MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

"Разрешили сходить домой на 8 марта". Русские месяц удерживали жителей Черниговщины в подвале‘Ви там є’: Європейський суд з прав людини підтвердив, що у 2014 році Росія окупувала частину Донеччини та Луганщини й відповідає за скоєні там правопорушення‘Гради маневрували поміж нашими будинками і били по Маріуполю’. Історія маріупольця РоманаУ Росії планують створити 24 виправні колонії на тимчасово окупованих територіях України Засновники ініціативи ‘Трибунал для Путіна’ обговорили з Генпрокурором співпрацю щодо фіксації воєнних злочинівДопомога на мільйони. Волонтерська діяльність Харківської правозахисної групи у 2022 роціУничтоженное место работы и расстрелянная мать. Последствия русской оккупации тростянчанина Сергея ПентинаТрибунал для Росії, падіння гвинтокрила, ворожі обстріли — підсумки тижня‘Кладбище на огороде, мародерство, пьяные солдаты’ — жительница Бородянки рассказала про оккупацию‘Це було не полум’я, а якесь сяйво. Вікна винесло разом із рамами’ Європарламент проголосував за створення спеціального трибуналу щодо розслідування злочину агресії‘Нам навіть не дали попрощатися’: 12-річний Олександр розповів свою історію війниСтихійний меморіал на Українському бульварі — дайджест російських протестівСБУ встановила особу ватажка кадирівців, який керував ‘каральними рейдами’ на ЛуганщиніПадіння гвинтокрила у Броварах: серед загиблих — дитина і верхівка МВС (оновлено)У Мелітополі окупаційна влада залишила літніх людей без жодної допомоги, заборонивши останній благодійний фондИстории войны зазвучат на девяти языках — проект “Мемориала”‘Война на четырех лапах’ — персональная война Сергея НебогиРосійські спецслужби збирають персональні дані військовополонених та їхніх ріднихНадто складне спорядження: росіяни заявили про вбивство британського волонтера

8 ліжок, 10 осіб і 16 квадратних метрів. Непросте пенітенціарне рівняння розв’язав Європейський Суд

17.03.2016   
Наталія Охотнікова

17 березня 2016 року Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виніс чергове рішення «Закшевський проти України», яке в котрий раз підняло типові для українського правового простору проблеми: умови утримання (зокрема, у Харківському та Дніпропетровському СІЗО), застосування наручників до затриманих осіб, відсутність ефективної процедури оскарження законності досудового ув’язнення, а також порушення права на захист. Інтереси заявника представляв Михайло Тарахкало, справа була підтримана Фондом стратегічних справ Харківської правозахисної групи.

Нажаль, у цьому випадку правосуддя не було оперативним, скарга до ЄСПЛ була подана паном Закшевським аж у 2004 році. Він скаржився на те, що він у 2000 році був затриманий у м. Харків за підозрою у скоєнні розбою. Пана Закшевського було допитано в рамках кримінального провадження без участі адвоката, він дав свідчення проти себе та взяв участь у всіх необхідних слідчих діях, протягом яких слідством було зібрано основні докази, які лягли до основи обвинувачення. Лише через декілька місяців, коли родина Закшевських найняла адвоката, якому заявник довіряв, останній одразу ж відмовився від свідчень, даних ним на досудовому слідстві, посилаючись на те, що вони були отримані під тиском.

Також показовими були твердження заявника про умови утримання у Харківському СІЗО – за його словами, у камері площею 16 квадратних метрів перебувало 10 осіб, на яких приходилося 8 ліжок. Пан Закшевський стверджував, що частина його співкамерників хворіла на туберкульоз, і це підтверджувалося заявами його співкамерників K., Г., K.I., П. та O.

Уряд, натомість, надав звіт про те, що умови утримання відповідали мінімальним критеріям допустимості, та зазначив, що не може надати будь-яку інформацію про співкамерників заявника та їх стан здоров’я, оскільки термін для зберігання відповідних документів закінчився, і записи були знищені. У Дніпропетровському СІЗО заявника кожного разу заковували у наручники під час щоденних прогулянок і зустрічей зі своїми родичами.

Європейський Суд, дослідивши доводи сторін, ухвалив, що умови утримання заявника у Харківському СІЗО становили порушення статті 3 Європейської Конвенції. Суд також прийшов до висновку, що ані на стадії досудового розгляду, ані в ході судового розгляду заявник не мав у своєму розпорядженні ефективної процедури для того, щоб добитися судового перегляду законності його тримання під вартою, тому й знайшов у даній справі порушення §4 статті 5 Конвенції щодо обох таких періодів.

Європейський Суд зазначив, що при встановленні вини заявника за звинуваченням у вбивстві, національний суд ґрунтувався на свідченнях, які заявник зробив на початковому етапі слідства за відсутності адвоката. Хоча були й інші докази, що свідчили проти заявника, його первинні зізнання суттєво вплинули на подальший розвиток кримінальної справи проти нього, тому Суд прийшов до висновку, що мало місце порушення статті 6 § 3 (с), в поєднанні зі статтею 6 § 1 Конвенції.

 Поділитися