Права Людини в Україні

http://khpg.org/index.php?id=1548250033


23.01.2019 | Марко Сировой

Чи має Україна право не допустити російських спостерігачів до виборів Президента?

   

За повідомленням «Радіо Свобода» від 22 січня, представники МЗС Росії заявили, що домагатимуться допуску їхніх спостерігачів до виборів Президента в Україні. «Для цього є міжнародні інститути, в тому числі БДІПЛ ОБСЄ» (Бюро демократичних інституцій і прав людини Організації з безпеки і співпраці в Європі, яке, серед іншого, організовує спостережні місії на вибори у країнах-членах ОБСЄ). Існує міжнародне право і міжнародна усталена практика, за якою наші спостерігачі мають право брати участь у процедурі спостереження за українськими виборами. Із цього й будемо виходити», – цитує заступника міністра закордонних справ Росії Григорія Карасіна джерело. На підсилення цієї позиції Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, іще 18 січня заявив, що РФ отримала відповідне запрошення від ОБСЄ.

Очевидно, що в умовах агресії з боку східних сусідів, присутність їхніх спостерігачів може нести ризики для проведення демократичних і неупереджених виборів у нашій державі. Однак, є ціла низка правових механізмів, за допомогою яких ці ризики можна звести нанівець. У першу чергу, слід звернутися до норм Постанови ЦВК від 4 березня 2014 «Про Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України». У ч. 4 ст. 2 цього нормативно-правового акта міститься положення, що пропозиції щодо реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій викладаються у формі звернення до ЦВК іноземними державами через акредитовані в Україні дипломатичні представництва. Міжнародними організаціями пропозиції подаються безпосередньо до Комісії або через Міністерство закордонних справ України.

У разі, якщо звернення надійде до МЗС, то українські дипломати можуть відмовити у його реєстрації, обґрунтовуючи позицію нормами Постанови КМУ від 30 березня «Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України». Відповідно до п. 11 ст. 4, до повноважень МЗС входить аналіз політичних та соціально-економічних тенденції у закордонній державі в контексті їхнього можливого впливу на національні інтереси України. Виходячи із стану українсько-російських відносин на сьогоднішній день, негативних оцінок щодо рівня демократичного розвитку РФ (останнє дослідження від Economist Intelligence Unit), оцінка навряд чи буде позитивною. Тому, задля виконання одного із своїх основних завдань - захисту та зміцнення незалежності, державного суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та непорушності державного кордону, національних інтересів – МЗС має право не реєструвати пропозицію щодо участі офіційних спостерігачів від РФ.

Якщо ж звернення надійде безпосередньо до ЦВК, то Комісія не пізніше 5 днів до проведення виборів повинна винести рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав чи міжнародних організацій. Комісія може відмовити у реєстрації, якщо документи не відповідатимуть вищезгаданому Порядку про реєстрацію чи вимогам Закону «Про вибори Президента». Можливий негативний вплив представників держави-агресора на проведення виборів може суперечити нормам про вільний характер виборів та неупереджене підбиття їхніх підсумків.

Міністр закордонних справ України, Павло Клімкін, ще 9 січня повідомив на своїй сторінці в Facebook, що вже спрямував листа до БДІПЛ ОБСЄ із запрошенням направити спостережну місію на президентські вибори, у якому, однак, застережив, що Україна не прийматиме заявки про реєстрацію російських спостерігачів. На тлі цього листа, а також задекларованих цілей ОБСЄ щодо забезпечення вільних виборів у країнах Європи, запрошення до участі у моніторингу спостерігачів від країни-агресора, яка, до того ж, вже є стороною у скандалі щодо перешкоджання волевиявленню в іншій державі (йдеться про серію розслідувань можливості російського втручання у вибори Президента США у 2016 р.) виглядає недоцільним. Допущення спостерігачів РФ може не тільки зашкодити проведенню демократичних виборів в Україні, а й, своєю чергою, нанести репутаційних зисків ОБСЄ, встановивши перешкоду для досягнення однієї із основних цілей організації – вирішення конфліктів, регулювання кризових ситуацій та підтримання миру.

Підсумовуючи наведені аргументи, слід наголосити, що реєстрація офіційних спостерігачів є правом держави, а не її обов’язком. Тому будь-які примушування України до допуску російських представників з боку іноземних держав чи міжнародних організацій може розглядатися як втручання у внутрішні справи, що є серйозним порушенням загального принципу міжнародного права – принципу суверенної рівності держав.

Рекомендувати цей матеріал