У Харкові знову тхне ксенофобією

В умовах фактичної війни на Донбасі якось знизилася увага стосовно правопорушень в решті України на тлі ксенофобії. Але аж ніяк не зменшилася сама ксенофобія.

Свідченнями цьому можуть бути декілька випадків у Харкові, описаних днями журналістами у «Facebook» та присвячених означеній проблематиці.

«Вийшовши вранці з собакою, виявила, що більше немає у мене під будинком кіоску зі свіжим хлібом, хінкалі, молоком і грузинськими спеціями. Спалили… На кіоску виявили майже згорілу напис «Здохніть, хачі». Якісь 90-і повернулися в мій район. Слава Богу, люба грузинська жінка Тамара жива і здорова», – написала Маруся Васильєва.

З’ясувалося, що вночі 8 вересня в Харкові біля будинку № 28 на вулиці Героїв Праці згорів кіоск площею 20 квадратних метрів. Як повідомили у Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області, до чергової частини подзвонили в 3:50, пожежа була ліквідована о 4:06. За даними пожежників, в кіоску, коли він загорівся, нікого не було.

Крім того, із землі викорчували й автомат поповнення рахунку, що знаходився поруч із кіоском. До речі, цієї весни кіоск вже грабували. Господарі торгової точки – вихідці з Грузії.

Ще Ігор Тупікін написав: «Я випадково підслухав на вулиці в центрі Харкова – батько сімейства розповідав дружині й синові років семи: «Звірі, чорнож…пі ложкою їсти не вміють. Тільки руками»…

Таку характеристику «повчальник» давав вихідцям із Кавказу, не замислюючись над тим, що фактично сіяв у серці й розумі своєї дитини насіння майбутньої нічим не виправданої агресії та ненависті.

А один з дописувачів зазначив, що має обґрунтовані побоювання, що через щоденник з українською патріотичною айдентікою його доньці, яка навчається у харківській школі, можуть занижувати оцінки. Чому? – Тому що вчителька і класний керівник регулярно висловлює перед дітьми сепаратистські судження та негативно ставиться до всього українського.

Отже, в рідній країні українській дитині може загрожувати дискримінація через те, що її вчителя свого часу належно не навчили.

Коло замкнулося: ксенофобія не з’являється з нівідкіль, зерна ворожнечі визрівають там, де їх пестують недбалі батьки та недолугі педагоги (і не бачать правоохоронці). А потім горять кіоски, люди готові лупцювати та вбивати один одного через мовні чи регіональні відмінності.

Хворобу легше попередити, ніж лікувати. Схоже, що щеплення робити вже запізно, терміново необхідні антибіотики.