Права людини на південному сході України, 2017, #07

"28 липня 2017 року "Військовим судом ЛНР" винесено вирок у відношенні громадянина Н., - повідомив представник "генпрокуратури". - Громадянин Н., користуючись соціальними мережами і мессенджерами, поширював в мережі Інтернет негативну інформацію про жителів ЛНР, принижує честь і гідності громадян, намагався розпалити ненависть і ворожнечу по відношенню до російської нації " - йдеться в повідомленні.

"Завдяки принциповій позиції державного обвинувача, вироком Військового суду ЛНР від 28 липня 2017 року громадянину Н. винесено обвинувальний вирок, яким останній засуджений до 14 років позбавлення волі", - заявив Козлов.

Він повідомив, що в той же день Військовий суд ЛНР засудив громадянку В. до 12 років позбавлення волі за вчинення "державної зради" "шляхом передачі представникам іноземної розвідки відомостей військового характеру".

"Вироки підтримані представниками Генеральної прокуратури ЛНР, сторона звинувачення з вироками згодна, підстав для апеляційного оскарження Генеральною прокуратурою не вбачається", - пояснив Козлов.

Прізвища "засуджених" в "відомстві" не називали. Але не складно здогадатися, що один із заручників, про якого йде мова - блогер Едуард Неделяєв.

1 червня

Медпрацівники лікарні м.Авдіївка повідомили, що до них доправили трьох цивільних осіб (одного чоловіка і двох жінок), які зазнали поранень внаслідок вибуху біля автобусної зупинки в центрі Авдіївки увечері 30 травня. Співробітники Авдіївської поліції повідомили, що того вечора до Авдіївської лікарні доправили 44-річного чоловіка з осколковими пораненнями лівої ступні та нижньої частини правої щиколотки, 42-річну жінку з осколковими пораненнями лівого стегна та правого коліна, а також 40-річну жінку з осколковими пораненнями шиї, пліч і грудної клітки.

2 червня

Пошкодження об’єктів цивільної власності, спричинені обстрілами:

- На подвір’ї сільськогосподарського підприємства, розташованого на схід від автодороги Т-0519 у Луковому, зафіксовано п’ять свіжих воронок, а також два трактори, дві вантажівки та п’ять одиниць причіпної техніки, у яких були розбиті вікна, спущені шини та наскрізні отвори від шрапнелі. У складській будівлі, розміщеній у північно-західному кутку подвір’я, була метрова пробоїна у вікні з південного боку, а також знесена секція даху розміром 8х1 м. Вікна з північного боку складу, що приблизно за 20 м на південний схід від подвір’я, були розбиті. 5-метрова секція бетонної стіни на північний схід від подвір’я обвалилася, а за 3 м на північ від стіни була свіжа воронка (1 м у діаметрі, 30 см завглибшки). Зафіксовано, що гофровані металеві стінки зернового елеватора, розміщеного на цьому ж подвір’ї, були пробиті та вивернуті убік, за оцінкою, внаслідок прямого влучення снаряда. На даху також були осколкові пошкодження. Бетонна поверхня навколо зернового елеватора була місцями пошкоджена. За 30 м на північ від зернового елеватора розташована невелика будівля, з південної сторони якої були вибиті шибки. На північно-східному краю с/г підприємства, приблизно за 100 м від подвір’я, зафіксовано мікроавтобус із розбитими вікнами, спущеними шинами і отворами, що утворилися від осколків, а також вантажівку, двигун і передня кабіна якої були понівечені.

- На вул. Радянській, 8, зафіксовано розбиту віконну раму у будинку, а також кілька отворів на південній стіні сараю. Приблизно за 50 метрів від будинку, у полі, за 120 метрів від автодороги Т-0519, зафіксовано 3 свіжі воронки. Усі вони були діаметром 3 м і 0,5 м завглибшки.

4 червня

Жертви серед цивільного населення з обох боків лінії зіткнення:

- 3 червня 72 річна жінка, яка знаходилась в Ясинуватській центральній лікарні, розповіла, що вона, перебуваючи у себе вдома на вул. Лісництво, 1, в Ясинуватій почула вибух і відчула біль у нозі. За словами медперсоналу Ясинуватської центральної лікарні, жінка отримала різану рану лівої ноги і їй була надана необхідна медична допомога.

Пошкодження об’єктів життєзабезпечення та цивільної власності в житлових районах, спричинені обстрілами:

- 3 червня жителі підконтрольного урядові м. Авдіївка (17 км на північ від Донецька) залишилися без води внаслідок знеструмлення Донецької фільтрувальної станції через обрив на лінії електропередачі, а також пошкодження водогону на околиці Донецька. Причиною цьому, ймовірно, став обстріл 1 червня. 4 червня офіцери Збройних сил України та Збройних сил Російської Федерації при СЦКК повідомили, що через відсутність гарантій безпеки від «ДНР» ремонтні роботи на лініях електропередачі для відновлення електропостачання Донецької фільтрувальної станції так і не розпочалися.

- 3 червня зафіксовано пошкодження житлового будинку на вул. 1 Травня, 115, у підконтрольному «ЛНР» смт Сентянівка (кол. Фрунзе, 44 км на захід від Луганська). 65 річний чоловік розповів, що дах буднику № 115, який належить йому, було пошкоджено 2 червня (пробито кулею).

- 4 червня у підконтрольному «ДНР» м. Докучаєвськ (30 км на південний захід від Донецька) зафіксовано пошкодження на вікні та фасаді з південного боку будинку на вул. Горького, 98/1. Усередині будинку є пошкодження на шафі та стіні за нею. Пошкодження були спричинені влученням кулі калібру 12,7 мм із південного напрямку.

- На вулиці Ватутіна, 15, у квартирах №№ 31 та 41 зафіксовано, що на двох балконних вікнах, що виходять на південь, частково бракувало віконних шибок. Пошкодження були спричинені вогнем зі стрілецької зброї. У квартирі № 41 55 літня мешканка розповіла, що зранку 4 червня вона побачила пошкодження на балконі та помітила розбите скло на землі.

- На вул. Центральній, 87/46, зафіксовано потріскане скло у балконних вікнах, що виходять на південь, а також пошкоджені балконні двері й освітлювальні прилади у квартирі. Пошкодження були спричинені вогнем зі стрілецької зброї. 40 літня мешканка розповіла, що у той момент, коли з’явилися ці пошкодження, вона не перебувала у квартирі, а розбите скло помітила зранку 4 червня.

- На вул. Свободи, 7, зафіксовано вікно з розбитою шибкою. Пошкодження були спричинені вогнем зі стрілецької зброї з південного напрямку. За словами 75 літньої мешканки, вона почула, як між 19:30 і 20:00 3 червня розбилося скло, але подумала, що це сталося в іншому будинку. Вона також додала, що вранці 4 червня побачила розбите скло.

- На вул. Тельмана, 12/1, зафіксовано розбите вікно з південного боку будинку і кулю калібром 7,62 мм між віконними шибками. З того ж боку будинку були помітні пошкодження на фасаді, а також на паркані. Пошкодження були спричинені вогнем зі стрілецької зброї з південного напрямку. 40 літній мешканець повідомив, що він перебував у будинку, коли той потрапив під обстріл зі стрілецької зброї.

- На вул. Комсомольській, 108/2, зафіксовано вибоїну 20 см завширшки на фасаді будинку, що виходить на південь, а також кулю калібру 12,7 мм, яка застрягла у стіні. Вогонь вівся з південного напрямку. 30 річна сусідка розповіла, що стрільба відбувалася 3 червня, приблизно о 19:30.

5 червня

Повідомлення про кілька жертв серед цивільного населення:

- У Донецькому обласному бюро судово-медичної експертизи, розташованому на території лікарні ім. Калініна, уточнювалась отримана від російських офіцерів зі Спільного центру з контролю та координації (СЦКК) інформація про те, що до моргу було доправлено тіло жінки. Співробітники моргу повідомили, що тіло жінки привезли до них із вул. Луговського, що в мікрорайоні «Трудівські»» Петровського району (15 км на південний захід від центру Донецька), у ніч із 4 на 5 червня. За їхніми словами, жінка загинула від численних проникних осколкових поранень. Медперсонал повідомив, що особу жінки встановлено — це була 37-річна матір 9-річного хлопця, який зазнав поранень внаслідок того самого вибуху, від якого загинула матір.

- У Донецьку обласну дитячу лікарню був госпіталізований з осколковими пораненнями 9-річний хлопець Медпрацівники лікарні повідомили, що 4 червня, близько 22:00, із мікрорайону «Трудівські» Петровського району Донецька до них доправили 9-річного хлопця з осколковими пораненнями тулуба та черевної порожнини. Він потребував термінового хірургічного втручання. Лікарі також повідомили, що під час того інциденту загинула матір цього хлопця.

- У лікарню в підконтрольному урядові м. Курахове (40 км на захід від Донецька) 3 червня була госпіталізована 64-річна жінка з осколковими пораненнями шиї. Вона розповіла про те, що 3 червня, близько 16:30, почула вибух, коли йшла поблизу своєї квартири на вул. Восточній, 11, у підконтрольному урядові м. Красногорівка (21 км на захід від Донецька). За її словами, коли вона побігла в укриття, то почула ще один вибух і помітила, що з рани в шиї у неї тече кров. Вона також додала, що до лікарні її відвезли машиною швидкої допомоги.

- У смт. Старомихайлівка, неподалік будинку на вул. Комсомольській, 43а, 55-річний мешканец будинку, розповів, що він зазнав поранень внаслідок вибуху, що стався 5 червня, близько 03:30. Чоловік показав свою ногу, нижня частина якої була перебинтована, і додав, що він отримав поранення, коли снаряд вибухнув поблизу його будинка. За його словами, у лікарні № 24 йому надали медичну допомогу, а потім виписали.

Спричинені обстрілами пошкодження цивільних об’єктів у житлових районах:

- На вул. Комсомольській, 20, смт Старомихайлівка (15 км на захід від Донецька) зафіксовано, що снаряд влучив у супутникову антену, встановлену на даху будинку, а потім розірвався після удару об ґрунт приблизно за 4 м від північної стіни будинку, внаслідок чого розбилися розташовані поруч вікна. Також були виявлені осколки і зафіксуваносвіжу вирву, яка утворилася від розриву артилерійського снаряда калібру 152 мм, випущеного із західно-південного заходу.

- На вул. Комсомольській, 25, зафіксовано будинок, в якому були пошкоджені зовнішні та внутрішні стіни, а також розбиті вікна і господарські будівлі. Пошкодження були, імовірно, спричинені розривом артилерійського снаряда калібром не менше ніж 100 мм. Так само на вул. Комсомольській, 34а, не вдалося встановити напрямок вогню, оскільки вирва була заповнена землею, але визначено, що пошкодження були, імовірно, спричинені розривом артилерійського снаряда калібром не менше ніж 100 мм.

- Неподалік на вул. Комсомольській, 27, зафіксовано свіжу вирву в дворі на південний захід від будинку, а також знайдено там осколки снаряда. Вирва, ймовірно, утворилася від розриву артилерійського снаряда калібру 152 мм, випущеного із західно-південного заходу.

- Неподалік будинку на вул. Комсомольській, 43а, на вулиці зафіксовано свіжу вирву на південь від паркану. Вирва, імовірно, утворилася від розриву артилерійського снаряда калібром не менше ніж 100 мм.

- Пошкодження внаслідок обстрілу в мікрорайоні «Трудівські» Петровського району Донецька. На вул. Амудар’їнській, що на західній околиці мікрорайону «Трудівські», зафіксовано вирву в асфальті, а також невеликі осколки. На асфальті, приблизно за 3 м на схід від вирви, були сліди крові.

Вирва виникла внаслідок розриву мінометної міни калібру 82 мм. Визначити напрямок вогню не вдалося.
- На вул. Амудар’їнській, 28, зафіксовано 2 пробоїни в даху будинку і пробоїну в даху сараю. Також зафіксовано пошкодження зовнішніх стін будинку і розбиті вікна. Пошкодження спричинені прямим влученням снарядів, випущених із південного напрямку. Тип снарядів визначити не вдалося. Два мешканці будинку (жінка і чоловік віком 60–69 років) повідомили, що обстріл почався 5 червня, приблизно о 04:15.

- На вул. Амудар’їнській, 34, зафіксовано на будинку пошкодження, зокрема сліди від осколків на стінах і кілька розбитих вікон із північно-західного боку будинку. Знайдено було стріляну гільзу від снаряда гармати БМП-1 (73 мм) за 3–4 м на північний захід від будинку. Мешканка (віком понад 50 років) розповіла, що обстріл стався 5 червня, близько 04:30.

- На вул. Луговського, 31, зафіксовано пошкодження на скаті даху і стінах будинку із північно-західного боку, розбиті вікна, а також пошкоджені дерева на присадибній ділянці та подвір’ї.

6 червня

Повідомлення про жертви серед цивільного населення і жертви серед учасників збройного конфлікту:

- 6 червня медперсонал травмоталогічного відділення Ясинуватської центральної лікарні повідомив, що 5 червня до них доправили трьох постраждалих чоловіків — усі з підконтрольного «ДНР» с-ща Крута Балка (16 км на північ від Донецька).
Перший чоловік (59 років) повідомив, що він отримав поранення 5 червня, приблизно о 13:00, під час обстрілу, коли перебував біля свого будинку на вул. Широкій, 30. За його словами, коли почався обстріл він побіг до свого гаража, де і зазнав осколкових поранень правої руки. Медпрацівники повідомили, що в чоловіка осколкові поранення й ушкодження м’яких тканин правої руки.

Другий чоловік (70 років), який проживає на вул. Широкій, 20, повідомив, що він перебував на вулиці та розмовляв зі своєю дружиною і сусідом, коли між ним і сусідом (третій постраждалий) розірвався снаряд, а сам він відчув біль у спині. Медпрацівники повідомили, що чоловік має кілька осколкових поранень та ушкодження м’яких тканин грудної клітки.
Третій чоловік перебував у реанімаційному відділенні. За словами медпрацівників, цей чоловік у віці 64 років проживає на вул. Широкій, 32, і йому діагностовано осколкові поранення, пошкодження черевної порожнини і внутрішню кровотечу у грудній клітці. Дружина цього чоловіка підтвердила, що він був на вулиці разом із другим постраждалим, коли стався розрив снаряда.

- в мікрорайоні «Трудівські» Петровського району (15 км на південний захід від центру Донецька) чоловік (віком 20–29 років) повідомив, що він отримав поранення під час обстрілу, коли приблизно о 19:00 5 червня перебував поряд зі своїм будинком на вул. Климашкіна, 11. За його словами, він зазнав поранення правої ноги, а його батько відвіз його до лікарні в Петровському районі. На фасаді будинку зафіксовани сліди від осколків.

Спричинені обстрілами пошкодження цивільних об’єктів у житлових районах:

-У підконтрольному урядові с. Павлопіль (26 км на північний схід від Маріуполя), на території колишньої школи на північний схід від Павлополя, яка, за спостереженнями СММ, була зайнята військовослужбовцями, зафіксовано одну свіжу вирву за 10 м на західно-південний захід від будівлі школи, 2 свіжі вирви за 25 м на схід від будівлі (усі діаметром 120 см і завглибшки 40 см), а також пошкодження східного крила будівлі. Північніше вирви на західно-південний захід від будівлі було побачено трубопровід із осколковими пошкодженнями. На даху школи та на стіні зі східного боку зафіксовано пробоїну розміром 1 м на 0,5 м, а в приміщенні зі східного боку виявлено пробоїну в стелі розміром 0,3 м на 0,4 м, а також віконну раму, вибиту в західному напрямку. Усі пошкодження спричинені розривами артилерійських снарядів калібру 122 мм, випущених зі східного напрямку, водночас один зі снарядів, що влучив у будівлю колишньої школи, не розірвався під час удару.

