пошук  
версія для друку
03.12.2008

Моніторинг незалежності суддів в Україні. 2008 рік.

   

Центр суддівських студій оприлюднив дослідження «Моніторинг незалежності суддів в Україні. 2008 рік », яке проводилось в рамках українсько-швейцарського проекту «Підтримка судової реформи в Україні. Сприяння зміцненню незалежності суддів». Опитування суддів, прокурорів та адвокатів здійснювалося у серпні-вересні 2008 року, ще до початку активної фази чергових політичних протистоянь в державі, тому на результати моніторингу вищезазначені фактори не вплинули і це дозволяє зробити висновок, що об’єктивність моніторингу може бути досить високою. Аналогічне дослідження було проведено у 2007 році. Результати досліджень дали змогу простежити стан незалежності суддів в Україні у відповідності з міжнародними стандартами . 

Результати моніторингу свідчать про наступне.

Інституційна незалежність суддів.

Оцінюючи рівень закріплення гарантій незалежності суддів в національному законодавстві, більшість респондентів вважає, що конституційні норми в цілому відповідають міжнародним стандартам незалежності суддів за винятком положення щодо складу Вищої ради юстиції (ст.131 Конституції України), в якому щонайменше половина членів повинна бути суддями, обраними своїми колегами. Конституційні положення про те, що: "Незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України" та "Вплив на суддів в будь-який спосіб забороняється" не знайшли свого позитивного розвитку в законодавстві України про судоустрій та статус суддів і недостатньо гарантують незалежність суддів. Закони України "Про Вищу раду юстиції" і "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" та діюче процесуальне законодавство переважною більшістю суддів оцінюються негативно.

Оцінюючи рівень поваги до незалежності суддів у порівнянні з результатами опитування 2007 року, можна констатувати підвищення рівня неповаги до суду з боку Президента України (2007р.- 50%; 2008р. - 55%), представників великого бізнесу (2007р.- 47%; 2008р. - 56%), журналістів (2007р.- 40%; 2008р. - 45%), підприємців (2007р.- 28%; 2008р. - 36%) та громадян (2007р.- 20%; 2008р. - 45%).

Результати обох опитувань засвідчили, що лише п’ята частина респондентів вважає, що вони мають достатні повноваження для обстоювання авторитету суддів та поваги до суду і можливості впливати на ці процеси.

Функціональна (процесуальна) незалежність суддів.

Результати опитування суддів, прокурорів та адвокатів свідчать про збереження високого рівня намагань вплинути на позицію суду під час розгляду судових справ. 71% (2007р. - 77%) опитаних суддів, 54% (2007р. - 67%) прокурорів, 81% (2007р. - 89%) адвокатів підтвердили, що їм відомі факти намагання вплинути на позицію суду. Деяке зменшення рівня впливу можна пояснити позитивними внутрішніми змінами у самій судовій системі, оскільки за останній рік зменшився вплив на суддів з боку керівництва судів. Найбільше намагаються неправомірно вплинути на позицію суду, згідно відповідей суддів, сторони по справам та їх представники - 55% (2007р. - 48%), представники засобів масової інформації - 41% (2007р. - 28%), учасники мітингів і пікетувань - 41% (2007р. - 35%), народні депутати України - 40% (2007р. - 39%) та представники політичних партій - 34% (2007р. - 29%). Отримані відповіді респондентів (судді, прокурори та адвокати) свідчать про існування значного тиску на суддів та керівників судів з боку великої кількості осіб під час розгляду судових справ.

Як форми впливу на суддів, найбільш застосовуються: погрози ускладнити професійну кар’єру та погрози ініціювання звільнення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності, підкуп, дружні поради.

Невиконання чи виконання зі значною затримкою судових рішень залишається однією з головних причин недовіри громадян як до суду, так і до держави взагалі. І хоча судді не мають у своєму розпорядженні важелів для виправлення цієї ситуації, бо за процес виконання судових рішень відповідає орган, що знаходиться у підпорядкуванні виконавчої влади, основні претензії громадян щодо невиконання судових рішень спрямовані до судової системи. 

Незалежність особистості судді

Соціальна захищеність суддів.

Тривогу викликає низький рівень оплати праці суддів місцевих судів. Лише половина з опитаних суддів вважає, що отримує заробітну плату наближену до винагороди за працю прокурора району. Стосовно порівняння заробітної плати судді з винагородою за працю голови районної державної адміністрації лише п’ята частина респондентів визнає, що отримує таку ж винагороду. Аналіз даних опитування та нормативних актів з питань оплати праці суддів дозволяє зробити висновок про невідповідність заробітної плати суддів місцевих судів рівню їх відповідальності. 

Оцінка незалежності суддів місцевих судів за критерієм існуючого рівня оплати праці викликає глибоке занепокоєння. Лише 11% (10% у 2007 році) опитаних суддів визнають, що рівень їх заробітної плати дозволяє їм бути незалежними. Звідси напрошується висновок, що незалежність майже 90% суддів є вразливою. 

Дисциплінарна відповідальність суддів.

