відповіді та не зазнавати переслідувань за скарги.

Велика кількість звернень не обов’язково свідчить про погану ситуацію в установі. І навпаки — відсутність скарг зовсім не означає відсутності порушень.

Адже право на звернення має сенс лише тоді, коли людина може ним скористатися без страху, перешкод і ризику покарання.

За тюремними мурами людина може втратити свободу, але не повинна втрачати голос. І держава зобов’язана зробити все, щоб цей голос почули.

поширити інформацію

Подібні статті

• Кримінально-виконавча система

Суддя і прокурор — два підходи до прав людини

На Рівненщині суддя Березень звільнив хворого засудженого, якому держава не може забезпечити необхідне лікування. Прокурор Куліш заперечував, а прокуратура оскаржила рішення. Тепер питання не лише в тому, хто має рацію юридично, а й у тому, скільки часу хвора людина може чекати на справедливість.

• Кримінально-виконавча система   • Дослідження

Тримання під вартою в умовах війни: переповнення слідчих ізоляторів та гуманітарні виклики

Станом на 1 серпня 2026 року в Україні функціонували 14 слідчих ізоляторів і 10 установ виконання покарань, які виконували функції СІЗО. При цьому чотири СІЗО та одна установа виконання покарань взагалі не мали захисних приміщень. Втім, навіть наявність укриття не означає, що ув’язнені можуть до нього потрапити. У дослідженні розглядаємо причини переповнення СІЗО, ризики цього під час війни та пропонуємо рекомендації щодо перегляду практики застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

• Кримінально-виконавча система

Чого очікують від подвійної системи пенітенціарних інспекцій?

У Верховній Раді розглядається новий проєкт Закону “Про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій”. Вважаємо за потрібне висловити свої міркування щодо цього проєкту нормативного акта.

• Кримінально-виконавча система

За ґратами права не закінчуються. Нове життя Українського тюремного порталу

Від правозахисної спадщини Олександра Букалова та “Донецького Меморіалу” до сучасного інформаційного ресурсу, який допомагає бачити проблеми пенітенціарної системи та захищати права людини.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвістиПрава людини за ґратами (Український тюремний портал)