Командир прикордонної служби повідомив, що обстріл стався 5 червня, орієнтовно у період між 18:30 і 19:00. За його словам, ніхто не постраждав.

7 червня

Спричинені обстрілом пошкодження багатоквартирного житлового будинку:

- В підконтрольному «ДНР» м. Докучаєвськ (30 км на південний захід від Донецька), знадвору будинка на вул. Леніна, 102, зафіксовано слід від удару на зовнішній стороні балкона на третьому поверсі із південно-західного боку багатоквартирного будинку. Слід утворився нещодавно і відповідав влученню кулі із великокаліберного кулемета калібру 12,7 мм, випущеної із південно-західного напрямку.

8 червня

Жертви серед цивільного населення:

- Медичні працівники лікарні в підконтрольній «ЛНР» Кадіївці повідомили, що 7 червня до них доправили чоловіка з пораненнями голови, грудної клітки та рук, яких він зазнав під час обстрілу. Жителі вул. Пологої у Кадіївці повідомили, що чоловік отримав поранення внаслідок обстрілу, перебуваючи у дворі свого будинку на розташованій неподалік вул. Декабристів.
Жителі повідомили, що у ніч із 7 на 8 червня вибух пошкодив газопроводи та дах будинку, розташованого на вул. Пологій, 16.

Спричинені обстрілами пошкодження та аналіз кількох місць вогневого ураження в житлових районах:

– Зафіксовано пошкодження дачних будинків у підконтрольному урядові м. Красногорівка (21 км на захід від Донецька). На вул. Геологічній, 5, - згорілий дачний будинок, який все ще тлів. Осколкові пошкодження було помітно на стінах і на деревах, що ростуть на відстані до 20 м від будинку. Пошкодження було спричинено розривом 82-мм мінометної міни. Власниця будинку (50–59 років) повідомила, що чула 4 вибухи приблизно о 22:00 7 червня. На вул. Геологічній, 8, зафіксовано дві свіжі пробоїни в стінах будинку зі східного боку і ще одну пробоїну на східній стороні даху сараю, розташованого за 3–4 м на південь від будинку. Власник будинку (50–59 років) повідомив, що чув 3 вибухи у період між 22:00 і 22:30 7 червня. Пошкодження виникли від влучення снарядів із гармати БМП, випущених зі східного напрямку.

- У підконтрольному «ДНР» с. Пікузи (кол. Комінтернове, 23 км на північний схід від Маріуполя) зафіксовано пошкодження, що виникли в результаті обстрілу. Було виявлено свіжу воронку та фрагменти снарядів за 2 м на захід від стіни магазину та визначено, що другий снаряд влучив у дерево, яке росте зі східного боку будівлі. Всі вікна будівлі були вибиті, а дах було пошкоджено. Пошкодження виникли від розривів 122-мм артилерійських снарядів, випущених із південно-західного напрямку. Власниця магазину (30–39 років) повідомила, що пошкодження виникли у ніч із 4 на 5 червня.

9 червня

Жертви серед цивільного населення:

- Медперсонал лікарні в підконтрольному урядові м. Курахове (40 км на захід від Донецька) повідомив про те, що 8 червня до них із будинку №206 на вул. Прокоф’єва, що у підконтрольному урядові м. Мар’їнка (23 км на південний захід від Донецька), доправили 50-річну жінку. Лікарі повідомили, що вони витягли 12,7-мм кулю зі стегна постраждалої. Жінка повідомила, що вона перебувала зовні будинку, коли о 13:00 у неї влучила куля.

- У підконтрольному урядові м. Покровськ (кол. Красноармійськ, 55 км на північний захід від Донецька), у військовому госпіталі знаходиться 15-річний юнак, у якого забинтовані обидві ноги та права рука. Лікар повідомив, що юнак мешкає в підконтрольному урядові с. Кам’янка (18 км на північний схід від Донецька) за адресою: вул. Свободи, 8/2. За його словами, у пацієнта були численні осколкові поранення обох нижніх кінцівок. Крім того, лікар повідомив, що з нижньої правої кінцівки постраждалого вилучили осколок, а інший осколок пробив ліву ногу. Лікар також додав, що у юнака зламаний великий палець правої руки, а в області грудної клітини і на потилиці є поранення. Батько постраждалого розповів, що ввечері 8 червня вони разом із сином перебували на вулиці за будинком, за 50 м один від одного, коли розірвалася мінометна міна та його син отримав осколкові поранення.

В обох випадках постраждалі повідомили, що швидка допомога відмовилася виїхати до місця події через обстріли і що військовослужбовці Збройних сил України направили їх до місцевих пунктів невідкладної допомоги.

Пошкодження внаслідок обстрілів із легкого і важкого озброєння поблизу об’єктів цивільної інфраструктури:

- Зафіксовано пошкодження на двох прилеглих комплексах, що належать Збройним силам України та загону прикордонної служби. Пошкодження, ймовірно, утворилися внаслідок обстрілу увечері 8 червня. Обидва комплекси розташовані поблизу північної околиці підконтрольного уряду смт Сартана (15 км на північний схід від Маріуполя). На території першого комплексу зафіксовано приблизно 20 свіжих вирв, які утворилися внаслідок розривів 122-мм артилерійських снарядів, випущених зі східного напрямку, зокрема 2 вирви в асфальті, за 15 м на захід від центральної будівлі при в’їзді до комплексу, і ще одну вирву за 5 м далі на захід та за 2 м від бетонної огорожі прилеглого комплексу прикордонної служби. Крім того, на ізоляції теплопроводу і на бетонній огорожі, розташованої за ним, зафіксовано пробоїни від осколків. Ще одна вирва була в асфальті, за 20 м на захід від сусідньої будівлі. Осколками було пробито лобове скло, передню і бокову частині транспортного засобу, що стояв неподалік.

На території другого комплексу зафіксовано ще 20 свіжих вирв, які утворилися внаслідок розривів 122-мм артилерійських снарядів, випущених зі східного напрямку. Зокрема одна вирва в асфальті, за 25 м на захід від центральної будівлі, біля огорожі з північної сторони, яка також була пошкоджена осколками, та 2 інші вирви на асфальтованому задньому дворі, за 23 м на північ від центральної будівлі. Зафіксовано ще одну вирву на автостоянці, приблизно за 80 м на північ від центральної будівлі і за 20 м від найближчого складського приміщення. 3 транспортних засоби були повністю зруйновані. Також був пошкоджений двигун військової вантажівки (КрАЗ), з якого витікало масло, а у бронетранспортера (БТР-80) зірвало дах. Центральна будівля, розташована при в’їзді до комплексу, була практично зруйнована. На даху будівлі зафіксовано кілька місць вогневого ураження, а на стінах — сильні осколкові пошкодження.

- Уточнюючи повідомлення мешканців Кадіївки щодо ймовірного обстрілу Михайлівської підстанції у ніч з 8 на 9 червня. Зафіксовано на землі, приблизно за 80–100 м на північний схід від огорожі підстанції, лежав електричний провід. Кілька цивільних робітників усували пошкодження на іншій лінії електропередачі, що пролягає на відстані 400–700 м у тому ж напрямку. Директор підстанції повідомив, що в результаті пошкоджень ліній електропередачі підконтрольна «ЛНР» частина Золотого знеструмлена.

11 червня

Жертви серед цивільного населення:

- У лікарні в підконтрольному урядові м. Курахове (40 км на захід від Донецька) медпрацівники повідомили про те, що 10 червня до них із підконтрольного урядові м. Мар’їнка (23 км на південний захід від Донецька) доправили чоловіка (53 років) і жінку (55 років). Поранений чоловік, який лежав на лікарняному ліжку, повідомив, що 9 червня він разом із дружиною (друга постраждала особа) перебував у своєму будинку на вул. Жовтневій, 171, коли близько опівночі стався вибух, внаслідок якого вони отримали поранення. За словами чоловіка, бригади швидкої допомоги відмовлялися виїжджати до цього району через обстріли, а тому до лікарні їх відвезли військовослужбовці Збройних сил України. За словами медпрацівників, чоловіку діагностовано відкриті переломи гомілкової кістки лівої ноги й осколкові поранення правого стегна. Медпрацівники також повідомили про те, що поранена жінка перебуває в реанімаційному відділенні після операції. За словами лікарів, жінка зазнала осколкових поранень правої частини тазу і стегна (осколки було вилучено), а також їй діагностовано закритий перелом лівої стегнової кістки. Співробітник місцевої поліції та офіцер Збройних сил України з СЦКК порізно повідомили, що обстріл у Мар’їнці стався в ніч із 9 на 10 червня.

- У Донецькій обласній клінічній травматологічній лікарні в підконтрольному «ДНР» Донецьку чоловік повідомив про те, що він зазнав поранень 9 червня, коли йшов вулицею Маміна-Сибіряка в мікрорайоні «Трудівські» Петровського району Донецька (15 км на південний захід від центру міста). За його словами, він почув поблизу 3 вибухи, після яких відчув біль і побачив кровотечу. Постраждалий сказав, що йому зробили операцію в лікарні Петровського району, після якої його перевезли до Донецької травматологічної лікарні. Медпрацівники повідомили, що 56-річного чоловіка доправили в лікарню 10 червня. За їхніми словами, у нього діагностовано осколкові поранення і в травматологічній лікарні йому зробили дві операції.

Спричинені обстрілами пошкодження цивільних об’єктів у житлових районах і об’єктів життєзабезпечення:

- 9 червня зафіксовано місця вогневого ураження в Олександрівці. На трьох будинках №№ 56, 58 і 60 на вул. Леніна виявлені нещодавні пошкодження, а саме наскрізні пробоїни у дахах із західного боку, а також відповідні їм пробоїни зі східного боку дахів, які були вихідними.

На вул. Леніна, 65, пошкодження на північно-західному куті цегляної стіни будинку, а на вул. Леніна, 76а, отвір у західному вікні, 2 пробоїни зі східного боку даху, а також збитий із південного боку даху дерев’яний фронтон.

На вул. Леніна, 89, зафіксовано пошкодження вікна і віконної рами, а також цегляної кладки будинку навколо вікна, а також пошкодження на північно-східному куті стіни по периметру присадибної ділянки. Усередині будинку були незначні пошкодження меблів, які виникли від влучення осколків. На вул. Леніна, 99, пошкодження будинку складалися із численних отворів у західному вікні, двох пробоїн із західного боку даху і великої тріщини на внутрішній стіні. На вул. Леніна, 101, були численні пробоїни в південній частині паркана навколо присадибної ділянки, а в будинку на вул. Леніна, 92, — пробоїну в даху із західного боку.

Пошкодження на всіх зазначених вище об’єктах утворилися від розривів снарядів з озброєння невстановленого типу, випущених із західного напрямку. Мешканци кожного з цих будинків заявили, що пошкодження виникли під час обстрілу 9 червня, у період між 02:30 і 06:00.

- 9 червня зафіксовано місця вогневого ураження в мікрорайоні «Трудівські» Петровського району Донецька. На вул. Віктора Гюго, 20, були пошкодження димаря на одноповерховому будинку, фасад якого виходить на схід. Пошкодження виникли від влучення снаряда, випущеного із західного напрямку. Тип застосованого озброєння встановити не вдалося. На вул. Віктора Гюго, 35, зафіксовано отвір у дверях із північного боку будинку, фасад якого виходить на захід, а на вул. Віктора Гюго, 33, зафіксовано будинок із фасадом на захід, в якому було пошкоджене вікно з південного боку, а також наскрізні отвори з північного боку даху. Отвори, виявлені на південному схилі даху, за оцінкою, були вихідними.

- 11 червня в підконтрольному «ДНР» с. Саханка (24 км на північний схід від Маріуполя), на вул. Конституції, 31, зафіксовано свіжі пошкодження, що виникли внаслідок двох прямих попадань снарядів. Зафіксовано суттєві пошкодження даху будинку із західного боку, а в дитячій кімнаті на першому поверсі обвалилася стеля, внаслідок чого було видно дерев’яну конструкцію даху. Виявлені на підлозі подряпини, які утворилися від контакту з хвостовим стабілізатором мінометної міни. Пошкодження були спричинені влученням мінометної міни калібру 120 мм, випущеної з південно-південного заходу. У сусідній кімнаті були завали від уламків під пробоїною в даху, де із західного боку будинку внаслідок влучення снаряда були зруйновані дерев’яні крокви. Пошкодження утворилися від влучення мінометної міни невстановленого калібру, але визначити напрямок вогню не вдалося. Мешканка будинку (віком 40–49 років) повідомила, що обстріл стався 11 червня, о 06:00.

На вул. Конституції, 33,зафіксовано велику пробоїну (розміром 2,5 м на 1 м) у західній стіні гаража, місця осколкового ураження на південно-західному краю стіни, а також свіжу вирву на сусідній присадибній ділянці, приблизно за 50 м на північ від гаража. Воронка і пошкодження виникли від влучення мінометних мін калібру 120 мм, випущених із південно-південного заходу. Мешканець цього будинку та його сусід (обидва віком 50–59 років) повідомили, що обстріл почався о 05:45 11 червня і тривав 30 хвилин.

Місія ОБСЕ продовжила спостерігати за ситуацією, у якій опинилися цивільні особи, що перетинають міст у Станиці Луганській. 9 червня на КПВВ з підконтрольного урядові боку на північ від мосту команда СММ бачила чергу з приблизно 400 осіб, які прямували до підконтрольних урядові районів, й орієнтовно 400 осіб, що очікували у черзі в протилежному напрямку. Дві жінки (віком понад 50 і 60 років відповідно) порізно розповіли членам патруля Місії, що їм не дозволили вийти з підконтрольних урядові районів через те, що в їхніх українських паспортах були позначки «ЛНР». Спостерігачі бачили ці позначки. Чотири співробітники прикордонної служби України повідомили спостерігачам, що нещодавно вони отримали наказ зупиняти всіх, хто має позначки «ЛНР» в українському паспорті, при виході з підконтрольних урядові районів.

12 червня

Пошкодження цивільних об’єктів у житлових районах спричинени обстрілами:

- У підконтрольному «ЛНР» с. Христове (18 км на північ від Луганська) 12 червня зафіксовано свіжу вирву в південно-східній частині присадибної ділянки будинку, розташованого за 100 м на північ від автобусної зупинки. Власниця будинку (віком приблизно 65 років) розповіла, що 10 червня, близько 19:30, вона почула вогонь зі стрілецької зброї, після чого біля будинку стався гучний вибух. Пошкодження утворилися від розриву мінометної міни калібру 82 мм. Напрямок вогню встановити не вдалося.

13 черня

Повідомлення про жертви серед цивільного населення і спричинені обстрілом пошкодження цивільних об’єктів:

- 12 червня у лікарні № 14 у Петровському районі підконтрольного «ДНР» Донецька (15 км на південний захід від центру міста) медпрацівники повідомили, що 11 червня вони надали медичну допомогу чоловікові, який мав поранення нижньої частини ноги і якого того ж дня виписали.

- 13 червня у мікрорайоні «Трудівські»зафіксовано, що у себе вдома на вул. Луговського, 25, загинули літня жінка і чоловік середнього віку (за повідомленнями, син і матір). Були виявлені свіжі сліди вогневого ураження на фундаменті південної стіни будинку, свіжі осколкові пошкодження веранди, яка виходила на захід, 4 розбиті вікна із південно-західного боку і розбите дверне скло, а також розбите вікно на стіні із північного боку літньої кухні, яка стояла окремо від головної будівлі.