Найбільшу занепокоєність викликає та обставина, що збільшилась кількість респондентів (2007р.- 58%; 2008р. - 62%), які вважають, що в Україні не дотримуються міжнародні стандарти притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Суддя, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, повинен мати право на розгляд цього питання справедливим незалежним органом на змагальній основі. Чинне законодавство не містить приписів, які б наділяли правом суддю подавати докази на спростування обвинувачення проти нього, а в разі незгоди з рішенням, - можливість оскаржити це рішення.

Крім того, збільшилась кількість респондентів (2007р.- 65%; 2008р. - 72%), які вважають, що більшість скарг на суддів є невмотивованими. При відсутності зрозумілих та об’єктивних критеріїв оцінки діяльності суддів це може суттєво впливати на незалежність суддів при здійсненні дисциплінарного провадження. Це питання є актуальним також в світлі того, що в складі Вищої ради юстиції - одному з органів, відповідальних за рішення про дисциплінарну відповідальність суддів, судді не становлять більшості, в той час як європейські стандарти закликають забезпечити участь у процесі притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності такої незалежної установи, у складі якої судді мали б більшість.

Професійна кар’єра судді.

За результатами опитування у 2007 та 2008 роках можна зробити висновок, що в існуючих соціально-політичних умовах чинна модель наділення суддів повноваженнями (професійний суддя спочатку призначається Президентом на 5 років з наступним обранням Верховною Радою України безстроково) - є для них найбільш оптимальною.

З іншого боку, існує явна недовіра суддів до суспільства, побоювання прямої відповідальності перед громадськістю за результати своєї діяльності та професійну поведінку. При відповіді на запитання «Чи вважаєте Ви правильним, щоб заміщення суддівських посад відбувалося на конкурсних засадах?» позиція суддівської спільноти протягом року істотно не змінилася, оскільки 58% у 2007 році. та 60 % у 2008 році опитаних респондентів підтримують конкурсні засади формування суддівського корпусу, а 42% у 2007 році та 40% у 2008 році - заперечують проти цього. 

Призначення на посаду судді вперше.

При опрацюванні та порівнянні відповідей на запитання «Які посадові особи найбільш впливають на вирішення питання щодо першого призначення на посаду судді строком на 5 років?» було встановлено істотні зміни. Зокрема, якщо за результатами опитування 2007 року найвпливовішими особами були представники судового адміністрування (управління): голова місцевого суду - 34% (2008р. - 28%), голова апеляційного суду відповідного регіону - 52% (2008р. - 39%), то у 2008 році ситуація змінилася. У середині 2007 року змінився порядок заміщення адміністративних посад у місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції. Адміністративні суддівські посади вийшли з під прямого політичного впливу виконавчої влади, та стали підпорядкованими органам суддівського самоврядування (Раді суддів України). Тим самим, було значно послаблено, якщо не розірвано, негативний ланцюг: виконавча влада → голова суду → суддя. Разом з тим, перенесення вектору впливу на перше призначення на представників Вищої ради юстиції та членів кваліфікаційних комісій суддів матиме позитив для незалежності вітчизняних суддів лише за умови їх власної незалежності та політичної незаангажованості.

Обрання суддів безстроково.

Опитування засвідчило, що процес обрання суддів безстроково зазнає більш за все політичного та адміністративного впливу. На думку суддів, вирішальний вплив на безстрокове обрання мають народні депутати України (56%) та члени відповідного комітету Верховної Ради України (50%). У 2008 році 18% респондентів підтвердили факт існування неправомірного впливу під час процедури заміщення суддівської посади. Такий високий показник свідчить про істотне порушення принципу незалежності суддів саме у процесі формування суддівського корпусу. 

Отже, за результатами проведених опитувань у 2007 та 2008 роках можна констатувати, що протягом останнього року намітилась тенденція зменшення впливу на процеси формування суддівського корпусу представників судового адміністрування (управління); цей вплив значною мірою перейшов до представників кваліфікаційних комісій суддів та Вищої ради юстиції. Проте, на відміну від кваліфікаційних комісій суддів, рівень довіри до незалежності Вищої ради юстиції залишається незначним. Крім того, значною негативною тенденцією вітчизняного механізму формування суддівського корпусу залишається його необмежена політична залежність.

Загальна оцінка стану незалежності суддів в Україні

Результати дослідження засвідчили, що в державі існують загрозливі тенденції порушень незалежності суддів, при цьому інституційна незалежність судової влади знаходиться під постійною загрозою знищення, яка виходить від окремих вищих посадових осіб та органів держави.

Довідка. Дослідження «Моніторинг стану незалежності суддів в Україні. 2008 рік» було проведене Центром суддівських студій за підтримки Ради суддів України, Всеукраїнської незалежної суддівської асоціації, Спілки адвокатів України, Української асоціації прокурорів у серпні-вересні 2008 року у 8 областях України. Всього було опитано 1072 судді апеляційних та місцевих судів, 630 прокурорів обласного та районного рівня, 590 адвокатів.

Повний текст моніторингового звіту: http://www.judges.org.ua/article/Mon2008.pdf

Центр суддівських студій

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори