Як 23 жовтня повідомила “Кримська солідарність”, уночі окупаційні “правоохоронці” Криму провели обшук і затримали незрячого мусульманина Олександра Сізікова. Про це правозахисникам розповіла його матір, Олена Сізікова.
За словами пані Олени, на початку одинадцятої години вечора 22 жовтня до будинку під’їхали близько двадцяти людей на декількох автомобілях.
“Увірвалися, зачитали постанову якогось дізнавача МВС по Бахчисарайському району. Якийсь лейтенант поліції написав заяву на Сашка. Його забрали. Я зібрала йому сумку, що встигла. Вони квапили, нервували, що збираємо довго”, — цитувала пані Олену “Кримська солідарність”.
Під час чергового обшуку окупанти вилучили два ноутбуки й усі телефони родини Сізікових.
Як раніше повідомляли правозахисники, 21 жовтня Красноярський крайовий суд РФ скасував рішення щодо звільнення незрячого мусульманина Олександра Сізікова й постановив повернути його до в’язниці. Таким чином суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання російської прокуратури. Які саме аргументи для скасування рішення про звільнення наводила сторона обвинувачення — наразі невідомо.
У квітні 2025-го адміністрація вʼязниці Мінусінська, куди етапували політвʼязня, звернулася до суду з поданням щодо звільнення Олександра Сізікова. Вже у травні Мінусінський міський суд Красноярського краю звільнив кримського політвʼязня Олександра Сізікова у зв’язку з хворобою. Під час медичного обстеження, яке проводили в лікарні Красноярського краю, Сізікову підтвердили повну втрату зору. Це захворювання входить до затвердженого російським урядом переліку хвороб, що перешкоджають відбуванню покарання у виправних установах.
У “Кримській солідарності” нагадали, що те саме сталося з політв’язнем, колишнім головою незалежної мусульманської громади “Алушта” Ленуром Халіловим. У серпні він повернувся додому через злоякісну ракову пухлину. Суд також звільнив кримського татарина за станом здоров’я. Проте у жовтні прокурор подав апеляцію. Нині Ленур Халілов перебуває вдома і чекає на оригінали документів з Архангельського облсуду. Після цього його візьмуть під варту і відправлять до виправної колонії №1 Архангельська.
Історія Олександра Сізікова
Раніше ми докладно розповідали про Олександра Сізікова, фігуранта “четвертої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір”. Його затримали 7 липня 2020 року після чергової хвилі масових обшуків в оселях кримських татар. Тоді ж окупаційні правоохоронці затримали ще шістьох людей. Усіх звинуватили в причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”. За версією ФСБ, 2015 року Олександр Сізіков нібито заснував “терористичний осередок ‘Хізб ут-Тахрір’”... Як докази “провини” Сізікова ефесбівці наводили “знайдені” під час обшуку книжки релігійно-політичного об’єднання. Прикметно, що ці книги навіть не були надруковані шрифтом Брайля, тобто чоловік просто не зміг би їх прочитати…
Підконтрольний Кремлю “Київський районний суд міста Сімферополя” відправив шістьох затриманих — Ісмета Ібрагімова, Зекір’ю Муратова, Вадима Бектемірова, Еміля Зіядінова, Аліма Суф’янова та Сейрана Хайредінова — до сімферопольського СІЗО. Олександра Сізікова відправили під домашній арешт. У жовтні 2020-го нелегітимний “суд” вирішив, що Сізікова потрібно на місяць відправити до Севастопольської міської психіатричної лікарні на стаціонарну судово-психіатричну експертизу…
Як зауважували правозахисники, ще під час обшуків і так званого “слідства” мали місце численні порушення. До прикладу, аудіозапис із матеріалів кримінальної справи, на якому нібито був записаний урок із будинку Сізікова, був нібито зроблений у п’ятницю — у той проміжок часу, коли підсудні перебували в мечеті на п’ятничній молитві, тож ніяк не могли бути в гостях один в одного. Обвинувачені наголошували, що це змонтований запис. Як зауважував Сейран Хайредінов, розмову присутніх на аудіозаписі людей супроводжували шуми. Послідовність і зміст розмови були змінені. Розмову переривали собачий гавкіт, плач дітей і музика. “Усі ці звуки загадково припинялися та поновлювалися”, — відмічав Хайредінов. При цьому і свідки обвинувачення, і свідки захисту підтверджували, що у помешканні Сізікова, де вони нібито розмовляли, не було ані собак, ані дітей. Телевізора чи магнітофона там також не було. Натомість на так званих “обшуках” були присутні люди, що служили за контрактом в окупаційній військовій частині Бахчисарая та надавали суперечливі “свідчення” у “суді”. Свідчення сторони обвинувачення також не відповідали дійсності. До прикладу, “свідок” під псевдонімом Османов заявляв, нібито познайомився з Олександром Сізіковим у мечеті Тахтали Джамі після п’ятничної молитви. Правдивість цих тверджень викликала сумніви хоча б тому, що у цій мечеті щоп’ятниці не проводили обряди поклоніння.