Пошкодження були спричинені влученням снаряда калібру не більше 30 мм, випущеного з південного заходу. Дві жінки, одна з яких представилася дочкою загиблої жінки та сестрою загиблого чоловіка, порізно розповіли, що вранці тіла загиблих виявив сусід, який також повідомив, що 12 червня близько 21:00 там стався гучний вибух.

- У підконтрольному урядові н. п. Золоте-4 (60 км на північний захід від Луганська)зафіксовано пошкодження на трьох будинках. На вул. Павлика Морозова, 10, розбите заднє вікно та кілька невеликих отворів у стіні зі східного боку будинку. Чоловік, що представився власником цього будинку, розповів, що пошкодження утворилися попередньої ночі. На вул. Павлика Морозова, 11, зафіксовано кілька невеликих отворів у вікні, що виходило на схід. Також виявлено невелике місце вогневого ураження на подвір’ї приблизно за 15 м на південний схід від будинку. Вогневе ураження на подвір’ї сталося недавно, але час, коли було пошкоджене вікно, встановити не вдалося. Чоловік, що представився власником цього будинку, розповів, що пошкодження утворилися попередньої ночі близько 22:30. На вул. Павлика Морозова, 13, зафіксовано розбите вікно із південного боку будинку на висоті приблизно 3 м. Чоловік, що представився власником цього будинку, повідомив про те, що пошкодження утворилися попередньої ночі у період між 22:00 і 23:00.

15 червня

Повідомлення про жертви серед цивільного населення і спричинені обстрілами пошкодження цивільних об’єктів:

- 15 червня в Київському районі Донецька (4 км на північний захід від центру Донецька) на автобусній зупинці «Партизанський проспект», яка розташована на Київському проспекті, де, за повідомленнями, мирний житель зазнав поранень, зафіксовано 10 невеликих отворів у конструкції автобусної зупинки із західного боку. Постраждалий мирний житель (літній чоловік) повідомив, що він зазнав поранень близько 21:30 14 червня, коли очікував на автобусній зупинці. За його словами, він почув свист і гучний вибух поблизу, а потім відчув біль у шиї та лівій лопатці, а також помітив кровотечу. Він також повідомив, що того ж вечора йому надали медичну допомогу в Донецькій обласній клінічній травматологічній лікарні.

- У лікарні в підконтрольному «ЛНР» м. Перевальськ (38 км на захід від Луганська) уточнювалась повідомленне про те, що на подвір’ї приватного будинку начебто вибухнула ручна граната. Медпрацівники травматологічного відділення повідомили, що 14 червня до них доправили 5 осіб з осколковими пораненнями. Трьох пацієнтів на той момент уже виписали, а одну жінку, за словами лікарів, перевезли до обласної лікарні в Луганську. П’ятий постраждалий, який ще перебував у лікарні, розповів, що одну особу затримали у зв’язку з цим інцидентом.

- 14 червня в підконтрольному урядові смт Ольгинка (40 км на південний захід від Донецька) зафіксовано кілька місць вогневого ураження. На вул. Центральній, 12, була свіжа вирва на присадибній ділянці приблизно за 3,5 м на захід від будинку, на якому була вщент зруйнована стіна з північно-північного сходу. На південній стіні невеликої господарської споруди на північ від будинку було виявлено пробоїну. Пошкодження було спричинено влученням артилерійського снаряда калібру 152 мм, випущеного зі східно-північного сходу. Мешканка будинку повідомила, що снаряд влучив у будинок приблизно о 02:00 13 червня, але ні вона, ні її чоловік на той момент вдома не були.

На західній околиці селища зафіксовано, що розташована там електрична підстанція обгоріла і не працювала внаслідок того, що осколками було пробито, скоріш за все, щит управління. На асфальтовому покритті автошляху Т0509, який проходить за 5 м південніше підстанції, була свіжа вирва, яка утворилася від розриву артилерійського снаряда (152 мм), випущеного зі східно-північного сходу. Приблизно за 50 м на захід від вирви знаходиться військовий блокпост. Чотири жителі, які перебували поблизу місця вогневого ураження, повідомили, що саме у тому місці в ніч із 12 на 13 червня стався перший випадок вогневого ураження.

На будинку №17 на вул. Центральній зафіксовано 10 розбитих вікон і свіжу вирву на задньому дворі за 20 м на захід від будинку. Пошкодження були спричинені розривом артилерійського снаряда (152 мм), випущеного зі східно-північного сходу. Мешканець будинку повідомив, що снаряд розірвався на його подвір’ї 13 червня, о 02:15.

На вул. Привокзальній зафіксовано, що на цегляному будинку був зруйнований дах, на стіні під дахом була велика пробоїна, а також обвалився внутрішній бік стіни будинку. Пошкодження було спричинено влученням артилерійського снаряда (152 мм), випущеного зі східно-північного сходу. Мешканець будинку (літній чоловік з обмеженими фізичними можливостями) додав, що інцидент стався 13 червня, близько 00:30. За його словами, він і його дружина спали в кімнаті, яка була суміжною з тією, куди влучив снаряд, але вони не постраждали.

На північно-західній околиці селища було виявлено свіжу вирву на асфальтовій поверхні біля фундаменту на північно-східному розі цегляного будинку, а також помічено пошкодження будинку і подряпини від осколків на суміжних стінах із північного і східного боків. Пошкодження було спричинено влученням артилерійського снаряда (152 мм), випущеного зі східно-північного сходу.

На території нафтобази зафіксовано свіжі сліди вогневого ураження у двох місцях: на дереві за 1,5 м на північ від північно-західного рогу будівлі, а також на дереві за 4 м на південь від південно-східного рогу тієї самої будівлі. Кілька гілок середнього розміру лежали на землі, а на інших гілках дерев були сліди від осколків. Пошкодження були спричинені влученням артилерійських снарядів (152 мм), випущених зі східно-північного сходу.

16 червня

Повідомлення про жертви серед цивільного населення:

- Перевіряючи інформацію про те, що вночі 14 червня в результаті обстрілу в підконтрольному урядові с-щі Суха Балка (36 км на північ від Донецька) загинув чоловік, було відвідано морг лікарні в м. Костянтинівка (60 км на північ від Донецька). Згідно із записами в журналі реєстрації, 52-річний чоловік помер внаслідок отриманих численних серйозних осколкових поранень. Біля будинку №8 на вул. Молодіжній у Сухій Балці, поблизу якого, як повідомлялося, загинув цей чоловік. Перебуваючи на певній відстані, було зафіксовано пошкодження даху та вікон цього будинку.

- 55-річна жінка повідомила, що отримала травми, коли вантажівка, у якій вона їхала, підірвалася на міні. За її словами, інцидент стався близько 19:30 12 червня неподалік н. п. Байрак, східніше підконтрольного «ДНР» м. Горлівка (39 км на північний схід від Донецька). Вона також розповіла, що у неї травмоване ліве плече, а її чоловік, який їхав разом із нею, отримав легкі травми голови. Жінка додала, що вони часто користувалися цією дорогою. У Горлівці співробітник екстреної служби повідомив, що вантажівка, у якій їхали чоловік і жінка, підірвалася на протитанковій міні. Він додав, що на місці інциденту було виявлено 6 протитанкових мін, які згодом були знешкоджені контрольованим підривом.

18 червня

Повідомлення про жертви серед цивільного населення і спричинені обстрілами пошкодження цивільних об’єктів у житлових районах:

- 17 червня було відвідано м. Саханка задля уточнення повідомлення про те, що 14 червня там від вогнепального поранення загинула жінка (віком 70–79 років). Шість жителів Саханки (два чоловіки 40–49 років і чотири жінки віком 60–69 років) порізно повідомили, що жінка зазнала кульового поранення, коли перебувала на присадибній ділянці свого будинку на вул. Гавриленка, 42. Вони також повідомили, що 16 червня загиблу жінку поховали в Саханці.

- 16 червня зафіксовано 4 вирви в підконтрольному урядові м. Щастя (20 км на північ від Луганська). Виявлено свіжу вирву в м’якому ґрунті приблизно за 50 м на південний схід від автостоянки біля електростанції у Щасті. На території автостоянки виявлено свіжу вирву в асфальті, а також зафіксовано сніп розльоту осколків приблизно за 70 м на північ від передової патрульної бази Місії, розташованої поблизу автошляху Т1309. Також була свіжа вирва за 70 см на північ від крамниці на автошляху Н21. На бічній вулиці Донецькій зафіксовано свіжу вирву за 30 см на південний схід від гаража, і виявлено в гаражних воротах численні пробоїни, які утворилися від влучення осколків. Український офіцер при СЦКК повідомив, що обстріл стався ввечері 15 червня. Пошкодження на всіх вищезгаданих об’єктах виникли від розривів мінометних мін калібру 82 мм, але встановити напрямок вогню не вдалося.

- 17 червня зафіксовано сліди вогневого ураження в підконтрольному «ДНР» с. Староласпа (51 км на південь від Донецька). На вул. Леніна, 8, виявлено свіжу вирву приблизно за 8 м на схід від будинку і за 250 м на південний захід від блокпосту «ДНР». Вирва утворилася від розриву ракети реактивної системи залпового вогню (РСЗВ; БМ-21 «Град», 122 мм), випущеної з південно-західного напрямку. Усередині вирви було видно корпус ракети.Зафіксовано численні осколкові пошкодження на північно-західній стіні будинку, на якій також були розбиті вікна. Усередині будинку виявлені осколкові пошкодження внутрішньої стіни в спальній кімнаті навпроти розбитих вікон. Три мешканці будинку (один 34-річний чоловік і дві жінки віком 26 і 28 років) повідомили, що 17 червня вони разом із трьома дітьми (молодшими 10 років) спали в спальній кімнаті, розташованій у східній частині будинку, коли близько 04:00 стався обстріл. Внаслідок цього 28-річна жінка дістала незначних осколкових поранень правого передпліччя.

На північній околиці Староласпи зафіксовано свіжу вирву подібного розміру за 8 м на схід від будинку. Вирва утворилася від розриву ракети РСЗВ (БМ-21), випущеної із південно-західного напрямку. На стіні будинку з північно-західного боку є осколкові пошкодження та розбиті вікна. У гаражі, розташованому на північно-західного розі будинку (на східно-північний схід від місця вогневого ураження) виявлено, що осколками пробито гаражні двері зі східного боку, а також пошкоджено транспортний засіб, що стояв всередині гаража. Також осколками пробито стіни сараю, що стояв приблизно за 10 м на північний захід від місця вогневого ураження, а всередині сараю були невеликі осколки й тіло вбитого осколками собаки. Мешканці будинку (чоловік і жінка віком 65 років) повідомили, що 17 червня вони спали в будинку, коли приблизно о 04:30 стався обстріл, і вибуховою хвилею їх скинуло з ліжка.

- В Ясинуватій зафіксовано свіжу вирву на бетонному покритті на території школи-інтернату на вул. Центральний мікрорайон, 24. Вирва виникла від розриву мінометної міни калібру 82 мм, випущеної з південно-південного заходу. Було пошкоджено скло вхідних дверей із південного боку школи. Жінка (віком 50–59 років) у школі повідомила про те, що обстріл стався 17 червня, приблизно о 18:30, а також про те, що повідомлень про постраждалих не надходило.

- У підконтрольному «ЛНР» с. Обозне (18 км на північ від Луганська) зафіксовано 1 свіжу вирву на асфальтованій дорозі за 15 м на захід від блокпосту, яка, за оцінкою, утворилася від розриву снаряда калібру 122 мм, випущеного з північного напрямку. Приблизно за 500 м на схід від блокпосту також зафіксовано ще 5 свіжих вирв на обробленому полі. Жителька Обозного (віком 40–49 років) повідомила, що обстріл встався в ніч із 17 на 18 червня, у період між 23:00 і 01:00.

19 червня

Факт загибелі чоловіка в підконтрольному «ЛНР» с. Жовте (17 км на північний захід від Луганська).

- Група із семи жителів (2 жінки і 5 чоловіків віком від 35 до 55 років) і два члени «ЛНР» повідомили про те, що вранці 19 червня на березі річки було виявлено тіло чоловіка (1969 р. н.) За словами жителів, 18 червня чоловік пішов на рибну ловлю неподалік села. Одна жінка (віком приблизно 35 років) повідомила, що 18 червня близько 13:50 вона чула одиночний вибух. Уранці 19 червня 2 жителів (чоловіки) виявили тіло чоловіка і витягли його, скориставшись човнами, оскільки, за їхніми словами, доступу на річковий берег немає через загрозу наявності там мін.

Будинки, пошкоджені обстрілами, а також аналіз кількох місць вогневого ураження:

- 18 червня в підконтрольному «ДНР» с. Пікузи (кол. Комінтернове, 23 км на північний схід від Маріуполя) виявлено будинок на вул. Ахматової, 15, на стіні якого з північно-західного боку була пробоїна. Вона утворилася від влучення мінометної міни (82 мм). Пошкодження даху з північно-західного боку виникли внаслідок влучення снаряда калібру 73 мм. На вул. Ахматової, 18, зафіксовано пробоїну на західній стіні будинку і сніп розльоту осколків, які утворилася від розриву мінометної міни (82 мм). За словами власниці будинку, внаслідок обстрілу було зруйновано сарай. Вона також додала, що обстріл стався 13 червня, приблизно о 22:30. В усіх випадках пошкодження були спричинені влученням снарядів, випущених із північно-західного напрямку.

- 18 червня в підконтрольному «ДНР» с. Саханка (24 км на північний схід від Маріуполя) на вул. Конституції, 2, зафіксовано будинок, у якому були розбиті вікна, пошкоджена телевізійна антена, а також осколкові пошкодження з південного боку. Чоловік (50–59 років) повідомив про те, що пошкодження утворилися 18 червня в період між 22:30 і 23:00. Окремо жителька (50–59 років) також повідомила, що вона чула вибухи приблизно в той самий проміжок часу, і показала незначні пошкодження на розі бетонної стіни господарської споруди, розташованої на відстані приблизно 30 м від будинку № 2 на протилежному боці вул. Конституції. У стіну влучила куля, випущена з північно-західного напрямку.

20 червня

Оперативний звіт Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні: У підконтрольній «ДНР» Ясинуватій стався обстріл і жорстокий напад на спостерігачів СММ з боку озброєного чоловіка

20 червня патруль СММ (№ 1) у складі шести співробітників на двох броньованих автомобілях, перебуваючи на спостережному пункті, розташованому на залізничній станції в підконтрольному «ДНР» м. Ясинувата (16 км на північний схід від Донецька), побачив двох чоловіків у формі військового типу, один з яких був озброєний автоматом (типу АК) і прямував у західному напрямку, на відстані близько 80 метрів від позиції спостерігачів. Ще один патруль СММ (№ 2) у складі шести співробітників на двох броньованих автомобілях перебував приблизно за 150 метрів на захід від місця розташування першого патруля і на відстані близько 100 метрів від цих двох чоловіків. Об 11:06 обидва патрулі почули чергу зі стрілецької зброї та визначили, що вона лунала з місця, де перебували двоє чоловіків.

