Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва , 25 квітня 2024

ВР ухвалила постанову щодо звільнення журналістів, яких незаконно утримує Росія

У тому числі йдеться і про громадянських журналістів. Більше про постанову Верховної Ради України — у нашій статті.

Дмитро Хилюк, фото з фейсбук-сторінки

Дмитро Хилюк, фото з фейсбук-сторінки

24 квітня 2024 року Верховна Рада України ухвалила проєкт постанови №11034. Про це повідомили українські парламентарі Ярослав Железняк, Євгенія Кравчук та Ірина Геращенко у фейсбуці та телеграмі.

Постанову про звільнення та повернення до України полонених і незаконно утримуваних журналістів підтримали 293 народні обранці.

Детальніше про постанову розповів Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі. За його даними, у цій постанові Парламент України

  • закликає міжнародну спільноту посилити політико-дипломатичний тиск на Росію, аби захистити права журналістів, забезпечити їхню безпеку, а також повернути до України полонених і незаконно утримуваних журналістів (включно з громадянськими журналістами);
  • закликає міжнародні інституції, парламенти та уряди іноземних держав активізувати міжнародні та національні зусилля, аби звільнити та повернути додому всіх українських військовополонених та всіх незаконно утримуваних громадян України, зокрема усіх полонених та незаконно утримуваних українських журналістів (включно з громадянськими журналістами);
  • закликає ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ), Міжнародні неурядові організації — “Комітет захисту журналістів” і “Репортери без кордонів” — невідкладно зробити усе можливе, аби звільнити та повернути до України без усіляких передумов усіх полонених та незаконно утримуваних українських журналістів (включно з громадянськими журналістами);
  • закликає Міжнародний комітет Червоного Хреста, а також Комітети ООН проти катувань та з прав людини посилити зусилля, аби забезпечити дотримання норм міжнародного гуманітарного права щодо утримуваних РФ українських військовополонених, а також запобігти катуванню, приниженню честі та гідності, порушенню прав людини та встановити місцеперебування усіх цивільних бранців Кремля;
  • закликає міжнародну спільноту зміцнити зусилля — у тому числі через Міжнародний кримінальний суд — аби притягти до відповідальності усіх винних у вчиненні на території України воєнних злочинів та злочинів проти людяності, зокрема й злочинів скоєних проти журналістів. 

Як підсумувала Ірина Геращенко, загалом парламентарі звернулися до ООН, парламентів та урядів держав членів ЄС та НАТО, Європарламенту, міжпарламентських Асамблей, МКЧХ, Міжнародної та Європейської федерацій журналістів та вже згаданих вище міжнародних неурядових організацій. Ірина Геращенко також нагадала, що Росія незаконно утримує в тюрмах понад два десятки медійників. До полонених журналістів не допускають представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста, а представники РФ чинять психологічний тиск на українських журналістів, піддають їх тортурам і утримують в умовах, що порушують принципи міжнародного гуманітарного права, наголосила Геращенко.

Росія відмовляється включати журналістів в списки на обміни, хоч вони не є комбатантами та повинні бути негайно звільнені без жодних передумов, додала пані Ірина.

Своєю чергою Євгенія Кравчук зауважила, що планує порушити питання звільнення українських журналістів під час комітетських слухань Парламентської асамблеї Ради Європи.

Заґратовані

Як ми раніше писали, 17 українських журналістів, яких представники РФ незаконно затримали на тимчасово окупованих територіях України, були внесені до міжнародного списку увʼязнених медійників. Цей список складає Європейська федерація журналістів (EFJ). До міжнародного списку увʼязнених потрапили: Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Дмитро Хилюк, Ернес Аметов, Ірина Данилович, Ірина Левченко, Марлен Асанов, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Рустем Шейхалієв, Сергій Цигіпа, Сервер Мустафаєв, Сейран Салієв, Тимур Ібрагімов, Вікторія РощинаВілен Темер’яновВладислав Єсипенко. Більшість затриманих — кримчани. Усі вони зустріли 2024 рік за ґратами. Загалом у Міжнародному списку — 108 увʼязнених медійників, яких затримали у 2023 році. Прикметно, що, відповідно до списку EFJ, в Європі найбільше журналістів ув’язнила Білорусь і Росія. 32 журналістів ув’язнили в Білорусі, 23 — на території РФ і 17 — на тимчасово окупованих територіях України, які перебувають під контролем РФ.

У березні цього року ми детально писали про українських медійників, які потрапили в лещата терористичної країни. Детальніше про них можна почитати у статті “Невидимі бранці Кремля”.


Нагадаємо, що Харківська правозахисна група має гарячу лінію щодо зниклих безвісти або затриманих цивільних та військовополонених. Ви можете зателефонувати за безплатним номером 0 800 20 24 02, якщо близька або знайома вам цивільна людина зникла або потрапила в полон на тимчасово окупованій території; а також якщо ваші рідні або знайомі — військовополонені, проте ви не знаєте, де їх утримують, не маєте про них звісток тощо.

Юристи Харківської правозахисної групи допоможуть вам у розшуках близьких. Хоча ми не можемо надати стовідсоткових гарантій, що встановимо місцеперебування розшукуваної вами людини, за роки роботи нашим фахівцям вдалося знайти понад 30% людей.

поширити інформацію

Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Пішки до вільної України

88-річний чоловік самотужки вийшов з окупованої частини Донеччини, бо не хотів отримувати російське громадянство. Більше про примусову паспортизацію РФ на тимчасово окупованих територіях України і труднощі, які можуть постати перед людьми, котрі виїхали з російської окупації, — у статті ХПГ.

• Події   • Російсько-українська війна

Росія могла бити по харківській телевежі, аби залякати людей

Вчора, 22 квітня, російські війська ракетою влучили по телевежі у Харкові. Чого хотіли досягти цією атакою у Кремлі — розбираємося у статті.

• Події   • Російсько-українська війна

Російського командира з позивним Клен заочно судитимуть

Під час окупації Ягідного на Чернігівщині він наказував утримувати людей у підвалі школи як “живі щити”. Більше про російського командувача — у статті ХПГ.

• Події   • Російсько-українська війна

Спилювали зуби та катували струмом

Українські правоохоронці скерували до суду обвинувальний акт щодо ефесбівця, який міг катувати людей в окупованому Вовчанську.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти