MENU

Події, факти, долі...

Міністерство освіти просить прикордонників не карати вступників з ТОТ

Багатьом випускникам шкіл з тимчасово окупованих територій доводиться перетинати кордон із порушенням закону. Причина: бойовики не випускають деяких абітурієнтів.

Як ми раніше повідомляли, окупаційна влада так званої ДНР порушує права дітей на освіту та свободу пересування. На окупованих територіях обмежують виїзд дітей старше 14 років, які не мають паспорта громадянина України, Російської Федерації, закордонних паспортів цих країн чи «паспорта ДНР».

Заблоковані в ОРДЛО люди часто обирають маршрут поїздки до України через Росію. Проте у 2015 році було ухвалено правила виїзду з тимчасово окупованих територій, згідно з якими перетин неконтрольованого державного кордону з Росією є порушенням.

«Міністерство освіти і науки України звернулося до Державної прикордонної служби України з проханням розглянути питання щодо незастосування заходів адміністративного впливу на громадян України, які мають бажання вступити на навчання до закладів фахової передвищої та вищої освіти за програмами „Донбас-Україна“ та „Крим-Україна“, і надати роз’яснення», – йдеться в повідомленні на сайті МОН.

Дистанційно подати до вишів заяви про вступ випускники з ТОТ не можуть, зазначають у Міністерстві освіти. Адже неможливо забезпечити їхню належну початкову ідентифікацію, захист персональних даних та дотриматися принципу рівності при проведенні конкурсного відбору. Крім того, у дітей з окупованих територій часто не вистачає  необхідних для вступу документів.

Зважаючи на ситуацію на пунктах перетину, Міністерство освіти і науки України розгляне питання щодо продовження термінів вступної кампанії для осіб з ТОТ на місця державного замовлення.


Строк прийому документів на навчання на підготовчих курсах для молоді з тимчасово окупованих територій та населених пунктів, розташованих вздовж лінії розмежування, вже було продовжено до 29 червня 2021 року.

Нагадаємо, у квітні було затверджено новий порядок вступу до закладів вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти для дітей з тимчасово окупованих територій. Згідно з ним, такі вступники можуть звертатися до освітніх центрів «Крим-Україна» (для заявників з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь) та «Донбас-Україна» (для заявників з тимчасово окупованої території окремих районів Донецької та Луганської областей або території населених пунктів на лінії зіткнення). Ці освітні центри створені на базі закладів вищої або фахової освіти і будуть працювати з 7 червня до 24 вересня 2021 року.


Фото: panitanphoto, Shutterstock




Бойовики не випускають із «ДНР» підлітків без паспорта

Окупаційна влада так званої ДНР порушує права дітей на освіту та свободу пересування, повідомляє Омбудсман Людмила Денісова. Йдеться про запроваджене на окупованих територіях рішення обмежити виїзд дітей старше 14 років, які не мають паспорта громадянина України, Російської Федерації, закордонних паспортів цих країн чи «паспорта ДНР».

«Дітей цього віку на блокпосту „Оленівка“ висаджують з автобусів разом з батьками та не випускають з тимчасово окупованої території Донецької області. Таким чином, діти не зможуть своєчасно подати документи для вступу до закладів освіти», – йдеться в повідомленні Денісової.

До цього діти 14–16 років виїжджали з «ДНР» просто зі свідоцтвом про народження разом з одним із батьків.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини звернулася до Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні з проханням «сприяти дітям, які живуть на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей, у забезпеченні їхнього права на освіту та свободу пересування».

«Наголошую, що згідно з міжнародним гуманітарним правом щодо захисту цивільного населення під час збройних конфліктів, держави-учасниці зобов’язані вживати всіх можливих заходів, з метою гарантування захисту та догляду за дітьми, яких торкається збройний конфлікт», – зазначила Омбудсман.