Потім ці чоловіки, обличчя в яких були закриті відповідно балаклавою та пов’язкою, попрямували до патруля СММ № 2 і почали в агресивній формі щось кричати убік спостерігачів. Після цього вони зникли. Об 11:10 обидва патрулі спробували покинути цей район. Коли патруль № 2 збирався від’їжджати, озброєний чоловік підбіг до другого автомобіля СММ і спробував спочатку відкрити двері з боку водія, а потім розбити прикладом бокове скло. Йому це зробити не вдалося, і він побіг за першим автомобілем патруля № 2. Після цього озброєний чоловік повернувся і направив автомат на водія та пасажира на передньому сидінні в другому автомобілі патруля № 2. У відповідь на цю загрозу обидва співробітники Місії підняли вгору руки. Коли озброєний чоловік підійшов до бокової частини автомобіля і спробував відкрити двері з боку пасажира на передньому сидінні, водій натиснув на педаль газу. У той момент коли автомобіль СММ від’їжджав, озброєний чоловік вдарив прикладом бокове заднє скло з правого боку, тим самим трохи пошкодивши його. Потім спостерігачі побачили, що він випустив у повітря чергу зі стрілецької зброї, а затим здійснив три постріли. За їхньою оцінкою, вогонь було спрямовано на автомобіль патруля. Кулі в автомобіль не влучили. Об 11:21, коли всі автомобілі патрулів СММ покидали цей район, спостерігачі бачили, що озброєний чоловік тримав їх на прицілі свого автомата. Згодом спостерігачі благополучно повернулися на свою базу в Донецьку.
Місія поінформувала Спільний центр із контролю та координації (СЦКК) про те, що трапилося. СММ також звернулася до СЦКК із запитом розібратися з цим інцидентом.

Повідомлення про жертву серед цивільного населення:

- Медпрацівники лікарні в Ясинуватій повідомили, що мешканка міста (віком 80–89 років) дістала важкого поранення внаслідок вибуху, що стався 19 червня приблизно о 15:40 біля будинку на вул. Бабушкіна, 74. За їхніми словами, жінку госпіталізували з осколковими пораненнями лівого плеча, стегна і ступні, і тепер вона перебуває в реанімаційному відділенні. У будинку за вказаною вище адресою зафіксовано свіжу вирву на відстані 1 м на північний захід від сходів, що вели до вхідних дверей будинку з південно-східного боку. Вирва утворилася від розриву мінометної міни (82 мм). Двері були вщент зруйновані. Сусід постраждалої (віком 40–49 років), який проживає на вул. Бабушкіна, 72, повідомив, що його 19-річна дочка 19 червня у другій половині дня ближче до вечора чула вибух біля будинку.

21 червня

Повідомлення про жертви серед цивільного населення:

- 20 червня у підконтрольному «ДНР» с. Пікузи (кол. Комінтернове, 92 км на південь від Донецька) три жительки (віком 40–49 і 50–59 років) повідомили, що в ніч із 18 на 19 червня загинула 19-річна дівчина. За їхніми словами, вони знали її з раннього дитинства і нещодавно вона закінчила навчання в Маріуполі і відтоді жила зі своїми батьками в Пікузах.
21 червня в підконтрольному «ДНР» м. Новоазовськ (101 км на південний схід від Донецька) житель, який займається громадськими справами, повідомив, що близько опівночі в ніч із 18 на 19 червня, коли 19-річна дівчина вийшла на подвір’я будинку на вул. Перемоги в Пікузах, їй у голову влучив осколок і вона померла на місці. Він додав, що через кілька годин по тому її тіло виявили родичі. Медпрацівники в Новоазовській районній лікарні повідомили, що її тіло доправили до моргу в підконтрольному «ДНР» смт Старобешеве (32 км на південний схід від Донецька).

- 21 червня медпрацівники лікарні в Ясинуватій повідомили, що рано-вранці померла 81-річна жителька міста після того, як їй ампутували ліву руку та ногу, а також через травматичний шок, якого вона зазнала внаслідок численних осколкових поранень. За їхніми словами, вона була важко поранена внаслідок вибуху, який стався 19 червня, приблизно о 15:40, на подвір’ї її будинку на вул. Бабушкіна, 74, після якого вона перебувала в реанімаційному відділенні лікарні.

22 червня

Спричинені обстрілами пошкодження поблизу житлового району:

- 22 червня у підконтрольному «ДНР» с. Заїченко (26 км на північний схід від Маріуполя), на перетині вулиць Миру та Селіванова, зафіксовано свіжу вирву (діаметром близько 70 см) на асфальтовій дорозі. Вона з’явилися після розриву 82-мм мінометної міни, випущеної з південного заходу. Троє чоловіків і одна жінка, а також група з чотирьох чоловіків (віком від 50 до 70 років) — усі мешканці села Заїченко — розповіли, що вони чули обстріл 20 червня, приблизно о 22:00, і що було пошкоджено п’ять будинків на вулицях Гринька та Селіванова. Про поранених і загиблих не повідомлялося.

23 червня

Оперативний звіт Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні: У Золотому поруч із патрулем СММ сталися вибухи та стрілянина зі стрілецької зброї

23 червня в підконтрольному урядові н. п. Золоте-4 патруль СММ у складі шести співробітників на двох броньованих машинах перебував на території житлового району, на відстані близько 300 метрів на північ від ділянки розведення сил і засобів в районі н. п. Золоте (60 км на північний захід від Луганська). Усі члени патруля перебували зовні автомобілів. О 10:38 менш ніж за одну хвилину вони почули інтенсивний вогонь зі стрілецької зброї (приблизно 50–100 пострілів), 2 вибухи, оцінені як постріли з міномета калібром 82 мм, і 3 постріли з автоматичного гранатомета (типу АГС) — все на відстані близько 100 метрів на південний схід. О 10:42 команда СММ чула 3–4 черги з великокаліберного кулемета, а затим численні постріли зі стрілецької зброї за 150–200 метрів на південний схід. Принаймні одна куля, яка, за оцінкою спостерігачів, була випущена з південно-східного напрямку, просвистіла особливо чітко і пролетіла над їхніми головами настільки низько, що їм довелося пригнутися. Водночас на вулиці, приблизно за 10 метрів на схід від своєї позиції, члени патруля Місії побачили жінку, яка також пригнулась.
Команда СММ потім попрямувала до автомобілів і покинула цей район, прямуючи на захід у напрямку урядового блокпоста, розташованого за 300 метрів на північ від ділянки розведення сил і засобів в районі Золотого. Дорогою вони помітили, що військовослужбовці Збройних сил України направили свою зброю на південь у напрямку ділянки розведення в районі Золотого і дві машини (позашляховики зеленого кольору), що належать Збройним силам України, промчали на високій швидкості у сторону н. п. Золоте-4. О 10:46 патруль заїхав на височину за 1 км на північ від блокпоста, звідки спостерігачі бачили стовп диму, що піднімався за 3 км на південний схід, за їхньою оцінкою, на ділянці розведення в районі Золотого. Члени патруля СММ благополучно повернулися на свою базу в Сєвєродонецьку. Місія поінформувала Спільний центр із контролю та координації (СЦКК) про цей інцидент.

Повідомлення про жертви:

- 23 червня у лікарні в підконтрольному урядові м. Курахове (40 км на захід від Донецька) зафіксовано, що жінка (40–49 років) зазнала поранень, коли в її будинок на вул. Садовій, 43А, у підконтрольному урядові м. Мар’їнка (23 км на південний захід від Донецька) під час обстрілу, який стався пізнього ранку 22 червня, влучила мінометна міна. За словами постраждалої жінки, вона була на веранді за своїм будинком, коли 22 червня, орієнтовно о 10:45, почула звук вибуху, який, на її думку, стався на куті будинку. Після цього у неї влучили, на її думку, осколки. Медпрацівники лікарні розповіли, що жительку (1973 року народження) Мар’їнки доправили до них з осколковими пораненнями лівого стегна, нижньої частини правої руки і лівого боку підборіддя.

- 22 червня в підконтрольному урядові смт Луганське (59 км на північний схід від Донецька) представник селищної ради повідомив про те, що 15 червня, коли 57-річна жителька Луганського перебувала у полі за дитсадком селища, їй у голову влучив невстановлений предмет. 23 червня постраждала підтвердила, що вона зазнала поранення голови внаслідок обстрілу і проходить амбулаторне лікування за результатами звернення до лікарні в підконтрольному урядові м. Світлодарськ (57 км на північний схід від Донецька) на наступний день після інциденту.

Спричинені обстрілами пошкодження та свіжі вирви:

- У підконтрольному «ЛНР» с. Весела Гора (16 км на північ від Луганська) зафіксовано пошкодження на північному скаті даху надвірної будівлі. Ця будівля розташована приблизно за 10–15 м на південь від будинку на вул. Садовій, 14, на південній, найближчій до будівлі стіні якого також було зафіксовано ознаки осколкових пошкоджень. Пошкодження були свіжі і виникли від влучення снаряда з безвідкатної гармати, випущеного з північного напрямку. За словами мешканця будинку, обстріл стався приблизно о 04:30 того ж ранку.

25 червня

Жертви серед цивільного населення:

- Медпрацівники Донецької травматологічної лікарні повідомили про те, що жінку, яку вранці доправили до лікарні 24 червня, готують до операції. Чоловік постраждалої (50–59 років) розповів, що ввечері 23 червня, коли він з дружиною й онукою гуляв вул. Куйбишева у підконтрольному «ДНР» м. Докучаєвськ (30 км на південний захід від Донецька), він почув «тріск», після чого побачив кров, яка текла з рани на правому стегні його дружини. За його словами, їй у стегно поцілила куля. Чоловік додав, що доправив дружину до лікарні у Докучаєвську, а 24 червня відвіз її до Донецької травматологічної лікарні.

- Внаслідок вибуху в підконтрольному «ЛНР» м. Кадіївка (кол. Стаханов, 50 км на захід від Луганська) травмовано хлопчика. Медпрацівники лікарні у Кадіївці повідомили, що увечері 23 червня до них доправили 12-річного хлопчика з осколковими пораненнями спини і ноги. Офіцер Російської Федерації при СЦКК, а також члени «ЛНР» повідомилиспостерігачам про те, що хлопчик отримав поранення 27 червня, у період між з 16:30 і 17:00, коли грався надворі по вул. Зелена, 13.

Місця вогневого ураження з обох боків лінії зіткнення:

- На вул. Толстого, 40, у підконтрольному «ЛНР» м. Голубівка (кол. Кіровськ, 51 км на захід від Луганська) зафіксовано, що осколками було пошкоджено зовнішні стіни, що виходять на захід, внутрішні стіни на кухні і господарську будівлю, розташовану на захід від будинку. Вікна із західної сторони будинку були розбиті. 70-річна власниця будинку розповіла, що пошкодження виникли внаслідок вибуху, що стався увечері 23 червня. На відстані близько 30 метрів на захід від будинку виявлено свіжу воронку, що утворилася внаслідок розриву артилерійського снаряда калібром 152 мм, випущеного з північно-західного напрямку. Унаслідок влучення снаряда було зруйновано господарську будівля на вул. Толстого, 9. За словами жінки, поранених не було.

Місія спостерігала за ситуацією, в якій перебуває цивільне населення, що перетинає лінію зіткнення. 25 червня дещо східніше пункту в’їзду-виїзду (КПВВ) у підконтрольному урядові с. Пищевик (84 км на південь від Донецька) спостерігачі побачили тіло чоловіка, що лежало на землі, і групу людей, яка зібралася навколо нього. Дехто з присутніх там заявив, що чоловік помер.

27 червня

Місця вогневого ураження:

У підконтрольному «ЛНР» с. Весела Гора зафіксовано свіжу вирву на вул. Кірова, приблизно за 25 м на захід від найближчого будинку №57. За оцінкою, вона утворилися від розриву мінометної міни калібру 82 мм, випущеної з північно-західного напрямку. Пошкодження на будинку виявлено не було. За словами місцевих жителів (двох жінок і чоловіка, віком приблизно від 50 до 60 років), вони чули вибухи 26 червня, приблизно о 20:15. Другу вирву та пошкоджений будинок було виявлено на вул. Кірова, 52. У північній стіні цього будинку утворилася пробоїна діаметром 40 см, за оцінкою, унаслідок влучення снаряда з безвідкатної гармати (СПГ-9, 73 мм), випущеного з північного напрямку. Спостерігачі бачили як ремонтники лагодили пошкоджені газові труби. Приблизно за 200 м на південь від будинку вони також бачили обірвану лінію електропередачі. Член «ЛНР» розповів, що обрив лінії стався внаслідок обстрілу.

- У підконтрольному урядові с. Гнутове (20 км на північний схід від Маріуполя) подружжя із с. Пікузи (кол. Комінтернове, 23 км на північний схід від Маріуполя), що зараз проживає у Маріуполі, повідомили, що їхній будинок (на вул. Ахматової, 54) і автомобіль зазнали пошкоджень унаслідок обстрілу, що стався вночі 26 червня. У багажнику автомобіля цього подружжя три пробоїни (приблизно по 15 мм завширшки), що, за оцінкою, виникли від влучення осколків. Вони розповіли, що сподівалися провести деякий час у своєму будинку в Пікузах протягом «хлібного перемир’я», але через побоювання змушені були поїхати звідти.

Уточнююче повідомлення про те, що 26 липня на мосту в Станиці Луганській помер чоловік:
- Співробітники міжнародної організації повідомили, що 62-річний чоловік помер на підконтрольній «ЛНР» стороні мосту. За словами двох військовослужбовців Збройних сил України, вони бачили, як у другій половині дня 26 червня на підконтрольну урядові сторону переносили труну. У підконтрольному урядові с. Макарове (19 км на північний схід від Луганська) 4 жінки (60–69 років) розповіли, що чоловік був мешканцем цього села і помер на мосту в Станиці Луганській.

29 червня

Уточнююче повідомлення про жертви:

- Чоловік повідомив, що отримав поранення у результаті вибуху, що стався 22 червня на вул. Вахрушева, 46, у підконтрольному «ДНР» Куйбишевському районі Донецька (7 км на північний захід від центру міста). Він сказав, що спілкувався з двома чоловіками у формі військового типу в коридорі на третьому поверсі свого багатоквартирного будинку, коли почув гучний вибух. Тоді він повернувся, щоб піти звідти, і відчув, як з правої руки та ноги стікала кров. Медичний персонал у лікарні № 21 у тому ж районі повідомив, що того дня вони надали медичну допомогу чоловікові, який отримав ураження та опіки від вибуху, а пізніше його виписали.

- Уточнюючи повідомлення ЗМІ про загибель однієї та поранення двох цивільних осіб унаслідок вибуху, ймовірно, від спрацювання наземної міни, біля підконтрольного «ЛНР» с-ща Боржиківка (66 км на захід від Луганська), директор аграрного коледжу у підконтрольному «ЛНР» смт Комісарівка (60 км на захід від Луганська) сказав, що знав чоловіка, який зазнав смертельних поранень від вибуху, і що вантажівка, понівечена внаслідок вибуху, була власністю коледжу. У розташованому поблизу підконтрольному «ЛНР» с. Вергулівка (64 км на захід від Луганська) п’ятеро чоловіків (від 50 до 60 років) розповіли про вибух, унаслідок якого загинув чоловік (близько 30 років), і що його вже поховали. У лікарнях Алчевська (40 км на захід від Луганська), Перевальська (38 км на захід від Луганська) та Брянці (46 км на північний захід від Луганська), медпрацівники не змогли підтвердити інформацію про цього чоловіка, а також встановити, чи був він пацієнтом котроїсь із цих лікарень. Присутній там чоловік повідомив про те, що він працює у структурі «ЛНР» і що їм потрібно запитати інформацію про загиблого у членів «ЛНР» у Луганську.

Сліди вогневого ураження:

У підконтрольному «ДНР» с. Пікузи (кол. Комінтернове, 23 км на північний схід від Маріуполя) зафіксовано свіжі сліди вогневого ураження. Біля будинку на вулиці Анни Ахматової, 50, виявлено воронку приблизно за 50 метрів на північ від найближчого магазину в центрі міста. Воронка свіжа і утворилася внаслідок розриву мінометної міни (82 мм). На вулиці Анни Ахматової, 54, зафіксовано воронку в асфальтованому покритті дороги. За оцінкою, вона була свіжою і виникла внаслідок розриву мінометної міни калібру 120 мм.