Попри явну сфабрикованість справи 17 травня 2023 року Південний окружний військовий суд засудив незрячого мусульманина Олександра Сізікова до 17 років позбавлення волі (з відбуванням перших чотирьох років у в’язниці). У вересні 2024 року апеляційний суд у Власисі (під Москвою) залишив цей вирок чинним. Хоча сторона захисту звертала увагу на те, що у вироку суду першої інстанції не було роз’яснено, чи може Сізіков перебувати у виправних установах через його сліпоту та інвалідність першої групи, апеляційний суд не тільки затвердив винесений раніше вирок, а й вирішив, що захворювання Сізікова не перешкоджають відбуванню терміну у вʼязниці… “Це не просто жорстоко, це незаконно”, — казала юристка Ліля Гемеджи.
Минулого вересня Сізікова забрали з дому й вивезли у невідомому напрямку. Згодом з’ясувалося, що Олександра відвезли до ізолятора у Бахчисараї, а потім перевели до сумнозвісного СІЗО-1 у Сімферополі.
На історію Сізікова звертали увагу правозахисники Human Rights Watch. Як мовилося у їхньому торішньому звіті, підконтрольна РФ окупаційна “влада” Криму ув’язнила Олександра Сізікова попри правовий захист, який російське законодавство надає особам з інвалідністю. Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець також наголошував, що навіть, відповідно до російського законодавства, Сізіков має бути звільнений від такого відбування покарання, адже, згідно з постановою російського уряду, хвороби, які супроводжує повна сліпота, належать до переліку важких захворювань, що звільняють від утримання під вартою. “Дії російських силовиків проти особи з інвалідністю порушують основоположні права людини, зокрема право на справедливий суд і захист”, — наголошував Омбудсман.
Ба більше, як неодноразово наголошували правозахисники, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю сьому Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має жодного права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях. . Проте представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини. Історія Олександра Сізікова вчергове це підтвердила.
Коли політв’язня утримували в Криму, співробітники медсанчастини сімферопольського СІЗО-1 відмовлялися приймати документи, що свідчили про наявні у нього захворювання, нібито через застарілі дати. Крім того, політвʼязня утримували у неналежних умовах. Як розповідала матір Сізікова, Олександр і ще один хворий в’язень були у камері, де навіть не було засклене вікно. “Він години чотири тарабанив у двері, щоби йому дали ковдру”, — розповідала мати політвʼязня. Вікно у камері засклили лише за декілька днів.
Після сімферопольського СІЗО кримського політвʼязня етапували до вʼязниці Мінусінська у Красноярському краї РФ. Кримського бранця одразу помістили “на карантин”, де він пробув майже удвічі довше, ніж це мало бути. Про умови утримання у старому блоці вʼязниці, де стіни були наскрізь мокрі, а зі стелі крапала вода, ми розповідали у статті.
Матір політвʼязня Олена Сізікова неодноразово наголошувала, що її син не лише повністю втратив зір (після ДТП у 2009 році), а й має низку інших хвороб. Олександр Сізіков не має селезінки. Він потерпає від хронічного захворювання шлунку й захворювання шийно-хребетного відділу та потребує постійного фахового нагляду, регулярних масажів і проходження курсів реабілітації. Ба більше, Сізіков має безстрокову інвалідність першої групи. Ув’язнення Олександра може призвести до серйозних наслідків і погіршення здоров’я, казала Олена Сізікова.
Як ми вже зазначали, цього квітня адміністрація вʼязниці у Мінусінську звернулася до суду з поданням щодо звільнення Олександра Сізікова, а у травні 2025-го Мінусінський міський суд звільнив Олександра Сізікова у зв’язку з хворобою. Наприкінці травня звільнений політвʼязень повернувся до рідного Криму.
На жаль, Красноярський крайовий суд, який 21 жовтня скасував рішення щодо звільнення незрячого мусульманина Олександра Сізікова й постановив повернути його до в’язниці, вкотре підтвердив абсурдну сліпоту російського кривосуддя.