Нагадаємо, у квітні було затверджено новий порядок вступу до закладів вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти для дітей з тимчасово окупованих територій. Згідно з ним, такі вступники можуть звертатися до освітніх центрів «Крим-Україна» (для заявників з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь) та «Донбас-Україна» (для заявників з тимчасово окупованої території окремих районів Донецької та Луганської областей або території населених пунктів на лінії зіткнення). Ці освітні центри створені на базі закладів вищої або фахової освіти і будуть працювати з 7 червня до 24 вересня 2021 року.


Фото: Українська правда




У Гаазі відновилися слухання у справі MH17

7 червня в Окружному суді Гааги відновилися слухання у справі про збиття рейсу MH17 на Донбасі. Як зазначили в суді, сьогодні розпочався розгляд справи по суті, передає Радіо Свобода.

Нагадаємо, пасажирський літак «Боїнг-777» рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній», що летів з Амстердама (Нідерланди) в Куала-Лумпур (Малайзія), був збитий у небі над Донбасом 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – 283 пасажири та 15 членів екіпажу.

У перший день відновлених слухань мають бути оголошені результати судового слідства, а також представлений план розгляду матеріалів у наступні дні засідання суду.

Суд має на меті з’ясувати відповіді на наступні питання:

– Чи був збитий рейс MH17 ракетою «БУК»?

– Чи була випущена ракета «БУК» з сільськогосподарського поля неподалік від Первомайського?

– Чи брали участь у цьому обвинувачені?

Суд планує вивчити особисті обставини, що стосуються обвинувачених (наявні в матеріалах обвинувачення).

Протягом наступних трьох днів – 8, 9 та 10 червня – суд проведе підсумкове обговорення документів у справі. За необхідності, слухання продовжать 11 червня. Окремі розділи справи обвинувачення планує представити 17 та 18 червня. Згодом можливість обговорити окремі частини справи отримає захист. Загалом цей блок слухань триватиме до 9 липня, мовиться в повідомленні.

За планом, у вересні можливість виступити у суді отримають родичі загиблих.

Коротка інформація

Міжнародне розслідування, очолюване Нідерландами, дійшло висновку, що «Боїнг» рейсу MH17 був збитий ракетою з російського зенітно-ракетного комплексу «Бук», який був завезений на українську територію для підтримки збройних формувань «ДНР/ЛНР».

Нідерландська прокуратура обвинувачує в організації транспортування ракетної установки, у її застосуванні та вивезенні назад до Росії чотирьох осіб. Це Ігор Гіркін (прізвисько «Стрєлков»), у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», громадянин Росії; Сергій Дубинський (прізвисько «Хмурий»), відставний полковник ГРУ РФ, на час події – «генерал-майор» «ДНР», очолював його власне «ГРУ», громадянин Росії; Олег Пулатов (прізвисько «Гюрза»), полковник, колишній російський спецпризначенець, на окупованій частині Донбасу був заступником Дубинського, громадянин Росії; Леонід Харченко (прізвисько «Крот»), перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського, громадянин України.

Суд почався 9 березня 2020 року.

26 травня 2021 року чергове судове засідання у справі відбулося на військовій авіабазі Гілзе-Ріен (Нідерланди), де представники суду оглянули реконструкцію збитого літака. Вони вивчали пошкодження кабіни, носової частини, стабілізатора та двигунів. За версією нідерландських та бельгійських експертів, ракета «земля–повітря» потрапила в лівий бік літака.




На Донбасі бойовики обстріляли лікарню

У медичному закладі лікують хворих на коронавірсну хворобу.

За повідомленням Мар’їнської міської військово-цивільної адміністрації, учора вночі бойовики обстріляли місто Красногорівка Донецької області. Під обстріл, зокрема, потрапила лікарня, в якій перебувають 45 пацієнтів із коронавірусною хворобою та пневмонією. Ніхто з них не постраждав. Пошкоджені вікна одного з корпусів лікарні, приміщення станції «швидкої допомоги» та автомобіль екстреної медичної допомоги. Крім того, перебито лінію електропостачання, лікарня залишається без світла.