3 липня

Внаслідок обстрілу Мар’їнки поранення отримав 59-річний господар будинку по вулиці Жовтневій, коли йшов з магазину додому. Постраждалого доставлено до Курахівської лікарні з діагнозом: кульове поранення поперекової області спини. Лікарі констатують, що він перебуває в стані середньої важкості.

4 липня

В місті Золоте-5 на розтяжці підірвалася пенсіонерка. Жінка 1939 року народження підірвалася на розтяжці в 5.30 ранку. Вона отримала мінно-вибухові травми поперечної області справа і правої гомілки. Пенсіонерку доставили в хірургічне відділення Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні.

5 липня

На головній площі Слов’янська відбувся урочистий мітинг, присвячений третій річниці визволення міста від бойовиків. 
Після 84-денної окупації три року тому саме в цей день над містом замайорив український прапор. 
Серед присутніх на мітингу – родини загиблих бійців.

6 липня

У Бахмуті відсвяткували третю річницю визволення міста від проросійських окупантів

7 липня

На сільській дорозі між с. Зайцеве та с. Майорське, внаслідок вибуху постраждали двоє жителів селища Жованка.
Внаслідок вибуху чоловік 1979 року народження загинув на місці. Жінка 1981 року народження з важкими мінно-вибуховими травмами була доставлена до лікарні м.Бахмут.

9 липня

У Золотому Луганської області внаслідок обстрілів пошкоджено кілька будівель по вулиці Партизанькій і Октябрьській.

10 липня

Внаслідок обстрілу м. Золоте-4 в ніч на 10 липня, було пошкоджено вікна та дахи 2-х будинків по вул. 2-га Вільна.

11 липня

Внаслідок обстрілу Мар’їнки пошкоджено дах житлового будинку по вулиці Героїв Чорнобиля. По вулиці Прокоф’єва, за словами господарів оселі, внаслідок влучання боєприпасів виникло короткочасне загоряння будівлі. Серед місцевих мешканців постраждалих немає.

12 липня

В результаті обстрелу Мар’їнки сталося загорання житлових будівель по вулицям Тельманова та Прокоф’єва.

13 липня

* У Мар’їнці в результаті нічного обстрілу пошкоджено 4 приватні будинки. На вулиці Орджонікідзе значно пошкоджені три будинки (стіни, дах та вікна), а по Шевченко у дах будинку влучив запальний снаряд, в результаті якого сталася пожежа. 

* Три роки тому Українська армія відвоювала Сіверськ

14 липня

* Поліцейські Волновахи затримали одразу трьох інформаторів терористів, серед яких 64-річна вчителька.  

* Під час обстрілу в районі Мар’їнки, під вогонь потрапили житлові квартали населеного пункту. Гранати розірвалися поблизу житлових будинків по вулицях Тельмана, Садовій та Степовій. 

*Недалеко від українського блокпоста між КПВВ «Мар’їнка» і «Олександрівка» від гострої серцево-судинної недостатності померла жінка похилого віку Калашникова В.І., 21.07.1950 року народження. ВСУ відмовилися евакуювати тіло загиблої, тому його доставлено в морг м. Донецьк.

16 липня

*Обстрілян житловий сектор населеного пункту Золоте. Внаслідок чого осколками посічено стіни та вибиті шибки в житлових будинках по вулицях Нахімова, Партизанській та Пролетарській. В будинку по вулиці Островського пошкоджено дах та вікна. В будинку по вулиці Студентській протитанкова граната пробила дах, а на городі розірвалася 82 мм міна. 

* На КПВВ Мар’їнка поранено чоловіка. Встановлено, що 51-річний житель Донецька отримав кульове поранення в спину з боку окупованої території, коли стояв у черзі на контрольно-пропускному пункті. Постраждалий знаходиться у лікарні м. Курахове. Попередня кваліфікація - терористичний акт.

17 липня

Поблизу Гнутового імовірно, на протитанковій міні ТМ-62 підірвався трактор місцевого сільгосппідприємства, який допомагав піротехнічному розрахунку Державної Служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області проводити роботи з очищення території поблизу лінії розмежування сторін від вибухонебезпечних предметів.

Внаслідок вибуху міни осколкову різану рану правої ноги отримав тракторист 1964-го р.н., а у співробітника ДСНС 1994 р.н. лікарі «Швидкої допомоги» діагностували осколкові поранення лівої частини тіла, лівої ноги та голови.

18 липня

Під обстріл потрапив житловий сектор Авдіївки. Внаслідок вибуху міни поблизу житлового будинку по вулиці Шевченка, осколкові поранення голови отримали двоє чоловіків Юрій та Олександр Мєзєнцеви: 1958-го та 1961-го років народження.  

20 липня

Під час обстрілу в районі Красногорівки, під вогонь бойовиків потрапили житлові квартали населеного пункту.

21 липня 

* Рівно три роки тому українські воїни звільнили Дзержинськ, нині – Торецьк. На честь бійців, які загинули напередодні звільнення населеного пункту, встановили пам’ятний знак на в’їзді до міста.


*Під час обстрілу Мар’їнки, під вогонь потрапили житлові квартали населеного пункту. Внаслідок обстрілу було поранено чотирьох місцевих мешканців.
54-річна жінка постраждала на власному городі по вул. Героїв Чорнобиля. Внаслідок вибуху снаряду вона отримала осколкове поранення лівого стегна.
Біля приватного будинку по вул. Молодіжна № 11 постраждали відразу троє людей. Дівчинка трьох років отримала осколкове поранення передньої стінки живота, чотирнадцятилітній хлопчик – осколкове поранення спини, правої гомілки та плеча, 19-річна жінка – осколкове поранення лівого передпліччя та лівого стегна.

*Знову знеструмлена, в черговий раз припинила роботу Донецька фільтрувальна станція, яка забезпечує водою майже 600 тисяч людей.  

23 липня

Обстріл селища Зайцеве.

24 липня 

На Луганщині відзначили третю річницю з дня визволення міст від бойовиків. У містах Рубіжне, Сєвєродонецьк, Попасна та Лисичанськ пройшли святкові заходи.

26 липня 

Бійці батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» спільно зі співробітниками підрозділу «Фантом» ДФС України між селами Лопаскіне та Трьохізбенка задокументували факт переправлення на окуповану територію продуктів харчування.

Затримана - 34-річної мешканка селища Трьохізбенка. По версії правоохоронців жінка намагалась незаконно переправити на тимчасову непідконтрольну Україні територію до м. Слов’яносербськ сир для подальшої реалізації у місті Луганську. Для цього вона найняла мешканця Слов’яносербська у якості перевізника товару на човні через річку.

28 липня 

У Мар’їнці поранено 35-річного чоловіка, який знаходився у власному будинку по вулиці Прокоф’єва.

30 липня

У м. Авдіївка на бульварі Шевченка відбувся урочистий мітинг, присвячений третій річниці визволення міста від незаконних збройних формувань.

На оккупированных территориях Донбасса продолжают пропадать люди. К сожалению, там это происходит почти ежедневно, просто мы часто не можем сразу получить доступ к подобной информации.

На этот раз жертвой боевиков ОРДЛО стал молодой парень - предприниматель из Краснодона.

Из общения с родными стало известно, что 30 июня 2017 года около 16-00 возле парковки торгового центра "Прометей" в Луганске, был похищен Сагайдак Роман, 1987 года рождения, уроженец г. Краснодон Луганской области.

Молодой человек направлялся к своей машине. В это время подъехала другая машина, из которой вышли люди в военной форме, одели Роману мешок на голову, затолкали  машину и увезли. Онлайн в соцсети Роман появлялся в день похищения, позже того времени, когда его похитили. Вся информация на его странице сейчас очищена. 

На следующий день в квартиру похищенного приходили люди. Представились сотрудниками "МГБ ЛНР", провели обыск, вынесли все, что можно было вынести, и ушли.

К родителям Романа с аналогичным обыском пришли через несколько дней.

При обращении родителей Романа в "МГБ ЛНР" был предоставлен ответ, что никто ничего не знает, а в списках задержанных парень якобы не значится. Намекнули только, что он может быть в "отделе внутренней безопасности "МГБ", который подчиняется только Москве.

Родные Романа предполагают, что к исчезновению молодого предпринимателя может быть причастен его компаньон, некий Александр. О нем информации пока что мало и она проверяется. Известно только, что как предприниматель он зарегистрирован в Белокуракинском районе. 

К сожалению, гражданское население ОРДЛО находится в наиболее тяжелой ситуации, так как в отличие от военных и журналистов, их чаще всего даже не включают в списки обмена. Родственники похищенных месяцами ищут хоть небольшую зацепку и надежду на то, что их родные вернутся домой.

Вот и получается, что от такой ситуации не застрахован ни один житель "республик". Никто не знает, кого похитят завтра и что с ним будет в дальнейшем.... Ситуация непредсказуемая. 

P.S. Связь с родными Романа есть. Уже сейчас наша организация работает над тем, чтобы привлечь максимальное количество международных организаций к ситуации и выяснить, где Роман и что с ним происходит. А также помочь в освобождении его из плена.

Родина 39-річної Людмили Сурженко, жінки-інваліда, мешканки Луганська, побоюється, що її, викрали проросійські бойовики.

Після переходу через КПВВ у Станиці Луганської в сторону окупованого Луганська 13 липня жінка була затримана на контрольно-пропускному пункті окупантів. Свідки кажуть, що бойовики змусили її витягнути всі речі із сумок, а потім військові "ЛНР" забрали телефон.  З тих пір про Людмилу нічого не чутно.

Мати Людмили пояснює, що донька використовує слуховий апарат. Швидше за все акумулятори апарату були розряджені і жінка не могла зрозуміти, про що бойовики питали її. За те і була затримана.

Спроби отримати будь-яку інформацію від так званої "влади ЛНР" на наступний час були безрезультатними. Через добу телефон Людмили з’явився на зв’язку, але відповідала на СМС явно не Людмила. Мамі СМС не приходили, відповідали на інші номери.

«Коли на один з номерів прийшло СМС, де було сказано, що вона знову на зв’язку, чоловік став набирати Людмилу, але виклик скидали. Це повторилося багато разів, після чого прийшло повідомлення: «Пиши». Це здається природним для глухої людини з погано працюючим слуховим апаратом. На номер Людмили відправили СМС, написавши, що не могли більше доби до неї додзвонитися, і запитавши, що трапилося. У відповідь - тиша. Спілкування було грубо перервано, чого Людмила ніколи не робила», - додають рідніЛюдмили

Є очевидні підстави для занепокоєння. Друзі  та родина зниклої жінки сподіваються, що міжнародні організації, особливо ті, хто працює на Донбасі, допоможуть знайти її.

2 червня

Близько 17-ої години під час обстрілу Мар’їнки, під вогонь  потрапили житлові квартали населеного пункту.

Одна з мін влучила у житловий будинок по вулиці Прокоф’єва, внаслідок чого 20-річна дівчина та 71-річний чоловік зазнали осколкових поранень.

3 червня

Впродовж дня двічі обстріляли житловий сектор населеного пункту Красногорівка. Одна з мін влучила у двір Красногорівської загальноосвітньої школи №1 в мікрорайоні Сонячний.

На щастя, дітей та викладачів у школі в цей час не було. В тому ж мікрорайоні ще дві міни розірвалися біля житлового будинку. Поранено 64-річну жінку, місцеву мешканку.

5 червня

* Близько 18-ої години був обстріляний житловий сектор населеного пункту Павлопіль. Внаслідок обстрілу частково пошкоджено будівлю відділу прикордонної служби.

* Вночі під обстріл потрапили житлові квартали Красногорівки. Зафіксовані пошкодження двох житлових будинків по вулиці Ломоносова.

6 червня

Близько 18.30 год під обстріл потрапив житловий сектор населеного пункту Новолуганське. Внаслідок обстрілу повністю згоріла дерев’яна присадибна будова у подвір’ї будинку по вулиці Космонавтів. В будинку на вулиці Мічуріна пошкоджено сарай, гараж та паркан, побито шифер на даху. В будинку по вулиці Сергієнка пошкоджені стіна та хлів, вбито домашню худобу.

7 червня

* В населеному пункті Зайцево був обстріляний житловий будинок по вулиці Мануільского. 

* Близько 22.30 кілька боєприпасів розірвалися поруч з будівлею Красногорівської загальноосвітньої школи №1. В цей час у школі нікого не було.

Внаслідок цього обстрілу, також були пошкоджені прибудинкові споруди по вулиці Геологічній.

8 червня 

* Під обстріл потрапила Сартана. Внаслідок обстрілу пошкоджено будівлю гаражів Агроцеху №2 ДП «Ілліч-агро Донбас» та вантажівку-зерновоз підприємства. Пошкоджень також було завдано газопроводу та газорозподільній станції, де виникла пожежа. До місця загорання оперативно прибули пожежники МНС.

Снаряди вибухнули у житловому секторі, де розташувалася прикордонна комендатура Державної прикордонної служби України. Внаслідок обстрілу пошкоджено будівлю, автомобілі та іншу техніку комендатури. Троє прикордонників отримали контузію.
Також декілька снарядів влучили на територію місцевого кладовища.

* Близько 13.00 під час обстрілу Мар’їнки під вогонь потрапили житлові квартали населеного пункту.

Внаслідок обстрілу було поранено 50-річну жінку. Постраждалу доправили до Курахівської лікарні з діагнозом: осколкове поранення стегна.

* Під час обстрілу Кам’янки декілька мін влучили у частину селища. В результаті обстрілу постраждав місцевий юнак 2002 року народження. З численними пораненнями він був доставлений до лікарні у місті Авдіївка. Пізніше - до Покровська.

10 червня

* Під час обстрілу Мар’їнки, під вогонь знову потрапили житлові квартали населеного пункту. Внаслідок обстрілу в житловому будинку по вулиці Жовтневій поранено 52-річного чоловіка та 53-річну жінку. 

* Цієї ж ночі було обстріляно житловий сектор Красногорівки.

11 червня

* Під обстріл потрапила насосна станція першого підйому Південно-Донбаського водоводу. Сотні тисяч людей знову без води.

* Близько 18.00 під обстіл потрапили житлові будинки Авдіївки.

Внаслідок вибуху 125 мм снаряду пошкоджено три житлові будинки по вулиці Островського. В будівлях вибиті шибки та пробиті дахи. На щастя, ніхто з місцевих мешканців не постраждав. В житловому кварталі, який потрапив під обстріл також пошкоджено електричну мережу.

12 червня 

* Під обстрілами опинились житлові сектори в населених пунктах Жованка, Графське та Ольгінка

В селищі Жованка (частина Зайцевого) внаслідок обстрілу загорівся житловий будинок у провулку Арсен’єва. Там посічено фасад та вибиті шибки. В селищі Графське (Комсомольський) крупнокаліберний боєприпас вибухнув на дорозі поблизу будівлі по вулиці Молодіжна. Також внаслідок  обстрілу пошкоджено гуртожиток, де мешкали студенти Лісного коледжу. 

В населеному пункті Ольгінка по вулиці Центральній пошкоджено більше десяти житлових будинків – осколками посічені стіни, побито вікна, пошкоджені покрівлі. В результаті обстрілу виведено з ладу електричнуо підстанцію: більше ста приватних домоволодінь залишилися без світла.

* Потрапили під обстріл житлові квартали Авдіївки та Мар’їнки. Снаряди вибухнули біля житлових будинків по вулицях Островського та Гагаріна.

* Близько 22.00 год. обстріляни житлові квартали Мар’їнки. Внаслідок обстрілу виникла пожежа в будинку по вулиці Жовтневій.

13 червня

* Під обстріл потрапив житловий сектор населеного пункту Ольгінка.

Внаслідок вибухів крупнокаліберних боєприпасів пошкоджено три житлові будинки по вулиці Привокзальній. Осколками посічено стіни та вибиті шибки. 

* Обстрілян житловий сектор селища Золоте.

* Обстріл по житловим кварталам Авдіївки. Одна з мін вибухнула поруч з будинком по вулиці Тургенєва. Осколками пошкоджено вікна та фасад будівлі, а також автомобіль, що стояв на вулиці біля двору. На щастя, власники оселі 58-річна жінка та її 37-річний син уникнули поранень.

Біля іншого будинку по вулиці Тургенєва осколками міни було поранено 48-річну жінку. Лікарі швидкої допомоги діагностували у неї мінно-вибухову травму та осколкове поранення правої гомілки. 

Що одна міна влучила в дах житлового будинку по вулиці Леваневського.

15 червня

* Під обстріл потрапили житлові квартали Сухої Балки. Один місцевий мешканець загинув. Внаслідок прямого влучання крупнокаліберного снаряду в житловий будинок по вулиці Молодіжній загинув господар оселі - 52-річний чоловік.

На цій же вулиці пошкоджень зазнали ще три житлових будинки, також обірвано дроти лінії електропередачі: все селище залишилося без світла. Окрім того, в населеному пункті перебито газову трубу та пошкоджено водонапірну вежу.

* Вранці під обстрілами опинились житлові квартали Мар’їнки.

Внаслідок обстрілу пошкоджено три житлових будинки по вулицях Орджонікідзе, Тельмана та Матросова. В усіх трьох будівлях осколками посічено стіни, пошкоджено дахи та присадибні споруди, вибито шибки. 

16 червня

Внаслідок обстрілу міста Щастя був травмований 9-річний хлопчик та отримала осколкові поранення 16-річна дівчина

Крім цього, внаслідок обстрілу було пошкоджено автотранспортний цех Луганської ТЕС, розташований у м.Щастя по вул. Гагаріна (пошкоджено 5 одиниць транспортних засобів автотранспортного цеху), магазин «Будівельник», розташований по вул. Республіканська, де вибухом вибиті двері та вікна, а також гараж по вул. Гагаріна (вибухом пошкоджено двері гаражу).

17 червня

Внаслідок обстрілу селища Бердянське зруйновано дах та стелі в однієї зі споруд по вулиці Морській. Одна з мін призвела до загоряння у будинку. Також значних пошкоджень зазнали будинки, що знаходяться поряд з епіцентром влучань.

22 червня

Під час обстрілу Мар’їнки, під вогонь потрапили житлові квартали населеного пункту.

Кілька боєприпасів влучили в житловий будинок в Садовому провулку. Внаслідок обстрілу пошкоджено будівлю та поранено 43-річну жінку. Постраждалу доставлено до Курахівської лікарні з діагнозом: осколкові поранення правого передпліччя та лівого стегна. 

23 червня

Обстріл  с.Кряківка Новоайдарського району. Зафіксовані пошкодження по вулиці Набережна в р-ні будинків № 84,88,74,71,63. Постраждалих серед мирних мешканців не має.

26 червня

В Станиці Луганській на окупованій частині в районі моста через річку Сіверський Донець помер 62-річний чоловік, поки очікував свою чергу біля КПВВ з боку "ЛНР".

28 червня 

Під час обстрілу Красногорівки, під вогонь  потрапили житлові квартали населеного пункту. 
Один з боєприпасів розірвався на пришкільній території, в безпосередній близькості від будівлі Красногорівської загальноосвітньої школи №1 в мікрорайоні Сонячний. 

30 червня 

Під час обстрілу Мар’їнки, під вогонь потрапили житлові квартали населеного пункту.

На вулиці Прокоф’єва в стіну житлового будинку влучила міна. В будинку по вулиці Карла Маркса міна пошкодила дах.

Про це йдеться у повідомленні на сайті організації.

В організації закликають всіх небайдужих приєднатися до акції і підписати петицію за посиланням. 

В організації нагадують, що незалежний журналіст Асєєв зник 2 червня на території, контрольованій т.з.ДНР. Його родина та друзі побоюються, що Станіслава було затримано та йому загрожують тортури і жорстоке поводження.

Востаннє Станіслав Асєєв говорив з родиною по телефону 2 червня, повідомивши, що він під’їжджає до Донецька і що завітає до родичів наступного дня.

3 червня Станіслав Асєєв не приїхав до родичів та не відповідав на телефонні дзвінки. Члени його родини пішли до нього додому. Вони чекали на нього кілька годин біля дверей його квартири, але він так і не з’явився. 4 червня члени його родини повернулися до квартири разом із хазяїном квартири. Відчинивши двері, вони побачили очевидні сліди обшуку.

Родина Станіслава Асєєва подала відповідні заяви до місцевого відділку поліції та "Міністерства державної безпеки ДНР" щодо його зникнення. Наразі вони так і не отримали жодної відповіді. Члени родини Асєєва також побували у двох СІЗО у Донецьку, проте не знайшли його там.

Для "Міністерства державної безпеки ДНР" є звичайною практика 30-денних арештів щодо осіб, яких підозрюють у нелояльності або “підривній” діяльності, та утримувати їх без зв’язку із зовнішнім світом. Зазвичай, 30-денні терміни тримання під вартою постійно продовжують і особа залишається без можливості контактувати зі своєю родиною чи адвокатом", - зазначають в AI.

В організації закликають підписати звернення до представників т.з.ДНР, яке їм буде переслано.

"Чим більше підписів, тим більший тиск, що змушує так звану владу зрозуміти, що долею Станіслава переймаються дуже багато людей. Аналогічні звернення на підтримку Станіслава надсилають десятки тисяч активістів в усьому світі. Приєднуйтесь до руху на захист Станіслава! Ваші підписи не легітимізують "ДНР", проте є інструментом тиску на тих, у чиїх руках опинилася доля Станіслава", - пишуть в AI.

Нагадаємо, що 20 червня на своїй сторінці у фейсбуці, український журналіст Андрій Діхтяренко повідомив, що голова Союза журналистів Росії Всеволод Богданов підписав звернення до міжнародної спільноти щодо звільнення журналіста з полону "ДНР". 

Вооруженный конфликт на Донбассе наложил свой отпечаток на повседневную жизнь местного населения.  В уже далеком 2014 году, когда шли активные боевые действия, значительная часть местного населения покидала свои жилища и переезжала в более спокойные места. Осенью 2014-го, после первых минских договоренностей, линия разграничения «закрепилась» в соответствии с достигнутыми в Минске соглашениями. Гражданское население потянулось к своим жилищам, возвращаясь в том числе, и на территории, которые уже стали называться оккупированными.  

К сожалению, государственный аппарат Украины, так и не смог в условиях форс-мажора, быстро трансформироваться в социально-ориентированный. Лето и осень 2014-го были ужасающе жестокими. Цена человеческой жизни девальвировала до стоимости патрона калибра 5,45. Целый океан боли, страданий и крови вылился на землю Донбасса. Но государственные структуры  управления явно запаздывали с реакцией на подобные вызовы. Не менее трети гражданского населения южных и юго-восточных районов Донецкой и Луганской областей бежали от войны, в надежде на адекватное содействие государства и помощь в социализации, но… Спасибо волонтерским организациям и благотворительным фондам, принявших первую волну беженцев. Только они и только благодаря им страна смогла избежать явной социальной катастрофы -  не менее трех миллионов граждан Украины бежало тогда от войны. Так и не дождавшись адекватной поддержки от государства, с момента установления относительного затишья на линии противостояния, граждане, соразмерив уровень жизни «в экзиле» с уровнем возможных доходов, потянулись на малую родину. Социальные службы даже добавили в предлагаемый переселенцам соцпакет новую опцию – «транспортировка к месту проживания».

С осени 2014-го линия разграничения практически не изменилась – за исключением того, что в феврале 2015-го в результате наступательной операции незаконных вооруженных формирований т.н. «республик» был отбит дебальцевский сектор. С тех пор линия разграничения вот уже 2 с половиной года находится на одном и том же месте (локальные маневры по перемещению опорных пунктов на несколько сот метров не могут влиять на географию демаркации территорий контроля в соответствии с подписанными в Минске соглашениями).

Донбасский регион – очень плотно заселенная территория. Линия разграничения разрезала социум, как говорится, – «по-живому». На оккупированных территориях у многих проживающих на подконтрольных территориях остались родственники, недвижимость, имущество, работа, друзья и т.д. Необходимость в коммуникациях только усилилась в связи с крайне неблагоприятными социально-экономическими условиями. А после того, как Украина официально приостановила функционирование всех государственных органов управления, остановила предоставление админуслуг и работу реестров на оккупированных территориях, предложив гражданам, проживающим «там», получать эти админуслуги и коммуникацию с органами  власти на подконтрольных территориях, с оккупированных территорий через линию разграничения потянулись десятки тысяч граждан Украины…

С июня 2015 года граждане Украины, которым было необходимо въехать или выехать с оккупированных  территорий Донбасса, могли это делать только по так называемому «415 наказу СБУ». Именно так окрестили «ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей» в сообществе правозащитников и журналистов, подписанный  12 июня 2015 года первым заместителем руководителя Антитеррористического центра СБУ.

Отметим, что это была уже вторая попытка Антитеррористического центра СБУ подвести под существовавшие на то время реалии некое подобие нормативного документа. Первая попытка стартовала  22 января 2015 года  - приказ № 27 ог за подписью первого заместителя руководителя Антитеррористического центра при Службе безопасности Украины (руководителя Антитеррористической операции на территории Донецкой и Луганской областей) прошел 9 трансформаций (в виде внесения изменений) и был отменен «415 наказом». «27 наказ» пытались оспорить в Киевском админсуде, но безуспешно…

14 апреля 2017 года и «415 наказ» со всеми версиями редакций был отменен новым «наказом № 222», которым отныне Антитеррористический центр СБУ (далее – АТЦ СБУ) будет пытаться регулировать перемещение граждан через линию разграничения…

Бегло о ключевых изменениях. Из названия «наказа» исчезли термины «транспортних засобів та вантажів (товарів)» - теперь перемещение грузов и товаров регулируется постановлением Кабинета Министров Украины № 99 от 1 марта 2017 года.

В наказе № 222 прошли небольшие правки – вместо «неконтролируемых территорий» теперь используется термин «временно неконтролируемые территории» , четко выписана процедура идентификации граждан – теперь граждане на контрольных пунктах въезда-выезда (далее – КПВВ) могут предъявлять любой документ, выданный любыми органами власти Украины – права, военный билет, и т.д.  («Положення про прикордонний режим», постанова КМУ від 27 липня 1998 року №1147). В остальном,  222 наказ мало чем отличается от предыдущих наказов.

Теперь немного о самом механизме перемещения через ЛР.

До принятия вышеперечисленных приказов АТЦ СБУ, перемещение граждан с неконтролируемых территорий проходило по всем автодорогам, проходившим через линию противостояния. На всех автодорогах в зоне контроля ВСУ стояли блок-посты, на которых проверялись документы и осуществлялся пропуск граждан и автомобилей.

Уже к лету 2015 года пропуск граждан начал осуществляться через КПВВ. Весь местный проход и проезд не спеша стал ограничиваться и запрещаться. Еще в 2016 году граждане могли перейти по т.н. "тропкам жизни" через ЛР к своим родственникам, проживающим по «ту сторону».  Однако после того, как С.Семенченко инициировал т.н. «блокаду ОРДЛО», все силовые структуры получили команду перекрыть все тропки-лазейки, и внимательно следить друг за другом, дабы пресечь  даже малейшие намеки на возможность пересечения ЛР вне КПВВ. В некоторых местах проход возможен лишь жителям населенных пунктов, расположенных между позициями ВСУ и НВФ, и только по списку.

Таким образом, в настоящий момент пересечение ЛР возможно только через КПВВ. Напомним, что переходов через ЛР было создано шесть – «Гнутово» (переместился в с.Пищевик),  «Новотроицкое», «Марьинка», «Зайцево» (переместился в Майорск), «Станица Луганская»  и «Золотое» (пропускные процедуры не осуществляются).

4 первых расположены в Донецкой области, 2 последних – в Луганской. При этом «Станица Луганская»  работает в режиме пешеходного перехода, «Золотое» - как декоративный КПВВ. Получается, что в Луганской области работает лишь один переход, расположенный в самой отдаленной части области. Между ближайшими рабочими переходами – «Майорск» и «Станица» - 200 километров по подконтрольной территории, и 150 км – по неподконтрольной.

Причина того, что открытый весной 2016 года КПВВ «Золотое» так и не заработал, заключается в том, что украинская сторона выбрала место для перехода, не согласовывая его с представителями т.н. «ЛНР», которые предлагали открыть переход на параллельной дороге в 5 км восточнее. Их мотивация заключалась в том, чтобы пустить транспортный поток не через город Первомайск, а по объездной дороге. Украинская сторона в торжественной обстановке открыла КПВВ, и уже через два часа, граждане, которые первыми перешли через ЛР, вернулись обратно – КПВВ «Золотое» проработал всего 2 часа, после чего уже 15 месяцев пропускные процедуры не осуществляет.

Во время «горячей фазы» - 2014 и первой половине 2015 годов – пропускные процедуры осуществлялись на всех автодорогах, в большинстве случаев – даже в любое время суток. Контроль был жесткий – полная проверка автомобилей, проверка по базам «пособников сепаратистов», тщательный фейсконтроль… С момента подписания «415 наказа» началось ограничение передвижения автотранспорта (а после и пешеходов) вне транспортных коридоров КПВВ. В 2016 году фиксировались многокилометровые очереди перед КПВВ, граждане пересекали ЛР в течение двух, а иногда и трех суток.

В настоящий момент пропускные процедуры отрегулированы достаточно четко, время прохода пешеходов составляет от 1 до 3 часов, время проезда автомобиля – от 3 до 8 часов. Хотя в разные дни недели на разных КПВВ наблюдается различная концентрация граждан. Мониторы, работающие на КПВВ, отмечают, что заминки в последнее время чаще случаются на контрольных пунктах т.н. «республик».

По состоянию на сегодняшний день ситуация вокруг всех КПВВ может быть оценена как «умеренно безопасная».

Государственная пограничная служба на своем сайте ежедневно приводит статистику перемещения граждан через КПВВ – каждые сутки переходит через КПВВ от 30 тысяч граждан в обе стороны. Примерно столько же предпочитают въезжать-выезжать в Украину через границу с РФ – через Меловое, Гоптовку и другие ПП.

Подведем промежуточные итоги  - в связи с форс-мажором, государство вынуждено закрыло все действовавшие на ныне оккупированных территориях учреждения, перенеся их на подконтрольную территорию и предложило гражданам реализовывать свои потребности в коммуникациях с государственными институциями путем  физического перемещения к месту их нахождения. Суды, пенсионные фонды, банки, доступ к реестрам, к медицинским и образовательным учреждениям, к управлениям  социальной защиты и страхованию, к адвокатам и нотариусам – все теперь находится на подконтрольной территории. Более того, различные службы и учреждения, перенесенные из одного города оккупированной территории теперь могут находиться в разных городах на контролируемой территории. Насколько они доступны сегодня для граждан, вынужденно проживающих на временно оккупированных территориях?...

Секретарь СНБО А.Турчинов в начале июня сделал заявление о том, что формат АТО себя исчерпал и ее необходимо закончить. Последовавшие после этого заявления  «толкования» украинским политикумом, что именно А.Турчинов имел в виду и каким образом это будет делать  украинское правительство, ясности в этом вопросе не добавили. Общественность проинформировали о том, что где-то в кулуарах Администрации Президента и Кабинета Министров готовится под грифом «секретно» проект нового закона о реинтеграции Донбасса.  То есть, о плане мероприятий, которые приведут к возвращению контроля украинского правительства над временно оккупированными территориями отдельных районов Донецкой и Луганской областей.

