Білорусь: Неділя, 16 серпня

У неділю, 16 серпня, у Білорусі продовжувалися мирні акції, викликані незгодою людей з результатами президентських виборів, які відбулися за тиждень до того, 9 серпня.

У центрі столиці на площі Незалежности відбувся альтернативний провладний мітинг. Напередодні, 15 серпня, на сторінках провладної організації «Белая Русь» у соціяльних мережах почали з’являтися заклики прийти в неділю о 12-й годині на мітинг на підтримку державного курсу. Також повідомлялося, що в різних регіонах людей примушували їхати на цей мітинг під загрозою звільнення. І дійсно, людей привозили спеціяльними потягами та автобусами з Бреста, Гомелю, Мозира, інших міст.

Фото: Влад Гридін (Радіо Свобода)

Учасники акції тримали транспаранти «Поважайте вибір народу», «Лукашенко – народний президент», «Ми за мир». Мітингарі скандували: «За бацьку!», «За Білорусь!».

Депутат Палати представників Олег Гайдукевич виступив з емоційною промовою: «Якщо проводити нові вибори, то за нашими законами та Конституцією. Звертаюся до кожного: білоруси, ми брати, ми жили та будемо жити в одній країні… Парламент та уряд будуть вирішувати, як нам жити, а не хунта і не вулиця». Він також заявив, що треба розслідувати кожний випадок насилля.

Виступив також заступник командира полку ОМОН Іван Юрко, про побитих силовиками людей він у виступі не згадав: «Ми не хочемо війни, білоруський народ не хоче війни». Він закликав зберігати спокій та здоровий розум.

На мітинг біля Дому уряду прийшов Олександр Лукашенко. Він подякував «гомельцям, гродненцям, мінчанам», загалом усім регіонам.

«Дорогі друзі, я покликав вас сюди не для того, щоб ви мене захистили, ви приїхали сюди, щоб уперше за чверть століття змогли захистити свою країну, незалежність, дружин та дітей. Я не хотів вас кликати на цю площу, у вас жнива і ви готуєте дітей до школи. У 90-і тут стояли робітники з чайниками, не було чого їсти. Це не моя провина, що мені довелося вас покликати на допомогу», – сказав Лукашенко.

Він пошкодував про «розвал великої імперії» СРСР і що Білорусь «отримала обрубок цієї імперії». Щодо вимоги нових виборів Лукашенко заявив, що «коли ми підемо в них на повідку, ми зірвемося у штопор і ніколи не повернемося». «Нам пропонують новий уряд, але нам не потрібні заморські уряди». Лукашенко заявив, що країну не віддасть, у відповідь люди заплескали в долоні й почали скандувати: «Не віддамо!».

Лукашенко попередив, що навіть коли зараз усе стихне, його противники пізніше знову вилізуть на вулицю «як пацюки». «Я стою перед вами на колінах уперше в житті. Ви на це заслуговуєте», – сказав Лукашенко, у відповідь люди плескали в долоні і скандували: «Молодець!».

«Я живий і жити буду», – закінчив свою промову Лукашенко.

Натомість у центрі столиці біля стели «Мінськ – місто-герой» – саме тут 9 серпня відбулися перші сутички з ОМОНОм – зібралося більше за 100 тисяч людей з плакатами і прапорами. Люди не виходили на проїжджу частину, авта проїжджали вільно, сигналячи на підтримку. Люди скандували: «Іди!», «Трибунал!», «Хай живе Білорусь!». Атмосфера радісна, міліції та внутрішніх військ на вулицях і у дворах не було.

Людей зібралося значно більше, ніж на провладний мітинг на площі Незалежности (за даними МВС Білорусі, на площі Незалежности на провладному мітингу були присутні 65 тисяч людей). Пізніше колона від стели вирушила до Дому уряду. Автотранспорту не було, люди розтягнулися на всю ширину проїжджої частини.

Увечері тисячні натовп зібрався біля слідчого ізолятора № 1 на вулиці Володарського. Люди скандували «Відпускай!», вимагаючи звільнити політв’язнів. Зачитувалися імена: Микола Статкевич, Сергій Тихоновський, Сергій Спориш, Павло Северинець, Ігор Лосик та інші.

У Гродно на мітинг зібралося близько 30 тисяч людей – робітники промислових підприємств, працівники культури, лікарі. Люди скандували: «Іди», «Свободу!», «Ганьба!», «Посадити!». Знову були озвучені вимоги до влади, серед яких відставка Лукашенка, визволення політв’язнів, відставка та арешт керівництва МЗС за насилля на мирних акціях, гарантування свободи мирних зборів, виправдання засуджених за участь у мирних акціях.

Гродно

Багатотисячний мітинг відбувся в Гомелю, зібралося від 5 до 10 тисяч людей. Згадували Олександра Вихора, який загинув після затримання (Олександра поховали цього дня – сотні гомельців прийшли попрощатися з загиблим). З трибуни мітингу виступали люди, які вийшли з СІЗО та ІТТ, розповідали про катування. Виявилося, що попри обіцянки обласної влади випустити всіх, ще багато людей залишається у в’язницях.

Акції відбулися по всій країні. Наприклад, у місті Білозерську з населенням 10 тисяч, мирний протест зібрав 500 учасників.

Білозерськ

Офіційне агентство БелТА мабуть чи не вперше за останні двадцять з гаком років опублікувало матеріял про масові збори опонентів влади без негативних коментарів – фоторепортаж «У Мінську біля стели відбувається марш солідарности». На кожному знімку – учасники, що тримають біло-червоно-білі прапори.

Правозахисники з центру «Весна» звернулися до Генеральної прокуратури з заявою, у якій вимагають невідкладно розпочати кримінальну справу щодо силовиків, які зловживали своїми повноваженнями під час розгону мирних демонстрантів. У заяві відзначено, що з 9 по 13 серпня в різних місцях Мінська та інших міст Білорусі співробітники Міністерства внутрішніх справ та Міністерства оборони здійснювали довільні затримання громадян, після чого відбувалися катування та акти жорстокого, нелюдського, принижуючого поводження.

Увечері біля Дому уряду

Масові протести у Білорусі розпочалися ввечері, 9 серпня, після закінчення голосування на президентських виборах – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією. Повідомлялося про масові фальсифікації, деякі люди не могли проголосувати, бо через рекордну явку виборців на багатьох виборчих дільницях не вистачало бюлетенів.

Теперішній президент О. Лукашенко керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні.

Використано матеріяли білоруської служби Радіо Свобода, телеканалу Белсат