Як ідеться у повідомленні на сайті Донецької обласної поліції, подію кваліфіковано за ч.1 ст. 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України. Ведеться досудове розслідування. 

Попри режим припинення вогню, вчора бойовики шість разів обстрілювали контрольовані українським урядом території – Красногорівку, Авдіївку, Луганське та Водяне.


Нагадаємо, за даними ООН, за період з квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей. Жертви серед цивільних становили приблизно 25–26 % від загальної кількості смертей, пов’язаних із конфліктом.




Конгрес інтелігенції: Запобігти повномасштабній війні з Україною!

Заява російських прихильників миру

Останніми днями у ЗМІ та соціальних мережах іде потік тривожних повідомлень про масоване перекидання російської бойової техніки й солдатів до українського кордону.

Пересування військ супроводжується хвилею агресивної антиукраїнської пропаганди, риторикою ненависті в заявах офіційних осіб в ефірі державних телеканалів. З екранів ллється брехня й заклики знищити Україну як державу. Військову агресію називають «захистом інтересів російськомовних громадян».

Восьмий рік Росія веде «гібридну війну» проти України. Її жертвами стали багато тисяч людей. Люди продовжують гинути. Значну частину міжнародно визнаної території України фактично контролюють озброєні сепаратисти, керовані та забезпечувані з Росії.

В усіх країнах світу, у тому числі і в Росії, озброєний сепаратизм оголошений тяжким злочином. Надання сепаратистам військової підтримки з-за кордону визнається агресією в термінології ООН. Росіяни навряд назвали б нормальною ситуацію, коли б на нашій території діяли б сепаратисти, застосовуючи танки й важку артилерію, а іноземна держава їм би допомагала. Однак стосовно України такий стан речей вважається нібито нормальним.

Відверте скупчення російських збройних сил на кордоні з Україною означає реальну загрозу відновлення повномасштабної конвенціональної війни, у якій Росія виступила б у ролі агресора, що вдирається на територію суверенної держави Україна. Початок такої війни загрожує непередбачуваними наслідками для загального миру та міжнародної безпеки.

Ми, нижчепідписані громадяни Росії, не дозволимо, щоб ця злочинна війна велася від нашого імені. Немає й бути не може жодного виправдання військовому вторгненню в Україну.

Ми вимагаємо:

– негайного відводу військ від українського кордону;
– припинення агресивної антиукраїнської пропаганди;
– безперечної відмови від будь-яких планів військового вторгнення.

Росія може й зобов’язана вжити всіх необхідних заходів з передання Україні контролю над її міжнародно закріпленим кордоном і несе всю повноту відповідальності за можливі провокації на лінії зіткнення сторін.

Війна суперечить інтересам і надіям народів Росії та України.

Надумана концепція «захисту російськомовного населення» як виправдання військової агресії по-школярському повторює «захист німців у Судетах», що став прологом до трагедії Другої світової війни.

Росія здатна надати будь-яку підтримку людям, які розмовляють російською мовою за межами її кордонів, не вдаючись до військової сили.

Росіянам треба займатися своєю країною, навести в ній лад, а не йти війною на сусідів. Росії потрібні мир, розвиток, свобода та верховенство права.

Закликаємо наших співгромадян боротися за майбутнє Росії, підписавшись проти неправедної війни з Україною.

НІ ВІЙНІ!


Збір підписів під петицією триває.

Оригінальний російський текст на сайті «Эхо Москвы»


Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.




Законодавство

Сервіс єМалятко доступний для жителів тимчасово окупованих територій

За допомогою сервісу діти, що народилися в Криму та окупованих районах Донецької та Луганської областей, зможуть отримати українське свідоцтво про народження, повідомляє Міністерство цифрової трансформації.