Исходя из анализа подобных заявлений, мы можем уже сейчас сделать несколько важных выводов.

1. Временно оккупированные территории отдельных районов Донецкой и Луганской областей рассматриваются высшим руководством страны как неотъемлемая часть Украины.
2. Высшие лица государственного аппарата управления публично констатируют готовность выполнить ряд мероприятий для возврата контроля над территориями невоенными методами.
3. Спустя три года от начала вооруженного конфликта на Донбассе внешними центрами влияния наконец-то простимулировано принятие решения украинскими властями по выработке государственной концепции в отношении оккупированных украинских территорий и граждан, на них проживающих.
4. Украинской стороне крайне необходимо продемонстрировать прогресс в совокупности мероприятий и действий, направленных на урегулирование конфликта на Донбассе допустимыми невоенными методами.
5. Украинской стороне важно подтвердить свою приверженность к уважению и соблюдению прав гражданского населения в контексте выполнения ратифицированных Конвенций по правам человека, в частности  – прав граждан Украины, проживающих на оккупированных территориях.

В связи со всем вышеперечисленным, Харьковская правозащитная группа выступает с инициативой по внесению корректировок в сложившуюся пропускную систему на линии разграничения.

Харьковская правозащитная группа обращается к украинским представителям в трехсторонней контактной группе в Минске, а также к структурам, в чьи полномочия входит решение данного вопроса, с предложением о существенном увеличении количества контрольных пунктов въезда-выезда  через линию разграничения. 

Наличие 5 официальных переходов на протяжении 460 км линии разграничения в достаточно плотнозаселенных агломерациях Донецкой и Луганской областей явно недостаточно для обеспечения цивилизованного перехода гражданского населения на подконтрольные территории.  

Во-первых, более 90 % граждан,  пересекающих линию разграничения,  делали это уже неоднократно, прошли полную идентификацию и проверку на причастность к НВФ.

Во-вторых, потребность в пересечении линии разграничения у большинства граждан связана именно с необходимостью в коммуникации с государственными институциями, расположенными на подконтрольных территориях.

В-третьих, в настоящий момент уже нет необходимости в жестких мерах по ограничению перемещения гражданского населения в связи с неактивной стадией конфликта.

В-четвертых, Украина обязана показать своим гражданам, вынужденно проживающим на временно оккупированных территориях, что их социально-бытовые проблемы действительно волнуют украинское правительство, и оно готово активно содействовать в их решении, проявляя гуманность, толерантность и понимание. Что каждый гражданин Украины, вне зависимости от места его проживание, вправе рассчитывать на уважительное отношение к его гражданским правам и уважение его достоинства.

Таким образом, Украина может рассчитывать на восстановление доверия со стороны граждан, вынужденно проживающим на временно оккупированных территориях. Правозащитниками неоднократно фиксировались случаи предвзятого отношения представителей силовых структур, государственных органов к переселенцам и гражданам, вынужденно проживающим на временно оккупированных территориях. Ряд подобных случаев позволяет сделать вывод о системном неуважении к гражданским правам данной категории граждан, а также о наличии признаков системной дискриминации вышеуказанной категории граждан.

Предлагаем рассмотреть нашу инициативу и в разумные сроки решить вопрос об открытии КПВВ и возможности перемещения граждан через линию разграничения через такие транспортные коридоры или некоторые из них:

Луганская область 

Счастье-Луганск, трасса Н-21;

Трехизбенка-Славяносербск, дорога Т1315,

Лобачево-Желтое, паромная переправа,

Крымское – Фрунзе,

Новотошковское  -Александровск, Новотошковское  - Донецкий, трасса Р-66,

Золотое-Голубовское,

Попасная-Первомайск, дорога Т-0504,

Троицкое-Калиново.

Донецкая область 

Мироновский-Дебальцево, трасса М-03,

Новолуганское-Гольмовский,

Железное – Южное – Комсомолец,

Новгородское-Широкая Балка – Горловка,

Верхнеторецкое – Бетманово,

Авдеевка – Спартак, трасса Т – 0505

Первомайское – Ясиноватая, трасса М04,

Пески – Донецк, дорога Е50,

Красногоровка – Старомихайловка, дорога С051130

Марьинка – Александровка, дорога О0530,

Славное – Еленовка, дорога С051133,

Николаевка – Докучаевск, дорога С050542,

Богдановка – Петровское, дорога С051532,

Старогнатовка – Белая Каменка, дорога С051639,

Гранитное – Белая Каменка, дорога С051627,

Гранитное  - Тельманово, трасса Т-05-12,

Коминтерново – Хрещатицкое, трасса Т-05-19,

Широкино – Безименое, трасса М14.

Это может стать первым шагом, явным и логичным, на пути Украины к деоккупации Донбасса, возращении территорий и установления дружественных отношений с населением, вынужденно проживающим на временно оккупированных территориях.

Увеличение количества КПВВ позволит разгрузить действующие КПВВ, уменьшить очереди и время ожидания; повысить культуру общения и снизить градус напряженности и недоверия; сделать доступнее коммуникации с государственными структурами; повысить товарооборот между контролируемыми и оккупированными территориями, что приведет к  повышению предпринимательской активности в населенных пунктах  вдоль линии разграничения и обеспечит прирост рабочих мест.

Реализация концепции «открытых дверей» со стороны украинских властей, реализованная даже в одностороннем порядке, позволит продемонстрировать как международным партнерам, так и гражданам,  вынужденно проживающим на временно оккупированных территориях, готовность к проведению превентивных шагов по национальному примирению,   восстановлении единого культурного пространства, экономическому сближению, а также практически подтвердить готовность к возможности воссоединения территорий.

В результате обстрела Красногоровки 28 мая 2017 года восемь местных жителей получили ранения и травмы.

Об этом сообщает пресс-центр штаба АТО со ссылкой на информацию наблюдательной группы украинской стороны СЦКК.

Также сообщается, что поврежден автомобиль скорой помощи, три частных транспортных средства.

В штабе подтвердили, что во время обстрела Красногоровки враг применил реактивную систему залпового огня. На месте происшествия специалисты обнаружили останки более десятка реактивных снарядов.

В то же время губернатор Донецкой области Павел Жебривский сообщил, что в результате обстрела Красногоровки на 50% разрушена больница, разбиты две кареты скорой помощи и больничный автомобиль "Нива".

Из-за повреждения водовода большая часть города остались без воды. Повреждена также городская канализация.
Разной степени повреждения, от прямых попаданий снарядов, получили дома на 10 улицах. В частном секторе около тридцати повреждений.

Наша мониторинговая группа зафиксировала разрушения в результате этого обстрела по ул.Толстого, 4. Три этажа многоэтажки просто рухнули вниз... Пострадавших местных жителей в этом доме не было.

Один из очередных обстрелов Красногоровки. Ничего необычно в этих звуках жители квартала Солнечного не находят. За три года войны на востоке Украины люди научились просто не слышать звуков разрывающихся неподалеку от жилого сектора снарядов. 
Наша мониторинговая группа посетила Красногоровку 25 июля 2017 года. 

Уже два года сотрудники ХПГ осуществляют мониторинговые поездки в Донецкую и Луганскую области с целью документации фактов нарушения прав человека в зоне вооруженного конфликта. Нашей главной целью, конечно же, в первую очередь являются граждане, которые проживают в населенных пунктах, расположенных либо на самой линии разграничения, либо примыкающие к ней. Те люди, которые практически ежедневно чувствуют все «прелести» проживания в милитаризованной зоне. Такие случаи как разрушение жилья вследствие обстрелов, случаи ранений и смерти, незаконных задержаний и похищений, естественно, нами активно фиксируются и документируются. Однако наряду с подобными случаями мы фиксируем и другие случаи нарушения прав человека (НПЧ), о которых в среде проукраинских сообществ стараются стыдливо умалчивать…

В этой статье мы хотели бы поднять именно эту категорию НПЧ и вынести ее на публичное обсуждение.

Прошло уже несколько месяцев с тех пор, как в СНБО заявили о том, что существующий юридический формат обоснования проведения АТО на востоке Украины полностью себя исчерпал, и пришло время обновления юридических формулировок. Президент Украины продолжил «развитие темы», заявив о том, что в ближайшее время в Верховную Раду будет представлен законопроект о реинтеграции отдельных районов Донбасса. О подобных планах украинской власти были незамедлительно проинформированы все международные партнеры Украины, в том числе и Президент США Д.Трамп. Однако прошло уже два месяца, и сейчас уже явно видно, что срочность принятия подобных мер на законодательном уровне потеряла свою актуальность. По всей видимости, украинский политический бомонд не совсем правильно понял месседж от партнеров, который побудил высшее руководство страны прибегнуть к подобным заявлениям.

Четвертый год на востоке Украины продолжается вооруженный конфликт, однако до сих пор руководство страны не может определиться с тем, как юридически грамотно закрепить существующий статус конфликта. То, что данный конфликт инспирирован Российской Федерацией и полностью обеспечивается ею – ни у кого сомнений не вызывает. То, что Антитеррористическая Операция, проводимая уже почти 3,5 года, совершенно не вписывается в формат существующей реальности – тоже понятно всем, кто знаком с ситуацией на Донбассе. Фактически, на данный момент, мы имеем локальный вооруженный конфликт, практически в замороженной стадии – объективно нужно признать, что за последние 2,5 года никаких военных операций больше не происходило (по сравнению с 2014 и началом 2015 годов), происходит позиционное вооруженное противостояние. Сейчас речь идет даже не о сдерживании незаконных вооруженных формирований т.н. республик, а о будничном контроле над линией разграничения (ЛР) – пресечении попыток перехода ЛР в обход пунктов пропуска, а также перемещения товаров и материальных ценностей. Есть такие участки ЛР, где обстрелов и разных диверсий не было уже более двух лет.

Надо всеми этими реалиями довлеют Минские договоренности, а также соглашения, достигнутые в Нормандском формате, поэтому у Украины крайне небольшое поле для маневра. Фактически, украинские силовые структуры весьма ограничены в своих действиях.

Теперь оставим за рамками статьи юридическую казуистику и рассмотрим реальное положение гражданского населения, проживающего в районе проведения АТО.

Граждане, проживающие в населённых пунктах, расположенных прямо на ЛР, уже больше года жалуются на то, что украинские силовики (батальоны МВД и ВСУ) расселяются в домах, оставленных выехавшими местными. Проблема заключается в том, что счета за воду, газ, свет и другие услуги начисляются собственникам жилья, и в некоторых случаях суммы уже достигают десятков тысяч гривен. Такие проблемы были зафиксированы в Станице Луганской, Макарово, Малиновом, Старом Айдаре, Трехизбенке, Золотом, Попасной, Троицком, Луганском, Новгородском, Верхнеторецком, Марьинке, Красногоровке, Гранитном и Чермалыке. Список населенных пунктов далеко не полный, и возможности установить всех собственников жилья, на чьи адреса приходят такие платежки, у нашей группы не было. Однако масштаб проблемы и ее системность должны быть замечены и поняты украинским сообществом. Речь идет о тысячах домовладений на протяжении 480 километров линии разграничения от Станицы Луганской до Широкино. Мы также получали подобные сообщения от жителей из населенных пунктов, расположенных на значительном удалении от ЛР. Эту проблему ни в коем случае нельзя перекладывать на самих собственников – это несправедливо. Все подобные случаи могут быть решены силами местных ВЦА.

Расселение представителей силовых структур в жилом секторе влечет за собой и другие последствия. В ряде населенных пунктов нашими группами фиксировались жалобы гражданского населения на то, что украинские силовики ведут обстрел позиций НВФ прямо из места своего поселения. Такие случаи зафиксированы нами в Станице Луганской, Лобачево, Золотом, Новотроицком, Марьинке и Авдеевке. Естественно, ведение боевых действий из заселенного сектора ведет к прямой угрозе ответным огнём для жителей, живущих в непосредственной близости от мест расселения силовиков. Что категорически недопустимо, неприемлемо и не может быть оправдано никакими тактическими соображениями!

Еще один аспект, подлежащий обязательному урегулированию – взаимоотношения между представителями силового блока и местным населением. В последние два года конфликта на Донбассе в силовые структуры пришло много случайных людей, единственной мотивацией которых является размер материального вознаграждения и поощрения за службу. Сотрудники ХПГ в каждой поездке фиксировали не совсем адекватное (точнее, совсем не адекватное) отношение отдельных представителей силовых структур к гражданскому населению, включая и наших сотрудников. Высказывания отдельных представителей силовых структур в духе «Все местные – сепары», «Всех вас надо поставить к стенке», «Вы – не люди», и тому подобное в аналогичном склонении – не может быть оправдано никакими стрессами, которые якобы (по последующим объяснениям командиров этих представителей) они испытали, находясь в зоне АТО. Представитель украинской силовой структуры не может быть очагом распространения подобных высказываний; не имеет морального права на реализацию подобного отношения к гражданскому населению, проживающему в зоне ведения боевых действий. Подобные высказывания должны категорически пресекаться командованием подразделений, базирующихся в населенных пунктах зоны проведения АТО. Очень приятно узнавать от местного населения о том, что между военными и гражданскими в конкретном населенном пункте установились максимально дружественные отношения – военные помогают гражданским с медикаментами, продуктами питания, с восстановлением жилья после обстрелов. И крайне неприятно получать от местных жителей жалобы на противоправные действия украинских силовиков… Увы, но такие жалобы нами были зафиксированы в Станице Луганской, Лобачево, Золотом, Троицком, Марьинке, Чермалыке.

Следующий аспект, требующий реакции руководства АТЦ – это вопрос размещения блок-постов (БП). Весной 2014 года БП создавались с целью не допустить проникновения оружия в центральные районы Украины. Какой-то системы в построении сети БП в Донецкой и Луганской области тогда не было. В 2015 году АТЦ и СБУ приняли Порядок пересечения через линию разграничения граждан и перемещения товаров, в котором более-менее логично выписали все нюансы движения через ЛР. Там же более-менее детально были выписаны действия силовиков, обеспечивающих порядок и пропускные процедуры на пунктах пропуска. К сожалению, нам так и не удалось найти законодательное обеспечение работы БП, расположенных на значительном удалении от ЛР. По личному опыту перемещения знаем лишь о нескольких «неписанных» правилах, прижившихся на функционирующих БП в зоне АТО: в темное время выключить фары и включить аварийку; начинать движение по команде; запрещена фото и видеосъемка; на некоторых БП до сих пор запрещают пользоваться телефоном (видимо во избежание скрытой видеосъемки); никто из персонала БП никогда не представляется (в течении последних двух месяцев сотрудники ХПГ зафиксировали всего 3 случая, когда представители Нацполиции на БП представлялись после просьбы об этом); персонал БП категорически не настроен на какие-либо объяснения гражданам сути своих действий; до начала 2016 года ряд БП работал с закрытием «на сон» или «на обед», сейчас все БП работают в круглосуточном режиме; в каждом втором случае персонал БП, обнаруживая гражданина с регистрацией места жительства на оккупированных территориях требует справку ВПО; крайне редко персонал БП соглашается пропускать граждан, которые предъявляют иные, кроме паспорта, документы, даже из определенного законами Украины перечня «документів, що посвідчують особу». Нами фиксировались случаи, когда персонал БП требовал от граждан с регистрацией места жительства на оккупированных территориях тщательной проверки всех электронных девайсов – планшетов, телефонов, ноутбуков, фотоаппаратов и др., прекрасно отдавая отчет своим действиям и понимая, что подобные действия незаконны. Подобные случаи были зафиксированы в Счастье, Бахмуте, Славянске, Часов-Яре, Мариуполе, Марьинке.
В конце июля группа мониторов ХПГ зафиксировала создание нового БП в с.Долина Донецкой области на 25 км. ближе к Киеву от Славянска от последней линии БП. Смысл его установки состоит в том, чтобы поставить под контроль дорогу на Святогорск.
Отметим, что на всех БП наблюдаются очереди автотранспорта, особенно там, где заступили на службу новые сотрудники. Время прохождения БП может составлять от 10 до 40 мин., на отдельных БП и более. В такое жаркое нынешнее лето столь затяжные пропускные процедуры на каждом БП можно расценить как изощренные пытки …

Изначально система БП была необходима для того, дабы пресечь перевозку оружия из зоны АТО. Однако так сложилось, что перекрыть все дороги оказалось невозможным, те, кто работает с электронными картами прекрасно знает все проселки и тропинки, которыми можно объехать все БП. И те, кто желает что-то вывезти из зоны проведения АТО – делают это в объезд существующих БП. Так зачем же создавать новые БП?