Мова йде як про новонароджених малюків, так і про дітей віком до 18 років, що народилися на тимчасово окупованих територіях, які ще не отримали українське свідоцтво про народження.

Спочатку, зазначають у Мінцифри, батькам слід подати заяву про встановлення факту народження дитини через Електронний суд:

До заяви потрібно додати:

  • копії документів, що підтверджують народження дитини: медичне свідоцтво про народження та/або медичні довідки;
  • копії паспортів та ідентифікаційних кодів батьків;
  • копію свідоцтва про шлюб (за наявності);
  • інші докази факту народження дитини (за наявності).

Судовий збір сплачувати не треба. Отримавши номер судового рішення, батьки можуть подати заяву на отримання послуги єМалятко на порталі Дія. Підписати таку заяву необхідно електронним підписом.


єМалятко – це 9 послуг за однією заявою для новонароджених дітей. Серед основних – реєстрація дитини, оформлення допомоги при народженні, допомоги на дітей із багатодітних родин тощо. Отримання послуг за однією заявою позбавляє громадян відвідування 11 установ, заповнення 37 документів, витрати 30 годин на ці відвідини та оформлення. За рік існування сервісу єМалятко ним скористалися понад 125 тисяч українців. 83% батьків реєструють народження дитини саме через єМалятко.


При отриманні послуги для користувачів стають доступні: присвоєння номера платника податків та унікальний номер запису у реєстрі (УНЗР); визначення належності дитини до громадянства України (за умови, якщо батьки або один з них мають власний УНЗР); допомога при народженні дитини; реєстрація місця проживання дитини (за умови реєстрації одного з батьків у містах, де вже доступна послуга).


Як ми розповідали, раніше для того, щоб отримати свідоцтво про народження дитини, яка з’явилася на світ в окупованому Криму чи ОРДЛО, батькам необхідно було пройти досить важкий шлях: спочатку звернутися до РАЦСу на контрольованій урядом України території, отримати відмову, потім звернутись до суду і, отримавши позитивне судове рішення, знову йти до РАЦСу, щоб отримати свідоцтво.


Фото: Shutterstock, Natalia Deriabina




Ухвалено закон про воєнних злочинців

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про воєнних злочинців (№2689). Він має узгодити українське законодавство із положеннями міжнародного кримінального та гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за злочини проти людяності та воєнні злочини. 

«Ситуація, внаслідок якої Україна сьогодні позбавлена можливості здійснення ефективного контролю над частиною своєї території, яка тимчасово окупована Російською Федерацією (території Автономної Республіки Крим і частково – Донецької та Луганської областей) кваліфікується як міжнародний збройний конфлікт і щодо такого стану діють норми міжнародного гуманітарного права, серйозні порушення якого визнаються міжнародними злочинами, передусім – воєнними злочинами, – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту. – Окрім воєнних злочинів, на окупованих територіях України вчиняються й інші різновиди міжнародних злочинів – так звані злочини проти людяності. Потерпілі від вказаних злочинів обчислюються тисячами. Проте, винним у вчиненні більшості з них наразі вдається уникати кримінального переслідування, що, серед іншого, обумовлено невідповідністю законодавства України про кримінальну відповідальність положенням міжнародного кримінального і гуманітарного права. Іншими словами, через відсутність складу відповідного злочину у Кримінальному кодексі України як підстави кримінальної відповідальності».

Законом передбачена кримінальна відповідальність для військових командирів, осіб, що фактично діють як командири та інших начальників за будь-який злочин вчинений їх підлеглою особою якщо вони достовірно знали (свідомо припускали) або повинні були і могли знати про вчинення/намір вчинити такий злочин тощо.

Документ запроваджує принцип універсальної юрисдикції щодо агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Це означає, що винні в таких злочинах будуть притягнуті до відповідальності, незважаючи на їхнє громадянство, місце проживання, місце скоєння злочину тощо.




Права людини на південному сході України, 2021, #02