Граждане, проживающие вблизи ЛР и вынужденные ежедневно перемещаться через БП, передвигаясь между населенными пунктами на подконтрольной территории, очень резко и негативно отзываются о работе персонала БП.

Да и статистика выявленных запрещенных предметов очень далека от того, чтобы оправдать такие неудобства. Судя по всему, контроль за незаконным перемещением оружия уже касается не столько потенциальных боевиков  т.н. республик, сколько украинских военных, жаждущих вывезти из зоны проведения АТО трофейное или неучтенное оружие по разным соображениям. Должно ли из-за этого страдать гражданское население?..

Еще один аспект – логистика перемещения граждан через ЛР. Сейчас пропускные процедуры осуществляют 5 контрольных пунктов въезда-выезда (КПВВ) – 4 в Донецкой области и 1 пешеходный  в Луганской. Этого категорически недостаточно для организации цивилизованного перехода гражданского населения с/на оккупированные территории. Ежедневно через КПВВ проходит порядка 30000 человек. Ряд населенных пунктов на линии разграничения оказались рассечёнными. Жители целого ряда населенных пунктов по разные стороны ЛР оказались отрезанными от своих родственников – детей, внуков, дач, земельных участков, рабочих мест… Жители Лобачево, Лопаскино, Трехизбенки, Золотого, Новоолександровки, Новолуганского, Южного, Новгородского, Гранитного, Чермалыка исторически были связаны с населенными пунктами, расположенные ныне по другую сторону ЛР. У многих там проживают родители, дети, внуки. Теперь они вынуждены преодолевать десятки, а то и сотни километров для пересечения ЛР через КПВВ, в то время, когда напрямую это находится всего в паре километров. Этот аспект также требует немедленной реакции АТЦ для того, чтобы снять раздражение гражданского населения таким абсурдным положением. Нужно открыть прямые переходы для местного населения в подобных местах.  

Вышеназванные, а также иные аспекты, которые прямо влияют на формирование дружественного восприятия украинской государственности у местного населения, обязательно должны быть приняты во внимание при выработке стратегии реинтеграции отдельных районов  Донбасса.

Далі буде

Село Лопаскино в доконфликтный период относилось к Славяносербскому району и входило в состав Славяносербского поселкового совета. 7 октября 2014 года Верховная Рада постановлением № 1692-VII  изменила административно-территориальное устройство Луганской области, установив новые границы Новоайдарского и Славяносербского районов. Село Лопаскино (и другие населенные пункты Славяносербского района) вошли в состав Новоайдарского района. Новоайдарский районный совет решением № 28/1 от 17 октября 2014 года подчинил Трехизбенскому сельскому совету села Лопаскино и Лобачево. 

5 мая 2015 года президент Украины Порошенко подписал Указ № 123/2015 «Об образовании военно-гражданских администраций». Согласно документу, создано 14 военно-гражданских администраций в Донецкой и Луганской областях: 2 из которых областные, 5 – районные, 7 – местные (городские и сельские). В состав Трехизбенской ВГА вошли села Трехизбенка, Кряковка, Орехово-Донецкое, Лопаскино и Лобачево.

Населенный пункт в поле зрения правозащитников попал давно. Однако представители Харьковской правозащитной группы с мониторинговым визитом, а также с целью оказания юридической помощи местному населению, в село смогли попасть лишь два раза за все время конфликта, хотя попыток проехать в Лопаскино было множество.

Каждый раз, когда на крайнем блокпосту нашу группу разворачивали в обратном направлении военные, складывалось впечатление, что ведомственные структуры не просто так прячут от глаз общественности именно этот кусочек украинской земли.

Боевые действия возле с.Лопаскино

Контроль над левым берегом Северского Донца, в том числе над территорией вокруг с.Лопаскино, ВСУ взяли еще в июле-августе 2014 года. После Минских соглашений в сентябре 2014-го с.Лопаскино осталось в зоне контроля украинской армии. Однако только 17 апреля 2015 года над селом Лопаскино был вывешен украинский флаг. 16 июня 2015 года возле Лопаскино группа бойцов батальона «Золотые ворота» попала в засаду и вступила в бой с ДРГ противника. Украинские военные отбили атаку.

19 июня 2015 года у Лопаскино снова состоялась попытка прорыва противника на украинскую территорию. 

2 сентября 2015 года сводная мобильная группа по борьбе с контрабандой попала в засаду между Лопаскино и Лобачево, в результате чего погибли волонтер Андрей Галущенко, с позывным Эндрю, и сотрудник Государственной фискальной службы Украины Дмитрий Жарук. Еще четверо находящихся в машине людей получили ранения.

3 сентября 2015 года, неподалеку от Лопаскино подорвался на фугасе командир минометной роты 80-й бригады Владимир Киян с позывным Тайфун.

29 октября 2016 года у села Лопаскино под обстрел попала мобильная группа ГФС Украины.

Гуманитарная ситуация

Стоит отметить, что с момента взятия села под контроль ВСУ, кроме желто-синего флага над ним ничего в населенном пункте не говорит о том, что Лопаскино – подконтрольная Украине территория.

Для того, чтобы правозащитники или журналисты могли попасть в село, следует пройти ряд согласований в штабе АТО, а после еще и с командирами военных подразделений, расположенных около населенного пункта. Чаще всего именно командиры на местах становятся препятствием для въезда в село.

Село Лопаскино, так же как и соседнее Лобачево, хоть и расположены на «украинском» берегу Северского Донца, но на значительном отдалении от более крупных населенных пунктов.

Географически и исторически жители Лопаскино и Лобачево были связаны с ныне оккупированным берегом реки – более крупным селом Желтое и городами Славяносербск, Зимогорье, Александровск. В с.Желтое, на противоположном берегу реки, находятся ближайшая школа и детский сад, амбулатория, магазины, органы местного самоуправления.

Но если в Лобачево работают магазины и есть газ, то Лопаскино вообще лишено элементарных благ цивилизации.

По переписи 2001 года численность населения составляла 138 человек. С началом вооруженного конфликта эта цифра сократилась более чем вдвое. Сегодня в Лопаскино проживают 54 человека. Преимущественно это люди старшего возраста. Четверо – дети до 7 лет.

На сегодняшний день в селе нет электричества (на два часа в день включают генератор, подзарядить телефоны), нет питьевой воды, нет стационарных магазинов, аптеки, школы, детского сада, транспортного сообщения с более крупными поселками и представителей власти, в конце концов, тоже нет.

Все, что обеспечивало лопаскинцам полноценную жизнь в цивилизации осталось на «той» стороне.

Из интервью с местными жителями: «Мы не голодаем. Красный Крест привозит гуманитарную помощь периодически. Ее хватает. Два раза в неделю приезжает предприниматель, у которого можно купить продукты питания. Однако много взять нельзя. Сейчас лето. Электричествам нет несколько месяцев. Это результат боевых действий. Соответственно холодильник не работает, и хранить продукты негде. Я покупаю максимум 200 граммов колбасы за раз. Больше брать нет смысла. Пропадет уже к вечеру в такой жаре. Еще сложнее тем, у кого дети маленькие».

Кроме того, в селе нет транспортного сообщения с другими населенными пунктами подконтрольными украинскому правительству. На «большую землю» имеют возможность выбраться лишь те, у кого есть собственный транспорт. Эти же счастливцы помогают выжить односельчанам, покупая «под заказ» медикаменты и другие товары в более крупных населенных пунктах области.

Транспортное сообщение

Как уже говорилось, его здесь нет. Однако достаточно длительное время даже после того, как линия разграничения окончательно установилась по реке Северский Донец, местные жители Лопаскино, Лобачево и оккупированных Желтого и Славяносербска кое-как сообщались между собой путем лодочных переправ. То есть те, у кого в хозяйстве имелась лодка, имели возможность посещать родных, которые остались на «той» стороне. С началом блокады инициированной некоторыми депутатами ВР, вся связь с оккупированной территорией, а также детьми и родителями оборвалась.

Из интервью с местными жителями: «Я свою внучку видела только несколько раз в ее жизни (плачет). До зимы этого года еще можно было хоть как-то на лодке или вплавь добраться дочке сюда или мне к ним. Тяжело, но хоть так… А сейчас вообще никак. Только к берегу подойдешь – сразу стреляют. Кто и откуда непонятно. Но страшно. Так мы теперь подойдем с ней к реке, она с той стороны, а я с этой. Дочка или зять поднимут внучку на руках сколько могут, а я стою, смотрю и плачу…»

Представители ГФС Украины длительное время достаточно громко заявляли о том, что именно Лобачево, Лопаскино и Трехизбенка пропускают через себя «львиные потоки» контрабанды в сторону оккупированных территорий.

Нам подтвердить информацию о «потоках» не удалось. Все данные по задержанию «контрабандистов» сводились к 20 мешкам картошки и нескольким килограммам другого продовольствия, переправленного на «ту» сторону. Кроме того, тот, кто хотя бы раз проехал в Лопаскино либо Лобачево, мог убедиться, что по тем дорогам (скорее направлениям), «потоки контрабанды» можно провезти только вертолетом или подводными лодками.

Вопросы о контрабанде вызывают полное недоумение и у местных жителей. За последние три года местные наблюдают лишь друг друга, изредка машины с гуманитаркой, но чаще всего военных.

Из интервью с местными жителями: «Последнее время военные очень жестко и беспринципно начали вести себя с теми, у кого есть лодки. Все они были уничтожены. Кому расстреляли прямо на реке, кому во дворах уничтожили. Я переправлял детям в Желтое мешки с овощами. У меня огород. И девать урожай некуда. А у них там все втридорога. Мою лодку военный расстрелял прямо на воде. Естественно, она утонула. Кому лучше сделал? Мне? Детям моим?»

Из другого интервью: «В селе оставалось одно время три последних лодки. У Л*, которой 75 лет, например, лодка от мужа осталась. Он умер. Без дела стояла та лодка. Во дворе прямо военные порезали, когда увидели. Что по-человечески нельзя было? Сказали бы спрячь. Она бы спрятала. Мы тут послушными стали. Что нам говорят, то мы молча и делаем. Потому что боимся».

В населенный пункт также отказывается ехать «скорая помощь», представители МЧС, ремонтные бригады РЭС и представители ВГА естественно тоже. Помогают в случае необходимости лишь отдельные военные.

Исходя из той информации, которую нам удалось получить в Лопаскино от местных жителей, а также из тех ответов на информационные запросы в органы власти, которые нами были направлены ранее, Харьковская правозащитная группа еще раз настаивает на том, что правительство Украины и руководство АТЦ обязано в ближайшее время внести коррективы в сложившуюся пропускную систему на линии разграничения.

СМИ

В условиях того, что электричество в селе отсутствует, нам не удалось промониторить ситуацию с телеэфиром. Однако можно предположить, что кроме российских телеканалов другие тут не вещают. Эту тенденцию мы имеем возможность наблюдать уже третий год, работая на линии разграничения. Дальше областного Северодонецка, если у тебя нет спутникового ТВ, то смотри «Новороссия ТВ», «Звезда», «Оплот». У врага с вещанием в массы все в порядке в отличие от Украины. И это прифронтовые населенные пункты! Где, как не здесь остро необходимо украинское ТВ и радио!

Радио – только «Республика» и «Победа», которые вещают «об удачах и победах доблестной армии ополчения» над «украинскими карателями».

Газет в село не завозят. Никаких. Вообще.

Выводы делайте сами...

Доступ к медицине и образованию

Ближайший населенный пункт, в котором можно получить более-менее полноценное медицинское обслуживание и школьно-дошкольное образование – Новоайдар. До него 45 км. «Скорая помощь» если едет, то тоже из Новоайдара.

В селе четверо детей. Им как минимум нужны прививки и полноценные медосмотры регулярно! 45 км по убитейшей дороге и множество блокпостов!

Там же школа, там же детсад. Транспортного сообщения нет! Не удивительно, что ВСЕ жители села Лопаскино утверждают, что не чувствуют помощи со стороны украинской власти. Не удивительно на самом-то деле.

Обстрелы

В Лопаскино, так же как и в соседнем Лобачево, звуки работающего оружия слышны каждый вечер, преимущественно с наступлением темноты. Разрушительных прилетов по этим населенным пунктам не фиксировалось давно. Около года по заверениям местных жителей.

В день, когда наша группа работала в населенных пунктах, мы также стали невольными свидетелями вечерней перестрелки. Кто стрелял первым - судить не беремся. Но вечерние перестрелки – привычное явление в этих местах.

Подводя итог мониторингового визита в Лопаскино и Лобачево хочется сказать следующее: нет ничего дурного, если люди в условиях войны (как бы ее не называли) третий год пытаются выжить и пытаются помочь выжить своим родным на «той» стороне, переправляя продукты питания хотя бы лодками! И это реальность не только Лопаскино и Лобачево, а еще как минимум двух десятков таких же населенных пунктов на линии разграничения. Стоило бы, наверное, даже поставлять продукты питания и все необходимые медикаменты от имени Украины беспрепятственно гражданскому населению даже на оккупированные территории при условии, что это не попадет в руки боевиков.

Мы, Украина, должны всячески поддерживать тех людей, которые стали заложниками в «серой зоне» и на оккупированных территориях, иначе мы их точно потеряем. Даже тех, кто сейчас выживает на условно украинской территории!

Общество уже три года находится между двух огней. Победить внешнюю угрозу можно лишь консолидацией общества и четким распределением ответственности. Армия должна выполнять свою боевую задачу, а не заниматься "воспитанием" местного населения! Переориентировать мировоззрение граждан там, где в этом есть необходимость, можно только доброжелательным отношением к их будничным проблемам. Да все местные и так видят разницу между повседневностью на разных берегах реки - их уже не нужно агитировать против прелестей жизни в "республиках". 

Только государственные институции все время забывают о нуждах своих граждан, живущих в географически крайне неудобном месте.

Категорическое отторжение вызывает позиция представителей отдельных воинских структур, с которыми у членов группы возникали вынужденные коммуникации - практически каждый второй военный недоброжелательно относится к местному населению, проживающему на подконтрольных территориях. Еще жестче их отношение к гражданскому населению, вынужденно проживающему на временно оккупированных территориях. 

Гораздо легче беспочвенно обвинить каждого жителя «горячих регионов» в сепаратизме и терроризме, чем хотя бы на минуту задуматься о том, в чем они могут быть виноваты.  

Для успешной реализации плана по деоккупации Донбасса и реинтеграции территорий, а также социализации населения этих территорий, государственным институциям необходимо выработать соответствующую стратегию коммуникации с населением, с последующим доведением ее до своих сотрудников, представляющих государство на территориях Донецкой и Луганской областей.